Ухвала суду № 101542378, 01.12.2021, Деснянський районний суд міста Києва

4-с/754/154/21

Справа № 754/8831/18

У Х В А Л А

Іменем України

(повну ухвалу суду виготовлено 01 грудня 2021 року)

30 листопада 2021 року м. Київ, Деснянський районний суд м. Києва, суддя: Грегуль О.В., секретар судового засідання: Гончаренко М.М.

ОСОБА_1 - заявник скарги (боржник)

Державний виконавець Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Нагайчук М.В. - відповідач

ОСОБА_2 - заінтересована особа (стягувач)

Нікіпелова К.Є. - адвокат заявника скарги

Басараб Н.В. - адвокат стягувача

ВСТАНОВИВ:

Заявник скарги звернувся до суду із скаргою на дії державного виконавця та в якій просить: визнати неправомірними дії відповідача по винесенню постанов у виконавчому провадженні № 65452990: про відкриття виконавчого провадження від 18.05.2021; про накладення штрафу від 03.06.2021 в сумі: 1700 грн.; про арешт коштів боржника від 03.06.2021; про накладення штрафу від 10.06.2021 в сумі: 3400 грн.; про накладення штрафу від 17.06.2021 в сумі: 3400 грн.; про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами від 17.06.2021 та зобов`язати відповідача скасувати постанови у виконавчому провадженні № 65452990: про відкриття виконавчого провадження від 18.05.2021; про накладення штрафу від 03.06.2021 в сумі: 1700 грн.; про арешт коштів боржника від 03.06.2021; про накладення штрафу від 10.06.2021 в сумі: 3400 грн.; про накладення штрафу від 17.06.2021 в сумі: 3400 грн.; про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами від 17.06.2021. Також у прохальній частині скарги заявник просить про поновлення строку для подання скарги.

У судовому засідання заявник скарги та його адвокат скаргу підтримали і не заперечували проти розгляду справи по суті за відсутності відповідача.

Заінтересована особа (стягувач) зі своїм адвокатом вважають скаргу безпідставною, просили відмовити в задоволенні скарги та не заперечували проти розгляду справи по суті за відсутності відповідача.

Відповідач у судове засідання не з`явився та в супровідному листі про долучення копії виконавчого провадження, зазначив прохання про розгляд справи за відсутності відповідача.

Згідно ч. 2 ст. 450 ЦПК України, 2. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

З урахуванням ст. ст. 128-131, 223, 450 ЦПК України та з метою уникнення затягування розгляду справи суд вважає, що в матеріалах справи є достатньо даних і доказів для її розгляду по суті за відсутності відповідача.

Вислухавши заявника скарги, заінтересовану особу та обох адвокатів, дослідивши матеріали справи № 754/8831/18 (провадження № 4-с/754/154/21 і провадження № 2/754/437/20), суд у судовому засіданні встановив наступне.

Скарга надійшла до суду 28.07.2021, підписана адвокатом заявника 27.07.2021, а згідно штампів на поштовому конверті на пошту скаргу подано 25.07.2021, а копії скарги іншим учасникам справи направлені 26.07.2021, що підтверджується доданими до скарги квитанціями.

Обґрунтовуючи вимоги про поновлення строку для подання скарги заявник посилається на те, що ним жодних постанов від відповідача не отримано і лише 16.06.2021 адвокат заявника зміг ознайомитись з матеріалами виконавчого провадження та 25.06.2021 адвокатом заявника було подано скаргу на дії державного виконавця. Однак, ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 09.07.2021 (суддя: Скрипка О.І.) скаргу було повернуто з підстав невиконання абз. 2 ч. 2 ст. 183 ЦПК України.

Як вбачається з доданої до скарги ухвали Деснянського районного суду м. Києва від 09.07.2021 (суддя: Скрипка О.І.), заявнику роз`яснено, що повернення скарги не перешкоджає повторному зверненню із поданням до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення скарги.

Після отримання ухвали Деснянського районного суду м. Києва від 09.07.2021 (суддя: Скрипка О.І.) заявник з урахуванням обставин зазначених у цій ухвалі суду, повторно звернувся до суду із скаргою.

Згідно ст. 447 ЦПК України, 1. Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно ст. 449 ЦПК України, 1. Скаргу може бути подано до суду: а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи; б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. 2. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Будь-яких конкретних правових доказів, які б спростовували доводи заявника щодо поважності причин пропуску строку для подання скарги, суду не надано.

Тому, вимоги викладені в прохальній частині скарги про поновлення строку для подання скарги суд задовольняє з метою не обмеження заявника в доступі до правосуддя та поновлює цей строк.

Перевіряючи обґрунтованість доводів скарги суд у судовому засіданні встановив наступне.

Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 12.10.2020 (суддя: Бабко В.В.), частково зміненим постановою Київського апеляційного суду від 25.03.2021, постановленими у справі № 754/8831/18 (провадження № 2/754/437/20), відмовлено в задоволенні первісного позову ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав і задоволено частково зустрічний позов ОСОБА_2 про усунення перешкод у вихованні сина та визначення порядку участі батька у вихованні сина.

На підставі зазначених судових рішень у справі № 754/8831/18 Деснянським районним судом м. Києва 12.05.2021 видано виконавчий лист, який перебуває на виконанні у відповідача та яким заведено виконавче провадження № 65452990 і в межах цього виконавчого провадження постановлені постанови: про відкриття виконавчого провадження від 18.05.2021; про накладення штрафу від 03.06.2021 в сумі: 1700 грн.; про арешт коштів боржника від 03.06.2021; про накладення штрафу від 10.06.2021 в сумі: 3400 грн.; про накладення штрафу від 17.06.2021 в сумі: 3400 грн.; про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами від 17.06.2021.

У вищевказаному виконавчому листі вказано адресу боржника: АДРЕСА_1 .

Після відкриття судом провадження за скаргою на дії державного виконавця на запит суду надійшла довідка про реєстрацію місця проживання особи від 24.11.2021 і відповідно до якої боржник: ОСОБА_1 з 08.06.1999 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно ч. 1 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року № 1404-VIII, 1. Виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.

Відповідно до правової позиції Верховного суду, викладеної в постанові від 31.03.2021 у № 380/7750/20, дослівно: «53. За текстом статті 3 Закону України від 11 грудня 2003 року № 1382-IV "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" (далі - Закон № 1382-IV): вільний вибір місця проживання чи перебування - право громадянина України, а також іноземця та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, на вибір адміністративно-територіальної одиниці, де вони хочуть проживати чи перебувати; місце перебування - адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік; місце проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини; документи, до яких вносяться відомості про місце проживання, - паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист; реєстрація - внесення інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку. 54. Згідно з частиною десятою статті 6 Закону № 1382-IV реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. У разі якщо особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює реєстрацію місця проживання за однією з цих адрес за власним вибором. За адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції. 55. У разі якщо нове місце проживання особи знаходиться в іншій адміністративно-територіальній одиниці, орган реєстрації після реєстрації такого місця проживання надсилає повідомлення про зняття особи з реєстрації відповідному органу реєстрації за попереднім місцем проживання особи в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина одинадцята статті 6 Закону № 1382-IV). 56. Відповідно до норм частини першої статті 4 Закону України від 20 листопада 2012 року № 5492-VI "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" (далі - Закон № 5492-VI) Єдиний державний демографічний реєстр - це електронна інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для зберігання, захисту, обробки, використання і поширення визначеної цим Законом інформації про особу та про документи, що оформлюються із застосуванням засобів Реєстру, із забезпеченням дотримання гарантованих Конституцією України свободи пересування і вільного вибору місця проживання, заборони втручання в особисте та сімейне життя, інших прав і свобод людини та громадянина. 57. Єдиний державний демографічний реєстр ведеться з метою ідентифікації особи для оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсними та знищення передбачених цим Законом документів. Єдиний державний демографічний реєстр у межах, визначених законодавством про свободу пересування та вільний вибір місця проживання, використовується також для обліку інформації про реєстрацію місця проживання чи місця перебування. 58. Відповідно до пункту 14 частини першої статті 7 Закону № 5492-VI до Реєстру вноситься додаткова змінна інформація про місце проживання, про народження дітей, про шлюб і розірвання шлюбу, про зміну імені, у разі наявності - інформація про податковий номер (реєстраційний номер облікової картки платників податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків) або повідомлення про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган), а також про місце роботи та посаду (у разі оформлення посвідчення члена екіпажу). 59. Згідно з частиною другою цієї статті, у разі відсутності інформації, передбаченої зокрема, пунктами 9-14 частини першої цієї статті, вноситься відповідна відмітка. 60. Відповідно до пункту 10 частини четвертої статті 4 Закону № 1404-VІІІ виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю. 82. Аналіз наведених положень Цивільного кодексу України у зіставленні з положеннями Закону № 1382-IV дозволяє зробити висновок, що місцем проживання особи є житло, в якому вона проживає (постійно або тимчасово). Особа не обмежена у можливості мати більше, ніж одне місце проживання, проте реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою, яку особа сама вибрала і за якою вестиме листування з фізичними/юридичними особами, контролюючими органами, отримуватиме офіційну кореспонденцію. Відомості про місце проживання вносяться, серед іншого, до паспорта громадянина України. 86. У контексті спірних правовідносин колегія суддів дійшла висновку, що сама лише вказівка на місце проживання, яке не має жодного взаємозв`язку з особою боржника, не може вважатися достатньою підставою для прийняття виконавчого документа приватним виконавцем, територіальний округ якої охоплює місце виконання, визначеного за цією адресою. За описаної вище ситуації визначення місця виконання виконавчого документа щодо позивача (як фізичної особи-боржника) має відбуватися за зареєстрованим місцем проживання боржника ( ОСОБА_1 ). Будь-яка інша адреса місця проживання чи відомості про місце перебування особи-боржника можуть слугувати додатковою інформацією і сприяти примусовому виконанню рішення, але не використовуватися як юридичний факт, з яким Закон № 1404-VIII пов`язує місце виконання рішення, а з ним і виконавчий округ приватного виконавця.».

Будь-яких конкретних правових доказів, які б свідчили про дотримання державним виконавцем вимог ч. 1 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року № 1404-VIII при вирішенні питання про відкриття провадження, суду не надано і судом не здобуто.

Вищевикладене дає правові підстави для висновку про обґрунтованість доводів скарги про неправомірність дій відповідача по винесенню у виконавчому провадженні № 65452990 постанови про відкриття виконавчого провадження від 18.05.2021 і як наслідок неправомірність постанов: про накладення штрафу від 03.06.2021 в сумі: 1700 грн.; про арешт коштів боржника від 03.06.2021; про накладення штрафу від 10.06.2021 в сумі: 3400 грн.; про накладення штрафу від 17.06.2021 в сумі: 3400 грн.; про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами від 17.06.2021.

З урахуванням викладеного, суд вважає скаргу обґрунтованою.

За таких обставин, скарга задовольняється.

Що ж стосується інших доводів скарги, зокрема, що виконавчий лист містить дві вимоги немайнового характеру, а саме: 1) не чинити перешкод у спілкуванні з дитиною і 2) встановлено порядок спілкування стягувача з дитиною, а тому, даний виконавчий лист не відповідає вимогами законодавства та повинен був бути повернутий державним виконавцем, то суд вважає ці доводи безпідставними та не покладає їх в основу даної ухвали, оскільки саме із-за вчинення перешкод встановлено порядок спілкування з дитиною та саме при виконанні порядку спілкування з дитиною боржник зобов`язаний не чинити перешкод.

Згідно ст. 452 ЦПК України, 1. Судові витрати, пов`язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.

На час постановлення по скарзі судового рішення, учасниками справи суду не надано конкретних доказів щодо понесених ними судових витрат по справі та розміру цих витрат.

Керуючись ст. 451 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Задовольнити скаргу ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ).

Визнати неправомірними дії державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Нагайчук М.В. (місцезнаходження: м. Київ, вул. Різницька, 11, ЄДРПОУ: 34979022) по винесенню постанов у виконавчому провадженні № 65452990: про відкриття виконавчого провадження від 18.05.2021; про накладення штрафу від 03.06.2021 в сумі: 1700 грн.; про арешт коштів боржника від 03.06.2021; про накладення штрафу від 10.06.2021 в сумі: 3400 грн.; про накладення штрафу від 17.06.2021 в сумі: 3400 грн.; про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами від 17.06.2021.

Зобов`язати державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Нагайчук М.В. (місцезнаходження: м. Київ, вул. Різницька, 11, ЄДРПОУ: 34979022) скасувати постанови у виконавчому провадженні № 65452990: про відкриття виконавчого провадження від 18.05.2021; про накладення штрафу від 03.06.2021 в сумі: 1700 грн.; про арешт коштів боржника від 03.06.2021; про накладення штрафу від 10.06.2021 в сумі: 3400 грн.; про накладення штрафу від 17.06.2021 в сумі: 3400 грн.; про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами від 17.06.2021.

Судові витрати, пов`язані з розглядом скарги, покласти Печерський районний відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (місцезнаходження: м. Київ, вул. Різницька, 11, ЄДРПОУ: 34979022).

Апеляційна скарга на ухвалу подається протягом п`ятнадцяти днів.

Згідно ст. 261 ЦПК України, 1. Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. 2. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

СУДДЯ: