Рішення № 101541319, 01.12.2021, Ічнянський районний суд Чернігівської області

Ічнянський районний суд Чернігівської області

Провадження № 2/733/488/21

Єдиний унікальний №733/1196/21

Рішення

Іменем України

01 грудня 2021 року Ічнянський районний суд Чернігівської області

у складі:

головуючого судді Т.В. Карапиш

при секретарі В.Ю. Литвиненко,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадженняу відкритому судовому засіданні в м. Ічня цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет», треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович та Ічнянський відділ державної виконавчої служби у Прилуцькому районі Чернігівської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Фінпром маркет», треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Є. М. та Ічнянський відділ державної виконавчої служби у Прилуцькому районі Чернігівської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.Свої вимоги мотивував тим, що 21 серпня 2020 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. вчинив виконавчий напис № 9058 про стягнення з нього заборгованості в розмірі 3038 гривень 14 копійок на користь ТОВ «Фінпром маркет». На підставі даного виконавчого напису головний державний виконавець Ічнянського відділу державної виконавчої служби у Прилуцькому районі Чернігівської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) 20 вересня 2021 року відкрив виконавче провадження за № 66876960. З оскаржуваним виконавчим написом нотаріуса категорично не погоджується, оскільки не отримував жодних документів з приводу вчинення даного виконавчого напису ні від стягувача ТОВ «Фінпром маркет», ні від приватного нотаріуса Остапенка Є.М., а сам виконавчий напис був винесений з порушеннями чинного законодавства (нотаріус керувався положеннями законодавства, яке згідно судового рішення втратило чинність, не перевірив наявність судових рішень, спорів між сторонами по справі, обгрунтованість та безспірність заборгованості, стягувач не направляв їй письмової вимоги про усунення порушень за кредитним договором, строк вчинення виконавчого напису пропущено).

Ухвалою суду від 27 жовтня 2021 року відкрите провадження у даній справі та за заявою позивача витребувані у Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет» належним чином завірений кредитний договір № 1686/2544SFPR7 від 03 квітня 2012 року. Але станом на 17 листопада 2021 року витребувані докази не були надані.

Позивач в судове засідання не з`явився, будучи повідомлений належним чином.

Представник відповідача ТОВ «Фінпром маркет» в судове засідання не з`явився, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

В судове засідання приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. та представник Ічнянського відділу державної виконавчої служби у Прилуцькому районі Чернігівської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) не з`явилися, будучи повідомленими про час і місце розгляду справи належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити, виходячи з наступного.

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених ч. 1 ст. 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно зі ст. 87 Закону України "Про нотаріат" для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

За змістом положень ст. 88 Закону України "Про нотаріат" нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Аналогічні правила та умови вчинення нотаріусами виконавчого напису містить й Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5.

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 глави 16 розділу II Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі, якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 глави 16 розділу II Порядку). Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 глави 16 розділу II Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. Водночас цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України "Про нотаріат" та Порядку вчинення нотаріальних дій.

При цьому, ст. 50 Закону України "Про нотаріат" передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Аналіз вищенаведених норм законодавства дає підстави для наступних висновків.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем. Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису. Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

Наведені висновки суду узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленою в постанові від 27.03.2019 р. по справі № 137/1666/16-ц.

З матеріалів справи вбачається, що 21 серпня 2020 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. вчинив виконавчий напис № 9058 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 3038 гривень 14 копійок на користь ТОВ «Фінпром маркет» (а.с.13).

На підставі даного виконавчого напису головний державний виконавець Ічнянського відділу державної виконавчої служби у Прилуцькому районі Чернігівської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) 20 вересня 2021 року відкрив виконавче провадження за № 66876960 (а.с.9). Також останнім була винесена постанова про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 20 вересня 2021 року, згідно якої визначено для позивача мінімальні витрати в розмірі 141 грн. 00 копійок (а.с.14-15).

За змістом положень ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як встановлено судом, нотаріус при вчиненні виконавчого напису не пересвідчився у безспірності заборгованості позивача перед відповідачем.

Крім того, позивач зазначає, що спірний виконавчий напис вчинено на підставі кредитного договору від 03 квітня 2012 року, укладеного між ним та ПАТ «Платинум банк», заборгованість по якому він погасив в повному обсязі.

Таким чином, документи, що подані нотаріусу, не можливо вважати безспірними.

Отже, з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України "Про нотаріат" захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87,88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

В Постанові КЦС ВС від 23.01.2018 року в справі № 310/9293/15ц зазначено, що вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність".

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

З матеріалів справи не вбачається, що при вчиненні напису нотаріус отримував від позивача первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (квитанції, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо), тому у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості перед ТОВ «Фінпром маркет» зазначений у написі є безспірним. Наведені обставини також вказують на те, що розмір кредитної заборгованості, зазначений нотаріусом в оспорюваному виконавчому написі, не є безспірним, оскільки позивач звернувся відразу до суду після початку стягнення з нього заборгованості по виконавчому напису нотаріуса, заперечив наявність боргу, це є достатньою правовою підставою для визнання даного виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, а відповідач не позбавляється можливості вирішити спірні питання у позовному провадженні.

Отже, нотаріус при вчиненні напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, а як встановлено судом заборгованість не є безспірною.

Крім того, відповідач ТОВ «Фінпром маркет» не надав суду належним чином затверджену копію кредитного договору № 1686/2544SFPR7 від 03 квітня 2012 року в підтвердження наявності заборгованості у позивача.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що оспорюваний виконавчий напис нотаріусом було вчинено з порушенням чинного законодавства, а тому він підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.

Крім того, відповідно до ст.141 ЦПК України із відповідача слід стягнути судові витрати на користь позивача в розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 копійок судового збору (а.с.5) та 1700 (одна тисяча сімсот) гривень 00 копійок – витрати за надання правничої допомоги (а.с.10-12,16).

Керуючись ст.ст. 4,19,76,81,141, 247, 258-259, 263-265, 354 ЦПК України, ст. 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет», треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович та Ічнянський відділ державної виконавчої служби у Прилуцькому районі Чернігівської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем № 9058 від 21 серпня 2020 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет» заборгованості в розмірі 3038 гривень 18 копійок.

Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет» (08200, м. Ірпінь, вул. Стельмаха Михайла, 9А, офіс 204 Київської області, ЄДРПОУ 43311346) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , ІПН: НОМЕР_1 , судові витрати в розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 копійок судового збору та 1700 (одна тисяча сімсот) гривень 00 копійок – витрати за надання правничої допомоги.

Рішення може бути оскаржено до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено 01 грудня 2021 року.

Суддя Т. В. Карапиш