Ухвала суду № 101539922, 01.12.2021, Київський районний суд м. Одеси

____________________

справа № 520/21430/18

провадження № 2/947/4799/21

УХВАЛА

про відкриття провадження у справі

01.12.2021 року м. Одеса

Суддя Київського районного суду м. Одеси Літвінова І.А., ознайомившись з позовною заявою заступника керівника Одеської місцевої прокуратури №1 (ЄДРПОУ - відсутній; місцезнаходження: м. Одеса, вул. Краснова, 10, п/і 65059) в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Одеської міської ради (ЄДРПОУ 26597691; місцезнаходження: м. Одеса, пл. Думська, 1, п/і 65004) до ОСОБА_1 (дата народження – ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП та номер і серія паспорту – в позовній заяві не містяться; адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса з позовної заяви: АДРЕСА_2 ) «про стягнення збитків (упущеної вигоди), завданих невиконанням зобов`язання щодо сплати пайової участі у створенні та розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Одеси»,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2018 року заступник керівника Одеської місцевої прокуратури №1 в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Одеської міської ради звернувся до Київського районного суду м. Одеси із позовом, відповідно до якого просив стягнути з громадянки ОСОБА_1 на користь Одеської міської ради 781 065 гривень збитків, завданих невиконанням зобов`язання щодо сплати пайової участі у створенні та розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Одеси.

Так, у позовній заяві заступником прокурора зазначено, що звернення прокурором до суду з позовом спрямовано на захист інтересів держави оскільки встановлено факт неправомірної бездіяльності відповідача ОСОБА_1 щодо її обов`язку взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, який кореспондується зі зверненням відповідача до органів місцевого самоврядування із заявою про укладення такого договору, є протиправною формою поведінки, внаслідок якої Одеська міська рада позбавлена права отримати на розвиток інфраструктури населеного пункту відповідну суму коштів, яка охоплюється визначенням упущеної вигоди. При цьому наслідки у вигляді упущеної вигоди перебувають у безпосередньому причинному зв`язку із наведеною неправомірною бездіяльністю відповідача.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 28 січня 2019 року позов заступника керівника Одеської місцевої прокуратури №1 в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Одеської міської ради до ОСОБА_1 «про стягнення збитків (упущеної вигоди), завданих невиконанням зобов`язання щодо сплати пайової участі у створенні та розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Одеси» визнано не поданою і повернуто особі, яка звернулась із позовною заявою до суду із всіма доданими до позовної заяви документами.

Ухвалу вмотивовано тим, що прокурором при зверненні до суду з вказаним позовом не виконано вимоги ч. 4 ст. 56 ЦПК України.

Крім того, розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України).

В цивільній справі № 520/21430/18 заступник керівника прокуратури звернувся з позовом в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Одеської міської ради, однак не надав суду доказів, що вона чи посадові особи не здійснюють або неналежним чином здійснюють відповідні повноваження.

13 грудня 2019 року на дану ухвалу суду заступник керівника Одеської місцевої прокуратури №1 в інтересах держави в особі ОМР подав апеляційну скаргу, відповідно до якої просить скасувати ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 28.01.2019 року, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

За результатами розгляду апеляційної скарги Одеський апеляційний суд встановив, що суд першої інстанції правильно прийшов до висновку, що прокурором не наведено законних підстав для подачі позовної заяви і не доведено необхідності захисту інтересів держави саме прокурором, а також не обґрунтовано підстави звернення до суду першої інстанції так і до апеляційної інстанції, від імені суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, з наданням належних доказів, які би підтверджували встановлення прокурором наявності підстав для представництва у відповідності до статті 23 Закону України “Про прокуратуру”. З урахуванням вищенаведеного підстави для звернення прокурора з позовною заявою до суду в інтересах держави відсутні.

Постановою Одеського апеляційного суду від 16.04.2020 року апеляційну скаргу заступника керівника Одеської місцевої прокуратури № 1 в інтересах держави в особі Одеської міської ради – залишено без задоволення, ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 28 січня 2019 року про повернення позовної заяви позивачу у цивільній справі № 520/21430/18 – залишено без змін.

Проте, 21.07.2021 року Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду постановив: ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 28 січня 2019 року та постанову Одеського апеляційного суду від 16 квітня 2020 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В своїй постанові Верховний Суд вказав, що «прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Якщо суд після відкриття провадження у справі з урахуванням наведених учасниками справи аргументів та наданих доказів установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді, суд залишає позовну заяву, подану прокурором в інтересах держави в особі компетентного органу, без розгляду відповідно до положень пункту 2 частини першої статті 257 ЦПК України.»

«…прокурор, обґрунтовуючи підстави для представництва в суді інтересів держави, зазначив, що впродовж тривалого часу, з 22 грудня 2017 року, Одеській міській раді було відомо про несплату відповідачем, як замовником, який має намір забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, пайового внеску в розмірі 781 065 грн, органом місцевого самоврядування не вживались заходи щодо стягнення в установленому порядку вказаних коштів чим порушуються інтереси держави, що є підставою для представництва прокурором цих інтересів у суді.

У цій справі підставою для представництва інтересів держави прокурор зазначив нездійснення Одеською міською радою упродовж тривалого часу захисту інтересів держави у спірних правовідносинах, а саме не звернення до суду з вимогами про стягнення пайової участі».

«Верховний Суд бере до уваги, що як у суді першої, так і в суді апеляційної інстанцій прокурор обґрунтовував порушення інтересів держави у суді, визначив орган, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, та вказав, у чому полягає бездіяльність зазначеного органу щодо захисту законних інтересів держави, а саме, що орган місцевого самоврядування - Одеська міська рада, всупереч покладених на неї завдань щодо звернення до суду із позовом про стягнення з ОСОБА_1 коштів, не вжила заходів для усунення порушень, вказаних у позовній заяві, тому немає підстав, які б унеможливлювали розгляд позовної заяви прокурора, поданої до суду у грудні 2018 року».

Таким чином, Верховний Суд погодився із доводами, наведеними прокурором у касаційній скарзі про те, що у позові прокурор обґрунтував наявність підстав для звернення до суду з цим позовом в інтересах держави в особі Одеської міської ради, яка самоусунулася від виконання покладених на неї обов`язків щодо наповнення місцевого бюджету.

З Верховного Суду цивільна справа № 520/21430/18 надіслана до Київського районного суду м. Одеси за супровідним листом № 61-8292св20 та за результатами автоматизованого розподілу передана судді Літвіновій І.А.

Ухвалою суду від 13.10.2021 року цивільну справу 520/21430/18 прийнято до провадження та витребувано з територіального відділу Державної міграційної служби України в Одеській області актуальні відомості щодо зареєстрованого у встановленому законом порядку місця проживання (перебування) ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса з позовної заяви: АДРЕСА_2 ).

Отриманою на запит суду довідкою відділу адресної довідкової роботи ГУ ДМС України в Одеській області встановлено, що відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на цей час значиться зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_1 .

Підстави, визначені статтями 185-186 ЦПК України, для залишення позовної заяви без руху чи відмови у відкритті провадження у справі відсутні. Підстави повернення позовної заяви Верховним Судом не підтверджені.

У відповідності до частини першої статті 187 ЦПК України суд відкриває провадження у справі.

Згідно з частиною першою статті 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Враховуючи, що справа у спорі між Одеською місцевою прокуратурою №1 в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Одеської міської ради та ОСОБА_1 не відноситься до справ, які відповідно до частини четвертої статті 274 ЦПК України не можуть бути розглянуті в порядку спрощеного провадження, ціна позову в цивільній справи не перевищує ста прожиткових мінімумів для працездатних осіб, зважаючи на обраний позивачем спосіб захисту, категорію та складність справи, обсяг та характер доказів у справі, кількість сторін та інших учасників справи, суддя доходить висновку про доцільність розгляду цієї справи у порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи, з урахуванням особливостей розгляду справи, встановлених статтею 279 ЦПК України.

За приписами частини другої статті 279 ЦПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст. ст. 3, 19, 27, 187, 191, 274, 277 279, 353-355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Прийняти до розгляду позовну заяву заступника керівника Одеської місцевої прокуратури №1 (ЄДРПОУ - відсутній; місцезнаходження: м. Одеса, вул. Краснова, 10, п/і 65059) в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Одеської міської ради (ЄДРПОУ 26597691; місцезнаходження: м. Одеса, пл. Думська, 1, п/і 65004) до ОСОБА_1 (дата народження – ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП та номер і серія паспорту – в позовній заяві не містяться; адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса з позовної заяви: АДРЕСА_2 ) «про стягнення збитків (упущеної вигоди), завданих невиконанням зобов`язання щодо сплати пайової участі у створенні та розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Одеси» та відкрити провадження у цивільній справі № 520/21430/18.

Розгляд справи провести в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Роз`яснити учасникам справи, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, якими є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч.ч. 1, 2 ст. 174 ЦПК).

Положеннями статті 178-181 ЦПК України врегульовано підстави, час, черговість та вимоги щодо подання заяв по суті, зокрема відзиву (ст. 178 ЦПК), відповіді на відзив (ст. 179 ЦПК), заперечення (ст. 180 ЦПК) та пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ст. 181 ЦПК).

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 8 ст. 178 ЦПК).

Вимоги щодо подання письмових доказів містяться у статтях 83, 95 ЦПК України.

За правилами абзацу 2 частини восьмої статті 43 ЦПК України, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).

Учасники судового процесу зобов`язанні повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження).

Учасники судового процесу повинні добросовісно виконувати процесуальні обов`язки, що встановлені чинним ЦПК України та/або покладені на них судом, не зловживати правами та запобігати створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства з метою недопущення застосування до них судом заходів процесуального примусу, що визначені в статтями 143-148 ЦПК України.

Встановити відповідачу строк для подання до суду відзиву на позов - п`ятнадцять днів із дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі; заперечень (при наявності) проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - п`ять днів з дня вручення ухвали; клопотання (за необхідністю) про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін - п`ятнадцять днів із дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі.

Встановити позивачу строк для подання до суду відповіді на відзив відповідача (в разі одержання) - п`ять днів з дня одержання позивачем відзиву відповідача на позов; клопотання (при наявності) про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін - не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Встановити відповідачу строк для подання до суду заперечень на відповідь позивача на відзив (в разі одержання) - п`ятнадцять днів з дня одержання відповідачем відповіді позивача на відзив.

Встановити строк вчинення процесуальних дій учасниками справи – з 01 грудня 2021 року по 04 січня 2022 року.

При наявності процесуальних умов, розгляд цивільної справи № 520/21430/18 по суті в порядку спрощеного провадження розпочати з 04 січня 2022 року без проведення судового засідання та без повідомлення сторін, за наявними у справи матеріалами.

Копію ухвали направити сторонам; відповідачу – за останнім відомим місцем реєстрації.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Повідомити сторони про можливість ознайомитись з текстом ухвали за веб-адресою: www.reyestr.court.gov.ua; можливість отримати інформацію щодо справи, що розглядається - на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет /веб-адреса сторінки: https://court.gov.ua/fair/sud1512/.

Суддя Літвінова І. А.