Постанова № 101538444, 30.11.2021, Тульчинський районний суд Вінницької області

Справа №: 148/1869/21

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 листопада 2021 року Тульчинський районний суд Вінницької області

В складі головуючого судді: Ковганича С.В.

за участю правопорушника ОСОБА_1

захисника правопорушника Кугутюка О.В.

розглянув матеріали, які надійшли з Тульчинського РВП ГУ НП у Вінницькій області про те, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючий за адресою АДРЕСА_1 , притягується до адміністративної відповідальності за порушення ст. ст. 185, 130 ч.1 КУпАП,

В С Т А Н О В И В :

09.10.2021 о 01:40 водій ОСОБА_1 в м. Тульчині по вул. Гагаріна керував автомобілем «Форд Мондео»» д/н НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння. Від проходження освідування на стан алкогольного сп`яніння відмовився.

09.10.2021 о 02:00 водій ОСОБА_1 в м. Тульчині по вул. Гагаріна керував автомобілем «Форд Мондео»» д/н НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння, під час оформлення адміністративних матеріалів вів себе неадекватно, виражався нецензурною лайкою, погрожував відібрати зброю, скоїти бійку з працівниками поліції, чим вчинив злісну непокору законній вимозі працівника поліції.

В судовому засіданні правопорушник ОСОБА_1 вину у вчиненні правопорушень передбачених ст. ст. 185, 130 ч.1 КУпАП не визнав, пояснивши, що 09.10.2021 о 01:40 в м. Тульчині по вул. Гагаріна, він керував автомобілем «Форд Мондео»» д/н НОМЕР_1 , однак не перебував в стані алкогольного сп`яніння та не здійснював злісну непокору працівникам поліції. Інспектор поліції повідомив йому, що він перебуває з явними ознаками алкогольного сп`яніння і керував автомобілем з ознаками алкогольного сп`яніння, це його і обурило, тому що він не перебував з ознаками алкогольного сп`яніння, в результаті чого у нього виникла сварка з працівником поліції з метою доведення правдивості своїх дій. Інспектор поліції запропонував йому пройти дослідження на стан алкогольного сп`яніння з використанням алкотесту DRAGER, на що він повідомив, що заперечує і бажає пройти освідування в лікарні, дану вимогу працівником поліції проігноровано. Вважає, дії працівників поліції не законними, а притягнення його до адміністративної відповідальності безпідставним, що є підставою для закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення щодо нього, з підстав встановлених ст. 247 ч.1 п.1 КУпАП.

Захисник правопорушника - адвокат Кугутюка О.В. в судовому засіданні вказав на відсутність підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення ст. ст. 185, 130 ч.1 КУпАП та подав клопотання про закриття проваджень в справах на підставі ст. 247 ч. 1 п.1 КУпАП. При цьому також вказав на порушення зі сторони працівників поліції вимог КУпАП щодо складання протоколів про вчинення адміністративних правопорушень за ст. ст. 185, 130 ч.1 КУпАП, а також щодо проведення огляду на стан сп`яніння. Інспектор поліції запропонував ОСОБА_1 пройти дослідження на стан алкогольного сп`яніння з використанням алкотесту DRAGER, на що останній повідомив, що заперечує і бажає пройти освідування в лікарні, проте дану вимогу працівником поліції проігноровано, а також не долучено до матеріалів справи акт огляду на стан сп`яніння. Крім того, вказав, що ОСОБА_1 попросив, щоб йому надали адвоката, однак поліцейським дані норми законодавства та прохання затриманого було проігноровано та порушено право на отримання правової допомоги. Окрім цього, протокол про адміністративне правопорушення за порушення ст. 130 ч.1 КУпАП не містить зазначення долучених доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 , тому в суду не має можливості встановити вину правопорушника та притягнути його до відповідальності. Разом з тим, в протоколі про адміністративне правопорушення в графі свідки чи потерпілі, не зазначено даних свідків, та не зазначено про проведення відеофіксації правопорушення. Наданий оптичний диск із відеозаписом є неналежним доказом, у зв`язку із відсутністю інформації в протоколі про адміністративне правопорушення про технічний пристрій, яким здійснено відео фіксацію. Вважає, дії працівників поліції не законними, а притягнення правопорушника ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення ст. ст. 185, 130 ч.1 КУпАП безпідставним, що є підставою для закриття провадження по справах про адміністративні правопорушення щодо останнього з підстав встановлених п. 1 ст. 247 КУпАП .

Заслухавши пояснення осіб, що беруть участь у справі, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд приходить до наступного.

Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Частина 1 ст. 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Статтею 130 ч.1 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Статтею 185 КУпАП передбачена відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов`язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв`язку з їх участю в охороні громадського порядку.

Вчинення ОСОБА_1 правопорушень передбачених ст.ст. 185, 130 ч.1 КУпАП, підтверджуються матеріалами справи про адміністративні правопорушення, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 398374 від 09.10.2021, (а. с. 2) та протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 463205 від 09.10.2021, (а. с. 27), які за змістом відповідають вимогам ст. 256 КУпАП, у яких викладені обставини і суть правопорушень, передбачених ст. ст. 185, 130 ч.1 КУпАП;

- рапорт (а.с. 6,7);

- акт огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння (а.с.28);

- направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння (а.с.29);

- СD диском з відеозаписом, який належить Тульчинському РВП (а.с. 9, 32), з якого встановлено, що ОСОБА_1 , 09.10.2021 керував автомобілем «Форд Мондео»» д/н НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння (млява мова, нечітка хода, агресивна поведінка), відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння та вчинив злісну непокору законній вимозі працівника поліції.

Твердження ОСОБА_1 та його захисника про відсутність у його діях складу адміністративних правопорушень передбачених ст.ст. 185, 130 ч.1 КУпАП, є таким, що не знайшли свого підтвердження під час дослідження доказів в судовому засіданні. Така позиція правопорушника та його захисника розцінюється судом як захисна позиція, направлена на уникнення відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень.

Разом з тим, твердження захисника правопорушника ОСОБА_2 в судовому засіданні та в клопотаннях про закриття проваджень у справах про те, що протоколи про адміністративні правопорушення, акт огляду, а також оптичні диски із відеозаписом не можуть бути доказами в даній справі, оскільки є неналежними та недопустимими, отриманні із порушенням чинного законодавства, оскільки не підтвердженні іншими належними та допустимими доказами, так як притягнення до відповідальності ОСОБА_1 відбулося без присутності свідків, не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні.

Надані до суду протоколи про адміністративні правопорушення, на переконання суду відповідають вимогам ст. 256 КУпАП, оскільки в них зазначено наявні у ОСОБА_1 на момент зупинки поліцейським ознак стану алкогольного сп`яніння, агресивна поведінка, а також зазначено, що огляд він пройти відмовився. Зазначена у протоколах інформація співпадає з обставинами, зафіксованими та долучених до протоколу відеофайлах, зокрема як факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом безпосередньо перед зупинкою, так і пропозицію поліцейського пройти огляд та відмову від такого огляду з боку ОСОБА_1 , а також злісна непокора законній вимозі працівника поліції, що утворюють склад правопорушення, передбаченого як ст. 185 КУпАП так і ст. 130 ч.1 КУпАП.

Під відмовою від проходження огляду на стан сп`яніння необхідно розуміти свідоме і категоричне не бажання особи пройти відповідний огляд, яке базується на його внутрішньому переконанні про відсутність необхідності проходити цей огляд в силу існування певних мотивів відомих цій особі і може проявлятися як у активній, так і у пасивній формі.

Відповідно до п.2.5 постанови Кабінету Міністрів України «Про правила дорожнього руху» №1306 від 10.10.2001 року водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Таким чином норми ПДР встановлюють обов`язок водія, а не право, пройти огляд на визначення стану сп`яніння і жодних винятків для цього (втома, не бажання водія) ПДР не містять.

Відповідно до ст. 266 ч. 2 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться в присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення".

Таким чином, поліцейським надається право не використовувати для підтвердження стану алкогольного, наркотичного або іншого сп`яніння водія свідків, а обмежитись відеозаписом процесу.

А отже, твердження захисника правопорушника про відсутність інформації в протоколах про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 про технічний пристрій, яким здійснено відеофіксацію, а також проведення огляду без присутності свідків не дають суду підстав визначених КУпАП для висновку про можливість порушення з боку працівників поліції при складанні протоколів про адміністративні правопорушення, як зазначено вище. Протоколи про адміністративні правопорушення складені працівниками поліції відносно ОСОБА_1 відповідно до вимог ст.ст. 256, 266 КУпАП, також є належними та допустимими доказами, так як то передбачено ст.. 251 КУпАП. Обов`язок присутності свідків виникає лише у разі, якщо працівник поліції не має відеореєстратора чи іншого технічного засобу відеозапису. Зазначені твердження сторони захисту не спростовують докази здобуті в судовому засіданні, щодо наявності вини в діях ОСОБА_1 і є на переконання суду одним із способу захисту.

На оглянутому відеозаписі відзнятому на місці події, який відповідає вимогам та положенням ст. 251 КУпАП, містяться докази керування водієм ОСОБА_1 автомобілем «Форд Мондео»» д/н НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а також вбачається чітка відмова ОСОБА_1 від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, а також вчинення злісної непокори законній вимозі працівника поліції.

У відповідності до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно постанови КМУ «Про правила дорожнього руху» від 10.10.2001 №1306 учасник дорожнього руху - це особа, яка бере безпосередню участь у процесі руху на дорозі як пішохід, водій, пасажир, погонич тварин, велосипедист, а також особа, яка рухається в кріслі колісному.

Пункт 1.3 ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язанні знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

У п.1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до п. 2.9 а ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичнихчи токсичних речовин.

Відповідно до пунктів другого, четвертого, шостого розділу 1 Інструкції про по-рядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування Міністерством охорони здоров`я України та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). Установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами вказаної вище Інструкції з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові ( пункт сьомий Розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції ).

Згідно з ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні, ухваленому 29 червня 2007 року у справі "О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства", Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Аналізуючи вищенаведені факти, оцінивши досліджені в судовому засіданні докази, у їх сукупності та взаємозв`язку, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень передбачених ст.ст. 185, 130 ч.1 КУпАП повністю доведена і сумніву не викликає.

Приймаючи дане рішення, суд керується принципом "поза розумним сумнівом", зміст якого сформульований у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі "Кобець проти України". Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою. Так, зокрема, винуватість водія поза розумним сумнівом доводиться обставинами викладеними у протоколі про адміністративні правопорушення.

Враховуючи, що правопорушник ОСОБА_1 згідно технічних засобів відеозапису відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції на місці зупинки транспортного засобу, вважає доведеним факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП.

Згідно пункту 28 Пленуму ВСУ №14 від 23.12.2005 року, судам необхідно враховувати, що Кодекс про адміністративні правопорушення України не передбачає накладення адміністративного стягнення нижче від найнижчої межі, передбаченої санкцією певної норми. Тому згідно зі ст. 33 цього Кодексу основні й додаткові стягнення слід застосовувати з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи правопорушника, ступеня його вини, майнового стану, обставин, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, у межах санкцій відповідних норм.

Обставин, що пом`якшують відповідальність ОСОБА_1 відповідно до ст. 34 КУПАП, не встановлено.

Обставин, що обтяжують відповідальність ОСОБА_1 відповідно до ст. 35 КУпАП, не встановлено.

Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, завданням провадження в справі про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин, вирішення її в точній відповідності з законом. При розгляді справи про адміністративне правопорушення в обов`язковому порядку має бути з`ясовано: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують її відповідальність, тощо.

Згідно ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституціїі законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Відповідно до ст. 36 ч.2 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 62 Конституції України та ст.. 6 Конвенції про захист прав та основних свобод людини передбачено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини тлумачаться на її користь та кожна людина вважається невинною доти, поки її вину не доведено згідно з законом.

З огляду на викладене, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, а також відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, беручи до уваги, що ОСОБА_1 , будучи особою, яка вчинила правопорушення за ст.ст. 185, 130 ч.1 КУпАП, що створює потенційну загрозу для забезпечення безпеки дорожнього руху й експлуатації транспорту, захисту життя та здоров`я людей, майнових прав фізичних і юридичних осіб, суд вважає що виправлення ОСОБА_1 та попередження вчинення ним нових правопорушень можливо шляхом призначення покарання у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортним засобом строком на один рік, яке є необхідним і достатнім, та, згідно ст.. 23 КУпАП, відповідає меті адміністративного стягнення.

Відповідно до ст. 4 ч. 5 Закону України "Про судовий збір", у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Оскільки з 01.01.2021 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2270 грн., тому вважаю за необхідне, що з правопорушника підлягає стягненню 454,00 грн. судового збору в прибуток держави.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1, 7, 23, 33, 36, 130, 185, 245, 251, 256, 266, 283, 287, 289 КпАП України, суддя,-

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючий за адресою АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 визнати винним в скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 130 ч.1, 185 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення, з врахуванням вимог ст. 36 КУпАП, у вигляді штрафу в сумі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортним засобом строком на один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 в дохід держави судовий збір в сумі 454,00 грн. (чотириста п`ятдесят чотири), (Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача: (код за ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача: UA 908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником до Вінницького апеляційного суду через Тульчинський районний суд Вінницької області на протязі десяти днів з дня її винесення.

Суддя