Ухвала суду № 101536472, 25.11.2021, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/41612/21

Провадження № 1-кс/761/22901/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2021 року місто Київ

Шевченківський районний суд міста Києва у складі слідчого судді Чайки О.С.,

за участю: секретаря судового засідання Ліскової А.А.,

прокурора Гаврищука Я.І.,

захисників Цвігуна І.О., Тесленко Т.В.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені суду клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Київській області лейтенанта поліції Крепкова Дмитра Валентиновича, погодженого з прокурором Київської обласної прокуратури Дядюк Ю.О.,

про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Мукачево, Закарпатської області, українця, громадянина України, одруженого, офіційно не працевлаштованого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.255, ч.4 ст.28 ч.3 ст.146, ч.4 ст.28 ч.4 ст.187, ч.4 ст.28 ч.3 ст.289 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному 27.09.2020 до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №120200700400016101, -

В С Т А Н О В И В:

19 листопада 2021 року старший слідчий Слідчого управління ГУНП в Київській області лейтенант поліції Крепков Дмитро Володимировичзвернулася до Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням, погодженим з прокурором Київської обласної прокуратури Дядюк Ю.О., про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Обґрунтовуючи подане клопотання слідчий зазначив, що Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Київській області, здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні за №12020070040001601 від 27.09.2020, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115, ч.ч. 1, 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 146, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 187, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 289 КК України.

Слідчий вважає за необхідне вирішити питання про продовження строку тримання підозрюваного під вартою, оскільки останній обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів, ризики, які враховувались раніше судом не змінилися та не зменшились, менш суворий запобіжний захід не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного та запобігти існуючим ризикам, щодо переховування від суду, можливого впливу на свідків та можливості вчинення інших кримінальних правопорушень.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав з підстав викладених в ньому та просив його задовольнити. Крім того, на підставі п.1 ч.4 ст.183 КПК України, просив не визначати підозрюваному розмір застави у кримінальному провадженні.

Захисник Цвігун І.О. у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував, посилався на недоведеність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінальних правопорушень, а також на відсутність обставин на підтвердження ризиків, визначених статтею 177 КПК України, для продовження діючого запобіжного заходу, просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з обов`язком носити електронний засіб контролю або визначити останньому розмір застави, достатній для забезпечення виконання покладених на нього обов`язків. Вказував на численні порушення законодавства органом досудового розслідування під час проведення обшуків. Зазначив, що ОСОБА_1 характеризується за місцем проживання тільки з позитивної сторони, має постійне місце проживання, має на утриманні неповнолітню дитину та раніше до кримінальної відповідальності не притягався.

У судовому засіданні підозрюваний підтримав позицію захисника.

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, заслухавши думку прокурора, захисника та підозрюваного, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Слідчим суддею встановлено, що Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Київській області, здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні за №12020070040001601 від 27.09.2020, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115, ч.ч. 1, 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 146, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 187, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 289 КК України.

30.05.2021 в рамках кримінального провадження №12021110000000390 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 255 КК України ОСОБА_1 затримано в порядку п. 4 ч. 1 ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 255 КК України.

30.05.2021 в рамках кримінального провадження №12020070040001601 від 27.09.2020 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 146, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 187, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 289 КК України.

31.05.2021 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва до ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 27.07.2021, включно.

31.05.2021 в рамках кримінального провадження №12020070040001601 від 27.09.2020 відносно ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , постановою слідчого застосовано заходи безпеки з утриманням в ізоляторі тимчасового тримання №9 Головного управління Національної поліції в Київській області.

26.07.2021 в рамках кримінального провадження №12020070040001601 від 27.09.2020 ОСОБА_1 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 146, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 187, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 289 КК України.

17.08.2021 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №12020070040001601 від 27.09.2020 до 6 місяців, а саме до 30 листопада 2021 року.

08.10.2021 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 30.11.2021, включно.

24.11.2021 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №12020070040001601 від 27.09.2020 до 12 місяців, а саме до 30 травня 2022 року.

Поняття обґрунтованої підозри та чіткі критерії її оцінки у національному законодавстві не визначені.

Проте, воно висвітлено у практиці Європейського суду з прав людини, що підлягає застосуванню українськими судами. Термін обґрунтована підозра означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України»). Обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства»).

Отже, обґрунтована підозра не передбачає наявності достовірного знання про вчинення особою кримінального правопорушення. Однак, вона повинна бути заснована на об`єктивних фактах, наданих суду стороною обвинувачення.

Цей стандарт переконання є нижчим, ніж стандарт переконання «поза розумним сумнівом», та вимагає меншої ваги доказів, ніж для вирішення судом питання про винуватість чи невинуватість особи на стадії судового розгляду.

Таким чином, слідчий у клопотанні зазначає, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 146, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 187, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 289КК України.

Відповідно до вимог ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Статтею 177 КПК України встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, що свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

У свою чергу, відповідно до п. 175 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04) термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року), те, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

Тлумачення наведених вище процесуальних норм у їх логічному зв`язку з положеннями Глави 4 КПК України приводить слідчого суддю до висновку, що під час вирішення питання про застосування до особи запобіжних заходів оцінка наданих сторонами доказів має спрямовуватися не на досягнення остаточного переконання у винуватості особи у вчиненні інкримінованого правопорушення, а має на меті встановити, чи є підозра обґрунтованою.

Так, на переконання слідчого судді на день розгляду клопотання ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 146, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 187, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 289КК України, що підтверджується матеріалами, долученими слідчим до клопотання, зокрема:

-протоколом допитом свідка ОСОБА_2 від 20.01.2020 року;

-протоколом впізнання особи за фотознімками зі свідком ОСОБА_2 ;

-протоколом перегляду відео записів з камер відеоспостережень з ОСОБА_2 ;

-протоколом допиту потерпілої ОСОБА_3 ;

-протоколом впізнання особи за фотознімками з потерпілою ОСОБА_3 ;

-протоколом перегляду відео записів з камер спостережень з потерпілою ОСОБА_3 ;.

-протоколом впізнання речей за фото-знімком зі свідком ОСОБА_2 ;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_4 ;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_5 ;

-протоколом перегляду відео запису зі свідком ОСОБА_5 ;

-протоколом тимчасового доступу до речей та документів у відділенні Нової Пошти №8 за адресою: м. Ужгород, вул. Собранецька, 146;

- протоколом перегляду відеозаписів з камер відеоспостереження по маршруту руху GPS-трекера «Пілігрім» ІМЕІ НОМЕР_1 та рухом ОСОБА_6 за період часу з 22.09.2020 по 25.09.2020;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_7 ;

-протоколами впізнання особи за фотознімками зі свідком ОСОБА_7 ;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_8 ;

-протоколами впізнання особи за фотознімками зі свідком ОСОБА_8 ;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_9 ;

-протоколами впізнання осиби за фотознімками зі свідком ОСОБА_9 ;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_10 ;

-протоколами впізнання особи за фотознімками зі свідком ОСОБА_10 ;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_11 ;

-протоклами впізнання особи за фотознімками зі свідком ОСОБА_11 ;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_12 ;

-протоколами впізнання осіб за фотознімками зі свідком ОСОБА_12 ;

-протоколом невідкладного обшуку за місцем проживання ОСОБА_1 ;

-протоколами впізнання речей за фотознімками зі свідком ОСОБА_2 ;

-протоколами впізнання речей за фотознімками з потерпілою ОСОБА_3 ;

-протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_8 ;

-протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_7 .

Крім того, обґрунтованість повідомлення про підозру ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень встановлена слідчими суддями в ухвалах Шевченківського районного суду м. Києва від 31.05.2021 та від 08.10.2021.

Водночас, при вирішенні питання про доцільність продовження строку тримання підозрюваного під вартою, слідчий суддя повинен переконатися, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України та відсутність обставин, які є підставою для застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Зазначаючи про наявність ризиків та необхідність продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий у клопотанні зазначає наступне.

Так, ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК Україниобґрунтовується тим, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні особливо тяжких злочинів, за які передбачено максимальне покарання у виді позбавлення волі на строк до 15 років з конфіскацією майна, а відтак наявні всі підстави вважати, що без продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, підозрюваний ОСОБА_1 з метою уникнення отримання максимального покарання, може переховуватися від органу досудового розслідування, суду, що унеможливить виконання завдань кримінального провадження, які визначені у ст. 2 КПК України.

Ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК Україниобґрунтовується тим, що під час вчинення інкримінованих ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, місцезнаходження всіх речових доказів, які мають значення для досудового розслідування на даний час не встановлено, а відтак наявні всі підстави вважати, що без продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, підозрюваний ОСОБА_1 може вжити заходів, які в подальшому унеможливлять відшукання вказаного майна.

Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК Україниобґрунтовується тим, що маючи авторитет у Закарпатській області, з метою уникнення кримінальної відповідальності, підозрюваний ОСОБА_1 може незаконно впливати на потерпілих, свідків, експертів. Так, слідчий зазначає, що з урахуванням відомих обставин вчинення відносно ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, відсутністю в органу досудового розслідування інформації щодо місця перебування та анкетних даних інших невстановлених осіб, які можуть бути причетними до вчинення даних кримінальних правопорушень, є достатньо підстав вважати, що без продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, підозрюваний ОСОБА_1 може незаконно впливати на потерпілих, свідків, експертів.

Ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК Україниобґрунтовується тим, що ОСОБА_1 має міцні зв`язки у злочинних колах та правоохоронних органах. На теперішній час під час проведення досудового розслідування не встановлено всіх учасників, які можуть бути причетними до вчинення злочинів, їх мотиви. Знаючи всіх тих, хто може бути причетний до вчинення злочинів, ОСОБА_1 може сприяти переховуванню цих осіб, знищенню ними речових доказів, що можуть мати значення для досудового розслідування. Крім того, на даний час перевіряється причетність всіх учасників, в тому числі ОСОБА_1 , до інших злочинів, розслідуванню яких він може перешкодити.

Ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК Україниобґрунтовується тим, що вилучені речові докази та наявна на даний час інформація, дають підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 може бути причетний до ряду раніше вчинених кримінальних правопорушень на території Закарпатської, Київської областей та України в цілому, а відтак без застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, останній може вчинити інше кримінальне правопорушення оскільки має стійку схильність до вчинення злочинів.

Крім того,слідчий вказує на те, що необхідність продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зумовлена винятковою складністю даного кримінального провадження та тим, що 30.11.2021 спливає строк запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 , однак завершити досудове розслідування до вказаного строку не представляється можливим, у зв`язку з необхідністю прийняття ряду процесуальних рішень, зокрема:

-отримати аналіз інформації по абонентським номерам та номерам мобільних терміналів (вилученої за результатами проведених тимчасових доступів до операторів мобільного зв`язку), щодо кола зв`язків між підозрюваними, їх перебуванням під час готування та безпосереднього вчинення злочинів з відображенням маршруту пересування;

-отримати висновки всіх призначених під час досудового розслідування судових експертиз по вилученим речам та документам в ході проведених 29.05.2021 обшуків. Всього по кримінальному провадженню призначено проведення 113 судових експертиз. На даний час не отримано 49 висновків судових експертиз, з них: 21 молекулярно-генетична експертиза; 7 балістичних експертиз; 8 експертиз холодної зброї; 7 експертиз матеріалів речовин та виробів; 3 товарознавчих експертизи; 3 технічних експертизи документів;

-отримати висновки по молекулярно генетичній та одорологічній експертизам відносно ОСОБА_1 ;

-отримати висновки товарознавчої та авто-товарознавчої експертизи призначених з метою встановлення матеріальної шкоди завданої вчиненими злочинами;

-отримати аналіз інформації по додатковим абонентським номерам та номерам мобільних терміналів (вилученим за результатами проведених обшуків за місцем проживання підозрюваних ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_1 ) щодо кола зв`язків між підозрюваними, їх перебування під час готування та безпосереднього вчинення злочинів з відображенням маршруту пересування, а також з метою перевірки показів, наданих свідком захисту ОСОБА_19 ;

- з урахуванням отриманих висновків всіх призначених судових експертиз, за наявності підстав, підготувати повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри підозрюваним ОСОБА_13 , ОСОБА_1 , ОСОБА_17 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_18 ;

-встановити рухоме та нерухоме майно підозрюваних ОСОБА_13 , ОСОБА_16 , ОСОБА_15 , ОСОБА_18 , ОСОБА_1 , ОСОБА_17 , ОСОБА_14 , та в разі встановлення підготувати та звернутись до суду з клопотаннями про накладення арешту з метою конфіскації майна як виду покарання та відшкодування шкоди завданої внаслідок кримінального правопорушення;

-провести заходи з метою встановлення додаткових можливих свідків у зазначених кримінальних правопорушеннях;

-виконати інші слідчі (розшукові) та процесуальні дії, які необхідні для закінчення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні;

-виконати вимоги ст. 290 КПК України та скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування.

Разом із цим, слід зауважити, що на даному етапі провадження слідчий суддя не має процесуальних повноважень вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Слідчий суддя приходить до висновку, що докази та обставини, на які посилається слідчий у своєму клопотанні, дають достатні підстави вважати, що продовжує існувати ризик можливості переховуватися від суду та можливості незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні.

Слідчий суддя оцінює наявність ризику можливості переховування підозрюваного від суду (продовження існування цього ризику), як цілком ймовірний, з огляду на додані до клопотання слідчого матеріали, при цьому враховуючи також тяжкість можливого покарання у разі визнання підозрюваного винним у вчиненні тяжких кримінальних правопорушень, у вчиненні яких він підозрюється, що може спонукати його до вчинення спроби ухилитися від суду.

Ризик переховування від правосуддя обумовлюється, серед іншого, можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання.

При оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання. Вказане зазначено у § 76 рішення ЄСПЛ «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») № 31315/96 від 25.04.2000.

Також, слідчий суддя вважає, що залишається актуальним і ризик можливого незаконного впливу ОСОБА_1 на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні, який ґрунтується на ролі ОСОБА_1 в інкримінованих злочинах, повідомленні про підозру іншим учасникам злочинної організації та обізнаністю ОСОБА_1 , щодо обсягу доказів про ролі кожного у скоєних злочинах. При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слідчим суддею враховано встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).

Тобто, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. Відповідні обставини, з огляду на приписи кримінального процесуального законодавства, залишають ризик впливу актуальним і дотепер.

Разом з тим, суд приходить до висновку, що наведений у клопотанні слідчого ризик, який передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, не знайшов свого підтвердження. Так, слідчим у клопотанні та прокурором у судовому засіданні наведенні лише припущення, які не були підтвердженні жодним належним та допустимим доказом, щодо можливості підозрюваного знищити, приховати або спотворити речі, які можуть бути речовими доказами у кримінальному провадженні.

Слідчий суддя, також, приходить до переконання про відсутність ризику, передбаченого п.4. ч.1 ст.177 КПК України. Твердження прокурора про наявність у ОСОБА_1 міцних зв`язків у правоохоронних органах, на думку слідчого судді, не може бути підтвердженням існування ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Крім того, доказів останнього слідчому судді не надано та є лише припущенням сторони обвинувачення.

Так, відповідно до п. 170 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Корбан проти України», слідчим суддею не може братися до уваги факт дружніх стосунків підозрюваного з посадовими особами правоохоронних, судових та інших органів влади. «Викладені у загальних формулюваннях, вони радше ставили під сумнів добросовісність цих незазначених осіб, а не обґрунтовували будь-які ризики звільнення заявника або застосування менш суворого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою під час досудового розслідування».

У свою чергу, не береться до уваги і твердження сторони обвинувачення щодо перевірки причетності ОСОБА_1 до інших злочинів, розслідуванню яких він може перешкодити, оскільки клопотання про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою досліджується слідчим суддею лише в рамках інкримінованих підозрюваному кримінальних правопорушень на момент розгляду такого клопотання.

Крім того, відсутність вказаних ризиків встановлена в ухвалі слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 08.10.2021 (справа №761/36041/21) та прокурором у судовому засіданні не доведено, що на час розгляду даного клопотання такі стали реальними знову.

Також, існування ризику того, що підозрюваний ОСОБА_1 вчинить новий злочин або продовжить кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, не підтверджено матеріалами клопотання, враховуючи його процесуальну поведінку протягом здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12020070040001601 від 27.09.2020.

Твердження прокурора про наявність вказаних ризиків слідчим суддею до уваги не береться, оскільки не знайшло свого підтвердження під час розгляду клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Так, необґрунтовані ризики, визначені ч. 1 ст. 177 КПК України, не можуть бути підставою для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, на підтвердження чого Європейський суд з прав людини у справі «Мхітарян проти Російської Федерації», зазначив, що «на національній владі лежить обов`язок встановити існування конкретних фактів, які можуть стати підставою для продовження строку тримання під вартою. Перекладання на затриману особу тягаря доведення цих аргументів рівносильне скасуванню правила ст. 5 Конвенції, яка оголошує взяття під варту винятком з права на свободу, яке допустимо тільки в суворо визначених обставинах».

Більше того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень (зокрема, «Харченко проти України» (Заява № 40107/02) від 10 лютого 2011 року, «Фельдман проти України» (Заяви № 76556/01 та № 38779/04) від 08 квітня 2010 року) неодноразово акцентував увагу на тому, що доцільність продовження строків тримання під вартою, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Відповідно кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у право особи на свободу. Таким чином, зі спливом певного часу саме тільки існування обґрунтованої підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи, і органи досудового розслідування чи прокурор мають навести інші підстави для продовження строку тримання під вартою. До того ж такі підстави мають бути чітко вказані.

У рішенні від 6 листопада 2008 року у справі «Єлоєв проти України» (Заява №17283/02) Європейський суд з прав людини щодо застосування пункту 3 статті 5 Конвенції вказав, що після спливу певного проміжку часу існування лише обґрунтованої підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи, і судові органи мають навести інші підстави для продовження тримання особи під вартою; до того ж такі підстави мають бути чітко наведені національними судами (пункт 60).

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначив, що обґрунтування будь-якого періоду тримання під вартою, незалежно від того, яким він є, повинно бути переконливо наведено державою, а квазіавтоматичне продовження такого періоду суперечить гарантіям, встановленим у пункті 3 статті 5 Конвенції (пункт 66 рішення від 9 січня 2003 року у справі «Шишков проти Болгарії» (Заява № 38822/97), пункт 40 рішення від 10 червня 2008 року у справі «Тейс проти Румунії»).

Враховуючи конкретні обставини справи, дані про особу підозрюваного ОСОБА_1 , те, що він обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, які, відповідно до положення ст. 12 КК України, віднесено до категорії особливо тяжких, слідчий суддя не знаходить підстав для скасування чи обрання іншого, більш м`якого, запобіжного заходу. Проте, вважає можливим задовольнити клопотання сторони захисту та визначити підозрюваному розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Крім того, слідчий суддя звертає увагу на мотив та спосіб вчинення кримінального правопорушення, яке має надзвичайно високий ступінь суспільної небезпеки, наявність реальних ознак справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистості, а також враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

При продовженні строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчим суддею також враховано вік та стан здоров`я підозрюваного, міцність його соціальних та сімейних зв`язків, наявність утриманців, процесуальну поведінку, а також інші обставини, які характеризують його особу та спосіб життя.

Приймаючи рішення, що лише такий запобіжний захід спроможний забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, слідчий суддя приходить до висновку, що кримінальні правопорушення, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_1 , має надзвичайно високий ступінь суспільної небезпеки. Наявність у справі реальних ознак справжнього суспільного інтересу, а тому, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права обвинувачених, але й високі стандарти охорони загально суспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. А відтак вважаю за необхідне задовольнити клопотання про продовження строку застосування до підозрюваного найбільш суворого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави.

Отже, слідчий суддя вважає необґрунтованим прохання прокурора не визначати розмір застави, у зв`язку з чим, керуючись ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя визначає підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України.

Відповідно до п.62 рішення у справі «Боротюк проти України» ЄСПЛ вказав, що «у всіх випадках, коли ризику ухилення обвинуваченого від слідства можна запобігти за допомогою застави чи інших запобіжних заходів, обвинуваченого має бути звільнено, і в таких випадках національні органи завжди мають належним чином досліджувати можливість застосування таких альтернативних запобіжних заходів».

У той же час, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на ОСОБА_1 , у разі внесення застави, обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, терміном на 2 (два) місяці з моменту внесення застави у розмірі, визначеному судом та зобов`язати підозрюваного: - прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуває кримінальне провадження, прокурора, слідчого судді та суду за першою вимогою; - не відлучатися за межі населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора, суду; - повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи; - утримуватися від спілкування з потерпілими, свідками та іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні; - здати до зберігання відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Із урахуванням вимог частин 3, 4 та 5 ст. 115 та частини 6 ст. 181 КПК України слідчий суддя вважає за необхідне визначити строк дії ухвали про тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 терміном на 60 (шістдесят) днів, тобто до 23 січня 2022 року включно.

Керуючись статтями 2, 7, 8, 22, 177, 178, 183, 193, 194, 196, 197, частиною другою статті 376 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Київській області лейтенанта поліції Крепкова Дмитра Валентиновича, погодженого з прокурором Київської обласної прокуратури Дядюк Ю.О., про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити частково.

Продовжити строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Строк дії ухвали про тримання підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою визначити терміном на 60 (шістдесят) днів, тобто до 23 січня 2022 року, включно.

Визначити ОСОБА_1 розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, у розмірі 350 (триста п`ятдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 794 500 (сімсот дев`яносто чотири тисячі п`ятсот) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншими фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок для внесення застави: (код ЄДРПОУ - 26268059, банк - Державна казначейська служба України м. Київ, МФО 820172, розрахунковий рахунок UA128201720355259002001012089, отримувач - ТУДСАУ в місті Києві, призначення платежу - застава за підозрюваного).

Підозрюваний або заставодавець має право в будь-який момент внести заставу в розмірі, зазначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом терміну дії ухвали.

На підставі ч.5 ст.194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , у разі внесення застави, такі обов`язки: - прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуває кримінальне провадження, прокурора, слідчого судді та суду за першою вимогою; - не відлучатися за межі населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора, суду; - повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи; - утримуватися від спілкування з потерпілими, свідками та іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні; - здати до зберігання відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_1 , що в разі внесення застави у встановленому в даній ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, що підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок повинен бути наданий уповноваженій посадовій особі Київського СІЗО або уповноваженій особі установи, де останній буде утримуватись під вартою. Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена посадова особа Київського СІЗО або іншої установи, де підозрюваний утримується під вартою, негайно повинна здійснити розпорядження про звільнення підозрюваного з-під варти і повідомити усно і письмово слідчого, прокурора, що здійснює процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні та слідчого суддю Шевченківського районного суду м. Києва.

Визначити строк дії покладених на підозрюваного ОСОБА_1 ухвалою слідчого судді обов`язків, терміном на 2 (два) місяці з моменту внесення застави у розмірі, визначеному судом.

У разі внесення застави, і з моменту звільнення підозрюваного з-під варти у зв`язку з внесенням застави, встановленої в даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти, у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі, якщо підозрюваний будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді або до суду без поважних причин або не повідомить про причини неявки, застава звертається в дохід держави, зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України і використовується в порядку, встановленому законом для використання судового збору.

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисником протягом п`яти днів з дня її проголошення може бути подана апеляційна скарга.

Повний текст ухвали оголошено 29 листопада 2021 року.

Слідчий суддя О.С. Чайка