Ухвала суду № 101536466, 13.11.2021, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/40776/21

Провадження № 1-кс/761/22480/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2021 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва Циктіч В.М., за участі секретаря судового засідання Лозової І.О., прокурора Дем`янюк Н.М., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Вовка Н.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 120 211 000 000 000 14 від 13.01.2021 , у якому

гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Києва, громадянин України, українець, з середньою освітою, офіційно не працевлаштований, перебуває у зареєстрованому шлюбі, має малолітню дитину, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою - АДРЕСА_2 , не судимий,

підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень за ч. 2 ст. 199, ч. 2 ст. 307 КК України,

у с т а н о в и в :

У провадженні Шевченківського районного суду м. Києва перебуває погоджене з прокурором відділу Київської міської прокуратури Дем`янюк Н.М. клопотання слідчого СУ ГУНП у м. Києві Павлик І.М. про застосування до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

На обґрунтування клопотання зазначено, що 12.11.2021 ОСОБА_2 повідомлено про підозру за ч. 2 ст. 199, ч. 2 ст. 307 КК України, відповідно до якої останній на початку січня 2021 року, діючи за попередньою змовою спільно з іншими особами, шляхом розподілу ролей, здійснювали незаконне придбання, зберігання, перевезення з метою збуту та незаконний збут особливо небезпечного наркотичного засобу - канабісу, а також виготовлення, зберігання, перевезення з метою збуту, а також збут підробленої національної валюти України у вигляді банкнот.

На думку слідчого, існують ризики переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні, знищення чи спотворення речей та документів, що мають значення для встановлення обставин вчинення інкримінованих злочинів, а також перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримала, наполягала на його задоволенні з підстав, які у ньому зазначені.

Підозрюваний заперечував свою причетність до інкримінованих йому дій, зазначивши, що зберігання, перевезення з метою збуту та збут наркотичного засобу не здійснював, відношення до підроблення валюти не має.

Захисник підозрюваного також наполягав на необґрунтованості висунутої підозри та недоведеності зазначених стороною обвинувачення ризиків, оскільки ОСОБА_2 має міцні соціальні зв`язки, сім`ю та малолітню дитину на утриманні, що свідчить про відсутність у підозрюваного наміру переховуватись чи іншим чином перешкоджати провадженню, тому просив застосувати до ОСОБА_2 більш м`який запобіжний захід.

Слідчий суддя, заслухавши доводи сторін, дослідивши надані учасниками судового засідання матеріали, дійшов висновку про таке.

Частиною 1 статті 194 КПК на слідчого суддю під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу покладений обов`язок встановити існування наступних складових:

- чи доведені обставини, які свідчать про обґрунтованість підозри;

- чи наявні ризики, передбачені статтею 177 КПК, та на які вказує слідчий;

- чи не є достатнім застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Тлумачення наведених вище процесуальних норм у їх логічному зв`язку з положеннями Глави 4 КПК приводить слідчого суддю до висновку, що під час вирішення питання щодо застосування до особи запобіжних заходів оцінка наданих сторонами доказів має спрямовуватися не на досягнення остаточного переконання у винуватості особи у вчиненні інкримінованого правопорушення, а має на меті встановити, чи є підозра обґрунтованою.

Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст.9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя приймає до уваги, що у рішенні ЄСПЛ у справі «Соловей і Зозуля проти України» Європейський Суд наголосив, що суд має перевірити не лише дотримання процесуальних норм національного законодавства, а й обґрунтованість підозри, яка, виходячи з практики Європейського Суду з прав людини, передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

Крім того Європейський Суд з прав людини у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.

Отже на початковій стадії розслідування, суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред`являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направленні справи до суду.

З огляду на зазначене, слідчий суддя вважає, що наданими органом досудового розслідування матеріалами достатньою мірою підтверджується наявність в діях підозрюваного ОСОБА_2 ознак інкримінованих злочинів.

Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.

Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя враховує, що такі дії цілком вірогідні з огляду на покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого злочину.

Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні у справі «В. проти Швейцарії» зауважив, що небезпеку переховування не можна вимірювати тільки залежно від суворості можливого покарання, її треба визначати, зокрема, з урахуванням характеру підозрюваного, його моральних якостей, наявності у нього коштів, зв`язків з державою, у якій його переслідують.

Характер інкримінованих підозрюваному злочинів, що вчинені у складі організованої групи, пов`язані з організацією обігу наркотичного засобу, а також зі збутом підробленої національної валюти України, що вчинені з метою власного збагачення, свідчать про наявність достатніх підстав для критичної оцінки моральних якостей ОСОБА_2 , що підтверджує високу ймовірність свідомої позапроцесуальної поведінки останнього.

Слідчий суддя вважає, що наявність у підозрюваного сім`ї, малолітньої дитини на утриманні та певних соціальних зв`язків, хоча і мінімізує певним чином ризик переховування від слідства та суду, однак повністю його не виключає.

Крім того, враховуючи початкову стадію кримінального провадження, не виключено, що підозрюваний може вчинити дії, спрямовані на знищення чи спотворення речей та документів, що мають значення для вставнолення обставин вчинення інкримінованих злочинів.

Також вагомим є наведений стороною обвинувачення ризик того, що ОСОБА_2 , перебуваючи на свободі, може здійснювати незаконний вплив на свідків та інших підозрюваних, а також осіб, причетних до вчинення інкримінованих йому злочинів та перешкоджати встановленню їх місця знаходження.

За результатами встановлених у судовому засіданні обставин та з урахуванням доводів, викладених стороною обвинувачення та стороною захисту, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність обставин, передбачених ч.1 ст. 194 КПК.

У силу ст.178 КПК слідчий суддя враховує вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованих йому діянь.

Відповідно до п. 4 ч.2 ст. 183 КПК запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять роки.

Санкції ч.2 ст. 199 та ч. 2 ст. 307 КК України, за якими підозрюється ОСОБА_2 , передбачають позбавлення волі на строк до десяти років.

Зазначене приводить до висновку, що встановлені вище обставини є вагомими для обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Визначаючи відповідно до вимог ч. 4 ст. 183 КПК розмір застави, слідчий суддя, приймаючи до уваги обставини вчинення злочину, вважає, що застава у межах, передбачених п. 2 ч. 5 ст.182 КПК, зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

На підставі викладеного, керуючись ст. 176-179, 182, 183, 193, 194, 309 КПК України, слідчий суддя

у х в а л и в :

Клопотання слідчого СУ ГУ НП у м. Києві Павлик І.М. задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк дії ухвали про тримання підозрюваного ОСОБА_2 під вартою визначити по 09 січня 2022 року включно.

Визначити ОСОБА_2 заставу у сумі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 681 000 (шістсот вісімдесят одна тисяча) грн.

Застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок ТУ ДСАУ в м. Києві (код ЄДРПОУ - 26268059, МФО: 820172, Банк: Державна казначейська служба України в м. Києві, розрахунковий рахунок № UA 128201720355259002001012089, призначення платежу - застава за (ПІБ, дата народження особи за яку вноситься застава), згідно ухвали (назва суду) від (дата ухвали) по справі №…, внесені (П.І.Б. особи, що вносить заставу).

У разі внесення застави у визначеному судом розмірі вважається, що до підозрюваного обрано запобіжний захід у виді застави.

У випадку внесення застави покласти на підозрюваного такі обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду за першою вимогою;

- не залишати місце постійного проживання без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора про зміну свого місця перебування;

- здати на зберігання слідчому свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

У разі внесення застави, встановити 2-х місячний термін дії покладених судом обов`язків, починаючи з дня внесення застави, однак на строк, що не перевищує строку досудового розслідування.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави.

На ухвалу слідчого судді до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисником упродовж п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.

Слідчий суддя Віталій Циктіч