Ухвала суду № 101535482, 26.11.2021, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/19585/21

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

"26" листопада 2021 р. суддя Дніпровського районного суду міста Києва

Гаврилова О.В. вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 , до Київської міської ради, Дніпровської районної в м.Києві державної адміністрації, третя особа - державний нотаріус Десятої київської нотаріальної контори в м.Києві Ткач Тетяна Володимирівна, про визнання права власності в порядку спадкування,-

в с т а н о в и в:

До Дніпровського районного суду м. Києва звернувся представник позивача ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 , - адвокат Тимощук М.В. з позовом до Київської міської ради, Дніпровської районної в м.Києві державної адміністрації, третя особа - державний нотаріус Десятої київської нотаріальної контори в м.Києві Ткач Тетяна Володимирівна, про визнання права власності в порядку спадкування.

Згідно заявлених вимог, представник позивача просить суд визнати за ОСОБА_2 право власності на спадкове майно, житлове приміщення (кімната) № НОМЕР_1 у гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Вказану позовну заяву було передано в провадження судді Гаврилової О.В. у відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У відповідності до частин 1, 2 ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним уст. 175 ЦПК України, а також вимогам ст. 177 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали поданої позовної заяви, вважаю, що вона не відповідає вимогам цивільного процесуального законодавства України, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ЦПК України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

В обґрунтування позову представник позивача посилається на те, що після смерті ОСОБА_3 позивач у встановлений ст.1270 ЦК України строк звернулась до «державного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Ткач Т.В.» про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом, однак отримала відмову у вчинені нотаріальної дії з посиланням на те, що право власності за померлим на будь-яке майно не зареєстровано та правовстановлюючі документи на майно спадкоємцем не надано.

Порядок правового регулювання діяльності нотаріату в Україні встановлено Законом України від 02 вересня 1993 року «Про нотаріат» (далі - Закон).

Частиною 1 ст. 1 Закону встановлено, що нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Згідно положень ч.1 ст.67 Закону України «Про нотаріат» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством, на ім`я всіх спадкоємців або за їх бажанням кожному з них окремо.

Відповідно до ч. 4 ст. 49 Закону, на вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, зобов`язані викласти причини відмови в письмовій формі і роз`яснити порядок її оскарження. Про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус протягом трьох робочих днів виносить відповідну постанову.

Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину або у вчиненні іншої нотаріальної дії, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розгляду в позовному провадженні.

Таким чином, передумовою звернення до суду за захистом порушених, невизнаних або оспорюваних прав є постанова нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

Проте до позовної заяви не долучено доказів винесення нотаріусом постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

Крім того, представником позивача помилково зазначено, що заявлено позов немайнового характеру, оскільки предметом позову є визнання права власності на нерухоме майно. В позовній заяві не вказана ціна позову.

Пунктами 2 та 9 ч.1 ст. 176 ЦПК України передбачено, що ціна позову визначається: у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.

Не зазначення ціни позову не лише суперечить вимогам ч. 3 ст. 175 ЦПК України, а й унеможливлює в подальшому вирішити питання про розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єктів та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, регулюються положеннями Закону України «Про судовий збір».

Платником судового збору виступає особа (фізична або юридична), яка звертається до суду ( ст.2 Закону України «Про судовий збір»).

Пільги щодо сплати судового збору, визначені у статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Як убачається зі змісту прохальної частини позовної заяви, вона містить вимогу майнового характеру.

Положеннями п. 1 ч.1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (908,00 грн) та не більше 5 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб (11 350,00 грн).

До матеріалів позовної заяви додано квитанцію про сплату судового збору в розмірі 908,00 грн.

Згідно роз`яснень, викладених у п. 16 Постанови №10 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і Кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

Суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки такий обов`язок покладається на позивача.

Проте до позовної заяви не додано звіту про оцінку майна та/або інших доказів актуальної ринкової вартості спірного об`єкту нерухомості - кімнати в гуртожитку, з урахуванням яких можна було дійти обґрунтованого висновку про сплату судового збору в передбаченому законом розмірі.

Відповідно до ч.1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене, відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, позовна заява підлягає залишенню без руху, позивачу необхідно в десятиденний строк з дня отримання копії ухвали усунути зазначені в ній недоліки. Для усунення недоліків позовної заяви позивач має подати до суду позовну заяву з урахуванням наведених в даній ухвалі недоліків щодо її змісту - із зазначенням ціни позову, долучивши постанову нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії та документи, що підтверджують дійсну актуальну вартість зазначеного у позові спірного майна, та в разі недостатності розміру сплаченого судового збору - долучити документ, що підтверджує доплату судового збору в розмірі, визначеному Законом України «Про судовий збір», виходячи з дійсної вартості цього майна.

Долучити до позовної заяви її копію для вручення учасникам справи з копіями доданих документів.

На підставі викладеного та керуючись статтями 2, 4, 175, 177, 185 Цивільного процесуального кодексу України, суддя -

п о с т а н о в и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 , до Київської міської ради, Дніпровської районної в м.Києві державної адміністрації, третя особа - державний нотаріус Десятої київської нотаріальної контори в м.Києві Ткач Тетяна Володимирівна, про визнання права власності в порядку спадкування - залишити без руху та запропонувати позивачу в десятиденний строк з дня отримання копії ухвали усунути вищезазначені недоліки.

У випадку неусунення недоліків, заява вважається неподаною і повертається заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

С у д д я