Рішення № 101535333, 23.11.2021, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/3839/21

Справа №754/4474/21

РІШЕННЯ

Іменем України

23 листопада 2021 року Деснянський районний суд міста Києва в складі:

головуючого - судді Зотько Т.А.,

за участю секретаря судового засідання Микитюк А.В.,

представника позивача Банецького Б.І.,

відповідачки ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в залі суду в м.Києві цивільну справу за позовною заявою Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" звернулось до Деснянського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що за адресою по АДРЕСА_1 проживає відповідачка, яка є споживачем послуг з централізованого опалення та/або постачання гарячої води. Проте, відповідачка своєчасно не сплачує кошти за спожиті послуги з централізованого опалення та централізоване постачання гарячої води, внаслідок чого у останньої утворилася заборгованість, яка станом на 01.01.2021 складає 19 411, 33 грн. Також, внаслідок несплати житлово-комунальних послуг позивачем було нараховано інфляційну складову боргу у розмірі 1 344, 77 грн., а також три відсотки річних на суму заборгованості у розмірі 807, 93 грн. Розрахунок заборгованості на послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води і постачання гарячої води, здійснюється за тарифами, які закріплені Розпорядженнями КМДА, інформація про які є загальнодоступною та загальновідомим фактом, офіційно опублікована.

Ухвалою від 16.06.2021 року було відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом сторін).

Представник позивача у судовому засіданні надав пояснення, згідно яких посилався на те, що на даний час заборгованість за житлово-комунальні послуги погашена відповідачкою у повному обсязі, однак, оскільки погашення заборгованості відбулось після звернення позивача до суду, відповідачка зобов`язана сплатити витрати по сплаті судового збору та витрати понесені на отримання витягу з реєстру.

У судовому засіданні відповідачка заперечувала щодо вимог позову посилаючись на те, що після звернення позивача до суду з позовною заявою відбулось повне погашення заборгованості.

Суд, заслухавши думку представника позивача, відповідача, вивчивши письмові матеріали справи, приходить до висновку, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 являється співвласницею 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна.

Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 27.12.2017 № 1693 «Про деякі питання припинення Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва від 27 вересня 2001 року, укладеної між Київською міською державною адміністрацією та акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго», КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» визначено підприємством, за яким закріплено на праві господарського відання майно комунальної власності територіальної громади міста Києва, що повернуто з володіння та користування ПАТ «Київенерго». За розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.04.2018 № 591 КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам.

Отже, з 01.05.2018 надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води здійснює КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО».

Відповідно до ч. 3 ст. 5 ЦК України, якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

З 01.05.2019 введено в дію Закон України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189. Відповідно до ч. 1 ст. 12 цього Закону надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

Відповідно до п. 3 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» цього закону передбачено, що договори про надання комунальних послуг, укладені до введення в дію цього закону (тобто до 01.05.2019), зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами, до дати набрання чинності договорами про надання відповідних комунальних послуг, укладеними за правилами, визначеними цим Законом. Договір за правилами такого Закону між Позивачем та Відповідачем не укладався, а тому на теперішній час діє договір укладений до 01.05.2019.

Відповідно до абз. 10 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 №1875-ІV комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газопостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.

Правовідносини з постачання фізичним особам централізованого опалення та постачання гарячої води регулюються Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджені Постановою КМУ від 21 липня 2005 року №630 (далі - Правила).

Відповідно до п. 8 Правил послуги надаються споживачеві згідно з договором, що оформляється на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.

Відповідно до ч. 7 статті 26 Закону договір про надання послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з централізованого постачання гарячої води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньо будинкових систем), що укладається виконавцем із споживачем - фізичною особою, яка не є суб`єктом господарювання, є договором приєднання.

На виконання вимог Закону КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» підготовлено та опубліковано договір про надання послуг та централізованого опалення та постачання гарячої води в газеті «Хрещатик» від 28.03.2018 № 34 (5085). Зміст зазначеного договору відповідає змісту типового договору, затвердженого Правилами. Такі договори є договорами приєднання, а отже може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору вцілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови.

Відповідно до норм Цивільного Кодексу України встановлено, якщо особа вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, то договір вважається укладеним.

Підключення будинку до мереж централізованого опалення та/або постачання гарячої води свідчить про надання послуг Позивачем.

Відповідачка від мереж централізованого опалення та/або постачання гарячої води у встановленому чинним законодавством порядку не відмовлялась (не відключався).

Отже, виникнення цивільних прав та обов`язків, підтверджується діями сторін: постачальник надає послуги з централізованого опалення та постачає гарячу воду, надсилає споживачу платіжні документи (рахунки) на оплату таких послуг, а споживач має здійснювати оплату виставлених рахунків.

Крім того, Постанова судової палати у цивільних та господарських справах Верховного суду України від 20.04.2016 справа 6-295Іцсі5 містить висновок про те, що факт відсутності договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг.

Відповідно до ст. ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», п. п. 18, 20, 30 Правил, споживач зобов`язаний оплачувати комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо). Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Так, відповідач вчасно не сплачувала заборгованість за житлово-комунальні послуги, що стало підставою звернення позивача з позовом про стягнення з відповідачки заборгованості, яка в загальному розмірі складає 21 564, 03 грн. (з урахуванням інфляційних втрат та трьох відсотків річних)

Розрахунок заборгованості на послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, було здійснено позивачем за тарифами, які закріплені Розпорядженнями КМДА, інформація про які є загальнодоступною та загальновідомим фактом, офіційно опублікована (перелік розпоряджень додається).

З огляду на викладене правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов`язанням, у якому, серед інших прав і обов`язків сторін, на боржників покладено виключно певний цивільно-правовий обов`язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (частина 1 статті 509 Цивільного кодексу України) - вимагати сплату грошей за надані послуги.

Отже, згідно із зазначеними нормами законодавства відповідач зобов"язаний оплатити кошти за спожиті послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, а позивач має право вимагати від відповідача виконання обов`язку, щодо оплати наданих послуг.

Відповідно до ст.ст. 12, 81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору ( ст. 95 ЦПК України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно з вимогами ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що відповідачка погашала вказану заборгованість за житлово-комунальні послуги, як до подачі позову так і після звернення позивача до суду. Повне погашення заборгованості відбулось після звернення позивача до суду, що підтверджується матеріалами справи та не спростовується сторонами.

Таким чином, станом на час ухвалення рішення у справі, за даними в електронній системі позивача БІТЕК, основну суму боргу відповідачкою сплачено в повному обсязі та станом на 31.08.2021 року будь-яка заборгованість відсутня.

Отже, оскільки відповідачка погасила заборгованість у повному обсязі, а відтак вимоги позивача про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги задоволенню не підлягають.

Відповідно до п. 3 ст. 142 ЦПК України, у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

За змістом ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Таким чином, відповідачка повинна виконати свій обов`язок по сплаті судового збору, а тому враховуючи, що останній на праві власності належить 1/3 частина квартири АДРЕСА_1 , суд вважає за доцільне поділити суму судового збору та стягнути з відповідачки на користь позивача судовий збір, відповідно до частки права власності відповідачки у квартирі, а саме в розмірі 403,33 грн.

При цьому, враховуючи ту обставину, що відповідачка фактично визнала позов та сплатила заборгованість до ухвалення судового рішення, позивачу слід повернути з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову у розмірі 1135,00 грн.

Отже, виходячи з наведеного, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача є обгрунтованими у повному обсязі, а тому позов підлягає задоволенню частково.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 5, 11, 14, 509, 512, 525, 526,ЦК України, 81,141, 175-177, 280-289 ЦПК України, ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» , -

ВИРІШИВ :

Позов Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (місцезнаходження: м. Київ, пл. І. Франка, 5, код ЄДРПОУ 40538421) судові витрати в загальному розмірі 403,33 грн..

Повернути Комунальному підприємству виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» з державного бюджету 50% сплаченого ними судового збору, а саме повернути кошти у розмірі 1135 грн..

В задоволенні іншої частини вимог Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У випадку проголошення у судовому засіданні лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення суду виготовлено 01.12.2021.

Суддя: