Постанова № 1015343, 27.08.2007, Харківський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а-1399/07

“27” серпня 2007 року м. Харків

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого Судді Данилової М.В.

при секретарі Шаповалової О.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства “Техно-імпорт” до ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова про скасування податкового повідомлення рішення,

встановив :

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеною позовною заявою та просить суд скасувати податкове повідомлення рішення відповідача № 0001902305/0 від 29.05.07р., яким відповідач визначив йому суму податкового зобовязання з ПДВ (донарахував ПДВ) в розмірі 949572,00 грн., а також застосував штрафні (фінансові) санкції в сумі 474786,00 грн. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що мав право на включення відповідних сум ПДВ по погашених податкових векселях до складу податкового кредиту, а протилежне твердження субєкта владних повноважень зроблено при довільному помилковому тлумаченні норм пункту 11.5 статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість» .

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві.

Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечували, письмових заперечень відповідачем не надано.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Спірне податкове повідомлення-рішення ухвалене на підставі акту №4075/2305/31798061 від 24.05.2007р. про результати комплексної планової виїзної документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового, іншого законодавства ПП “Техно-імпорт” за період з 01.01.2006 по 31.12.2006 року.

Як встановлено актом перевірки позивач протягом 2006 р. під час розмитнення товарів, які надходили по зовнішньоекономічним контрактам, виписав 55 податкових векселів на загальну суму 1420157 грн., у тому числі

3 векселі на загальну суму 93357,70 грн., які були погашені грошовими коштами (т.з. 1 категорія)

52 векселі на загальну суму 1326800 грн., які були погашені шляхом включення до складу податкових зобовязань по рядку 6+ Декларації по податку на додану вартість (т.з. 2 категорія).

У наступному податковому періоді підприємство включало суму векселя до складу податкового кредиту рядок 12.2 Декларації. Всього до складу податкового кредиту за 2006 рік включено таким чином 949572 грн.

Викладені фактичні обставини визнані обома сторонами у судовому засіданні.

Проте, підставою донарахування податку на додану вартість стало включення позивачем сум вищезазначених податкових векселів 2ї категорії до складу податкового кредиту наступних податкових періодів, що є , на думку відповідача, неправомірним, оскільки зобовязання за ними “не було сплачено грошовими коштами до бюджету”.

Однак суд вважає, що така позиція відповідача не ґрунтується на законі, а позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п.11.5 ст.11 Закону України «Про Податок на додану вартість» платники податків при імпорті товарів на митну територію України, за умови оформлення митної декларації, можуть за власним бажанням надавати органам митного контролю податковий вексель на суму податкового зобов'язання зі строком погашення на тридцятий календарний день з дня його поставки органу митного контролю.

Платник податку може за самостійним рішенням достроково погасити вексель шляхом перерахування коштів до бюджету або шляхом заліку сум бюджетного відшкодування, підтвердженого податковим органом

Якщо термін сплати зобов'язань по податковому векселю виникає до закінчення терміну подачі декларації до податкового органу за звітний (податковий) період, у якому відбулася його поставка органу митного контролю, платник податку не включає суму зобов'язань по векселю до складу податкових зобов'язань та погашає вексель шляхом перерахування коштів до бюджету. При цьому платник податку має право на включення перерахованої суми зобов'язань по векселю до складу податкового кредиту у звітному (податковому) періоді, в якому відбулася така сплата.

Якщо термін сплати зобовязань по податковому векселю виникає після закінчення терміну подачі декларації до податкового органу за звітний (податковий) період, в якому відбулася його поставка органу митного контролю, сума зобовязань по такому податковому векселю включається до складу податкових зобовязань платника в звітному (податковому) періоді, в якому відбулася його поставка органу митного контролю. При цьому платник податку має право на включення до складу податкового кредиту суми зобовязань по податковому векселю у наступному звітному (податковому) періоді за умови погашення суми податкових зобовязань шляхом перерахування коштів до бюджету.

Отже закон передбачає два варіанти погашення податкового векселя шляхом перерахування коштів (зобовязань за векселем) до бюджету у місячний термін або шляхом включення зобовязань за векселем до складу податкових зобовязань з податку на додану вартість (зобовязань за податковою декларацією). В обох випадках вексель вважається погашеним.

Згідно підпункту 7.2.7 статті 7 Закону «Про ПДВ» у разі імпорту товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на отримання податкового кредиту, вважається вантажна митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку на додану вартість, або погашений податковий вексель.

Визначена останнім реченням абзацу 6 пункту 11.5 статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість» така умова застосування права на податковий кредит як погашення суми податкових зобовязань шляхом перерахування коштів до бюджету визначає обовязковість сплати суми податкових зобовязань за податковою декларацією, а не за векселем, що, як вбачається з наведених вище норм, не є тотожними поняттями. На час настання термінів сплати коштів згідно декларації з ПДВ, зобовязань за векселем взагалі не існує.

З матеріалів справи не вбачається наявності у будь-якому податковому періоді будь-якої несплати або простроченої заборгованості позивача з податку на додану вартість. Отже передбачена законом умова застосування права на податковий кредит позивачем була виконана.

Крім того, як зазначили представники відповідача у судовому засіданні, право на включення до складу податкового кредиту суми зобовязань по податковому векселю у наступному звітному (податковому) періоді на їхню думку, виникає лише у тому випадку, коли платник податків одночасно використавши спосіб погашення векселя шляхом включення суми зобовязань за векселем до податкової декларації з ПДВ, ще і додатково сплатив суму векселя грошовими коштами. Така позиція є суперечливою, оскільки у такому разі застосування водночас обох погашення векселя подвоює загальну суму податку до сплати у порівнянні з безпосереднім погашенням векселя грошовими коштами.

Таким чином, висновки акту перевірки не відповідають обставинам справи та чинному законодавству, а спірне податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

На підставі вищевикладеного , ст., ст. 316, 319, 627 Цивільного кодексу України, ст. 67 Господарського кодексу України, Закону України „ Про оподаткування прибутку підприємств”, Закону України „ Про податок на додану вартість” , ЗУ “Про порядок погашення податкових зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” керуючись ст. ст. 160,161,162,163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов Приватного підприємства “Техно-імпорт” до ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова про скасування податкового повідомлення рішення - задовольнити.

Скасувати повідомлення-рішення Держаної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова № 0001902305/0 від 29.05.07р.

Стягнути з ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова на користь Приватного підприємства “Техно-імпорт” витрати зі сплати судового збору в розмірі 3,40 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.5 ст. 186 КАС України .

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Головуючий - Суддя / Підпис/ М.В. Данилова

З оригіналом згідно. Оригінал знаходиться в справі суду.

Суддя :