Ухвала суду № 101533462, 01.12.2021, Дворічанський районний суд Харківської області

Єдиний унікальний номер № 618/665/19

Провадження № 1-кп/618/4/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2021 року

Дворічанський районний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Буніна Є.О.,

за участю секретаря судового засідання Кучеренко О.І.,

прокурора Кадуна О.П.,

обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Воронцової Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні суду в смт. Дворічна клопотання прокурора групи прокурорів - прокурора Дворічанського відділу Куп`янської окружної прокуратури Харківської області Кадуна О.П. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб відносно обвинуваченого

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Куп`янськ-Вузловий Куп`янського району Харківської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , в силу ст. 89 КК України не маючого судимостей,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

встановив:

01 грудня 2021 року прокурор групи прокурорів - прокурор Дворічанського відділу Куп`янської окружної прокуратури Харківської області Кадун О.П. звернувся до Дворічанського районного суду Харківської області з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб відносно обвинуваченого ОСОБА_1 .

В обґрунтування поданого клопотання прокурор посилається на те, що в провадженні Дворічанського районного суду Харківської області перебуває кримінальне провадження № 12016220370003070 від 23.10.2016 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Згідно обвинувального акту, ОСОБА_1 22.10.2016 приблизно о 18:30, керував технічно справним автомобілем «TOYOTA LAND CRUISER 80», р.н. НОМЕР_1 , та рухався по автодорозі із села Синьківка Куп`янського району Харківської області в напрямку села Тавільжанка Дворічанського району Харківської області.

Рухаючись по вказаній автодорозі та проїхавши село Вільшана Дворічанського району Харківської області у напрямку села Тавільжанка, ОСОБА_1 , керуючи вищевказаним автомобілем, звернув праворуч на ґрунтову дорогу та почав рухатись із швидкістю 60 км/год. в напрямку Луганської області.

Під час руху по ґрунтовій дорозі, ОСОБА_1 , порушив вимоги п.12.1. Правил дорожнього руху України, згідно з яким:

п.12.1., «При виборі в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним».

та проїхавши близько 300-400 метрів, більш точне місце під час досудового розслідування не встановлено, не впорався з керуванням та допустив перекидання автомобіля «TOYOTA LAND CRUISER 80», р.н. НОМЕР_2 , через праву бокову частину кузова.

Внаслідок дорожньо-транспортної події, ОСОБА_2 , який знаходився в положенні сидячі на передньому пасажирському сидінні, внаслідок перекидання автомобіля та його подальшого пересування прямо, отримав тілесні ушкодження, від яких загинув на місці події.

Згідно висновку судово-медичної експертизи №277-КПт/16 від 28.11.2016 причиною смерті ОСОБА_2 є тупа травма голови.

Порушення правил безпеки дорожнього руху ОСОБА_1 , які знаходяться в причинному зв`язку з подією та наслідками, виразилось в тому, що він керуючи технічно справним автомобілем «TOYOTA LAND CRUISER 80», р.н. НОМЕР_2 , рухаючись по ґрунтовій дорозі вибрав небезпечну швидкість руху та не впоравшись з керуванням, допустив перекидання керованого ним автомобіля, що спричинило вищевказані наслідки.

У зв`язку з викладеним, ОСОБА_1 , обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_2 .

Під час судового розгляду у зв`язку з систематичним ухиленням обвинуваченого ОСОБА_1 від суду, суддею Дворічанського районного суду Харківської області неодноразово виносились ухвали про застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_1 приводу, які не виконувались у зв`язку з відсутністю особи за місцем проживання.

28 жовтня 2021 року у зв`язку з повторною неявною обвинуваченого ОСОБА_1 у судове засідання, судовий розгляд якого триває вже більше 2 років, справа № 618/665/19, судом за клопотанням прокурора винесена ухвала про дозвіл на затримання з метою приводу ОСОБА_1 , для вирішення питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та оголошено обвинуваченого у розшук.

Обвинуваченого ОСОБА_1 затримано 01.12.2021.

В обґрунтування клопотання прокурор посилається на наявність ризиків, передбачених в п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: обвинувачений переховується від суду; обвинувачений може вчинити інше кримінальне правопорушення.

Прокурор Кадун О.П. в судовому засіданні підтримав вказане клопотання, просив його задовольнити, обрати відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів без визначення застави.

Обвинувачений ОСОБА_1 обставини, викладені в клопотанні заперечував, просив обрати йому запобіжний захід у виді особистого зобов`язання, оскільки він має постійне місце проживання у м. Харкові, в судові засідання не з`являвся з поважних причин - за станом здоров`я, у зв`язку з перебуванням тривалий час, а саме з березня до листопада 2021 року, на стаціонарному лікуванні, що також підтверджується відповідними довідками, які є в матеріалах справи.

Захисник обвинуваченого - адвокат Воронцова Л.В. просила відмовити в задоволенні клопотання прокурора та обрати відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у виді особистого зобов`язання. Зазначила, що ОСОБА_1 в силу ст. 89 КК України не має судимостей, має постійне місце проживання та стійкі соціальні зв`язки, в судові засідання не з`являвся з поважних причин - за станом здоров`я, у зв`язку з перебуванням з березня 2021 року на стаціонарному лікуванні, Вважає, що прокурором не доведено необхідність застосування найбільш суворого виняткового запобіжного заходу у виді тримання під вартою, та не доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Суд заслухав клопотання та думку прокурора, з`ясував позицію обвинуваченого та його захисника, вивчив документи та матеріали, якими прокурор обґрунтовує клопотання, і приходить до висновку про часткове задоволення клопотання.

У провадженні Дворічанського районного суду Харківської області перебуває кримінальне провадження 12016220370003070 від 23.10.2016 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, судовий розгляд якого триває більше 2 (двох) років.

28 жовтня 2021 року ухвалою Дворічанського районного суду Харківської області обвинуваченого ОСОБА_1 оголошено в розшук, надано дозвіл на затримання останнього з метою приводу в судове засідання для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, та зупинено кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286КК України - до розшуку обвинуваченого і доставки його в судове засідання.

01 грудня 2021 року місцезнаходження розшукуваного ОСОБА_1 було встановлено та о 04:15 год. його було затримано на підставі ухвали суду в м. Харкові.

У зв`язку із встановленням місця знаходження обвинуваченого ОСОБА_1 , 01 грудня 2021 року була винесена ухвала про відновлення провадження по зазначеній кримінальній справі.

На підставі ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до вимог ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може переховуватись від органів досудового розслідування або суду, незаконно впливати на свідків, знищити, сховати або спотворити речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Згідно зі ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, суд, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов`язаний оцінити у сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим, вік та стан здоров`я підозрюваного, міцність його соціальних зв`язків, репутацію, майновий стан, наявність судимостей.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення вини «поза розумним сумнівом». Проте така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

У розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» № 42310/04 від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» №№ 12244/86, 12245/86, 12383/86 від 30.08.1990, «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 28.10.1994 та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Надані стороною обвинувачення докази і матеріали кримінального провадження свідчать про наявність достатніх підстав для правової кваліфікації дій ОСОБА_1 на момент розгляду даного клопотання за ч. 2 ст. 286 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, якщо вони спричинили смерть потерпілого.

Посилання прокурора на постійні неявки обвинуваченого в судові засідання без поважних причин, тяжкість даного кримінального правопорушення, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 8 років, а також на те, що ОСОБА_1 раніше притягувався до кримінальної відповідальності, на теперішній час в силу ст. 89 КК України не судимий, суд вважає недостатніми для доведення ризиків, передбачених п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Згідно позиції Європейського суду з прав людини, у всіх випадках, коли ризик ухилення обвинуваченого від слідства можна запобігти за допомогою застави чи інших запобіжних заходів, обвинуваченого має бути звільнено, і в таких випадках національні органи завжди мають належним чином досліджувати можливість застосування таких альтернативних заходів (рішення у справах «Вранчев проти Сербії» від 23 вересня 2008 року, «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року, «Буров проти України» від 17 березня 2011 року, «Цигоній проти України» від 24 листопада 2011 року).

Також при розгляді клопотання судом була врахована і інша практика Європейського суду з прав людини з даного питання. Зокрема це справи: «Пунцельт проти Чехії», «Ілійков проти Болгарії», «Луценко проти України», «Хайредінов проти України».

У зв`язку з цим, під час розгляду клопотання судом вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначеним ризикам.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає у забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Суд вважає, що зазначені в клопотанні прокурора ризики, передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, під час судового розгляду не доведені. Також в ході розгляду клопотання прокурором не доведено, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів аніж тримання під вартою не зможе запобігти ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України.

З огляду на наведене, враховуючи тяжкість покарання, передбаченого за вчинення вказаного кримінального правопорушення, суд вважає, що існують достатні підстави для застосування щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді домашнього арешту із забороною залишати житло цілодобово, оскільки саме такий запобіжний захід забезпечить його належну процесуальну поведінку та може запобігти вказаному ризику, пов`язаному із можливістю вчинити інше кримінальне правопорушення, та буде достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Згідно з ч. 3 ст.181 КПК України, ухвала про обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту передається для виконання органу внутрішніх справ за місцем проживання підозрюваного, обвинуваченого.

Керуючись ст.ст. 176-178, 181, 193-194, 205, 369-372 КПК України, суд

ухвалив:

Клопотання прокурора групи прокурорів - прокурора Дворічанського відділу Куп`янської окружної прокуратури Харківської області Кадуна О.П. про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Застосувати відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , запобіжний захід у виді домашнього арешту і забороною останньому залишати житло за адресою фактичного місця проживання цілодобово, крім розумного часу, необхідного для прибуття до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, з одночасним покладанням обов`язків:

-прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою;

-не залишати місце постійного проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Строк дії ухвали суду про застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді домашнього арешту встановити строком на 2 (два) місяці - з 01 грудня 2021 року по 01 лютого 2022 року.

Ухвалу про обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту відносно ОСОБА_1 передати для виконання Слобідського РВ Харківського МУ ГУНП в Харківській області.

Копію ухвали негайно вручити обвинуваченому ОСОБА_1 .

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 7 (семи) днів з дня її проголошення.

Ухвала про застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Суддя Є.О. Бунін

«Копію ухвали отримав»: «____» _ 2021 року о ___ год ___ хв __

Обвинувачений ОСОБА_1

Захисник обвинуваченого - адвокат Л.В. Воронцова