Рішення № 101531412, 30.11.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 листопада 2021 року м. Київ № 640/6674/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Бокатової Я.А., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1

до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА)

про зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) (далі - позивач або ОСОБА_1 ) подано на розгляд Окружному адміністративному суду міста Києва позов до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) (адреса: 01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 32, ідентифікаційний код - 26345558, ел. пошта - info@kga.gov.ua) (надалі - відповідач або Департамент містобудування), у якому позивач просить суд зобов`язати Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) у відповідності до п. 3.10 Положення про реєстр адрес у місті Києві внести адресу АДРЕСА_1 до реєстру адрес у місті Києві.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.04.2021 (суддя Пащенко К.С.) відкрито провадження у адміністративній справі № 640/6674/21, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні без виклику учасників справи та проведення судового засідання.

В якості підстав позову зазначено, що позивач проживає у приватному будинку за адресою: АДРЕСА_1 . За твердженням позивача, до реорганізації районної структури м. Києва вказана адреса належала до Подільського району, а після - до Оболонського.

При відновленні документів на будинок позивачу було відмовлено у їх оформленні у зв`язку з тим, що адреса не належить до адміністративної одиниці Подільського району м. Києва, та інформація про адресу відсутня в Оболонській районній в м. Києві державній адміністрації.

Після звернення до Служби містобудівного кадастру Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) отримано відповідь, що в Реєстрі адрес міста Києва інформація про поштову адресу АДРЕСА_1 відсутня, оскільки будинок був введений в експлуатацію до моменту формування Реєстру адрес міста Києва.

Повторне звернення до Служби містобудівного кадастру Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з проханням внесення зміни до Реєстру адрес у місті Києві виявилось безуспішним.

Враховуючи, що зазначена адреса є дійсною та використовується різними службами (Укрпошта, комунально-житлові підприємства та служби тощо), позивач звернувся з цим позовом до суду про зобов`язання Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) внести адресу проживання до реєстру адрес у місті Києві.

Відповідач у відзиві зазначив, що Департамент містобудування та архітектури веде та формує реєстр адрес з 2011 року на підставі розпоряджень відповідної районної в місті Києві державної адміністрації (присвоєння адрес житловим будинкам) та наказів Департаменту (присвоєння адрес іншим об`єктам нерухомого майна). До 2011 року питання присвоєння поштових адрес житловим та іншим об`єктам нерухомого майна відносилось до повноважень районних адміністрацій.

У реєстрі адрес, який розроблений згідно з Положенням про реєстр адрес у місті Києві, затвердженим рішенням Київської міської ради від 22.05.2013 № 337/9394 та Тимчасовим порядком присвоєння поштових адрес об`єктам нерухомості у місті Києві, затвердженим розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради Київської міської державної адміністрації від 25.06.2011 № 1094, відсутні відомості про документи щодо присвоєння будь-якому об`єкту нерухомості поштової адреси АДРЕСА_1.

З огляду на вище зазначене, у Департамента містобудування та архітектури відсутні підстави для внесення змін до Реєстру адрес.

Позивач надав відповідь на відзив, у якій зазначив, що в своєму відзиві відповідач відмову в задоволенні позову обґрунтовує п. 4.16 Положення про реєстр адрес у місті Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради № 337/9394 від 22.05.2013, якім визначається порядок присвоєння поштових адрес в місті Києві. Присвоєння поштової адреси по суті діяння означає надання поштової адреси об`єкту нерухомості, якої як такої ще не має. Разом з тим, в позовній заяві йдеться про поновлення вже існуючої поштової адреси, яка через невстановлені причини не була внесена до реєстру адрес у місті Києві при його формуванні на підставі рішення Київської міської ради № 337/9394 від 22.05.2013 та Тимчасового порядку присвоєння поштових адрес об`єктам нерухомості у місті Києві, затвердженого розпорядженням КМДА від 25.06.2011 № 1094.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України (ст. 6 Конституції України).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 22 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року № 3038-VI (надалі - Закон № 3038-VI) містобудівний кадастр - державна система зберігання і використання геопросторових даних про територію, адміністративно-територіальні одиниці, екологічні, інженерно-геологічні умови, інформаційних ресурсів будівельних норм, державних стандартів і правил для задоволення інформаційних потреб у плануванні територій та будівництві, формування галузевої складової державних геоінформаційних ресурсів.

Містобудівний кадастр ведеться з урахуванням даних державного земельного кадастру на державному рівні, на рівні Автономної Республіки Крим, обласному та районному рівнях, рівні обласних центрів та міст обласного (республіканського Автономної Республіки Крим) значення.

Містобудівний кадастр ведеться уповноваженими органами містобудування та архітектури, які можуть утворювати для цього служби містобудівного кадастру.

Згідно із ч. 1 ст. 23 названого Закону, містобудівний моніторинг - система спостережень, аналіз реалізації містобудівної документації, оцінки та прогнозу стану і змін об`єктів містобудування, які проводяться відповідно до вимог містобудівної документації та спрямовані на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних і громадських інтересів.

Відповідно до статей 22, 23 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», постанови Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 року N 559 «Про містобудівний кадастр», рішення Київської міської ради від 24 травня 2012 року N 588/7925 «Про Службу містобудівного кадастру», рішення Київської міської ради від 20 вересня 2012 року N 70/8354 «Про затвердження Міської цільової програми створення та впровадження Містобудівного кадастру міста Києва на 2013 - 2015 роки», для забезпечення функціонування Містобудівного кадастру міста Києва Київською міською радою прийнято рішення від 22 травня 2013 року № 337/9394, яким затверджено Положення про реєстр адрес у місті Києві (Додаток 1 до рішення Київської міської ради 22.05.2013 № 337/9394) (надалі- Положення № 337/9394).

За визначенням п. 1.4 вказаного Положення реєстр адрес - база даних систематизованого зводу відомостей про офіційні адреси об`єктів нерухомості з їхніми найменуваннями та поштовими адресами, що відповідають прийнятому стандарту й прив`язані до класифікатора вулиць у Реєстрі вулиць та інших поіменованих об`єктів та плану міста і є базовою складовою інформаційних ресурсів системи Містобудівного кадастру міста Києва.

Реєстр адрес є складовою інформаційних ресурсів системи Містобудівного кадастру міста Києва. Інформація про адреси об`єктів нерухомості належить до базових геопросторових даних міської інфраструктури геопросторових даних міста (п. 1.5).

Юридично правильними адресами є адреси, зареєстровані у Реєстрі адрес. Факт реєстрації адреси у Реєстрі адрес посвідчується (підтверджується) довідкою (витягом) з Реєстру адрес Містобудівного кадастру міста Києва (п. 1.8).

Київська міська рада, виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) та його структурні підрозділи, юридичні та фізичні особи використовують інформацію з Реєстру адрес як офіційну інформацію про юридично правильні адреси будівель і споруд, майнових комплексів чи місця розташування (адреси) земельних ділянок (п. 1.9).

Заходи щодо формування, функціонування, розвитку та використання Реєстру адрес здійснюються з дотриманням таких принципів:

1.10.1. Спадковість. Формування, систематизація, реєстрація відомостей про адреси на території міста здійснюються з використанням довідників, класифікаторів та інших даних, створених у процесі функціонування інших інформаційних систем.

1.10.10. Документованість. Внесення або будь-які зміни раніше зареєстрованої інформації у Реєстрі адрес має бути підтверджено документально з обов`язковим посиланням на документи, з якими це внесення або зміна пов`язана.

1.10.11. Інтероперабельність. Інформація щодо адрес об`єктів нерухомості та їх просторової локалізації повинна бути взаємно доступна в режимі читання з баз даних Містобудівного кадастру, державного земельного кадастру, міського земельного кадастру та державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до п. 1.11 Положення № 337/9394 реєстр адрес призначений для: систематизації та унормування адресної ідентифікації об`єктів нерухомості на території міста; забезпечення сумісності баз даних, що використовують адресну інформацію про об`єкти нерухомості на території міста; використання адрес, зареєстрованих у Реєстрі адрес, при оформленні документів правового характеру та інших офіційних документів; зберігання й пошуку адрес об`єктів нерухомості у місті Києві з урахуванням змін; забезпечення органів державної влади та органів місцевого самоврядування, юридичних і фізичних осіб у питаннях адресної ідентифікації об`єктів нерухомості на території міста.

Пунктами 1.13, 1.14 цього ж Положення визначено, що право власності на інформаційні ресурси Реєстру адрес належить територіальній громаді міста Києва. Розпорядником та адміністратором Реєстру адрес від імені територіальної громади міста виступає Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в особі Служби Містобудівного кадастру Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Служба Містобудівного кадастру Департаменту містобудування та архітектури).

Служба Містобудівного кадастру Департаменту містобудування та архітектури формує, оновлює Реєстр адрес, здійснює промислову експлуатацію інформаційних ресурсів Реєстру адрес, виготовляє та надає їх копії в користування зацікавленим суб`єктам, забезпечує інформаційні потреби органів державної влади та органів місцевого самоврядування, юридичних і фізичних осіб у питаннях адресної ідентифікації об`єктів нерухомості на території міста.

Відповідно до п. 2.1 Положення № 337/9394 інформаційні ресурси Реєстру адрес становлять бази даних таких окремих реєстрів, зокрема: реєстр адрес первинних об`єктів адресації: будівель, споруд майнових комплексів (умовна назва - РА Об`єкт); реєстр місць розташування (адрес) земельних ділянок (умовна назва - Реєстр Земля); реєстр адрес похідних об`єктів другого рівня (приміщень, квартир, офісів, кімнат тощо) як складових об`єктів, що реєструються в розділах РА Об`єкт та РА Будівля (умовна назва - РА Приміщення); реєстр вулиць та інших поіменованих об`єктів у місті Києві (далі - Реєстр вулиць).

Пунктом 3.1 Положення № 337/9394 визначено, що формування, ведення й внесення змін до Реєстру адрес покладається на Службу Містобудівного кадастру Департаменту містобудування та архітектури.

Відповідно до п. 3.4, 3.5 Положення, основу первинного наповнення Реєстру адрес становлять такі переліки та відомості:

перелік первинних об`єктів адресації, будівель, споруд, майнових комплексів;

реєстр місць розташування (адрес) земельних ділянок;

реєстр вулиць та інших поіменованих об`єктів місцевості;

класифікатор категорій елементів вулично-дорожньої мережі та поіменованих об`єктів території;

перелік об`єктів (утворень) як територій, межі яких або юридично закріплені, або природно обмежені, або є топонімами історично сформованих територій;

перелік адміністративних районів міста, а також мікрорайонів, кварталів;

перелік садівничих, дачних і гаражних кооперативів (товариств), комплекси (квартали) малоповерхової житлової забудови (котеджні містечка) із визначенням меж їх територій;

перелік топонімів із вказаними орієнтовними межами;

набори даних з переліком адрес, що використовуються у відомчих інформаційних системах міста;

цифровий топографічний план міста масштабу 1:10000 та ортофотоплани, в тому числі створений на основі космічного знімка високого розрізнення.

Після первинного наповнення Реєстр адрес вводиться до промислової експлуатації та постійно чергується й оновлюється, в тому числі в процесі:

попередньої реєстрації місця розташування (адреси) земельних ділянок;

реєстрації будівельних адрес об`єктів нового будівництва;

реєстрації поштових адрес закінчених будівництвом об`єктів;

реєстрації поштових адрес будівель, споруд і майнових комплексів, що перебувають в експлуатації;

реєстрації змін (переадресації) адрес будівель, споруд і майнових комплексів;

реєстрації анулювання адреси.

Згідно із п. 3.10 цього ж Положення зміни до Реєстру адрес вносяться Службою Містобудівного кадастру Департаменту містобудування та архітектури також з таких підстав:

включення нової вулиці із присвоєним їй найменуванням;

вилучення поіменованої вулиці у зв`язку з її ліквідацією в результаті перепланування, реконструкції території міста тощо;

зміна найменувань, внесених до Реєстру адрес об`єктів та/або їх категорій;

зміна просторового розширення внесених до Реєстру адрес об`єктів, що відбулася в результаті перепланування, реконструкції території міста тощо;

уточнення (доповнення) відомостей або координатно-просторових характеристик для раніше зареєстрованих у Реєстрі адрес об`єктів;

виправлення технічних помилок.

За приписом п. 3.7 Положення, порядок присвоєння та реєстрації будівельних адрес об`єктам нового будівництва, поштових адрес закінченим будівництвом об`єктам; будівлям, спорудам та майновим комплексам, що перебувають в експлуатації, а також зміни адреси (переадресації) у випадках поділу майнового комплексу на окремі частини або виділення із нього окремих будівель та споруд, здійснюється в порядку, передбаченому розділом 4 цього Положення.

Зміни до Реєстру адрес вносяться Службою Містобудівного кадастру Департаменту містобудування та архітектури на підставі виданих, у межах компетенції, Департаментом містобудування та архітектури наказів або розпоряджень районних у місті Києві державних адміністрацій та з урахуванням відповідних документів, що підтверджують вказані зміни (за винятком зміни просторового розширення внесених до Реєстру адрес об`єктів, що відбулася в результаті перепланування, реконструкції території міста тощо; уточнення (доповнення) відомостей або координатно-просторових характеристик для раніше зареєстрованих у Реєстрі адрес об`єктів; виправлення технічних помилок, які здійснюються без видання зазначених розпорядчих документів) (п. 3.11) .

Внесення змін до Реєстру адрес забезпечується протягом трьох робочих днів з дати видання відповідного розпорядчого документа, зазначеного у підпункті 3.11 пункту 3 цього Положення, або встановлення підстав для зміни просторового розширення об`єктів, уточнення (доповнення) відомостей або координатно-просторових характеристик об`єктів, виправлення технічних помилок (п. 3.12).

За правилами п. 4.16 Положення №337/9394 присвоєння поштових адрес багатоквартирним житловим будинкам, домоволодінням, житловим будинкам садибного типу, індивідуальним дачним та садовим будинкам здійснюється розпорядженням відповідної районної в місті Києві державної адміністрації. Заявники подають заяву про присвоєння поштової адреси до дозвільного центру відповідної районної в місті Києві державної адміністрації.

За пунктом 4.17 Положення, до заяви про присвоєння поштової адреси додаються такі документи:

- завірена в установленому порядку копія документа, що посвідчує право власності на земельну ділянку чи право користування земельною ділянкою (за необхідності);

- для фізичної особи - копія паспорта, посвідка на проживання особи, яка мешкає в Україні, національний, дипломатичний чи службовий паспорт іноземця або документ, що його заміняє;

- для юридичної особи та фізичної особи - підприємця - копія виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців;

- завірена в установленому порядку копія правовстановлюючого документа на об`єкт нерухомого майна, а для новозбудованих об`єктів - зареєстрована декларація про готовність об`єкта до експлуатації або сертифікат, що засвідчує відповідність закінченого будівництвом об`єкта проектній документації та підтверджує його готовність до експлуатації;

- копія виконавчого (контрольно-геодезичного) знімання, зареєстрованого в містобудівному кадастрі міста Києва (для закінченого будівництвом об`єкта);

- довідка Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про сплату пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва (при цьому показники загальної площі (площ) та функціонального призначення об`єкта в цій довідці мають відповідати фактичним показникам загальної площі (площ) та функціонального призначення) або рішенню Київської міської ради про звільнення від сплати пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва (при цьому показники загальної площі (площ) та функціонального призначення об`єкта в такому рішенні мають відповідати фактичним показникам загальної площі (площ) та функціонального призначення);

- копія технічного паспорта об`єкта нерухомого майна, виготовленого відповідним суб`єктом господарювання згідно з наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24 травня 2001 року N 127 "Про затвердження Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна".

У разі надання неповного комплекту документів, зазначених у цьому пункті, відсутності підстав для присвоєння об`єкта нерухомого майна поштової адреси заявнику протягом 10 робочих днів надається вмотивована письмова відмова.

Згідно п. 4.18 Положення №337/9394 районна в місті Києві державна адміністрація розглядає заяви про присвоєння поштових адрес багатоквартирним житловим будинкам, домоволодінням, житловим будинкам садибного типу, індивідуальним дачним та садовим будинкам, запитує у разі необхідності додаткову інформацію від Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на об`єкти нерухомого майна, Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) інших органів та протягом десяти робочих днів з дня отримання заяви направляє лист-обґрунтування щодо можливості присвоєння (відмови в присвоєнні) поштової адреси об`єкта нерухомого майна до Служби Містобудівного кадастру Департаменту містобудування та архітектури.

Служба Містобудівного кадастру Департаменту містобудування та архітектури протягом трьох робочих днів опрацьовує лист-обґрунтування районної в місті Києві державної адміністрації щодо можливості присвоєння (відмови в присвоєнні) поштової адреси об`єкта нерухомого майна та, враховуючи проектні рішення, наявну ситуацію з оточуючими об`єктами містобудування, результати проведення Містобудівного моніторингу, готує висновок щодо можливості присвоєння (відмови в присвоєнні) запропонованої поштової адреси або надає пропозиції щодо внесення змін та доповнень до цієї адреси.

На підставі позитивного висновку Служби Містобудівного кадастру Департаменту містобудування та архітектури районна в місті Києві державна адміністрація протягом п`яти робочих днів з дня отримання цього висновку видає розпорядження про присвоєння поштової адреси об`єкта нерухомого майна, копію якого протягом двох робочих днів направляє до Служби Містобудівного кадастру Департаменту містобудування та архітектури для внесення поштової адреси до Реєстру адрес.

При цьому, згідно п. 4.20 Положення № 337/9394 внесення змін до поштових адрес об`єктів нерухомого майна здійснюється у порядку присвоєння поштових адрес об`єктам нерухомого майна, передбаченого цим Положенням.

Адреса вважається присвоєною з моменту її внесення до Реєстру адрес (п. 4.21 Положення).

Внесення адреси до Реєстру адрес здійснюється Службою Містобудівного кадастру Департаменту містобудування та архітектури протягом трьох робочих днів з дати надходження завіреної копії розпорядження відповідної районної в місті Києві державної адміністрації або видання наказу Департаменту містобудування та архітектури про присвоєння поштової адреси чи будівельної адреси об`єктам нового будівництва.

Аналіз наведених положень свідчить про те, що до повноважень Служби Містобудівного кадастру Департаменту містобудування та архітектури належить внесення змін до Реєстру адрес. Вказані зміни вносяться на підставі виданих, у межах компетенції, Департаментом містобудування та архітектури наказів або розпоряджень районних у місті Києві державних адміністрацій протягом трьох робочих днів з дати видання відповідного розпорядчого документа.

При цьому, присвоєння поштових адрес багатоквартирним житловим будинкам, домоволодінням, житловим будинкам садибного типу, індивідуальним дачним та садовим будинкам здійснюється розпорядженням відповідної районної в місті Києві державної адміністрації.

В свою чергу, розпорядження відповідної районної в місті Києві державної адміністрації приймається у результаті розгляду заяви про присвоєння поштової адреси, поданої особою до дозвільного центру відповідної районної в місті Києві державної адміністрації.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся з заявою до начальника відділу з питань реєстрації місця проживання Подільської районної в м. Києві державної адміністрації про надання відповіді чи належить до компетенції будинок за адресою м. Київ, вул. Федора Максименка, 21, к. 6.

Листом від 11.07.2018 № 106-106/ОП/Г-555-1887 повідомлено, що будинок за адресою АДРЕСА_1 до адміністративної одиниці Подільського району міста Києва не належить.

Одночасно позивач звертався з аналогічною заявою до начальника відділу з питань реєстрації місця проживання Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації.

Листом від 27.07.2018 № 104/ОП/Г-1184-3400 Оболонська районна в м. Києві державної адміністрації повідомила, що інформація щодо об`єкта нерухомості за адресою м. Київ, вул. Федора Максименка, 21 відсутні.

Також, повідомлено, що державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та обтяження таких прав здійснюють територіальні органи державної реєстрації прав Міністерства юстиції України. Ведення Реєстру адрес здійснюється Службою Містобудівного кадастру Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). Ведення державного земельно - кадастрового обліку по землекористувачам та землевласникам на території міста Києва відноситься до компетенції територіального органу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру - Головного управління Держгеокадастру у м. Києві. Ведення міського земельно-кадастрового обліку на території міста Києва відноситься до компетенції Київської міської ради та її виконавчого органу (Київської міської державної адміністрації) в особі Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Окрім того, позивач звернувся до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з заявою в якій просив «в зв`язку з відновленням документації, підтвердити наявність існування адреси - АДРЕСА_1 ».

Листом від 12.03.2019 № 055-2786 Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за результатами розгляду звернення повідомлено, що у Реєстрі адрес м. Києва відсутні відомості про документи щодо присвоєння об`єкту нерухомості поштової адреси АДРЕСА_1 , оскільки об`єкт введений в експлуатацію до моменту формування Реєстру адрес.

Однак на топографічній основі міста, яка наявна у Департаменті містобудування та архітектури і є складовою Реєстру адрес, відображено АДРЕСА_1 .

Також зазначено, що Реєстр адрес складається з первинних об`єктів адресації - будівель, споруд, майнових комплексів. Відомості стосовно похідних обкатів адресації в Реєстрі адрес відсутні.

Аналізуючи обставини справи в сукупності з наявними нормативними вимогами Положення № 337/9394, суд відмічає, що позивач до дозвільного центру відповідної районної в місті Києві державної адміністрації з відповідною заявою у порядку п. 4.16, 4. 17 не звертався, а відтак розпорядження відповідної районної в місті Києві державної адміністрації необхідного для присвоєння поштової адреси як результат адміністративної послуги отримано не було.

За таких обставин, в силу п. 4.21 Положення у Служби містобудівного кадастру Департаменту містобудування та архітектури були відсутні підстави для внесення адреси до Реєстру адрес.

При цьому слід відмітити, що дії районних в місті Києві державних адміністрацій щодо розгляду заяв позивача останнім не оскаржуються та предметом цього позову не охоплюються.

Окрім того, відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною Законом № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, кожен, чиї права і свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об`єднаного Королівства» (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності «небезпідставної заяви» за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02).

Отже, «ефективний засіб правого захисту» в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

Дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають у застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень. У більш звуженому розумінні дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчиняти конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними). Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду України від 21 травня 2013 року № 21-87а13.

З огляду на встановлені у справі обставини та наведені норми чинного законодавства, якими регулюються спірні відносини, зобов`язання відповідача внести адресу АДРЕСА_1 до реєстру адрес у місті Києві без проведення належної адміністративної процедури становитиме втручання у дискреційні повноваження Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), що суперечить засадам адміністративного судочинства.

Таким чином, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).

Частинами 1 та 2 ст. 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

При розгляді цієї справи суд бере до уваги наступні позиції Європейського суду з прав людини.

Так, рішенням ЄСПЛ від 19.04.1993 у справі «Краска проти Швейцарії» визначено, що ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути почуті, тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов`язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами.

Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28.08.2018 (справа № 802/2236/17-а).

З огляду на все викладене вище та виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, суд доходить висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні позову, то питання про розподіл судових витрат не вирішується.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 9, 72-78, 241-246, 250 КАС України, суд, -

ВИІРШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити повністю.

Рішення, відповідно до ст. 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма часниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного ухвали.

Суддя К.С. Пащенко