Вирок № 101531182, 01.12.2021, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Справа № 554/837/20

Дата документу 01.12.2021

Справа № 554/837/20

Провадження №1кп/554/72/2021

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 грудня 2021 року м.Полтава

Октябрський районний суд м.Полтави в складі:

головуючого судді - Січиокно Т.О.

за участю секретарів - Ромахової В.В., Микитенко І.А.,

прокурорів Копитця О.О., Зінченка І.С.,

потерпілих ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

захисника Божко Т.Б.,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому, судовому засіданні, в залі суду, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019170040003055 від 22.10.2019 року за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Покровське Зіньківського району Полтавської області, громадянина України, освіта середня, розлученого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

27.09.2012 року Красноармійським міським судом Донецької області за ч.3 ст.186 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням на іспитовий строк 2 роки;

- 18.02.2013 року Зіньківським районним судом Полтавської області за ч.3 ст.185, ч.4 ст.70 КК України до 4 років 3 місяців позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням на іспитовий строк 2 роки. Ухвалою Диканського районного суду Полтавської області від 11.12.2018 року скасовано іспитовий строк, направлений в місця відбування покарання. 11.02.2019 року звільнений по відбуттю строку покарання;

- 05.07.2019 року Октябрським районним судом м.Полтави за ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України до арешту на три місяці, звільнений 04.10.2019 року по відбуттю строку покарання,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.2 ст.15 ч.2 ст.185, ч.2 ст.190, ч.2 ст.185 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Епізод № 1

22 березня 2020 року, приблизно о 20 год 48 хв, ОСОБА_3 , перебуваючи в приміщенні магазину «Маркет опт», що по вул.Європейській, 66 у м.Полтаві, умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою заволодіння чужим майном та особистого збагачення, намагався таємно викрасти пляшку горілки «Nemiroff особлива» об`ємом 1 л, вартістю 120,08 грн, дві пляшки коньяку «Adajari» об`ємом 0,5 л, загальною вартістю 213, 50 грн, палку ковбаси сиров`яленої «Суджук» вагою 0, 230 кг, вартістю 55,71 грн, палку ковбаси «Салямі коньячна Глобино», вагою 0,460 кг, вартістю 49,65 грн, м`ясний виріб грудинку українську «Бащинський» в упаковці вагою 0,539 кг, вартістю 74,62 грн.

Однак з причин, які не залежали від волі ОСОБА_3 , він не зміг довести до кінця свій злочинний умисел, оскільки був затриманий на виході охоронником магазину з вказаним вище неоплаченим товаром.

Епізод № 2

04 квітня 2020 року, приблизно о 18 год 00 хв, ОСОБА_3 , перебуваючи біля будинку №17, що по вул.Залізній у м.Полтаві, умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою заволодіння чужим майном та особистого збагачення, використавши обман під приводом здійснення телефонного дзвінка, заволодів мобільним телефоном марки «Doogeх 5», вартістю 723, 33 грн, який належав ОСОБА_4 .

Надалі ОСОБА_3 з місця вчинення кримінального правопорушення втік, розпорядившись цим мобільним телефоном на власний розсуд та завдавши потерпілому ОСОБА_2 збитку в розмірі 723, 33 грн.

Епізод № 3

05 квітня 2020 року, о 14 год 10 хв, ОСОБА_3 , перебуваючи в приміщенні магазину «Маркет Опт», що повул.Європейській, 66 у м.Полтаві, умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою заволодіння чужим майном та особистого збагачення, шляхом вільного доступу, таємно викрав пляшку горілки «Неміроф» об`ємом 1л, вартістю 179,21 грн, дві пляшки коньяку марки «ADJARI5*» об`ємом 0,5 л, вартістю 325,36 грн, а всього на загальну суму 504, 57 грн, які належали ПП «Павіс».

ОСОБА_5 з місця вчинення кримінального правопорушення втік, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд та завдавши ПП «Павіс» збитку в розмірі 504, 57 грн.

Епізод № 4

12 квітня 2020 року, о 20 год 50 хв, ОСОБА_3 , перебуваючи в приміщенні магазину «Маркет Опт», що по вул.Європейській, 66 у м.Полтаві, умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою заволодіння чужим майном та особистого збагачення, шляхом вільного доступу, зробив спробу таємно заволодіти упаковкою печива «Горішок з ірискою» вагою

400 г, упаковкою креветок «VICI», вагою 500 г, грудинкою «Бащинська» в упаковці вагою 0,461 кг, лотком яєць курячих «Екадар», пляшкою напою «Pepsi», об`ємом 1 л, упаковкою чаю чорного «ALOKOZAY», упаковкою макаронів «Хуторок», вагою 700 г, кавою розчинною марки «Якобз Монарх», вагою 300 г, упаковкою борошна пшеничного марки «Хуторок» вагою 1кг, упаковкою соуса «Чумак» вагою 200 г, свинячою спинкою охолодженою в упаковці, вагою 1,62 кг, грудинкою свинячою охолодженою в упаковці, вагою 1,242 кг, огірками тепличними, вагою 0,77 кг, упаковкою печива «Домінорики», вагою 0,436 кг, цукерками «Мелодіка» вагою 0,782 кг, кавою розчинною «Бразилія», вагою 0,104кг, а всього на загальну суму 853,58 грн.

Однак з причин, які не залежали від волі ОСОБА_3 , він не зміг довести до кінця свій злочинний умисел, оскільки був затриманий на виході охоронником магазину.

Епізод № 5

10 травня 2020 року, приблизно о 18 год 30 хв, ОСОБА_3 , перебуваючи в приміщенні торгової зали магазину«Фуршет», що по вул.Європейській, 187 у м.Полтаві, умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою заволодіння чужим майном та особистого збагачення, шляхом вільного доступу, таємно заволодів двома пляшками напою «Pepsi» об`ємом 1 л, вартістю 20,78 грн, кожна, двома пляшками коньяку «Десна4*» об`ємом 0,5л, вартістю 217, 58 грн, пляшкою коньяку «Десна3*», вартістю 113,99 грн, упаковкою цукерок «Raffaello», вартістю 135, 99 грн, куркою гриль в упаковці вагою 1,646 кг, вартістю 131,55 грн, порцією готової їжі «Оселедець під шубою» вагою 0,290 кг, вартістю 27,12 грн, порцією готової їжі «Котлети по-київськи» вагою 0,362 кг, вартістю 57, 88 грн, а всього на загальну суму 943, 25 грн, які належали ДП «Рітейл центр».

Надалі ОСОБА_3 з місця вчинення кримінального правопорушення втік, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд та завдавши ДП «Рітейл Центр» збитку в розмірі 943, 25 грн.

Епізод №6

20 червня 2020 року, в період часу з 9 год 50 хв по 20 год 01 хв, ОСОБА_3 , перебуваючи у приміщенні торгової зали магазину «Маркетопт», що по вул.Європейській, 66 у м.Полтаві, умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою заволодіння чужим майном та особистого збагачення, шляхом вільного доступу, таємно заволодів упаковкою майонеза «Чумак апетитний» вагою 550 г, вартістю 30,02 грн, набором для піци «Фаро» вагою 0,408 кг вартістю 29,40 грн, упаковкою сосисок «Бащинський» МК«Філейні» вагою 420 г, вартістю 69,96 грн, лотком яєць курячих, вартістю 17,30 грн, оселедцем соленим вагою 0,424 кг вартістю, 15,69 грн, пакетом подарунковим, вартістю 5 грн, упаковкою кави «Якобз» розчинною, вагою 250 г, вартістю 178,32 грн, плиткою шоколаду «Мілка» вагою 276 г, вартістю 86,83 грн, упаковкою чаю «Грінфілд», вартістю 35,00 грн, п`ятьма упаковками приправи «Мівіна Куряча», загальною вартістю 55,40 грн, п`ятьма упаковками приправи «Мівіна грибна», загальною вартістю 31,90 грн, двома батончиками «Снікерс Супер+1», вартістю 40,86 грн, двома батончиками «Баунті Тріо», вартістю 38,52 грн, буханкою хліба «Американський сендвіч» вагою 400 г, вартістю 10,68 грн, упаковкою соуса «Чумак «Бургер» вагою 200 г, вартістю 21,96 грн, упаковкою шампуня «Clear2вІ «Активспорт», вагою 400 мл, вартістю 78,17 грн, а всього на загальну суму 741, 01 грн, які належали ПП «Павіс».

За таких обставин дії обвинуваченого ОСОБА_3 слід кваліфікувати за ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України, як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно; за ч.2 ст.190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно; за ч.2 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

За епізодами злочинної діяльності № 1, 3-6 обвинувачений ОСОБА_3 вину в пред`явленому йому обвинуваченні за викладених вище обставин визнав повністю та підтвердив, що з 22 березня 2020 року по 20 червня 2020 року він систематично вчиняв крадіжки продуктів харчування з магазинів, розташованих на території м.Полтави та надалі викраденим майном розпоряджався на власний розсуд.

По епізоду № 2, за фактом заволодіння мобільним телефоном потерпілого ОСОБА_2 , обвинувачений ОСОБА_3 вину не визнав та пояснив, що отримавши в користування від того мобільний телефон марки «Dooge х5» для здійснення телефонного дзвінка, він не зміг його вчасно повернути, оскільки того ж дня загубив, а тому обману для заволодіння таким телефоном не використовував.

На підставі ч.3 ст.349 КПК України докази стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорювались, судом не досліджувались. Обвинувачений та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст фактичних обставин справи, сумнівів у їх добровільності немає та їм роз`яснено про позбавлення права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку.

При цьому, незважаючи на не визнання вини обвинуваченим ОСОБА_3 в частині заволодіння мобільним телефоном потерпілого ОСОБА_2 шляхом шахрайства, суд вважає, що встановлені обставини вчинення цього кримінального правопорушення повністю підтверджуються показаннями потерпілого ОСОБА_2 , який показав суду, що в квітні 2020 року до нього зателефонував приятель ОСОБА_3 та запропонував зустрітися. Він прийняв таку пропозицію та в цей же день, у вечірній час, зустрівся з тим біля поліклініки № 4, що на вул.Залізній у м.Полтаві, де вони розпивали спиртні напої. У ході цього ОСОБА_3 попросив дозволу скористатися мобільним телефоном марки «Doogeх 5», на що він добровільно передав йому його. Для здійснення дзвінка ОСОБА_3 відійшов у сторону і більше не повернувся. Наступного дня він зателефонував до ОСОБА_3 і запитав про долю свого телефона, на що отримав відповідь про те, що той загубив його і повернути не може.

Таким чином, досліджуючи обставини вчинення цього кримінального правопорушення обвинуваченим ОСОБА_3 суд визнає кожний доказ належним, допустимим, достовірним, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного рішення в справі.

Суд знаходить неспроможними та такими, що суперечать доказам у кримінальному провадженні, дослідженим у судовому засідання, показання обвинуваченого ОСОБА_3 в тій частині, що він мобільним телефоном ОСОБА_2 шляхом обману не заволодівав, а не повернув його, оскільки загубив.

Так судом встановлено, що 04 квітня 2020 року, приблизно о 18 год 00 хв, обвинувачений ОСОБА_3 та потерпілий ОСОБА_2 тривалий час спілкувалися, вживали алкоголь. Останній повідомив суду, що добровільно передав обвинуваченому мобільний телефон для здійснення дзвінка, однак той відійшовши в сторону, неочікувано для нього не повернувся та таким чином заволодів його майном. При цьому ОСОБА_3 не зміг пояснити суду причини неповернення мобільного телефону потерпілому 04.04.2020 року, а його твердження в частині того, що він загубив дану річ є непереконливими.

Таким чином суд вважає, що такі показання обвинуваченого повністю спростовані показаннями потерпілого ОСОБА_2 , а тому його винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України доведена повністю поза розумним сумнівом.

При прийнятті даного рішення суд враховує позицію Європейського суду з прав

людини у рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978, «Коробов проти України» від 21.10.2011, відповідно до якої при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків».

Визнавши показання обвинуваченого ОСОБА_3 в цій частині неспроможними, суд розцінює його поведінку в судовому засіданні як спосіб захисту від пред`явленого обвинувачення та є метою уникнути покарання за вчинення кримінального правопорушення, яке йому інкриміновано.

Окрім того, згідно обвинувального акту обвинувачений ОСОБА_3 звинувачується в тому, що він 20 жовтня 2019 року, приблизно о 17 год 40 хв, перебуваючи в під`їзді будинку, що по АДРЕСА_2 , побачив на сходах ОСОБА_1 , який знаходився в стані алкогольного сп`яніння та спав. Для встановлення особи останнього, повідомлення його родичів, ОСОБА_3 обшукав того та сумку, в якій виявив документи, мобільний телефон та матерчату сумочку з грошовими коштами, завернутими в поліетиленовий пакет в сумі 15200 доларів США, що згідно офіційного курсу Національного Банку України станом на 20.10.2019 року відповідає 375954, 55 грн, а також з ювелірними виробами, поміщеними в помаранчеву сумочку на металевій застібці, у вигляді золотої каблучки 585 проби, вагою 2 грами (зі слів потерпілого), вартістю 1353, 64 грн, ( згідно офіційного курсу НБУ станом на 20.10.2019 року), золотої каблучки з камінцем бірюзового кольору 585 проби вагою 2 грами (зі слів потерпілого), вартістю 1353, 64 грн( згідно офіційного курсу НБУ станом на 20.10.2019 року), золотого браслета 585 проби вагою 7 грам (зі слів потерпілого), вартістю 4737, 74 грн ( згідно офіційного курсу НБУ станом на 20.10.2019 року) та золотого ланцюжка 585 проби, вагою 16 грам, вартістю 10829, 12 грн (згідно офіційного курсу НБУ станом на 20.10.2019 року). Після цього в ОСОБА_3 виник намір викрасти ці грошові кошти та золоті прикраси, використавши безпорадний стан ОСОБА_1 . З цією метою ОСОБА_3 умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою заволодіння чужим майном, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, таємно викрав належні потерпілому ОСОБА_1 вказані вище грошові кошти та ювелірні вироби та з місця вчинення кримінального правопорушення втік, надалі розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, завдавши збитку в розмірі 394228,69 грн.

Органом досудового розслідування такі дії обвинуваченого ОСОБА_3 кваліфіковано за ч. 4 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, у великих розмірах.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_3 вину у вчиненні інкримінованого йому кримінальному правопорушенні за ч.4 ст.185 КК України не визнав та пояснив, що він незнайомий з потерпілим ОСОБА_1 , 20 жовтня 2019 року, приблизно о 17 год 40 хв не перебував у під`їзді будинку, що по АДРЕСА_2 , з тим не зустрічався та його майном не заволодівав. Окрім того, він проживає однією сім`єю з ОСОБА_6 та перед нею, а також її матір`ю ОСОБА_7 демонстрував у зазначений вище період часу золоту каблучку та браслет, які подарувала йому нині покійна мати та яку він надалі збув незнайомій особі, оскільки мав нагальну потребу в грошах.

Стороною обвинувачення на підтвердження винуватості обвинуваченого ОСОБА_3 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України надано такі докази.

Потерпілий ОСОБА_1 показав суду, що 20 жовтня 2019 року, у першій половині дня він з приятелем ОСОБА_8 займався встановленням дверей на належній йому дачі та приблизно о 14 год, після виконаної роботи вони вирішили відпочити, почавши вживати спиртне. У той день він мав при собі наплічну барсетку, в якій в поліетиленовому пакеті зберігав грошові кошти в сумі 15200 доларів США, отримані від продажу автомобіля, гаража, а в помаранчевій сумочці на металевій застібці ювелірні вироби у вигляді золотої каблучки 585 проби вагою 2 грами, золотої каблучки з камінцем бірюзового кольору 585 проби вагою 2 грами, золотого браслета 585 проби вагою 7 грам та золотого ланцюжка 585 проби вагою 10 грам. З метою забезпечення збереження цих матеріальних цінностей він постійно носив їх при собі в наплічній барсетці. Приблизно о 17 год 30 хв вони закінчили відпочинок за місцем проживання ОСОБА_8 та він, одягнувшись у верхній одяг, а також маючи при собі наплічну барсетку, вийшов з квартири, щоб іти додому. Однак, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, зупинився між першим та другим поверхами на сходинковій площадці, щоб перекурити та надалі обставин не пам`ятає, оскільки від кількості вжитого алкоголю втратив свідомість. Приблизно через 20 хвилин, прийшовши до тями, він виявив зникнення барсетки з грошима та ювелірними виробами, а також мобільного телефону. Через день, 22 жовтня 2019 року від сусідки ОСОБА_9 він дізнався про те, що її зять ОСОБА_3 міг бути причетним до крадіжки його майна, оскільки за день до цього та бачила у того значну суму грошей та ювелірні вироби, зокрема, у вигляді золотої каблучки та браслету. Надалі він звернувся з заявою до правоохоронних органів за фактом викрадення його речей.

Свідок ОСОБА_8 повідомив суду, що 20 жовтня 2019 року, у першій половині дня він з приятелем ОСОБА_1 займався встановленням дверей на його дачі та після виконаної роботи запросив того за місцем свого проживання, де вони вживали алкоголь. У той день ОСОБА_1 мав при собі наплічну барсетку, однак її вміст йому був невідомий. Приблизно о 17 год 30 хв ОСОБА_1 одягнувся у верхній одяг, мав при собі барсетку, яку до цього не знімав, і пішов додому, будучи в помітному стані алкогольного сп`яніння. Вранці наступного дня, у під`їзді свого будинку, на поштовому ящику він виявив мобільний телефон ОСОБА_1 , а далі, зустрівшись з останнім, дізнався про зникнення його наплічної барсетки зі значною сумою грошових коштів та ювелірними виробами. Наступного дня, 22 жовтня 2019 року за місцем його проживання прибула сусідка ОСОБА_10 та повідомила, що знає де зниклі гроші ОСОБА_1 і все поверне. Про те, що до цієї крадіжки міг бути причетний ОСОБА_3 в його присутності та не повідомляла. Далі ОСОБА_10 , він та ОСОБА_1 пішли до її квартири, однак він відразу ж покинув їх і суті розмови, яка відбувалася там між ними, не чув.

Із допиту свідка ОСОБА_11 слідує, що 20 жовтня 2019 року, у вечірній час вона, прибувши додому, побачила чоловіка ОСОБА_8 та його приятеля ОСОБА_1 , які вживали спиртне. Приблизно о 17 год 30 хв ОСОБА_1 зібрався йти додому та одягнувся, маючи при собі через плече барсетку, вміст якої їй був невідомий. Вона побачила, що той перебував у помітному стані алкогольного сп`яніння, однак поводив адекватно, міг самостійно одягнутися та піти. Зранку наступного дня від ОСОБА_1 вона дізналася про зникнення в нього грошових коштів та ювелірних виробів, які той зберігав у барсетці. 22 жовтня 2019 року за місцем її проживання прибула сусідка ОСОБА_10 та повідомила, що знає де гроші ОСОБА_1 . Після цього останній та ОСОБА_8 пішли для з`ясування цих обставин до її квартири.

Свідки ОСОБА_12 , ОСОБА_6 на неодноразові вимоги до суду не з`явилися, примусові приводи, застосовані судом залишилися не виконаними. ОСОБА_12 , ОСОБА_6 надали до суду заяви, в яких вони з посиланням на ст.63 Конституції України відмовилися свідчити проти ОСОБА_3 , оскільки той являється їхньою близькою особою ( співмешканцем ОСОБА_6 ).

28.01.2020 року з ОСОБА_3 проведено слідчий експеримент, в ході якого останній, перебуваючи в під`їзді № 2 будинку по АДРЕСА_2 підтвердив, що в жовтні 2019 року на сходинковому майданчику між першим та другим поверхами побачив чоловіка, який спав. Він вирішив йому допомогти, однак побачив у того барсетку, при відкритті якої він виявив в ній грошові кошти в доларах та ювелірні вироби, якими заволодів. Надалі він поїхав в м.Донецьк, де розпорядився цими матеріальними цінностями на власний розсуд, про що складено протокол від 28.01.2020 року з додатком відеозаписом, які досліджені судом. ( а.с. 124 - 125, 126 тому № 6).

18.01.2020 року свідку ОСОБА_7 надано для огляду фотознімки золотих браслетів, серед яких під номером 3 вона впізнала схожий браслет за плетінням і вагою, який мав при собі ОСОБА_3 (а.с.128 - 129 тому № 6).

18.01.2020 року свідку ОСОБА_13 надано для огляду фотознімки золотих браслетів, серед яких під номером 3 вона впізнала схожий браслет за плетінням і вагою, який мав при собі ОСОБА_3 , яке було в її чоловіка ОСОБА_1 (а.с.137 - 139 тому № 6).

18.01.2020 року свідку ОСОБА_7 надано для огляду фотознімки золотих каблучок, серед яких під номером 2 вона впізнала схожу каблучку з камінцем бірюза, яке було в поліетиленовому пакеті в ОСОБА_3 (а.с.130 - 132 тому № 6).

18.01.2020 року свідку ОСОБА_13 надано для огляду фотознімки золотих каблучок, серед яких під номером 3 вона впізнала схожу каблучку з камінцем бірюза, яке було в її чоловіка ОСОБА_1 (а.с.133 - 135 тому № 6).

Відповідно до статті 94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, керуючись при цьому беззаперечним правилом про те, що жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Оцінивши вищезазначені докази, суд не знаходить підстав стверджувати про те, що до вчинення крадіжки майна ОСОБА_1 міг бути причетним обвинувачений ОСОБА_3 , як про це зазначено в обвинуваченні, оскільки дослідженими доказами такий факт не доведено.

Самі твердження потерпілого ОСОБА_1 про наявність у нього матеріальних цінностей та грошових коштів, про які він зазначив суду, не доведено матеріалами справи, як не встановлено і джерело їхнього отримання, зокрема будь - якими письмовими доказами. Свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_11 , які бачила у ОСОБА_1 наплічну барсетку повідомили суду про необізнаність того, що в ній знаходилося, зокрема грошових коштів та ювелірних виробів.

Обвинувачений ОСОБА_3 не заперечував, що мав у власності золоту каблучку та браслет, які демонстрував співмешканці ОСОБА_14 та її матері ОСОБА_15 , які надалі збув. Однак, суду не надано переконливих доказів того, що наявні у ОСОБА_3 ювелірні вироби були саме тими, які належали ОСОБА_1 та були в нього викрадені.

При цьому для пізнання по фотознімках свідкам ОСОБА_15 та ОСОБА_13 слідчим надавалися лише візуально схожі ювелірні вироби у вигляді золотої каблучки та золотого браслету. Дані свідки судом не допитувалися, їхня участь у судовому засіданні прокурором не забезпечена. До того ж свідки ОСОБА_12 та ОСОБА_6 згідно поданих заяв відмовилися свідчити в суді проти обвинуваченого ОСОБА_3 , їхні раніше надані показання на досудовому слідстві іншими доказами, які безпосередньо дослідив суд, не підтверджені.

Обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, у відповідності до положень ст. 92 КПК України, покладається на сторону обвинувачення, належності та допустимості доказів - на сторону, що їх подає.

Згідно ч.3 ст.373 КПК України, обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Відповідно до п.19 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» від 1 листопада 1996 року № 9, визнання особи винуватою у вчиненні злочину може мати місце лише за умови доведеності її вини.

Згідно з ч.2 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Відповідно до ч. 2 ст.62 Конституції України та ч. 2 ст.17 КПК України, ніхто не

зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчинені злочину (кримінального правопорушення) і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом, то усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.

Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винуватою за пред`явленим обвинуваченням.

На підставі викладеного, всебічно, повно дослідивши обставини кримінального провадження за фактом таємного заволодіння майном ОСОБА_1 , оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, даючи правову оцінку встановленим по кримінальному провадженню обставинам, суд вважає, що доводи обвинувачення в частині того, що стосується обставин його скоєння, яке інкриміновано обвинуваченому ОСОБА_3 не знайшли свого підтвердження.

При цьому викривальні показання обвинуваченого, які він давав в ході слідчого експерименту не підтверджені будь - якими доказами.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.373 КПК України у разі, якщо не доведено, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим, ухвалюється виправдувальний вирок.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що стороною обвинувачення не надано достатньо переконливих доказів вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, а тому в цій частині обвинувачення він підлягає виправданню через недоведеність вчинення ним цього кримінального правопорушення.

У частині призначення покарання ОСОБА_3 за обвинуваченням, яке визнано судом доведеним, суд виходить з такого.

Обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , не встановлено.

Не дивлячись на те, що обвинувачений частково і визнав вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.15 ч.2 ст.185, ч.2 ст.185 КК України, суд не визнає такою пом`якшуючою обставиною як щире каяття, оскільки він є особою раніше судимою за вчинення корисливих злочинів проти власності громадян, на шлях виправлення не став, має незняті та непогашені судимості, особливого жалю та розкаяння з приводу вчинених кримінальних правопорушень не висловив.

Відповідно до висновку органу пробації виправлення ОСОБА_3 неможливо без ізоляції, його особа становить високий рівень небезпеки для суспільства.

Згідно ст.65 КК України, суд при призначенні покарання повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання, а також прийняти до уваги те, що згідно з ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.

Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

У ході судового розгляду встановлено, що обвинуваченим ОСОБА_3 вчинено нетяжкі кримінальні правопорушення, він є особою неодноразово судимою за вчинення корисливих умисних злочинів проти власності громадян, офіційно непрацевлаштований, що свідчить про його небажання стати на шлях виправлення, за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку в лікаря - нарколога, - невролога не перебуває, а перебуває на обліку в лікаря - психіатра з діагнозом: «Легка розумова відсталість».

Таким чином, при призначенні покарання ОСОБА_3 суд враховує тяжкість вчинених ним кримінальних правопорушень, його особу, поведінку як під час скоєння злочинів, так і після, відсутність пом`якшуючих та обтяжуючих обставин, а тому приходить до висновку про необхідність призначення йому покарання у виді позбавлення волі, яке буде необхідним та достатнім для його виправлення, попередження вчинення нових злочинів.

Потерпілим ОСОБА_1 заявлено цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_3 про відшкодування майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Відповідно до ч.3 ст.129 КПК України у разі виправдання обвинуваченого за відсутності в його діях складу кримінального правопорушення або його непричетності до вчинення кримінального правопорушення, а також у випадках, передбачених частиною першою статті 326 цього Кодексу, суд залишає позов без розгляду.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

Процесуальні витрати на залучення експерта підлягають стягненню з обвинуваченого в дохід держави.

З метою забезпечення належного виконання обвинуваченим ОСОБА_3 призначеного покарання, яке він зобов`язаний відбувати реально, уникнення ризиків, пов`язаних із ухиленням від суду та продовження ним злочинної діяльності, незаконного впливу на потерпілих та свідків, до набрання вироком законної сили, обраний стосовно них запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, суд залишає без змін.

Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК, суд,-

у х в а л и в:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15 ч.2 ст.185, ч.2 ст.190, ч.2 ст.185 КК України та призначити йому покарання за:

ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК Україниу виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік;

ч.2 ст.190 КК України у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік;

ч.2 ст.185 КК України у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік 8 (вісім) місяців.

На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворих покарань більш суворим остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік 8 (вісім) місяців.

ОСОБА_3 виправдати на підставі п.2 ч.1 ст.373 КПК України, оскільки не доведено, що кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.185 КК України, яке йому інкриміновано, вчинено ним.

Початок строку відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_3 рахувати із 01 грудня 2021 року.

Зарахувати в строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_3 час його перебування під вартою в цьому кримінальному провадженні із 17 липня 2020 року по 01 грудня 2021 року.

До набрання вироком законної сили, обраний стосовно ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою - залишити без змін.

Речові докази повернути потерпілим за належністю.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_1 до обвинуваченого ОСОБА_3 про відшкодування майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням - залишити без розгляду.

Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави процесуальні витрати на залучення експерта в розмірі 5557 (п`ять тисяч п`ятсот п`ятдесят сім) грн 30 коп.

Вирок може бути оскаржено через Октябрський районний суд м.Полтави до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому, прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.

СуддяТ.О. Січиокно