Рішення № 101530802, 26.11.2021, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Справа № 428/5011/21

Провадження № 2/428/1190/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2021 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Посохова І.С.,

за участю секретаря судового засідання Колядінцевої П.В.,

представника позивача Петрука С.І.,

відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сєвєродонецьку Луганської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Сєвєродонецьктеплокомуненерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення,

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство «Сєвєродонецьктеплокомуненерго» звернулось до Сєвєродонецького міського суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що у зв`язку із фактичним отриманням комунальних послуг за адресою: АДРЕСА_1 , на ім`я відповідача позивачем відкрито особовий рахунок. КП «СТКЕ», як теплопостачальна організація, надало ОСОБА_2 у період з квітня 2018 року по лютий 2021 року послуги з централізованого опалення квартири на загальну суму 27 184, 49 грн. Зазначена квартира, у порядку встановленому чинним законодавством України, від мереж централізованого опалення не відключена. Відсутність договору про надання послуг, укладеного між сторонами, не є підставою для звільнення відповідача від оплати заборгованості за послуги з централізованого опалення, оскільки цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства, а також із дій осіб, які породжують ці права та обов`язки, і такою дією є фактичне надання послуг з централізованого опалення нежитлового приміщення відповідача. Внаслідок невиконання відповідачем прийнятих на себе зобов`язань і вимог чинного законодавства порушені законні майнові інтереси КП «СТКЕ», у зв`язку з чим останнє було змушене звернутись з позовом до суду про стягнення з відповідача заборгованості за послуги з централізованого опалення квартири за період з квітня 2018 року по лютий 2021 року у розмірі 27 184, 49 грн. та понесених судових витрат в розмірі 2270, 00 грн.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити, суду пояснив, що квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , відключена від централізованого опалення відповідачем самовільно, без надання дозволу органом місцевого самоврядування, без розробки необхідних для цього проекту та технічних умов. Повідомлення, направлені на адресу позивача відповідачем про відключення та не користування централізованим опаленням, не є належними дозвільними документами, а тому у позивача відсутні підстави не нараховувати плату за надані послуги.

У судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 позовні вимоги не визнав, суду пояснив, що батареї з централізованого опалення у нього в квартирі відсутні з 1996 року, після укладання договору міни зазначеної квартири. Тому він встановив індивідуальне опалення - електричне та газове опалення. Дозволу на встановлення зазначеного опалення в нього немає. Послугами КП «СТКЕ» він не користується, у зв`язку з чим просив відмовити у задоволенні позовних вимог позивача.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив такі фактичні обставини.

З матеріалів справи судом встановлено, що особовий рахунок № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 , відкритий на ім`я ОСОБА_1 .

Згідно з довідкою, яка надана Управлінням адміністративних послуг Центру надання адміністративних послуг у м. Сєвєродонецьку № 10035 від 12.07.2021 року, ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішенням виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради № 1324 від 04.10.2011 КП «Сєвєродонецьктеплокомуненерго» визнано виконавцем послуг з виробництва, постачання та транспортування теплової енергії в м. Сєвєродонецьк з 29.09.2011.

Відповідно до копії розпорядження в.о. голови Сєвєродонецької міської ради № 303 від 25.10.2018 опалювальний сезон 2018-2019 років розпочато з 01.11.2018.

Рішенням виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради № 379 від 26.03.2019 опалювальний період 2018-2019 років на об`єктах централізованого теплопостачання завершено з 12-00 години 10.04.2019.

Згідно з рішенням виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради № 1093 від 18.10.2019 внесено зміни до рішення виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради № 1035 від 30.09.2019 «Про початок опалювального сезону 2019-2020 років», пункт 1 рішення викладено в наступній редакції: «1. Розпочати опалювальний сезон 2019-2020 років починаючи з 28.10.2019, але з урахуванням середньодобового температурного режиму».

Відповідно до копії рішення виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради № 212 від 03.04.2020 опалювальний період 2019-2020 років на об`єктах централізованого теплопостачання завершено з 24-00 години 15.04.2019.

Опалювальний сезон 2020-2021 років був розпочатий з 26.10.2020, але з урахуванням середньодобового температурного режиму, та закінчений з 24 год. 11.04.2021, про що видані розпорядження Військово-цивільної адміністрації міста Сєвєродонецьк Луганської області від 21.10.2020 № 678 та розпорядження Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області від 31.03.2021 № 249.

Рішеннями виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради від 10.10.2018 № 751 та від 09.01.2019 № 6 встановлено тарифи на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, а також на послугу з централізованого опалення для споживачів, яких обслуговує КП «Сєвєродонецьктеплокомуненерго».

Відповідно до наказу директора КП «СТКЕ» від 10.01.2019 № 36 наказано начальнику відділу збуту застосувати тарифи, в тому числі на теплову енергію для потреб інших споживачів з 10.01.2019 в розмірі 1633,81 за 1 Гкал (без ПДВ).

Згідно з копіями наказів директора КП «СТКЕ» № 271 від 28.12.2019, № 76 від 31.01.2020, № 108 від 28.02.2020, № 125 від 31.03.2020 відділ збуту зобов`язано зробити нарахування за період з грудня 2019 року по березень 2020 року за теплову енергію, послугу з централізованого опалення для категорії споживачів «Населення», «Бюджетні установи», «Релігійні організації», «Інші споживачі» з урахуванням коефіцієнту перерахунку.

Підключення централізованого опалення будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , здійснювалось в період з 01.11.2018 по 10.04.2019, з 28.10.2019 по 15.04.2020, з 26.10.2020 по 12.04.2021, що підтверджується копіями актів підключення (відключення) централізованого опалення КП «СТКЕ».

Згідно з розрахунковим листком КП «СТКЕ», особовий рахунок № НОМЕР_1 , загальна сума заборгованості ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , за надані послуги з централізованого опалення приміщення за період з квітня 2018 року по лютий 2021 року становить 27 184, 49 грн.

Отже, з досліджених в судовому засіданні фактичних обставин справи судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу захисту позивачем свого права на отримання оплати від відповідача за надані послуги з централізованого опалення. Вказані правовідносини регулюються нормами Цивільного кодексу України, Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ним Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у спразі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч. 4 ст. 319 ЦК України власність зобов`язує.

Відповідно до ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Вказана стаття встановлює презумпцію обов`язку власника нести всі витрати пов`язані з утримання належного йому майна.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 року № 1875-ІV (в редакції, яка була чинною у період виникнення частини спірних правовідносин), споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Пунктом 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 року № 2189-VІІІ визначено, що індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Відповідно до підпункту 1 пункту 30 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМУ від 21.07.2005 року № 630, споживач зобов`язаний оплачувати послуги в установлені договором строки.

Згідно з п. 18 вищевказаних Правил розрахунковим періодом для оплати послуг, якщо інше не визначено договором, є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом (місяцем), якщо договором не встановлено інший строк.

Відповідно до висновку Верховного Суду України, висловленого у постанові від 20.04.2016 по справі № 6-2951цс15, хоч у частині першій статті 19 Закону й передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг. Споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі (аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 26.09.2018 у справі № 750/12850/16-ц, від 06.11.2019 у справі № 642/2858/16, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020 у справі № 712/8916/17).

Судом встановлено, що споживачем послуг з централізованого опалення квартири за адресою: АДРЕСА_1 , є відповідач ОСОБА_1 , що також не заперечувалося сторонами в судовому засіданні.

Отже, судом вбачається, що відповідач ОСОБА_1 отримав від позивача та спожив послугу з централізованого опалення за період з квітня 2018 року по лютий 2021 року за особовим рахунком № НОМЕР_1 , але оплату в добровільному порядку та в повному обсязі не здійснив, у зв`язку з чим за ним утворилась заборгованість у сумі 27 184, 49 грн.

Твердження відповідача про те, що в його квартирі відсутні батареї з централізованого опалення з 1996 року, тому він не користується послугами КП «СТКЕ» і в нього встановлено індивідуальне електричне та газове опалення не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, оскільки матеріали справи містять лише заяви ОСОБА_1 від 26.08.2009 та від 01.09.2008, в яких він вимагав від КП «СТКЕ» припинити примусове постачання послуг з надання централізованого опалення та гарячої води в його квартиру. В матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази того, що квартира відповідача за адресою: АДРЕСА_1 , відключена від мереж централізованого опалення у порядку встановленому чинним законодавством України, а відповідач ОСОБА_1 має дозвіл на встановлення іншої системи опалення.

Отже, відповідач як споживач житлово-комунальних послуг має обов`язок оплатити позивачу їх вартість. Суд зауважує, що власник квартири у багатоквартирному будинку, який підключений до системи централізованого опалення, повинен усвідомлювати, що набуття права власності на квартиру покладає на нього обов`язок утримувати своє майно та оплачувати відповідну послугу з централізованого опалення.

За таких обставин суд вважає, що доводи, викладені позивачем у позовній заяві в обґрунтування позовних вимог, знайшли своє підтвердження в ході судового засідання, є достовірними та обґрунтованими, підтверджені письмовими доказами, сумніву у суду не викликають і вважаються судом доведеними, у зв`язку з чим позов Комунального підприємства «Сєвєродонецьктеплокомуненерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Понесення позивачем судових витрат підтверджується платіжним дорученням № 371 від 26.05.2021 про сплату судового збору у сумі 2 043, 00 грн., а також платіжним дорученням про сплату судового збору у сумі 227,00 грн. за подання до суду заяви про видачу судового наказу, який відповідно до ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у повному обсязі у сумі 2 270, 00 грн.

Керуючись ст. 2, 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Комунального підприємства «Сєвєродонецьктеплокомуненерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Сєвєродонецьктеплокомуненерго» заборгованість за послуги з централізованого опалення квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , за період з квітня 2018 року по лютий 2021 року у сумі 27 184 (двадцять сім тисяч сто вісімдесят чотири) грн. 49 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Сєвєродонецьктеплокомуненерго» витрати по сплаті судового збору у сумі 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржено до Луганського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про сторони:

- позивач: Комунальне підприємство «Сєвєродонецьктеплокомуненерго», місцезнаходження: 93412, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, пр. Космонавтів, буд. 9-а, код ЄДРПОУ 13405551;

- відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повне рішення складено 01.12.2021 року.

Суддя І. С. Посохов