Рішення № 101529687, 01.12.2021, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/9119/21

Провадження № 2/344/3607/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗАОЧНЕ

01 грудня 2021 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді Атаманюка Б. М.,

секретаря Стефанець Г.Я.,

розглянувши у судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНФОРС» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,-

В С Т А Н О В И В:

09.06.2021 р. адвокат Калінін С.К., який діє в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНФОРС» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 09.06.2021 р. цивільну справу за позовом ОСОБА_1 передано за територіальною підсудністю до Печерського районного суду м.Києва.

Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 16.08.2021 р. ухвалу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 09.06.2021 р. скасовано, цивільний позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНФОРС» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 30.08.2021 р. відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням сторін по справі.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком Володимиром Вікторовичем вчинено виконавчий напис № 8142 від 15.04.2020, про стягнення із нього на користь TзОB «ФІНФОРС» заборгованість в розмірі 10 265,00 грн. Виконавчий напис вчинений на підставі того, що ОСОБА_1 є боржником за Кредитним договором № 576960-А від 07.06.2019 укладеним із TзОB «СС ЛОУН», правонаступником усіх прав та обов`язків якого є ТзОВ «ФІНФОРС». Стягнення заборгованості проводиться за період з 18.09.2019 по 11.03.2020 р.

Вважає, що виконавчий напис є протиправним, тобто такий, що винесений з порушенням вимог чинного законодавства України та не підлягає виконанню, оскільки безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172 (далі - Перелік). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному переліку. При цьому цей перелік не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в законі та порядку. Нотаріус міг вчиняти виконавчі написи на кредитних договорах за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису кредитор мав би надати нотаріусу оригінал кредитного договору, засвідчену стягувачем виписку з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувана про непогашення заборгованості.

Оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом 15.04.2020, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі № 826/20084/14. Укладений між банком та позивачем кредитний договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи без участі представника, позовні вимоги підтримав в повному обсязі з мотивів викладених в позовній заяві, просив позов задовольнити, не заперечував щодо заочного розгляду справи.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився повторно, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Жодних заперечень проти позову, в тому числі відзиву на позовну заяву, від відповідача не надійшло.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає наступне.

Статтею 18 ЦК України передбачено, що нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку встановлених законом.

Згідно з пунктом 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат», виконавчий напис є нотаріальною дією, що вчиняють нотаріуси.

Статтею 87 Закону України «Про нотаріат» визначено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати і, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак, характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

Згідно правового висновку Верховного Суду від 05 грудня 2018 року, постанова у справі № 756/7916/15-ц, суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

У п. 10 «Узагальнення судової практики розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні» від 07.02.2014 року Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ роз`яснено, що однією з об`єктивних причин оскарження виконавчих написів є поверхневий підхід нотаріуса до вирішення питання про можливість вчинення виконавчого напису у кожному конкретному випадку. Поза увагою нотаріуса часто лишається те, що стягувачі, звертаючись за вчиненням виконавчого напису, необґрунтовано завищують суми своїх вимог, включаючи до їх складу всі санкції, комісії, винагороди, або звертаються про стягнення спірного боргу. Тому судами під час розгляду таких справ має бути враховано пред`явлені банками розрахунки заборгованості за кредитними договорами, суми, які зазначені у письмових вимогах та виконавчих написах нотаріусів, з`ясовано всі обставини у справі, зокрема чи є за боржником сума боргу. При цьому судам слід особливу увагу приділяти спірності сум у частині зазначення різних сум у письмовій вимозі та у виконавчому написі.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87 ,88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

З матеріалів справи судом встановлено, що постановами приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич В.Л. від 21.04.2020 року було відкрито виконавче провадження №61878520 про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь TзОB «ФІНФОРС» заборгованість в розмірі 10 265,00 грн., накладено арешт на майно та кошти боржника ОСОБА_1 (а.с.19-21).

Підставою для відкриття виконавчого провадження став виконавчий напис № 8142 від 15.04.2020 р., вчинений приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик В.В.. Згідно вказаного виконавчого напису з ОСОБА_1 у користь TзОB «ФІНФОРС» підлягає стягнення заборгованість в розмірі 10 265,00 грн., згідно кредитного договору № 576960-А від 07.06.2019 укладеним із TзОB «СС ЛОУН», правонаступником усіх прав та обов`язків якого є ТзОВ «ФІНФОРС». Стягнення заборгованості проводиться за період з 18.09.2019 по 11.03.2020 р. (а.с.12).

Згідно копії договору про споживчий кредит № 576960-А від 07.06.2019 р. укладеним між TзОB «СС ЛОУН» та ОСОБА_1 , останній отримав кредит у сумі 5000 грн. Загальна сума, що підлягає сплаті згідно графіку платежів кредитного договору становить 5525 грн. (а.с.13-18).

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідачем не надано суду докази того, що оспорюваний позивачем виконавчий напис був вчинений на підставі оригіналу нотаріально посвідченого кредитного договору, що є обов`язковим.

Також відповідачем не надано доказів направлення стягувачу листа-вимоги про повернення боргу та отримання боржником такого листа та не надано самого розрахунку заборгованості, з чого б вбачалось нарахування відсотків, які заявлені до стягнення, період їх нарахування. Зазначене свідчить про порушення процедури стягнення та про відсутність безспірності вимог, що є підставою для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню. За таких обставин, суд приходить до висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з такого.

Згідно ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження надання правової допомоги, представником позивача адвокатом Калініним С.К. було надано суду: договір про надання професійної допомоги від 08.04.2021 року, копія рішення про затвердження рекомендованих (мінімальних) ставок адвокатського гонорару (винагороди), платіжне доручення на суму 5000 грн. сплачене ОСОБА_1 , акт виконаних робіт від 03.06.2021 р. (а.с.23-28).

Відповідно до ч.4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Проаналізувавши надані докази на підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу, зважаючи на складність справи, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 гривень.

За правилами ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача судові витрати, які пов`язані із сплатою судового збору в розмірі 908,00 грн. за подання позовної заяви, та судового збору в розмірі 454,00 грн. за забезпечення позову, а всього 1362,00 грн.

На підставі наведеного, відповідно до ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», пп.3.2, 3.5 п.3 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 263-265, 280 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНФОРС» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №8142 виданий 15.04.2020 р. приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком В.В., яким стягнуто з ОСОБА_1 у користь TзОB «ФІНФОРС» заборгованість згідно кредитного договору № 576960-А від 07.06.2019 укладеним між ОСОБА_1 та TзОB «СС ЛОУН» у розмірі 10 265 (десять тисяч двісті шістдесят п`ять) грн.

Стягнути з TзОB «ФІНФОРС» (місцезнаходження провулок Новопечерський 19/3, корпус.2, офіс 9, м. Київ, 01042, код ЄДРПОУ 41717584), у користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (жителя АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ), витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 5000 (п`ять тисяч) грн. 00 коп.

Стягнути з TзОB «ФІНФОРС» (місцезнаходження провулок Новопечерський 19/3, корпус.2, офіс 9, м. Київ, 01042, код ЄДРПОУ 41717584), у користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (жителя АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ), витрати по оплаті судового збору у розмірі 1362 (одну тисячу триста шістдесят дві) гривень.

Скасувати заходи забезпечення позову накладені згідно ухвали Івано-Франківського міського суду від 30.08.2021 року у вигляді зупинення стягнення по виконавчому провадженню №61878520 від 21.04.2020 р. яке відкрите на підставі виконавчого напису №8142 виданого 15.04.2020 р. приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик В.В.

Заочне рішення може бути переглянуте Івано-Франківським міським судом за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського Апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Сторони по справі:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 .

Відповідач: TзОB «ФІНФОРС», місцезнаходження: провулок Новопечерський 19/3, корпус.2, офіс 9, м. Київ, 01042, код ЄДРПОУ 41717584.

Суддя Атаманюк Б. М.