Рішення № 101529126, 01.12.2021, Юр'ївський районний суд Дніпропетровської області

Справа №198/390/21

Провадження № 2/0198/229/21

01.12.2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 грудня 2021 року Юр`ївський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Білинського М.В., за участю секретаря судового засідання Літвіченко В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Юр`ївка Дніпропетровської області за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Русецька Оксана Олександрівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, в обгрунтування якого зазначив наступне.

09 червня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. вчинений виконавчий напис за № 121050 про стягнення з позивача на користь ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» заборгованості у розмірі 9 136,67 грн.

27 вересня 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Русецькою О.О. винесена постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 66946554 з примусового виконання виконавчого напису № 121050 від 09.06.2021.

Виконавчий напис № 121050 від 09.06.2021, вчинений приватним нотаріусом Остапенком Є.М., позивач вважає незаконним з огляду на таке.

Зі змісту спірного виконавчого напису слідує, що він вчинений з метою примусового стягнення заборгованості за кредитним договором № 93015572000 від 09.06.2015 року, укладеним між АТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 . Стягнення заборгованості проводиться за період з 25.05.2021 по 03.06.2021. Право вимоги за вказаним договором неодноразово було відступлене за договорами факторингу.

Разом з тим, позивач дійсно 09.06.2015 року уклав кредитний договір № 93015572000 з АТ «УкрСиббанк», за умовами якого отримав кредит у сумі 4 024,39 грн. строком до 09.06.2016 року. Вказану заборгованість він сплатив у повному обсязі.

Крім того, спірним виконавчим написом з позивача стягується заборгованість за штрафними санкціями у розмірі 3 000,00 грн.

Однак, кредитним договором № 93015572000 від 09.06.2015 року не передбачено ні розміру, ні порядку нарахування та сплати штрафу, тому заборгованість за спірним виконавчим написом не можна вважати безспірною.

До того ж, ні АТ «УкрСиббанк», ні відповідач ніколи не повідомляли позивача про наявність заборгованості, відступлення права вимоги та не надсилали вимоги про сплату боргу.

Також кредитний договір № 93015572000 від 09.06.2015 року не посвідчувався нотаріусом, а спірний виконавчий напис вчинений поза межами трирічного строку з дня виникнення у кредитора права вимоги.

Позивач вважає, що нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису прийняв документи, не передбачені законодавчими актами, не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, наявності у стягувача права вимоги, чим порушив норми Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.

На підставі викладеного, позивач просить суд визнати виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. 09 червня 2021 року за № 121050 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» заборгованості у розмірі 9 136,67 грн. таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалами судді ОСОБА_2 від 12.10.2021 року у справі відкрито провадження та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, а також витребувано від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Є.М. завірену копію нотаріальної справи щодо вчинення виконавчого напису № 121050 від 09.06.2021.

В цей же день за заявою позивача судом вжито заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення за виконавчим написом № 121050 від 09.06.2021 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» заборгованості в розмірі 9 136,67 грн.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 08.10.2021 суддю ОСОБА_2 звільнено у відставку.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 01.11.2021 справу передано судді Білинському М.В.

Ухвалою судді Білинського М.В. від 05.11.2021 цивільна справа прийнята до провадження, судом вирішено повторно розпочати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження та призначити перше судове засідання на 01 грудня 2021 року на 10-00 годину.

Ухвалою від 05.11.2021 постановлено повідомити третю особу по справі приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Є.М. про час та місце проведення судового засідання, у тому числі шляхом опублікування оголошення на офіційному веб - порталі судової влади України.

01.12.2021 позивач та представник позивача в судове засідання не з`явилися, позивач в позовній заяві просив розглянути справу за його відсутності, представник позивача адвокат Ільченко І.В. надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала у повному обсязі (а.с.131).

Представник відповідача ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» в судове засідання не з`явився, однак, 26.10.2021 надав суду відзив на позов, в якому проти позову заперечував та просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі (а.с. 98-118).

В обгрунтування заперечень проти позову відповідач зазначив, що на підставі договору факторингу № 250521-ФК від 25.05.2021 року, укладеного між ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» та ТОВ «Фінпром Маркет», до відповідача перейшло право вимоги за кредитним договором № 93015572000 від 09.06.2015 року, укладеним між АТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1

09 червня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. вчинений виконавчий напис за № 121050 про стягнення з позивача на користь ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» заборгованості за кредитним договором № 93015572000 від 09.06.2015 у розмірі 9 136,67 грн.

За твердженнями представника відповідача вказаний виконавчий напис вчинений нотаріусом відповідно до вимог закону, оскільки відповідач надав нотаріусу всі необхідні документи, а саме: оригінал кредитного договору № 93015572000 від 09.06.2015 року, розрахунок заборгованості, копію договору факторингу № 250521-ФК від 25.05.2021 року.

Крім того, представник відповідача стверджує, що законом не передбачено обов`язку для нового кредитора повідомляти боржника про відступлення права вимоги, а також обов`язку для нотаріуса повідомляти боржника про намір вчинити виконавчий напис.

На підставі викладеного, представник позивача просить відмовити у задоволенні позову.

Також, представник відповідача заперечив проти вимог про стягнення з ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» на користь позивача витрат на правову допомогу, посилаючись на те, що такі витрати є неспівмірними зі складністю справи, не відповідають критеріям обгрунтованості, розумності та пропорційності, а до позову не додані належні докази на підтвердження здійснення таких витрат та розрахунок наданих адвокатом послуг з їх детальним описом.

Третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, будь-яких заяв не надавав, доказів, витребуваних судом, не надав. При цьому, судова повістка від 12.10.2021, ухвала про відкриття провадження від 12.10.2021 та ухвала про витребування доказів від 12.10.2021 приватному нотаріусу направлялись поштою, проте, не були вручені та повернулися до суду з відмітками об`єкта поштового зв`язку «адресат відсутній за зазначеною адресою» (а.с. 61-63, 91-93). У судове засідання, призначене на 01.12.2021, приватний нотаріус Остапенко Є.М. викликався шляхом опублікування оголошення про виклик до суду на офіційному веб - порталі судової влади України.

Разом з цим, слід зазначити наступне - при складанні позовної заяви була допущена помилка технічного характеру, яка була виявлена вже після прийняття суддею Білинським М.В. справи до свого провадження, а саме - по батькові нотаріуса не « ОСОБА_3 », а « ОСОБА_4 », що підтверджується витягом з Єдиного реєстру нотаріусів (а.с. 132). Відповідно, дана технічна помилка відобразилася в процесуальних документах суду. Проте, розбіжності в по батькові особи (усі інші дані вірні і співпадають, адреса нотаріуса згідно реєстру) не могло бути причиною неможливості отримання ним поштового відправлення. Згідно згаданої виписки з реєстру, нотаріус Остапенко Євген Михайлович тимчасово не діє. Крім цього, суд приймає до уваги і те, що винесення судом рішення не позбавляє третю особу (нотаріуса) можливості оскаржити його в подальшому, а у випадку пропуску строку на оскарження, звернутися з приводу його продовження.

Третя особа приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Русецька О.О. в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце судового розгляду повідомлялась належним чином, причини неявки суду не повідомила (а.с. 126-127).

Дослідивши матеріали справи, доводи сторін, викладені в позовній заяві, відзиві на позов, з`ясувавши повно та всебічно обставини, факти та відповідні їм правовідносини, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 09.06.2015 року між АТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 93015572000, за умовами якого банк надав позивачу кредит у розмірі 4 024,39 грн. Відповідно до п. 3.5 вказаного договору позичальник зобов`язався повертати кредит, плату за кредит, інші платежі шляхом внесення ануїтентних платежів відповідно до Графіка, що викладений у Додатку № 1 до Договору, але в будь-якому випадку повернути кредит не пізніше 09.06.2016. Кредитний договір вчинений у простій письмовій формі, нотаріально не посвідчений (а.с. 9-10).

09 червня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. вчинений виконавчий напис за № 121050 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» заборгованості за кредитним договором № 93015572000 від 09.06.2015 у розмірі 9 136,67 грн., що складається з наступного: заборгованість за тілом кредиту - 2 269,06 грн., заборгованість за відсотками і комісією - 3 817,61 грн., заборгованість за штрафними санкціями - 3 000,00 грн., плата за вчинення виконавчого напису - 50,00 грн. Стягнення заборгованості здійснюється за період з 25.05.2021 до 03.06.2021. Право вимоги за кредитним договором № 93015572000 від 09.06.2015 року неодноразово відступлене. Останнім правонаступником всіх прав та обов`язків за кредитним договором № 93015572000 від 09.06.2015 є ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» на підставі договору факторингу № 250521-ФК від 25.05.2021 року, укладеного між ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» та ТОВ «Фінпром Маркет», (а.с. 12 - про це зазначено у виконавчому написі).

За заявою ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» про примусове виконання виконавчого напису постановою приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецької О.О. від 27 вересня 2021року відкрито виконавче провадження ВП № 66946554 з примусового виконання виконавчого напису № 121050 від 09.06.2021 року (а.с. 14).

Відповідно до ч. 1 ст. 15, ст.ст. 16, 18 ЦК України кожна особа має право на судовий захист свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі його порушення, невизнання або оспорення. Нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності (ч. 1 ст. 1 Закону України «Про нотаріат»).

Статтею 50 Закону України «Про нотаріат» визначено, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Відповідно до ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року (ст. 88 Закону України «Про нотаріат»).

За правилами пунктів 3.1., 3.2. та 3.4. глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року; безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172 (надалі - Перелік); строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу.

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обгрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку (п. 3.5. глави 16 розділу ІІ вказаного Порядку вчинення нотаріальних дій). При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та в Порядку вчинення нотаріальних дій.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Разом з тим, нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»).

Однак, характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів.

Так, суд за клопотанням позивача з метою дослідження документів, поданих ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» нотаріусу для здійснення нотаріальної дії, витребовував у приватного нотаріуса Остапенка Є.М. копію справи щодо вчинення виконавчого напису № 121050 від 09.06.2021, однак, як вже зазначалося, нотаріус не надав документи.

В свою чергу, відповідач ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» зазначив у відзиві, що для вчинення спірного виконавчого напису надав приватному нотаріусу такі документи: оригінал кредитного договору № 93015572000 від 09.06.2015, укладений між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 , розрахунок заборгованості за вказаним кредитним договором, копію договору факторингу, на підставі якого до відповідача перейшло право вимоги за кредитним договором.

Статтею 12, 13 та частиною 1 статті 81 ЦПК України передбачено здійснення судочинства на засадах змагальності сторін, в межах заявлених особою вимог і на підставі поданих доказів, а також обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Оцінюючи правильність дій приватного нотаріуса Остапенка Є.М. та достатність і належність поданих останньому для вчинення виконавчого напису № 121050 від 09.06.2021 документів, суд розглядає справу за наявними в ній доказами та звертає увагу на таке.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року (справа №826/20084/14) визнано незаконною та нечинною з моменту прийняття Постанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині доповнення переліку після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту, відповідно до якого для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».

Встановлені у цій справі обставини свідчать, що оскаржуваний виконавчий напис вчинений нотаріусом 09.06.2021, тобто після набрання законної сили постановою КААС від 22.02.2017 у справі № 826/20084/14.

Відповідно до пункту 1 Переліку (в редакції, чинній на момент вчинення виконавчого напису) для одержання виконавчого напису за договорами про сплату грошових сум нотаріусу подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Судом встановлено, що кредитний договір № 93015572000 від 09.06.2015 року, укладений між АТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 , не посвідчено нотаріально. Зазначених обставин не спростовує й відповідач у відзиві на позов.

Тобто, на підтвердження своїх вимог про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором відповідач ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» подав приватному нотаріусу простий письмовий договір.

Виходячи із рішення КААС, вказаний документ не входить до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Однак, приватний нотаріус Остапенко Є.М., не прийнявши до уваги вимоги щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника, вчинив виконавчий напис.

Аналогічних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.09.2021 року у справі № 910/10374/17.

Подібна позиція наведена й у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 158/2157/17, в якій, зокрема, суд зазначив, що укладений між банком та позивачем кредитний договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Крім того, нотаріус при вчиненні виконавчого напису не переконався належним чином у дотриманні стягувачем вимог закону щодо можливості подання заяви про вчинення виконавчого напису в межах трирічного строку з часу настання у нього права на звернення з вимогами про стягнення кредитної заборгованості.

Як виходить з умов кредитного договору № 93015572000 від 09.06.2015 року строк повернення кредиту у повному обсязі закінчився 09.06.2016 році, в той час як спірний виконавчий напис вчинений 09.06.2021 року, тобто поза межами трирічного строку, встановленого ст. 88 Закону України «Про нотаріат» та п.3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.

Також спірним виконавчим написом стягнуто з відповідача заборгованість за штрафними санкціями у розмірі 3 000,00 грн. Однак, як встановлено судом, кредитний договір № 93015572000 від 09.06.2015 не містить умов щодо сплати штрафу у випадку порушення зобов`язань позичальником.

Зазначені обставини підтверджують те, що нотаріус, вчиняючи спірний виконавчий напис, належним чином не пересвідчився у безспірності вимог ТОВ «ФК «Еліт Фінанс».

Згідно правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду України від 05.06.2017 року у справі № 6-887цс17, при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів; для правильного застосування положень статей 87, 88 ЗаконуУкраїни «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Процедура стягнення боргу за кредитним договором на підставі виконавчого напису нотаріуса складається із двох етапів: - перший, підготовчий етап, який включає повідомлення боржника. Цей етап спрямований на забезпечення прав та інтересів боржника, якому має бути відомо, що кредитор розпочинає процедуру стягнення боргу за кредитним договором на підставі виконавчого напису нотаріуса; - другий етап - учинення виконавчого напису, який полягає в подачі нотаріусу документів, що підтверджують безспірність вимог, в тому числі й повідомлення боржника (письмова вимога про усунення порушень чи письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису). Недотримання одного із етапів процедури стягнення боргу за кредитним договором на підставі виконавчого напису нотаріуса є підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Подібні правові висновки викладені в постановах ВС від 01.09.2020 року у справі № 201/4198/17, від 27 серпня 2020 року у справі № 554/6777/17.

У матеріалах справи відсутні докази отримання ОСОБА_1 вимоги про можливе стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом вчинення виконавчого напису нотаріуса, а нотаріусом, в свою чергу, не було перевірено отримання її позивачем, що унеможливило подання позивачем нотаріусу обгрунтованих заперечень щодо вчинення виконавчого напису або письмової згоди.

З наданих суду документів неможливо встановити, чи дійсно на момент вчинення нотаріусом спірного виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, приймаючи до уваги те, що судом не встановлено факт отримання позивачем повідомлення - вимоги про наявність такої заборгованості, яка була надана нотаріусу для вчинення виконавчого напису. Відповідачем не подано до суду належних та достовірних доказів щодо спростування доводів позивача в частині не отримання останнім повідомлення - вимоги про усунення порушень боржником.

У постанові від 19.03.2021 року у цивільній справі № 750/3781/20 ВС дійшов висновку, що неотримання боржником вимоги про усунення порушень за кредитним договором об`єктивно позбавляє його можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості надати свої заперечення щодо неї або оспорити вимоги кредитора. Якщо боржник не має можливості подати нотаріусу заперечення щодо вчинення виконавчого напису або висловити свою незгоду з письмовою вимогою про сплату боргу чи повідомити про наявність спору між ним та відповідачем щодо суми заборгованості, це об`єктивно виключає можливість вчинення виконавчого напису.

Отже, на думку суду, у даному випадку, нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином в отриманні позивачем вимоги відповідача про можливе стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом вчинення виконавчого напису нотаріуса, чим порушив норми Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Враховуючи, що виконавчий напис приватного нотаріуса був вчинений в порушення вимог Закону «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, суд, керуючись принципом змагальності сторін, з метою забезпечення завдань цивільного судочинства, доходить висновку про обгрунтованість позовних вимог позивача.

Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, враховуючи, що позов підлягає задоволенню, з відповідача на користь позивача слід стягнути сплачений останнім при поданні до суду позову судовий збір в розмірі 908, 00 грн. (а.с.1) та судовий збір за подання заяви про забезпечення позову в сумі 454,00 грн. (а.с.25).

Щодо вимог позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає наступне.

Частиною першою статті 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.2-3 статті 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини 3 статті141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обгрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009, передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Отже, з викладеного слідує, що до правової допомоги належать й консультації та роз`яснення з правових питань, складання заяв, скарг та інших документів правового характеру, представництво у судах тощо.

Відповідно до частини 2 статті 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, до яких, відповідно до положень ст. 133 ЦПК України належать і витрати на професійну правничу допомогу, покладаються, у разі задоволення позову на відповідача.

При цьому, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обгрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21.03.2018 року у справі № 815/4300/17, від 11.04.2018 року у справі № 814/698/16, від 27.06.2018 року у справі № 826/1216/16.

Так, між позивачем та адвокатом Ільченко І.В., укладено договір про надання правової допомоги від 05.10.2021 № 42 (ас.17-20).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Позивачем для підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу надано акт виконаних робіт від 07.10.2021 року (а. с.21) , копію квитанції до прибуткового касового ордера № 25 від 07.10.2021 року на суму 4500,00 грн. (а.с.22).

Відповідно до Договору про надання правової допомоги від 05.10.2021 року № 42 професійна правова правнича допомога, що надана позивачу, включала: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з питань, вказаних у п.1 Договору - стосовно визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів клієнта у судах всіх інстанцій під час здійснення цивільного судочинства; інші види правової допомоги, необхідні для виконання доручення клієнта.

Згідно з п. 3.4 Договору про надання правової допомоги від 05.10.2021 № 42 акт виконаних робіт підтверджує факт надання адвокатом послуг та є невід`ємною частиною договору.

В свою чергу, в акті виконаних робіт від 07.10.2021 року зазначені конкретні послуги, які були надані адвокатом клієнту, їх детальний опис та обгрунтований розрахунок.

Дослідивши вказані докази, суд вважає, що розмір витрат, понесених позивачем на надання йому правової допомоги в даній справі в сумі 4 500,00 грн. є співмірним зі складністю даної справи та обсягом проведеної по справі роботи (зокрема, кількість складених процесуальних документів).

Вищезазначені документи (договір, акт) у своїй сукупності спростовують доводи відповідача про відсутність в матеріалах справи доказів на підтвердження здійснення витрат на професійну правничу допомогу та розрахунку наданих адвокатом послуг з їх детальним описом.

Крім того, щодо тверджень відповідача про неналежність як доказу квитанції про оплату витрат на правову допомогу суд зазначає, що Верховний Суд у постанові від 16.04.2020 у справі № 727/4597/19 вказав, що аналіз спеціального законодавства, щодо діяльності адвоката, дає право зробити висновок, про те, що законодавством України не встановлено відповідних вимог до розрахункового документа який повинен надати адвокат при сплаті клієнтом послуг, а також не встановлено форму такого документа, у зв`язку з чим дійшов висновку, що адвокат може видати клієнту на його вимогу складений в довільній формі документ (квитанція, довідка, тощо) який буде підтверджувати факт отримання коштів від клієнта.

Отже, вимоги позивача про стягнення на його користь з відповідача витрат на правову допомогу в сумі 4 500,00 грн. є обгрунтованими, підтвердженими належними доказами та співмірними зі складністю справи, тому підлягають до задоволення.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 137, 141, 209, 258, 259, 263-265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович (адреса місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Мала Житомирська, буд. 6/5), приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Русецька Оксана Олександрівна (адреса місцезнаходження: 49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Воскресенська, 46 приміщення 54), про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, задовольнити.

Визнати виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем 09 червня 2021 року за № 121050 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» заборгованості у розмірі 9 136,67 грн. таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» (адреса місцезнаходження: пл. Солом`янська, буд. 2, м. Київ, 03035, ЄДРПОУ 40340222) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 1 362,00 (одна тисяча триста шістдесят дві) грн. 00 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» (адреса місцезнаходження: пл. Солом`янська, буд. 2, м. Київ, 03035, ЄДРПОУ 40340222) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ) витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 500 (чотири тисячі п`ятсот) грн. 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку, передбаченому ЦПК України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У відповідності до п. п. 15.5 п. п. 15 п. 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України від 03.10.2017 року до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

- позивач : ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 );

- відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» (адреса місцезнаходження: пл. Солом`янська, буд. 2, м. Київ, 03035, ЄДРПОУ 40340222;

- третя особа 1: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М., місцезнаходження - АДРЕСА_2;

- третя особа 2: приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Русецька О.А., місцезнаходження - 49000, вул. Воскресенська, 46, прим.25 м. Дніпро.

Повне судове рішення складено та підписано 01.12.2021 року.

Суддя М. В. Білинський