Рішення № 101527105, 01.12.2021, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/10123/21

РІШЕННЯ

іменем України

01 грудня 2021 рокум. Хмельницький Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Петричковича А.І., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом від 13.08.2021, в якому просить: 1) визнати протиправною бездіяльність Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 у період з 01.03.2018 по 30.09.2020 щомісячного грошового забезпечення та одноразових додаткових видів грошового забезпечення, а саме: матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, матеріальної допомоги на оздоровлення, компенсації за невикористану відпустку тощо, без врахування окладу за військовим званням «лейтенант юстиції» та «старший лейтенант юстиції» у розмірі, що передбачений приміткою до додатку 14 Постанови №704 (в редакції яка була чинною та застосовувалася в період з 01.03.2018 до 01.10.2020); 2) зобов`язати Спеціалізовану прокуратуру у військовій та оборонній сфері Західного регіону провести перерахунок щомісячного грошового забезпечення та одноразових додаткових видів грошового забезпечення, а саме: матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, матеріальної допомоги на оздоровлення, компенсації за невикористану відпустку тощо, прокурора військової прокуратури Хмельницького гарнізону Західного регіону України ОСОБА_1 , розрахованими з урахуванням окладу за військове звання «лейтенант юстиції» та «старший лейтенант юстиції» відповідно до примітки додатку 14 Постанови №704 (в редакції яка була чинною та застосовувалася в період з 01.03.2018 до 01.10.2020) в розмірі: з 01.03.2018 по 31.12.2018 - 1191,36 грн.; з 01.01.2019 по 31.12.2019 - 1335,36 грн.; з 01.01.2020 по 09.01.2020 - 1511,36 грн.; з 10.01.2020 по 30.09.2020 - 1605,82 грн; 3) зобов`язати Спеціалізовану прокуратуру у військовій та оборонній сфері Західного регіону нарахувати та виплатити з 01.03.2018 по 30.09.2020 ОСОБА_1 грошові кошти, які складають різницю між отриманим та належним мені щомісячним грошовим забезпеченням та одноразовими додатковими видами грошового забезпечення, а саме: матеріальною допомогою на вирішення соціально-побутових питань, матеріальною допомогою на оздоровлення, компенсацією за невикористану відпустку тощо, розрахованими з урахуванням окладу за військове звання «лейтенант юстиції» та «старший лейтенант юстиції» відповідно до примітки додатку 14 Постанови №704 (в редакції яка була чинною та застосовувалася в період з 01.03.2018 до 01.10.2020) в розмірі: з 01.03.2018 по 31.12.2018 - 1191,36 грн.; з 01.01.2019 по 31.12.2019-1335,36 грн.; з 01.01.2020 по 09.01.2020- 1511,36 грн.; з 10.01.2020 по 30.09.2020 - 1605,82 грн.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що згідно з розрахунковими листами за 2018 рік від 03.03.2021 №142, за 2019 рік від 03.03.2021 №143, за 2020 рік від 03.03.2021 №144 Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону в обрахунок щомісячного грошового забезпечення та одноразових додаткових видів грошового забезпечення, а саме: матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, матеріальної допомоги на оздоровлення, компенсації за невикористану відпустку тощо, враховувався оклад за військовим званням «лейтенант юстиції» та «старший лейтенант юстиції» за період проходження військової служби у військовій прокуратурі Хмельницького гарнізону Західного регіону України з 01.03.2018 по 30.09.2020 на посаді прокурора військової прокуратури Хмельницького гарнізону Західного регіону України в розмірі: - з 01.03.2018 по 09.01.2020 - 1130,00 грн. (оклад за військовим звання «лейтенант юстиції»); - з 10.01.2020 по 30.09.2020 - 1200,00 грн. (оклад за військовим звання «старший лейтенант юстиції»). Вважає дії відповідача щодо нарахування окладів за військовими званнями у вищевказаних розмірах протиправними, оскільки відповідачем за період з 01.03.2018 по 30.09.2020 визначався розмір окладу за військовим званням без урахування Примітки Додатку 14 (в редакції яка була чинною та застосовувалася в період з 01.03.2018 до 01.10.2020) до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», згідно якої оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. Оскільки з 01.03.2018 по 30.09.2020 при розрахунку окладу за військовим званням «лейтенант юстиції» та «старший лейтенант юстиції» відповідачем не застосовано примітку до додатку 14 Постанови №704, це призвело до нарахування грошового забезпечення у розмірі меншому, ніж визначено законодавством. При цьому, оскільки розмір одноразових додаткових видів грошового забезпечення, а саме: матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, матеріальної допомоги на оздоровлення, компенсації за невикористану відпустку тощо, також безпосередньо залежить від розміру окладу за військовим званням, то і вони мали розраховуватися за відповідний період часу служби позивача від зазначених вище показників окладу за військовим званням «лейтенант юстиції» та «старший лейтенант юстиції».

Згідно з ухвалою від 18.08.2021, суд відкрив спрощене провадження без повідомлення учасників справи.

Відзив на позовну заяву у встановлений судом строк відповідачем не надано, тому суд вирішує справу за наявними матеріалами з урахуванням ст. 126 КАС України, відповідно до вимог ч. 6 ст. 162 КАС України.

З`ясувавши обставини, на які позивач посилається, як на підставу своїх вимог та оцінивши докази, суд прийшов до таких висновків, враховуючи наступне.

ОСОБА_1 проходив військову службу на посаді прокурора військової прокуратури, та згідно з наказом від 05.02.2021 №34 звільнений з військової служби в запас (арк. спр. 19-20).

Розрахунковими листами за 2018-2020 роки стверджено оклад за військовим званням позивача в розмірі 1130,00 гривень в період з 01.03.2018 по 09.01.2020, та в розмірі 1200,00 гривень в період з 09.01.2020 по 31.12.2020 (арк. спр. 23-25).

Позивач вважає неправомірним неврахування відповідачем примітки до додатку 14 Постанови №704 при обчисленні розміру грошового забезпечення, а саме "але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року", тому звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі визначає Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» № 2011-ХІІ від 20.12.1991 (далі - Закон № 2011-ХІІ).

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону №2011-ХІІ, держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

Частиною 2 ст. 9 Закону №2011-ХІІ визначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 9 Закону № 2011-ХІІ, грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України. Порядок і розміри грошового забезпечення військовослужбовців, відряджених до державних органів, підприємств, установ, організацій, а також державних та комунальних навчальних закладів для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30 серпня 2017 року № 704 (далі - Постанова № 704), зокрема, затверджено схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14. Установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Додаток 14 до Постанови № 704, в якому у вигляді таблиці зазначені відповідні тарифні коефіцієнти, в редакції чинній зокрема в період з 01.03.2018 по 01.01.2020, мав примітку пояснюючого характеру, а саме: "Оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли розмір окладу визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до десяти гривень.".

Суд враховує, що зазначена примітка пояснюючого характеру, у ній норми права не містяться.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" вирішено у Постанові №704 внести зміни, а саме установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14. Тобто, змінено умову розрахунку із 50% розміру мінімальної зарплати, встановленого законом на 1 січня календарного року на прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року.

Проте зміст примітки до Додатку 14 до Постанови №704 не був приведений у відповідність з нормою пункту 4 цієї ж постанови.

При цьому, потрібно враховувати, що пунктом 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 № 1774-VIII, який набрав чинності 01.01.2017 (далі - Закон №1774-VIII), установлено, що після набрання чинності цим Законом мінімальна заробітна плата не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.

Отже, з урахуванням вимог Закону №1774-VIII, у тому числі і у Постанові №704, розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є стала величина - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а мінімальна заробітна плата (чи її частина) для розрахунків розмірів цих окладів не застосовується.

Також, потрібно враховувати, що оскільки Додаток 14 до Постанови № 704 затверджений 30.08.2017, а пункт 4 цієї ж постанови змінено 21.02.2018 на підставі Постанови № 103, то пріоритетним в цьому випадку є положення саме пункту 4 Постанови № 704.

Статтею 113 Конституції України визначено, що Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується цією Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.

Вища юридична сила закону полягає в тому, що всі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні суперечити їм. Підпорядкованість таких актів законам закріплена у положеннях Конституції України.

Отже, у випадку суперечності норм підзаконного акта нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.

Згідно з ч. 3 ст. 7 КАС України у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку про те, що до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення п. 3 розділу II Закону №1774-VIII, які мають вищу юридичну силу. Відтак, оклад за військовим званням слід обчислювати шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з Додатком 14 Постанови № 704.

Отже, доводи позивача щодо необхідності застосування при обчисленні окладу за військовим званням такої розрахункової величини як мінімальна заробітна плата на переконання суду першої інстанції обгрунтовано не взяті відповідачем до уваги, оскільки примітка до Додатку 14 до Постанови №704 не узгоджуються з пунктом 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1774-VIII, що є визначальним у цьому випадку.

Підсумовуючи зазначене, суд приходить до висновку, що відповідач, виплачуючи грошове забезпечення позивачу, правильно не застосувував при обчисленні окладу за військовим званням такої розрахункової величини як мінімальна заробітна плата з урахуванням вимог Закону №1774-VIII і Постанови №704.

В постанові Верховного Суду від 11 лютого 2021 року по справі №240/11952/19 (адміністративне провадження №К/9901/15959/20) викладено наступну правову позицію: " 47. Оскільки норма пункту 3 розділу ІІ Закону України від 06.12.2016 № 1774-VІІІ не втратила чинності і за юридичною силою є вищою за положення пункту 4 Постанови № 704, у редакції до внесення змін Постановою № 103, а також додатків 1, 12, 13, 14 Постанови № 704, колегія суддів не вбачає правових підстав для обчислення розміру окладу за посадою позивача та окладу за військовим званням із використанням величини мінімальної заробітної плати, а не прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року.

48. З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку про те, що згідно з Постановою № 704 розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за спеціальним (військовим) званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є саме розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01 січня 2018 року, а мінімальна заробітна плата (чи її частина) для розрахунків розмірів цих окладів не застосовується."

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Таким чином, з урахуванням правової позиції Верховного Суду викладеної в постанові від 11 лютого 2021 року по справі №240/11952/19 (адміністративне провадження №К/9901/15959/20) та встановлених обставин у цій адміністративній справі, суд приходить до висновку, що позивач не довів позовні вимоги, адже відповідач дотримуючись вимог Закону №1774-VIII не порушив прав позивача, тому позов слід залишити без задоволення.

Оскільки позивач був звільнений від сплати судового збору, судових витрат, які визначені ст. 132 КАС України і підлягають розподілу, немає.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Судові витрати, які визначені ст. 132 КАС України і підлягають розподілу, відсутні.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 01 грудня 2021 року

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Спеціалізована прокуратура у військовій та оборонній сфері Західного регіону (вул. Клепарівська, 20, м. Львів, 79007 , код ЄДРПОУ - 38326057)

Головуючий суддя А.І. Петричкович