Рішення № 101526908, 19.11.2021, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2021 р.м. ХерсонСправа № 540/2831/21

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Варняка С.О.,

при секретарі: Кукульник Я.В.,

за участю:

представників позивача - Єленич О.В., Данченко О.В.,

представника відповідача - Козлова А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного сільськогосподарського підприємства "Деметра" до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

встановив:

Приватне сільськогосподарське підприємство "Деметра" звернулося до суду з позовом, у якому просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 28.05.2021 року № 00052230722 про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 44070,00 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 28.05.2021 року № 00052220722 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість в сумі 2789780,00 грн.

В обґрунтування позову посилається на те, що з 22.02.2021 року по 09.04.2021 року проводилася документальна планова виїзна перевірка приватного сільськогосподарського підприємства "ДЕМЕТРА". За результатами документальної планової виїзної перевірки ПСП "ДЕМЕТРА" фахівцями ГУ ДПС У Херсонській області складено акт перевірки від 16.04.2021 року № 1239/21-22-07-01/32940538 "Про результати документальної планової виїзної перевірки приватного сільськогосподарського підприємства "Деметра". В подальшому на підставі акту були прийняті податкові повідомлення - рішення від 28.05.2021 року № 00052230722 про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 44070,00 грн. та № 00052220722 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість в сумі 2789780,00 грн. (в т.ч. 2231824,00 грн. за податковим зобов`язанням та 557956,00 за штрафними (фінансовими) санкціями). Зазначені податкові повідомлення - рішення було отримано позивачем 03.06.2021 року.

ПСП "ДЕМЕТРА" вважає податкові повідомлення - рішення ГУ ДПС У Херсонській області протиправними та просить скасувати їх виходячи з нижченаведеного.

Щодо неврахування відповідачем наданих ПСП "ДЕМЕТРА" документів про списання товарно-матеріальних цінностей, позивач зазначає наступне.

В межах перевірки позивачем відповідачу було надано повний перелік документів, з яких вбачається та визначені назви товарно - матеріальних цінностей, назви об`єктів, на ремонт яких вони були використані, їх кількісні та вартісні показники.

Відповідно до запровадженої з 2015 року (зі змінами з 2018 року) на підприємстві процедури організації та ведення бухгалтерського обліку передбачена та затверджена відповідна процедура, що стосується списання товарно-матеріальних цінностей.

Списання здійснюється з дотриманням вимог Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність", на підставі документів, які містять всі необхідні реквізити - назви товарно-матеріальних цінностей, назви об`єктів, на ремонт яких вони були використані, їх кількісні та вартісні показники.

Щодо завищення податкового кредиту з ПДВ, як наслідок неврахування перевіряючими господарських операцій з ТОВ "СОТ ТРЕЙД ЛТД", ТОВ "ОМЛІС", ТОВ "ВЕСТ СТАНДАРТ ЮА" та ТОВ "ІДЕАЛІС" позивач зазначив.

Позивачем по кожному контрагенту було надано повний перелік первинних документів з придбання товару по названим контрагентам (в т.ч. договори, видаткові накладні, ТТН, податкові накладні, платіжні доручення), які є підтвердженням фактичного виконання сторонами правочинів своїх зобов`язань.

Придбані у ТОВ "СОТ ТРЕЙД ЛТД", ТОВ "ОМЛІС", ТОВ "ВЕСТ СТАНДАРТ ЮА" та ТОВ "ІДЕАЛІС" товари (мастильні матеріали, запчастини тощо), виходячи з видів діяльності підприємства в галузі сільського господарства дійсно були використані для обслуговування наявної матеріально-технічної бази ПСП "ДЕМЕТРА". Недобросовісність учасників господарських правовідносин в ланцюгу постачання товарів, робіт, послуг не може слугувати підставою для притягнення до юридичної відповідальності суб`єкта господарювання, який виконав зобов`язання по правочинам та по сплаті податків, має документальне підтвердження фактичного здійснення господарських операцій.

Ухвалою від 23.06.2021 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено підготовче засідання на 14.07.2021 року.

12.07.2021 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач позовні вимоги не визнає, вважає їх необґрунтованими та просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

14.07.2021 року продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів та призначено підготовче засідання на 27.09.2021 року.

29.07.2021 року до суду надійшла відповідь на відзив.

Ухвалою від 21.09.2021 року вирішено адміністративну справу розглядати в режимі відеоконференції.

29.09.2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 05.11.2021 року.

05.11.2021 року оголошено перерву у судовому засіданні до 11.11.2021 року.

11.11.2021 року оголошено перерву у судовому засіданні до 18.11.2021 року.

У судовому засіданні представники позивача наполягали на позовних вимогах, просили суд задовольнити позов.

Представник відповідача у судовому засіданні по суті позову заперечував, просив у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши сторони та дослідивши докази у справі, суд встановив такі обставини.

Відповідно до запровадженої з 2015 року (зі змінами з 2018 року) на ПСП "ДЕМЕТРА" згідно наказу № 1 про організацію бухгалтерського обліку та облікову політику підприємства ПСП "ДЕМЕТРА" від 27.01.2015 року з врахуванням змін внесених наказом № 1 від 01.01.2018 року передбачена та затверджена відповідна процедура, що стосується списання товарно-матеріальних цінностей.

На підставі наказу Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі від 03.03.2021 року № 201-ж1 з врахуванням наказу від 31.03.2021 № 358-ж1 проведено документальну планову виїзну перевірку ПСП "ДЕМЕТРА" (код 32940538) за результатами якої складено акт від 16.04.2021 №1239/21-22-07- 01/32940538.

В акті перевірки зазначені, як порушення з боку ПСП "ДЕМЕТРА":

- п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.5 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2, 200.4 ст. 200, п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 № 2755-VI, в результаті чого:

- завищено від`ємне значення по рядку 21 декларацій з ПДВ за грудень 2020 року на суму 44070 грн.

- занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за період: 01.01.2018 по 31.12.2020 на загальну суму 2231824 грн.

На підставі акту були прийняті податкові повідомлення - рішення від 28.05.2021 року № 00052230722 про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 44070,00 грн. та № 00052220722 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість в сумі 2789780,00 грн. (в т.ч. 2231824,00 грн. за податковим зобов`язанням та 557956,00 за штрафними (фінансовими) санкціями).

Застосувавши відповідні норми права, суд надає таку правову оцінку спірним правовідносинам.

Стосовно позовних вимог в частині нездійснення нарахування податкових зобов`язань з податку на додану вартість при списанні товарно-матеріальних цінностей без підтверджуючих документів, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень ст. 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність" підставою для бухгалтерського обліку операцій є первинні документи, обов`язкові реквізити яких наведені у п. 2 цієї статті. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Тобто, первинні документи не повинні містити відомості про інші первинні документи, на підставі яких вони начебто складені.

На підприємстві використовується програмний продукт, який призначений для автоматизації процесів обліку (в т.ч. бухгалтерського) "1С:Підприємство". За допомогою даного програмного забезпечення у відповідній модифікації на певну дату в межах передбачених ним технічних можливостей/форм тощо і здійснюється списання товарів.

Ведення складського обліку здійснюється на бухгалтерському субрахунку 207 "Запасні частини", де ведеться облік придбаних чи виготовлених запасних частин, готових деталей, вузлів, агрегатів, які використовуються для проведення ремонтів, заміни зношених частин машин, обладнання, транспортних засобів.

Стосовно позовних вимог в частині завищення податкового кредиту з податку на додану вартість на загальну суму 1163230 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/ послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для цілей визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Національною та міжнародною судовою практикою встановлено, що недобросовісність учасників господарських правовідносин в ланцюгу постачання товарів, робіт, послуг не може слугувати підставою для притягнення до юридичної відповідальності суб`єкта господарювання, який виконав зобов`язання по правочинам та по сплаті податків, має документальне підтвердження фактичного здійснення господарських операцій.

Так, в Постанові Верховного Суду України від 21.04.2021 року у справі № 815/2417/16 зазначено:

П. 66. Сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні у цьому випадку не можуть бути підставою для висновку ПРО відсутність господарських операцій та відмови у Формуванні податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов4язань. власному капіталі платника у зв`язку з його господарською діяльністю.

П. 67. Також за висновком судів попередніх інстанцій посилання податкового органу на відсутність у спірних контрагентів матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників е можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу.

П. 69. Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог законодавства щодо Формування об`єкта оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків. зокрема у вигляді позбавлення права на Формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними (висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 11.11.2020 №320/1147/19, від 24.11.2020 № 813/3034/15).

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 25.02.2021 року у справі № 640/3515/19 встановлено, що "законодавство не ставить умовою виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів або спеціальних дозволів у останніх. Тому, Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентом своїх зобов`язань, адже поняття "добросовісний платник", яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальником правил оподаткування. Отже, чинне законодавство не зобов`язує платника податків перевіряти безпосередніх контрагентів або третіх осіб у відносинах з контрагентами на предмет виконання ними вимог податкового законодавства".

У відповідності до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Судом встановлено, що позивач не має жодного відношення до процедури й порядку господарювання та звітування перелічених суб`єктів господарювання та жодним чином не міг вплинути на них в цій частині.

Дефектність контрагента платника податків сама собою не свідчить про обізнаність платника податків про дефектність самих господарських операцій, а відтак не є вичерпним доказом при встановленні реальності або нереальності господарської операції, наявності або відсутності в ній ділової мети, яка за змістом пп. 14.1.231 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу передбачає обов`язкову спрямованість будь-якої операції на отримання позитивного економічного ефекту.

Підсумовуючи наведене суд зазначає, що аналіз акту перевірки свідчить, що інспектори піддають сумніву реальність господарських операцій з вищенаведеним контрагентами, зокрема, вказують на недоведення придбання товарів та на відсутність виробничої необхідності в придбанні товарів, використання лише документального оформлення господарських операцій без їх фактичного здійснення.

До перевірки позивачем по кожному контрагенту було надано повний перелік первинних документів з придбання товару по названим контрагентам (в т.ч. договори, видаткові накладні, ТТН, податкові накладні, платіжні доручення), які є підтвердженням фактичного виконання сторонами правочинів своїх зобов`язань.

Податкове законодавство не ставить право платника на податковий кредит та на формування витрат в залежності від того, за рахунок яких ресурсів (власних або залучених) здійснюється поставка товарів постачальником.

Отже, сама по собі відсутність необхідних матеріальних чи трудових ресурсів у контрагента не є безумовним свідченням нереальності господарської операції, оскільки їх наявність або відсутність (ресурсів) у господарюючих суб`єктів не має правового значення для вирішення питання про наявність наміру сторін на реальне настання правових наслідків, обумовлених укладеними правочинами.

Придбані у ТОВ "СОТ ТРЕЙД ЛТД", ТОВ "ОМЛІС", ТОВ "ВЕСТ СТАНДАРТ ЮА" та ТОВ "ІДЕАЛІС" товари (мастильні матеріали, запчастини тощо), виходячи з видів діяльності підприємства в галузі сільського господарства дійсно були використані для обслуговування наявної матеріально-технічної бази ПСП "ДЕМЕТРА".

Операції з придбання товарів за період зазначений в акті спричинили реальні зміни майнового стану платника податків - ПСП "ДЕМЕТРА", що підтверджено зокрема первинними документами, фінансовою та податковою звітністю.

Реальні зміни майнового стану ПСП "ДЕМЕТРА" як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Суд зазначає, що на момент вчинення господарських операцій, зазначені вище контрагенти-постачальники були зареєстровані платниками податку на додану вартість та мали повну податкову правосуб`єктність.

Твердження відповідача, що "наявність лише отриманої податкової накладної без фактичного здійснення господарської діяльності (оприбуткування товару) не може бути підставою для включення визначених у такій накладні сум податку на додану вартість до податкового кредиту", є безпідставним, оскільки господарські операції реальні та фактично відбувалися.

Щодо посилань відповідача на інформацію, що наявна в інформаційно - аналітичних базах, як на підставу своїх заперечень, суд зазначає, що будь-яка податкова інформація, що наявна в інформаційно- аналітичних базах відносно контрагентів суб`єкта господарювання по ланцюгах постачання, а також податкова інформація надана іншими контролюючими органами, в тому числі і складена з причин неможливості проведення документальних перевірок, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону

Така позиція кореспондується з позицією Верховного Суду, зокрема, з постановою Верховного Суду у справі № 460/143/19 від 19.03.2021 року.

Щодо посилань відповідача на товаро-транспортні накладні, що супроводжували постачання на ПСП "ДЕМЕТРА" товару, як на підставу своїх заперечень, суд зазначає, що ТТН лише підтверджує факт надання послуг з перевезення товарів, документує рух матеріальних цінностей та є одним із доказів реальності здійснення господарської операції з постачання товарів. До такого ж висновку прийшов Верховного Суду у постанови від 29.04.2021 року у справі №810/3713/16.

Щодо посилання відповідача на здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні щодо ТОВ "ІДЕАЛІС" суд зазначає, що відповідно до усталеної судової практики, в т.ч. до вищезгаданої постанови Верховного Суду України від 21.04.2021 року у справі №815/2417/16, в п.70 якої встановлено, що матеріали досудового розслідування по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань, не є вироком, який встановлює певні обставини та доведеність вини особи.

Крім того, суд зазначає, що відсутність у спірних контрагентів матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу.

Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог законодавства щодо формування об`єкта оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними (висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 11.11.2020 №320/1147/19, від 24.11.2020 №813/3034/15).

Згідно зі ст.1 Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого Протоколу та Протоколів 2, 4, 7, 11 до Конвенції", ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 року Україна визнала джерелом права рішення Європейського суду з прав людини, а також юрисдикцію цього суду в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Рішення Європейського суду є частиною національного законодавства і є обов`язковим для правозастосування органами правосуддя.

Так, в контексті спірних правовідносин належить відмітити рішення Європейського Суду з прав людини у справах "Інтерсплав" проти України (2007 рік, заява №803/02),"Булвес" АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) і "Бізнес Супорт Центр" проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03), у яких, перевіряючи відповідність позбавлення права на податковий кредит/бюджетне відшкодування вимогам статті 1 Протоколу №1, Європейський суд з прав людини застосовував принцип пропорційності. Цей принцип є складовою частиною принципу верховенства права і вимагає додержання "справедливого балансу" між вимогами публічного інтересу та захистом прав приватних осіб, у реалізацію яких здійснюється втручання держави.

Провівши відповідну оцінку, Європейський Суд з прав людини визнав, що "справедливий баланс" не додержується, коли платника податку на додану вартість позбавляють права на податковий кредит/бюджетне відшкодування за відсутності доказів його залучення до протиправної діяльності, пов`язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування, чи доказів того, що йому було відомо/повинно було відомо про таку діяльність його постачальників.

Згідно із частин 1-3 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням системного аналізу правових норм, наведених вище, досліджених судом доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, сплачений позивачем судовий збір у сумі 22700 грн. підлягає стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань.

Керуючись статтями 9, 14, 73 -78, 139, 242- 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 28.05.2021 року № 00052230722 про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 44070,00 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 28.05.2021 року № 00052220722 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість в сумі 2789780,00 грн.

Стягнути на користь приватного сільськогосподарського підприємства "Деметра" (код ЄДРПОУ 32940538, вул. Південна, 8Д, селище Зелений Під, Каховський район, Херсонська область, 74853) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (код ЄДРПОУ ВП 43995495, просп. Ушакова, 75, м. Херсон, 73022) судовий збір у сумі 22700 (двадцять дві тисячі сімсот) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 29 листопада 2021 р.

Суддя С.О. Варняк

кат. 111030300