Ухвала суду № 101526803, 01.12.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про повернення позовної заяви

01 грудня 2021 р. Справа №520/19881/21 Суддя Харківського окружного адміністративного суду Котеньов О.Г., розглянувши питання щодо визнання поважними причин пропуску позивачем строку звернення до суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Харківській області про зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції у Харківській області, в якому просить суд вважати днем звільнення ОСОБА_1 день видачі на руки трудової книжки - 25.11.2020, в зв`язку з чим зобов`язати ГУНП у Харківській області видати новий наказ про звільнення, зазначивши дату звільнення ОСОБА_1 25.11.2020 та внести відповідний запис до трудової книжки ОСОБА_1 на підставі нового наказу.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 18.10.2021 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, окрім іншого, шляхом надання до суду заяву про поновлення строку звернення до суду та доказами поважності причин його пропуску.

Позивачем через канцелярію суду 24.11.2021 подано заяву про поновлення строку звернення до суду, в якій позивач вказав, що після звільнення зі служби у позивача погіршився стан здоров`я та він знаходився на лікуванні та обстеженні у медичних закладах. 26 липня 2021 року позивач після отримання виписки МСЕК звернувся до ГУНП у Харківській області з приводу оформлення документів, де повідомили, що строк звернення для отримання страховки ним був пропущений у зв`язку з тим, що з моменту звільнення надається шестимісячний строк для отримання висновку МСЕК. Позивач зазначає, що у зв`язку з перенесеними хворобами він не одразу зрозумів, що його права порушені, а саме направлення на МСЕК видано від 25.11.2020, а наказ про звільнення 24.11.2020.

Розглянувши вказану заяву, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частин 2 і 5 цієї статті для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Судом встановлено, що адміністративний позов подано до суду 12.10.2021, при цьому позовні вимоги заявлені стосовно спору щодо дня звільнення позивача, при цьому, як зазначає позивач, на руки трудову книжку він отримав 25.11.2020.

Суд враховує, що законодавче обмеження строку протягом якого особа може звернутися до суду, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").

Так, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наполягає на тому, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (див. рішення Європейського суду у справі "Перез де Рада Каванілес проти Іспанії" від 28 жовтня 1998 року, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

У рішенні "Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії" Європейський суд встановив, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними (рішення від 25 січня 2000 року, пункт 33).

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі “Перетяка та Шереметьєв проти України” від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі “Мельник проти України” від 28.03.2006, заява №23436/03).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Зокрема, у межах цього спору правовідносини стали стабільними.

Підстави пропуску строку можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання позову, апеляційної, касаційної скарги.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації права щодо оскарження дій, рішень, бездіяльності суб`єкта владних повноважень в порядку та у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку звернення з поважних причин.

Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом у своїй постанові від 13.11.2018 року по справі № 804/958/17.

Позивач у заяві про поновлення строку звернення до суду зазначає, що такою об`єктивною обставиною є перебування на лікуванні, утім, жодних доказів, що б підтверджували цей факт, позивачем до суду не надано.

Надана до суду виписка з акта огляду МСЕК від 29.07.2021 до довідки №326071 серії 12 ААВ підтверджує діагноз МСЕК та дату огляду МСЕК, тощо, однак не містить відомостей про перебування позивача на лікуванні з моменту звільнення та до моменту звернення до суду 12.10.2021.

Будь-яких інших доказів, що підтверджували б поважність причин пропуску строку звернення до суду, позивачем не надано.

Частиною 6 ст.161 КАС України регламентовано, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

З урахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги заявлені позивачем із пропуском строку звернення до суду, підстави, вказані позивачем у заяві від 24.11.2021, не можуть бути визнані судом поважними у зв`язку з відсутністю доказів, що їх підтверджують, а тому позовну заяву слід повернути позивачу.

Окрім того, суд зазначає, що недоліки позову, зазначені в ухвалі від 18.10.2021, позивачем не усунуто в повному обсязі, а саме не надано доданих до позовної заяви документів в екземплярі для відповідача, що також є самостійною підставою для повернення позову.

Відповідно до п.9 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 9, 122, 123, 169, 243, 247, 248, 256, 295, 297 КАС України, суд, - УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви позивача про поновлення строку звернення до суду - відмовити.

Позовну заяву повернути позивачу.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвалу у повному обсязі виготовлено 01 грудня 2021 року.

Суддя О.Г. Котеньов