Ухвала суду № 101526604, 30.11.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження

30 листопада 2021 року Справа № 520/24780/21

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Білова О.В., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, в якому просить суд:

-визнати протиправним та скасувати рішення, прийняте ГУ Держгеокадастру у Харківській області в формі наказу від 25 березня 2020 року № 6110-СГ, яким Державний акт на право постійного користування землею серії ХР-12-00-000672 визнано таким, що втратив чинність у зв`язку зі смертю користувача земельної ділянки, та земельні ділянки передані до земель запасу, не наданих у власність та користування.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Позовна заява обґрунтована тим, що позивачем 11 листопада 2014 року успадковано на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого державним нотаріусом Первомайською державною нотаріальною конторою Харківської області Мірошніченко О.М., майнові права засновника Фермерського господарства «Дяченко Бориса Степановича», код ЄДРПОУ 23326997, місцезнаходження юридичної особи: 63451, с. Козачка, Зміївського району, Харківська область. На підставі довідки від нотаріуса від 02.08.2021 року № 445/02-14 про отримання витягу з Державного земельного кадастру на земельну ділянку площею 25,45 га позивачем було подано документацію із землеустрою до Відділу №3 Управління у Чугуївському районі про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру. Рішеннями №РВ-6302955372021; РВ-6302954902021; РВ-6302954882021; РВ-6302954732021; РВ-6302954842021 Державним кадастровим реєстратором відмовлено у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру з підстав відсутності підстав для зміни цільового призначення та виду використання земельної ділянки, оскільки відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 25 березня 2020 року № 6110-СГ Державний акт на право постійного користування землею серії ХР-12-00-000672 визнано таким, що втратив чинність у зв`язку зі смертю користувача земельної ділянки. Позивач посилається на висновки, зроблені Великою Палатою Верховного Суду України в Постанові від 23.06.2020 року (справа № 179/1043/16-ц), якою відступлено від попередньої судової практики щодо припинення права постійного користування (на підставі відповідного державного акта) земельною ділянкою у зв`язку зі смертю фізичної особи, та висловлена така правова позиція: "право постійного користування (на підставі відповідного державного акта) земельною ділянкою не припиняється зі смертю фізичної особи, якій було надане таке право, незалежно від цільового призначення відповідної ділянки”, а тому вважає, що спадкування права постійного користування земельною ділянкою має місце.

Позивач в обґрунтування позову посилається на вчинення дій ГУ Держгеокадастру у Харківській області, які є втручанням у право на спадщину позивача, яке на переконання позивача, виникло у нього у зв`язку зі смертю батька ОСОБА_2 – засновника Селянського (Фермерського) господарства «Дяченка Бориса Степановича», якому належало право постійного користування землею.

Предметом оскарження є рішення відповідача про визнання таким, що втратив чинність, Державного акту на право постійного користування землею, виданого батьку позивача. Позов направлений на захист права користування землею позивачем в порядку спадкування.

Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 4 КАС України публічно-правовий спір - це спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Також пунктом 7 частини першої статті 4 КАС України визначено, що суб`єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Згідно із частиною першою статті 19 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що позивач, звертаючись до суду, мав на меті захистити своє право на спадщину в частині права постійного користування земельною ділянкою, у розпорядження яким, на переконання позивача, протиправно втрутився відповідач внаслідок визнання Державного акту на право постійного користування землею серії ХР-12-00-000672 таким, що втратив чинність, у зв`язку зі смертю користувача земельної ділянки.

Питання, пов`язані з набуттям та реалізацією права на спадщину врегульовано положеннями Книги 6 ЦК України.

Успадкування землі і майна селянського (фермерського) господарства здійснюється відповідно до земельного та цивільного законодавства України (стаття 19 Закону України «Про селянське (фермерське) господарство»).

Відповідно до норм ЦПК України в порядку цивільного судочинства розглядаються справи, зокрема щодо спадкування.

Велика Палата Верховного Суду в Постанові від 23.06.2020 у цивільній справі № 179/1043/16-ц зазначила, що «Велика Палата Верховного Суду зазначає, що згідно із загальнодозвільним принципом правового регулювання, який поширюється на сферу правомірних приватних відносин (зокрема, на відносини спадкування), дозволено те, що не заборонено законом. Можливість спадкування права постійного користування земельною ділянкою, як і права довічного успадковуваного володіння нею, забезпечує сталість цивільного обороту й уникнення ситуацій, за яких можливий необґрунтований перерозподіл земельних ділянок і прав на них».

Верховний Суд в Постанові від 10.12.2020 у справі № 1 60/4136/20 зазначив, що «при визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Таким чином, розгляду адміністративними судами підлягають спори, що мають в основі публічно-правовий характер, тобто випливають із владно-розпорядчих функцій або виконавчо-розпорядчої діяльності публічних органів. Якщо в результаті прийняття рішення особа набуває чи втрачає речове право на об`єкт нерухомого майна, то спір стосується права цивільного і підлягає розгляду в порядку цивільного чи господарського судочинства залежно від суб`єктного складу сторін спору.

У справі, яка переглядається, підставою для звернення до суду з цим позовом стала незгода позивача із діями (бездіяльністю) органу місцевого самоврядування як номінального власника комунального майна, що виключає розгляд цієї справи за правилами адміністративного судочинства, оскільки є спором про похідні права від права власності, а саме щодо набуття права постійного користування - права оренди земельною ділянкою».

У позові ОСОБА_1 оскаржується рішення відповідача щодо припинення права користування майном, яке було надано батьку позивача - ОСОБА_2 у постійне користування, та право на яке, як зазначає позивач, ним успадковане.

Відтак, наказ відповідача про визнання таким, що втратив чинність у зв`язку зі смертю користувача земельної ділянки, Державного акту на право постійного користування землею, не має в основі публічно-правовий характер, не випливає із владно-розпорядчих функцій або виконавчо-розпорядчої діяльності.

Таким чином, заявлений до вирішення адміністративного суду спір має цивільно-правовий характер, у зв`язку з чим підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Позивач, зазначаючи у позові про протиправність дій відповідача щодо припинення права постійного користування земельною ділянкою у зв`язку зі смертю користувача земельної ділянки ОСОБА_2 , мав намір вирішити питання про визнання та відновлення цивільного права – права на спадщину на майнові права щодо постійного користування земельною ділянкою, отже спір у цій справі є приватно-правовим і не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Згідно з чч. 2-6 ст. 170 КАС України про відмову у відкритті провадження у справі суддя постановляє ухвалу не пізніше п`яти днів з дня надходження позовної заяви. Копія ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі надсилається особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами не пізніше наступного дня після її постановлення. Копія позовної заяви залишається в суді. Ухвалу про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі може бути оскаржено. Повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається. У разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження у справі.

Керуючись ст.ст. 170, 243, 248, 250, 256, 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення.

Роз`яснити позивачу, що даний спір має вирішуватися місцевим загальним судом в порядку цивільного судочинства.

Роз`яснити позивачу, що повторне звернення до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів до Другого апеляційного адміністративного суду з дня складення повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Білова О.В.