Рішення № 101526532, 01.12.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 грудня 2021 р. справа № 520/21493/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горшкової О.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Ізюмського комунального виробничого водопровідно-каналізаційного підприємства про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправною відмову Ізюмського комунального виробничого водопровідно-каналізаційного підприємства щодо надання інформації на запит ОСОБА_1 від 30 серпня 2021 року №6 викладену у листі Ізюмського комунального виробничого водопровідно-каналізаційного підприємства від 01.09 2021 №909;

- зобов`язати Ізюмського комунального виробничого водопровідно-каналізаційного підприємства надати інформацію на запит про надання публічної інформації ОСОБА_1 від 30 серпня 2021 року №6 (реєстраційний вхідний номер № 842 від 30.08.2021 Центру надання адміністративних послуг апарату виконавчого комітету Ізюмської міської ради).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він звернувся до відповідача з запитом про надання публічної інформації, проте, останньому було відмовлено в її наданні. ОСОБА_1 не погоджується з визначеними відповідачем підставами відмови, вважаючи їх протиправними та такими, що суперечать вимогам чинного законодавства України та порушують права позивача на отримання інформації.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов, а позивачеві - відповідь на відзив.

Представник відповідача, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, надав до суду відзив, де зазначив, що, по-перше, запит позивача не відповідає вимогам Закону України "Про доступ до публічної інформації", а по-друге, відповідач не є розпорядником запитуваної інформації, а відтак правомірно відмовив ОСОБА_1 , а тому підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Відповідно до частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження бездіяльності суб`єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію

Суд, дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 30.08.2021 звернувся до Ізюмського комунального виробничого водопровідно-каналізаційного підприємства із запитом на отримання публічної інформації №6, відповідно до якого запитав у відповідача наступні документи:

1) копії договорів на водопосточання та водовідведення, які укладено Ізюмським КВ ВКП з ТОВ "Ізюмська агротехніка", 64300, м.Ізюм, вул. Ентузіастів, буд. 21-А, ЄДРПОУ 32778112;

2) копії фінансових документів, транзакцій, платіжних доручень на підтвердження виконання та водовідведення, які укладено з ТОВ "Ізюмська агротехніка", 64300, м.Ізюм, вул. Ентузіастів, буд. 21-А, ЄДРПОУ 32778112.

Листом від 01.09.2021 №909 Ізюмське КВ ВКП надало відповідь на запит позивача, відповідно до якого відмовило запитувачу у наданні вказаної інформації, вказавши, що згідно з п.4 ч.1 ст.13 Закону України "Про доступ до публічної інформації", Ізюмське комунальне виробниче водопровідно-каналізаційне підприємство визнається розпорядником інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них, як суб`єкт господарювання, який займає домінуюче положення на ринку, зокрема, в сфері надання послуг централізованого водопостачання та водовідведення. Окрім цього, Ізюмське КВ ВКП є розпорядником інформації стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів (у випадку їх надання та використання).

Позивач, вважаючи, що відповідачем в порушення вимог Закону України "Про доступ до публічної інформації" не надано інформацію на запит ОСОБА_1 №6 від 30.08.2021, звернувся до суду із даним позовом.

Таким чином, підставою для звернення позивача до суду із даним позовом слугували обставини ненадання відповідачем належної та достовірної відповіді на звернення позивача, яке сформовано в порядку Закону України "Про доступ до публічної інформації", а відтак предмет даного спору обмежується саме Законом України "Про доступ до публічної інформації", на підставі та у відповідності до якого слід проводити оцінку спірних правовідносин.

Частиною 5 ст.6 Закону України "Про доступ до публічної інформації" визначено, що не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України "Про доступ до публічної інформації", з урахуванням положень ст.1 Закону України "Про інформацію", публічна інформація визначається як відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація - будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації.

Право на інформацію закріплено Конституцією України та врегульовано Законом України "Про доступ до публічної інформації".

Закон України "Про інформацію" встановлює, що кожен має право на вільне одержання, використання, поширення, зберігання та захист інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Під інформацією Закон розуміє будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Закон України "Про доступ до публічної інформації" визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України "Про доступ до публічної інформації" визначено, що запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.

Згідно п. п. 2, 3 ч. 1 ст. 13 Закону України "Про доступ до публічної інформації", розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються: юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів; особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб`єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов`язаної з виконанням їхніх обов`язків. На розпорядників інформації, визначених у пунктах 2, 3, 4 частини першої та в частині другій цієї статті, вимоги цього Закону поширюються лише в частині оприлюднення та надання відповідної інформації за запитами. Усі розпорядники інформації незалежно від нормативно-правового акта, на підставі якого вони діють, при вирішенні питань щодо доступу до інформації мають керуватися цим Законом.

Закон України "Про доступ до публічної інформації" покликаний гарантувати кожній особі її право у відкритості, доступності інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, шляхом вільного її отримання (зокрема, через запит на інформацію) для забезпечення своїх потреб і законних інтересів.

Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту (ч.2 ст. 19 вказаного Закону № 2939-VI).

Згідно з ч.1 ст. 22 Закону № 2939-VІ, розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов`язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п`ятою статті 19 цього Закону.

Таким чином, Законом № 2939-VІ передбачені вичерпні випадки відмови розпорядником інформації в задоволенні публічного запиту.

Відповідно ч.2 ст. 6 Закону України "Про доступ до публічної інформації" обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог: 1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя; 2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам; 3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.

Згідно до ч.7 ст. 5 Закону України "Про доступ до публічної інформації", обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений.

Доказів того, що запитувана позивачем інформація є інформацією з обмеженим доступом, відповідачем судом не надано.

Водночас суд зазначає, що згідно ст. 2 Закону України "Про захист персональних даних", персональні дані - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.

Згідно ч.1 - 3 ст. 5 Закону України "Про захист персональних даних", об`єктами захисту є персональні дані. Персональні дані можуть бути віднесені до конфіденційної інформації про особу законом або відповідною особою. Не є конфіденційною інформацією персональні дані, що стосуються здійснення особою, яка займає посаду, пов`язану з виконанням функцій держави або органів місцевого самоврядування, посадових або службових повноважень. Персональні дані, зазначені у декларації про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру, оформленій за формою і в порядку, встановленими Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції", не належать до інформації з обмеженим доступом, крім відомостей, визначених Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції".

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлено, що засновником Ізюмського комунального виробничого водопровідно-каналізаційного підприємства є Ізюмська міська рада.

Відповідно до пункту 3.1. статті 3 статуту Ізюмського комунального виробничого водопровідно-каналізаційного підприємства (нова редакція 2016 рік), основною метою діяльності підприємства є задоволення потреб громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності в наданні комунальних послуг, в сфері забезпечення надійної експлуатації комунальних систем, а саме - централізоване водопостачання та водовідведення, централізоване постачання холодної води та водовідведення споживачам м.Ізюм та Ізюмського району

Правовий статус комунального підприємства, особливості його створення і джерел формування його майна дають підстави для висновку, що комунальні підприємства створені органом місцевого самоврядування на основі комунального майна та здійснюють свою діяльність від імені територіальної громади, а тому всі прибутки, які отримано комунальними підприємствами від своєї діяльності, є також власністю територіальної громади, тобто є бюджетними коштами (комунальним майном).

Отже, у розумінні викладених положень Закону України "Про доступ до публічної інформації", запитувана позивачем інформація є публічною, тобто такою, що створена під час діяльності органу місцевого самоврядування та стосується розпорядження державним чи комунальним майном, доступ до якої не може бути обмеженим.

Аналогічна правова позиція у тотожних за змістом правовідносинах була неодноразово викладена Верховним Судом у постановах від 14 березня 2018 року у справі №815/1216/16, від 19 вересня 2019 року у справі №804/4781/17, від 27 травня 2020 року у справі №813/2793/18, від 22 липня 2020 року у справі № 524/9076/17.

Отже, відповідач згідно з пунктами 2 та 3 частини першої статті 13 Закону № 2939-\/І є розпорядником інформації, для цілей Закону України "Про доступ до публічної інформації".

Суд зазначає, що, виходячи зі змісту відповіді Ізюмського комунального виробничого водопровідно-каналізаційного підприємства, розпорядник інформації надав відповідь, яка має виключно формальний характер, оскільки оскаржуваний лист-відповідь відповідача не ґрунтується на ретельному дослідженні обставин і питань, які порушує заявник у своєму запиті та не містить жодних обґрунтованих підстав для відмови у наданні позивачу запитуваних документів, або інформації з них, що суперечить вимогам Закону України "Про доступ до публічної інформації", що в свою чергу вказує на невиконання розпорядником інформації дій, які повинні були і могли бути вчинені в силу покладених на нього обов`язків, наслідком чого є негативний вплив на реалізацію прав, свобод та інтересів позивача.

Відповідно до ч.1 ст. 5 Закону України "Про інформацію", кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.

Підсумовуючи вищезазначене, враховуючи те, що Ізюмське КВ ВКП у відповіді від 01.09.2021 №909, не сформувало вмотивовану відмову у наданні запитуваної інформації (у разі наявності підстав, унормованих ст. 22 Закону України "Про доступ до публічної інформації"), а лише з посиланням на п.4 ч.1 ст.13 Закону України "Про доступ до публічної інформації" формально зазначило про відсутність підстав у її наданні, то суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог позичача шляхом визнання протиправної відмови Ізюмського комунального виробничого водопровідно-каналізаційного підприємства щодо надання інформації на запит ОСОБА_1 від 30 серпня 2021 року №6 викладену у листі Ізюмського комунального виробничого водопровідно-каналізаційного підприємства від 01.09.2021 №909 та зобов`язання Ізюмське комунальне виробниче водопровідно-каналізаційне підприємство надати інформацію на запит про надання публічної інформації ОСОБА_1 від 30 серпня 2021 року №6 (реєстраційний вхідний номер № 842 від 30.08.2021 Центру надання адміністративних послуг апарату виконавчого комітету Ізюмської міської ради).

Згідно вимог частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди, серед іншого, перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, про задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Ізюмського комунального виробничого водопровідно-каналізаційного підприємства (вул. Чумацька, буд. 11, м. Ізюм, Харківська область, 64303, ЄДРПОУ 24673063) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправною відмову Ізюмського комунального виробничого водопровідно-каналізаційного підприємства щодо надання інформації на запит ОСОБА_1 від 30 серпня 2021 року №6 викладену у листі Ізюмського комунального виробничого водопровідно-каналізаційного підприємства від 01.09.2021 №909.

Зобов`язати Ізюмське комунальне виробниче водопровідно-каналізаційне підприємство (вул. Чумацька, буд. 11, м. Ізюм, Харківська область, 64303, ЄДРПОУ 24673063) надати інформацію на запит про надання публічної інформації ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) від 30 серпня 2021 року №6 (реєстраційний вхідний номер № 842 від 30.08.2021 Центру надання адміністративних послуг апарату виконавчого комітету Ізюмської міської ради).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.О. Горшкова