Рішення № 101526308, 30.11.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

30 листопада 2021 р. справа № 520/18977/21 Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Котеньова О.Г., розглянувши за правилами спрощеного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "НОВИЙ СТИЛЬ" (Григорівське шосе, буд. 88, м. Харків, 61020, код ЄДРПОУ 32565288) до Державної митної служби України Харківської митниці (вул. Короленка, буд. 16-Б, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 44017626) про визнання протиправними та скасування рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Приватне акціонерне товариство "НОВИЙ СТИЛЬ", звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної митної служби України Харківської митниці, у якому просить суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів UА807000/2021/001075/2 від 31.05.2021, UА807000/2021/001123/2 від 07.06.2021.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 04.10.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачем були вчинені всі необхідні дії щодо митного оформлення товару та надано всі необхідні документи у відповідності до вимог чинного законодавства, однак відповідачем не прийнято їх до уваги при прийнятті спірного рішення, у зв`язку з чим позивач просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача надав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти заявленого позову заперечував та зазначив, що Аналіз цінової бази ЄАІС Держмитслужби показав, що рівень митної вартості подібних (аналогічних) товарів, за фактами митних оформлень митницями України, був вищим ніж заявлений (рівень цін по ЦБД додається до відзиву). Подані до митного оформлення документи не підтверджують в повній мірі задекларований рівень митної вартості, зокрема, транспортні витрати, також недоліки є і в інших документах, поданих на підтвердження митної вартості товару.

У запереченнях на відзив позивач вказав, що зауваження відповідача стосовно документообігу між Експедитором та Клієнтом є безпідставним, законодавством не встановлено, які саме документи має подати декларант, важливо щоб вони містили інформацію про вартість перевезення.

Інші заяви по суті справи сторони не подавали.

Відповідно до ст.258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Суд розглядає справу у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі п.10 ч.1 ст.4, ч.4 ст.229 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що Приватним акціонерним товариством «Новий Стиль» ввезено на територію України партію товару: частини та компоненти стільців та меблів, виробник: EAST PACIFIC TRADING LIMITED, країна виробництва: Китай.

Імпорт товару здійснювався на підставі Контракту №180921 від 10.05.2018 (далі - Контракт) та додатків до нього, інших товаросупровідних документів, документів на перевезення.

Умовами Контракту, в якому позивач є Покупцем, а Продавцем - компанія EAST PACIFIC TRADING LIMITED, визначено, що Продавець зобов`язується передати у власність Покупцеві, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити наступну продукцію: частини та компоненти стільців та меблів (надалі іменується «Товар») на умовах, викладених у цьому Контракті (п. 1.1. Контракту); конкретний вид (асортимент) товару кожної партії поставки узгоджується сторонами в замовленні та визначаються в специфікаціях та інвойсах, які додаються до Контракту та складають його невід`ємну частину (п. 1.3. Контракту); Продавець поставляє Покупцю Товар на наступних умовах, серед яких FOB Шанхай, Китай; FOB Нингбо, Китай (п. 3.1. Контракту з урахуванням додаткової угоди від 25.08.2019); ціна товару за окремою партією товару визначається в специфікаціях та інвойсах (п. 4.1. Контракту).

На підтвердження митної вартості товару позивачем до митного оформлення подані документи: декларація митної вартості № UА 807180/2021/002968 від 28.05/2021, № UА 807180/2021/003240 від 04.06.2021; Контракт №180921 від 10.05.2018, додаткові угоди до Контракту, Специфікація №93 від 08.04.2021, № 95 від 16.04.2021, комерційний інвойс СІ20-011-076(1)&012-080(1)&21-001-005 від 08.04.2021, СІ21-001- 001(1)&002-001(І) від 16.04.2021 (з перекладом); пакувальний лист РL20-011-076(1)&012-080(1)&21-001-005, РL21-001-001(1)&002-001(І), коносамент СОSU296650391 від 14.04.2021, СОSU297814820 від 21.04.2021, cертифікат про походження товару С21МA28СТ1С71005 від 14.04.2021, С216902905260001 від 22.04.2021, договір про перевезення №01042020 від 01.04.2020, рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиторських послуг №СФ - 22397 від 11.05.2021, №СФ - 22613 від 26.05.2021, документ, що підтверджує вартість перевезення товару (довідка з додатком) №11/05/12015 від 11.05.2021 та НРР б/н від 11.05.2021, № 26/05/12110 від 26.05.2021 та НРР б/н від 26.05.2021, інформація (довідка) про відсутність взаємозалежності (ст.58 МК України) від 28.05.2021, 04.06.2021, інформація (довідка) про відсутність страхування від 28.05.2021, 04.06.2021, інформація про позитивний результат державних видів контролю 7043789 від 28.05.2021, 7076771 від 04.06.2021.

Під час контролю митної вартості товару за МД № UА 807180/2021/002968 від 28.05.2021, №UА 807180/2021/003240 від 04.06.2021 митний орган надіслав позивачу запити № 22896 від 28.05.2021, № 22938 від 04.06.2021 з посиланням на недостатність та надання недостовірних документів щодо складової митної вартості та спрацювання системи АСАУР. Позивачу запропоновано надати достовірні відомості, а саме документи за визначеному в запиті переліку.

Позивач надав митному органу листи від 31.05.2021 № 31.05.2021/1, № 07.06.2021/2 від 07.06.2021 з інформацією та поясненнями стосовно запитаної інформації.

Позивач у відповідях на запити повідомив, що до митних декларацій № UА 807180/2021/002968 від 28.05.2021, № UА 807180/2021/003240 від 04.06.2021 АТ «Новий стиль» надано всі документи, які підтверджують заявлену митну вартість товару, у зв`язку з чим просив дозволити митне оформлення вантажу відповідно до вимог статті 55 МК України, надати Рішення про визначення митної вартості за вищезазначеними митними деклараціями.

Відповідачем прийняті рішення про коригування митної вартості товарів № UА807000/2021/001075/2 від 31.05.2021, № UА807000/2021/001123/2 від 07.06.2021, відповідно до яких митна вартість товарів збільшена. На підставі прийнятих рішень про коригування відповідачем оформлено картки відмови в прийнятті митної декларації № UА 807180/2021/00324, № UА 807180/2021/00346.

Як пояснив позивач, з метою уникнення простою транспорту та виробничою необхідністю позивач вимушений був оформити товар за ціною, визначеною митним органом, оформивши 31.05.2021 МД № UА 807180/2021/003031 (строк дії гарантії - 30.08.2021), 08.06.2021 МД №UА 807180/2021/003320 (строк дії гарантії - 06.09.2021), за якими випустив товар у вільний обіг під гарантію за ст.55 Митного кодексу України.

Позивачем також оформлено на адресу відповідача запити від 18.06.2021 за № 18.06.2021/4, №18.06.2021/3 з проханням надати відповідні роз`яснення, які саме документи викликають сумнів у відповідача; до запитів також надано додаткові документи: прайс лист від 08.04.2021, платіжне доручення № 3 від 07.06.2021, звіт про оцінку майна № 16/06/2021/03 від 16.06.2021, заявка на перевезення 08.04.2021 до запиту від 18.06.2021/3, звіт про оцінку майна від 16.06.2021.

У відповіді на запит 18.06.2021/4 відповідач зазначив, що додаткові документи були витребувані в зв`язку з недостатністю документів для визначення складових митної вартості товарів, спрацюванням АСАУР, а також про ненадання зазначених у листі AT «НОВИЙ СТИЛЬ» документів у повному обсязі, а саме відсутній прайс-лист із зазначенням у відповіді на запит про те, що у прайс-листі зазначено умови поставки FOB без зазначення конкретного місця прибуття. Також митний орган зауважив, що у експедиторські послуги не входять витрати на експедиторські послуги по маршруту Нігбо-Одеса.

У відповіді на запит від 18.06.2021/3 відповідач зазначив, що додаткові документи були витребувані в зв`язку з недостатністю документів для визначення складових митної вартості товарів, спрацюванням АСАУР, а також про ненадання зазначених у листі AT «НОВИЙ СТИЛЬ» документів у повному обсязі, а саме дата декларації країни відправлення раніше ніж дата коносаменту, експедиторські послуги не входять витрати на експедиторські послуги по маршруту Нігбо-Одеса, митна декларація країни відправлення надана без перекладу, у прайс- листі зазначено умови поставки FOB без зазначення конкретного місця прибуття.

28.08.2021 позивачем надано до митного органу листи № 28.08.2021/1, 28.08.2021/2 з роз`ясненнями та додатковими документами.

06.09.2021 відповідачем надано відповідь на вищевказані листи з посиланням на те, що відповідь позивача було надано без дотримання строків, передбачених частиною 8 статті 55 МК України, тому надані документи не є підставою для визначення митним органом заявленої митної вартості,

Не погоджуючись із рішеннями відповідача про коригування митної вартості товарів, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступними приписами норм чинного законодавства.

Статтями 49, 50 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Відповідно до ст.51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно приписів ч.1, ч.2 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

В силу ч.5 ст.53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до ч.3 ст.53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч.1 ст.58 цього Кодексу.

Зокрема, ст. 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Згідно з ч. 4 та ч. 5 ст. 54 МК України Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а також у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені ст. 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Відповідно до ч. 6 ст. 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

За результатами аналізу положень ч. 3 ст. 53, ч. ч. 1, 2, 4 - 6 ст. 54, ст. 58 МК України вбачається, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись у достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у ст. 58 МК України.

При цьому митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, коли надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, тобто не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

З метою усунення розбіжностей в документах, усунення сумнівів щодо підробки документів або з`ясування відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, які виявились відсутніми, закон надає право митному органу витребувати від декларанта інші додаткові документи, що перелічені в ч. 2 ст. 53 МК України.

28.05.2021 та 04.06.2021 Слобожанською митницею ДМСУ розпочато процедуру консультацій із позивачем шляхом формування електронного повідомлення про необхідність надання (за наявності) додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару: виписку з бухгалтерської документації (експедиційні витрати), платіжне доручення, каталоги, специфікації, загальні справжні прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення з перекладом та з проведенням верифікації експортної митної декларації враховуючи інформацію надану листом ДМСУ від 08.10.2010 №11/2-10.16/11627-еп; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (бажано ДП Держзовнішінформ або ДП Укрпромзовнішекспертиза).

Згідно з ч. 3 ст. 54 МК України, за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Позивачем повідомлено митний орган про те, що виписку з бухгалтерської документації та висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини будуть надані додатково. Щодо запиту від 28.05.2021 повідомлено, що прайс лист виробника буде наданий додатково пізніше; експортна митна декларація не була надана експортером та, відповідно, не була представлена до митного оформлення.

Щодо запиту від 04.06.2021, додатково повідомлено, що копія митної декларації країни відправлення - була надана разом з митною декларацією у вигляді «як є», із зазначенням кількісних та вартісних характеристик.

У листах від 18.06.2021 позивач повідомив митний орган щодо МД № UА807180/2021/003031 про те, що відсутній прайс-лист, але п.3.7 контракту це обговорює, позивач вказує, що прайс-лист не є обов`язковим документом, прайс-лист запитано у постачальника та надано. Щодо експедиторських витрат, позивач вказав, що між Експедитором та АТ «Новий стиль» досягнуто домовленість, що експедиторські послуги оплачуються лише на території України, така домовленість відображена у рахунку - фактурі № СФ - 22397 від 11.05.2021 та довідці про перевезення № 11/05/12015 від 11.05.2021 у повній мірі. Щодо оплати товару, позивач вказав, що відповідно до п.5.2 Контракту та рахунку є передплата 100 відсотків по проформі та 30 відсотків по рахунку, до митної декларації додано додаткову угоду від 28.12.2018, у якій вказано, що плата за товар відбувалась з відстроченням оплати на 45 діб з моменту отримання транспортних документів, про що зазначалось у відповіді на запит митниці, тобто передбачено відстрочення платежу. На сьогодні Товар оплачено, про що свідчить платіжне доручення № 3 від 07.06.2021. Щодо умов поставки товару, позивач пояснив, що у наданому комерційному інвойсі СІ20-011-076(1)&012-080(1)&21-001-005 від 08.04.2021 зазначені умови поставки FOB NINGBO, що також відображено у пакувальному листі РL20-011-076(1)&012-080(1)&21-00І-005 від 08.04.2021 та коносаменті.

Позивач також вказав, що у рахунку фактурі № СФ - 22397 від 11.05.2021р., який було надано експедитором допущено помилку зазначено умови поставки FOB Шанхай, а насправді FOB NINGBO, на підтвердження цього надано Заявку на перевезення 08.04.2021 та повідомлено, що АТ «НОВИЙ СТИЛЬ» запросив додаткову інформацію у експедитора.

Аналогічні пояснення позивачем надано і щодо МД №UA 807180/2021/003240, також додатково вказано стосовно різниці у даті коносоменту та декларації країни відправлення, що АТ «Новий стиль» веде свою господарську діяльність виключно у рамках норм законодавства України та не може відповідати за формування, оформлення, реалізацію документообігу нерезидентів, які працюють у площині свого законодавства, посилаючись при цьому на ч.1 ст.3 МК України та те, що маніфест Головного митного управління Китайської Народної Республіки № 52 від 2008 року, яким визначено порядок заповнення китайської митної декларації, не є частиною національного законодавства України з питань державної митної справи.

Також позивач вказав щодо умов поставки у прайс-листі, що такі умови зазначено в табличній частині FOB Шанхай.

Суд зазначає, що разом з ЕМД №ПА807180/2021/002968 від 28.05.2021 декларантом до Слобожанської митниці Держмитслужби були надані наступні транспортні (перевізні) документи: коносамент №СОSU296650391 від 14.04.2021; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг № СФ- 22397 від 11.05.2021; довідка про транспортні витрати № 11/05/12015 від 11.05.2021; довідка про НРР від 11.05.2021; договір про перевезення № 01042020 від 01.04.2020.

Відповідно до розділу III Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599, для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч.2 ст.53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

До зазначених документів можуть належати рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

Так, предметом договору про надання транспортно-експедиційних послуг №01042020 від 01.04.2020 укладеного між АТ «НОВИЙ СТИЛЬ» та ТОВ «ТТЛ Україна» є транспортно-експедиторські послуги по забезпеченню та організації перевезення вантажу морським, залізничним, авіа- чи автомобільним транспортом в прямому чи змішаному сполученні по маршруту, визначеному в транспортній Заявці на передбачених даним договором умовах.

Згідно п. 2.2 вказаного договору Заявка повинна бути передана клієнтом експедитору не пізніше, ніж за три календарних дні до запланованої клієнтом дати початку перевезення....В заявці клієнт зобов`язаний повідомити експерту найменування та вагу вантажу, його пакування, об`єм транспортного засобу, умови і строки перевезення, місце та час навантаження та вивантаження товару та інші дані, необхідні для даного перевезення.

Пунктом 2.3 доровору визначено, що експедитор зобов`язаний не пізніше 24 годин з моменту отримання від клієнта заявки, підтвердити її шляхом підписання, із зазначенням необхідної інформації для перевезення та передати заявку клієнту, відповідно до п.2.4 узгоджена сторонами заявка є обов`язковою для виконання.

Попередня вартість послуг експедитора, згідно з п.5.1 Договору №01042020, узгоджується сторонами та зазначається в кожному конкретному випадку в заявці.

Суд погоджується з твердженням митного органу про те, що виходячи з системного аналізу положень Договору №01042020, вбачається, що він є угодою довготривалої дії, а кожна окрема послуга з організації перевезення оформляється відповідно заявкою.

Пунктом 5.1 Договору №01042020 визначено, що оплата послуг та інших видатків, понесених експедитором при виконанні даного договору здійснюється клієнтом в національній валюті по рахунку експедитора. При цьому, пунктом 5.2 Договору №01042020 передбачена післяоплата послуг з перевезення.

Морське перевезення товарів позивача здійснювалось за коносаментом № COSU6296650391 від 14.04.2021 перевізником NINGBO TOGETHER SHIPPING CO., LTD, тобто іншим суб`єктом господарювання, ніж контрагент по Договору №01042020.

Суд вважає обґрунтованим посилання митниці на те, що враховуючи, що станом на момент митного оформлення товарів позивача, послуги з морського перевезення були виконані та, відповідно, мали бути б засвідчені відповідним рахунком та актом виконаних робіт.

Безпосередньо вартість послуг з організації перевезення міститься в поданих до митного оформлення рахунку-фактурі №СФ-22397 від 11.05.2021 про морське перевезення по маршруту Шанхай (Китай) - Одеса (Україна.) та довідці про морський фрахт №11/05/12015 від 11.05.2021 по маршруту Нінгбо (Китай) - Одеса (Україна).

Не є спірним те, що у вказаних документах зазначені різні порти відправки товару.

Зі змісту наданих документів вбачається, що визначена в них сума охоплює: морське перевезення - 134 231,18 грн.; ТЕО по території України - 1250,00 грн.; навантажувально-розвантажувальні роботи - 6000,00 грн.; залізничне перевезення за маршрутом Одеса-Харків - 6666,67 грн.

Тобто, до розрахованої декларантом митної вартості за ЕМД №UA807180/2021/002968 включено лише вартість морського перевезення в розмірі 134 281,18 грн, утім, послуги експедитора до митної вартості позивачем не включено.

Так, експедиторська послуга - це робота, що пов`язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування (стаття 1 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність»).

Згідно з пунктом 4 статті 306 Господарського кодексу України транспортна експедиція є допоміжним видом діяльності, пов`язаним: з перевезенням вантажу.

Відповідно до Методичних рекомендацій з формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 05.02.2001 № 65 (далі - Методичні рекомендації) собівартість перевезень (робіт, послуг) - це виражені в грошовій формі поточні витрати підприємства, безпосередньо пов`язані з підготовкою та здійсненням процесу перевезень вантажів і пасажирів, а також з виконанням робіт і послуг, що забезпечують перевезення.

У підпункті 8 пункту 29 Методичних рекомендацій зазначено, що до собівартості перевезень включаються також витрати, пов`язані з реалізацією перевезень (робіт, послуг), зокрема, оплата послуг транспортно-експедиторських, страхових та посередницьких організацій (включаючи комісійну винагороду).

Відповідачем вказано, що до митного оформлення на підтвердження понесених транспортних витрат декларантом заявка, акти; виконаних робіт, звіт експедитора не подавались, хоча зазначені документи містять відомості про дійсну вартість послуги з перевезення товарів.

Вищевказані обставини зумовили обґрунтований сумнів відповідача щодо правильності визначення позивачем митної вартості товару, внаслідок чого і розпочато процедуру консультацій.

Окрім того, 28.08.2021 AT «Новий Стиль» подано лист №28.08.2021/1 від 28.08.2021 щодо надання додаткових документів у порядку ч. 8 ст. 55 МК України.

Так, AT «Новий Стиль» при випуску товарів у вільний обіг за МД №UA807180/2021/003031 від 31.05.2021 скористалось правом, передбаченим частиною 7 статті 55 МК України, а саме, товари було випущено з забезпеченням сплати різниці між сумою митних платежів, обчислених декларантом, та сумою митних платежів, обчислених митним органом.

За результатом розгляду листа позивача від 28.08.2021 митницею повідомлено, що ч. 8 ст. 55 МКУ встановлено термін надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару протягом 80 днів з дня випуску товарів у вільний обіг. Відтак, є правомірним висновок відповідача про те, що лист AT «Новий Стиль» було подано з порушенням встановленого терміну, що унеможливило перегляд рішення про коригування митної вартості.

Щодо рішення про коригування митної вартості №UA807000/2021/001123/2 від 07.06.2021, відповідачем вказано, що прайс-лист від 15.03.2021, наданий декларантом до митниці, адресований тільки позивачу, а тому прайс-лист від 15.03.2021 не міг бути використаний Слобожанською митницею Держмитслужби як документ, що містить відомості щодо «дійсної вартості» товару позивача.

Такий висновок митного органу базується на тому, що для підтвердження ціни, як «дійсної вартості» товару у розумінні статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 р., митним органом можуть бути запитані у декларанта каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, в яких пропозиція продавця адресована необмеженому колу покупців. Згідно загальноприйнятої світової практики прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців га повинен містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару.

Також щодо транспортування товару, митним органом аналогічно попередній МД вказано про те, що подані до митного оформлення документи стосуються лише морського перевезення, оскільки назвою чітко окреслено обсяг наданих послуг - морське перевезення по маршруту Шанхай (Китай) - Одеса (Україна), до розрахованої декларантом митної вартості за ЕМД №UA807180/2021/003240 включено лише вартість морського перевезення в розмірі 145423,55 грн, експедиційна винагорода не включена до митної вартості поставленого товару по ЕМД №UA807180/2021/003240.

Окрім того, митним органом вказано, що листом ДМСУ від 08.10.2010 № 11/2-10.16/11627-еп визначено, що експортна митна декларація на товари походженням з КНР можуть використовуватися митними органами України як додаткова довідкова інформація за умови верифікації таких декларацій та їх перекладів на державну мову Українським національним комітетом Міжнародної торгової палати.

У межах спірних правовідносин декларація країни відправлення № 223120210001414007 складена на китайській мові без перекладу, що не заперечувалось позивачем, і, як обґрунтовано вказано відповідачем, з`ясування відомостей митницею, зазначених у цьому документі, видається майже не можливим і виключно шляхом порівняння наданої позивачем експортної декларації з деклараціями інших суб`єктів ЗЕД, що подавалися до митного оформлення з перекладом. Також дата оформлення митної декларації країни відправлення раніше дати видачі поданого до митного контролю коносаменту, а саме - експортна митна декларації країни відправлення №223120210001414007 датована 19.04.2021, а коносамент - 21.04.2021.

Вказані обставини у ході судового розгляду також позивачем не спростовано.

У означеному контексті суд вважає обґрунтованими посилання відповідача на правові позиції Верховного Суду, зокрема, у постанові від 13.01.2021 по справі 805/2942/16-а, про те, що спрацювання профілю ризику в системі АСАУР та встановлення факту заниженої митної вартості спірного товару в порівнянні з цінами на ідентичні товари, митне оформлення яких вже здійснено, за допомогою використання ПІК ЄАІС є достатньою підставою для витребовування додаткових документів, передбачених частиною 3 статті 53 МК України, а ненадання декларантом жодного запитуваного документу за спірною поставкою на законну вимогу митниці є порушенням його обов`язку у розумінні частини третьої статті 53 МК України.

Так, за результатами порівняння задекларованого за ціною угоди рівня митної вартості оцінюваних товарів з рівнем митної вартості ідентичних та подібних товарів, було встановлено, що рівень митної вартості згідно ЄАІС товару №1 - 4,01 дол. США/кг., товару №2 - 3,76 дол. США/кг., задекларований рівень митної вартості товару №1 - 3,36 дол. США/кг., товару №2 - 2,85 дол. США/кг, рівень митної вартості товару за МД №UA807180/2021/003240 згідно ЄАІС 3,76 дол. США/кг, задекларований рівень митної вартості - 2,2265 дол. США/кг.

Вказане підтверджується доданими до відзиву витягами з ЦБД ЄАІС Держмитслужби із зазначенням рівня цін, номерів митних декларацій, умов поставки, країни походження та ін.

Відповідно до ч.3 ст.54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною 6 ст.54 МК України встановлено, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів:

- у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2-4 ст.53 МК України;

- відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (п.2 ч.6 ст.54 МК України);

- невідповідності обраного декларантом методу визначення митної вартості товару, умовам наведеним у главі 9 МКУ(п.3 ч.6 ст.54 МК України).

Відповідно до ст.58 МК України (метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) розрахунки згідно з цією статтею робляться на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню (ч.9 ст.58 МК України); використані декларантом відомості повинні бути об`єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально (ч.21 ст.58 МК України).

Згідно з ч.2 ст.58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Суд зазначає, що згідно висновків Верховного Суду щодо нормативного регулювання подібних спірних правовідносин, викладений у постановах від 02.04.2019 по справі №826/14258/15 (адміністративне провадження №К/9901/23135/18), від 02.04.2019, по справі №815/4150/14 (адміністративне провадження №К/9901/3483/18) обов`язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу.

Оскільки як було встановлено судом вище у відповідача були обґрунтовані сумніви та наявна розбіжність в наданих до митного оформлення документах, відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та розбіжність заявлених рівнів митної вартості в порівнянні з наявною в митниці ціновою інформацією за фактами митних оформлень подібних товарів у найближчий час до часу митного оформлення оцінюваних товарів то вказане виключало можливість для митного органу визнати заявлену декларантом та розраховану за основним методом митну вартість товарів.

Відповідно до положень ч.3 ст.57 МКУ митним органом було послідовно проаналізовано можливість визначення митної вартості товару позивача за другорядними методами.

Частинами 1, 2 ст. 64 МК України визначено, що у разі, коли митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватись на раніше визнаних митними органами митних вартостях.

Обґрунтування неможливості застосування для визначення митної вартості товару методів визначення митної вартості товарів, передбачених ст.ст.58 — 63 МКУ наведене у графі 33 рішень про коригування митної вартості товарів.

При прийнятті митницею рішення про коригування митної вартості товару за основу взято наявну в митниці цінову інформацію, що міститься у ціновій базі ЄАІС про товари, митне оформлення яких вже здійснено, що узгоджується з частиною 2 статті 64 МКУ - митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів оформлені з додержанням вимог ч.2 ст.55 МК України та Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195.

Суд також зважає на той факт, що листи від 28.08.2021 АТ «Новий Стиль» подано з порушенням встановленого ч. 8 ст. 55 МК України терміну, що унеможливило перегляд митницею оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів.

З огляду на те вищевикладене суд приходить до висновку про правомірність оскаржуваних рішень відповідача.

Суд наголошує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10 лютого 2010 року у справі “Серявін та інші проти України” зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі – Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі “Трофимчук проти України” ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Деякі аргументи не можуть бути підставою для надання детальної відповіді на такі доводи.

Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 19, 139, 205, 229, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Приватного акціонерного товариства "НОВИЙ СТИЛЬ" (Григорівське шосе, буд. 88, м. Харків, 61020, код ЄДРПОУ 32565288) до Державної митної служби України Харківської митниці (вул. Короленка, буд. 16-Б, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 44017626) про визнання протиправними та скасування рішень - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення у повному обсязі виготовлено 30 листопада 2021 року.

Суддя О.Г. Котеньов