Рішення № 101526168, 30.11.2021, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №500/5325/21

30 листопада 2021 рокум. ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючого судді Мартиць О.І.

за участю:

секретаря судового засідання Семеха В.Т.

представників позивача адвоката Булава М.А., Щепанського О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, в якому просить визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 21.05.2021 №2484-2402/Щ-02/8-1900/21 про перерахунок пенсії та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , період її роботи з 04.11.1970 по 17.05.1988 в Кременецькому районному тубдиспансері на посаді санітарки приймального відділення до стажу роботи у подвійному розмірі та з урахуванням цього здійснити перерахунок пенсії, починаючи з 04.05.2021.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 наказом №168 від 04.11.1970 була прийнята на посаду санітарки прийомного відділення Кременецького райтубдиспансера, де працювала до 17.05.1988, в загальному 17 років.

22.02.1993 ОСОБА_1 було пенсію за віком на пільгових умовах (Список №2) відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

В травні 2021 року позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області з проханням здійснити перерахунок пенсії та обчислити період роботи в Кременецькому районному тубдиспансері в подвійному розмірі відповідно до вимог статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

21.05.2021 ОСОБА_1 отримала лист Головного управління Пенсійного фонду України за №2484-2402/Щ-02/8-1900/21, в якому їй було відмовлено у зв`язку з тим, що зміни до статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення", які набрали чинності з 15.08.2003 не поширюються на тих осіб, яким пенсія призначена до їх ухвалення.

Позивач вважає таку відмову пенсійного органу протиправною, а тому за захистом своїх прав та законних інтересів звернулася до суду.

На підставі статті 12 та глави 10 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) Тернопільським окружним адміністративним судом винесено ухвалу від 30 серпня 2021 року про відкриття провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, у якій зазначено строк подання учасникам справи відзиву на позовну заяву.

13.09.2021 через відділ документального забезпечення відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому просить в задоволенні позову відмовити повністю.

Зазначає, що відповідно до статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров`я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я, а також у закладах з надання психіатричної допомоги зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.

Для працівників інфекційних закладів (відділень) охорони здоров`я подвоєння стажу встановлено Законом України від 10.07.2003 "Про внесення змін до статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення", який набрав законної сили 15.08.2003. Вказаним законом не передбачено поширення його норм на тих осіб, яким пенсію призначено до його ухвалення.

Враховуючи вищезазначене, оскільки пенсію позивачу призначено 22.02.1993 відповідно обчислити період роботи у Кременецькому районному тубдиспансері з 17.02.1974 у подвійному розмірі немає правових підстав.

20.09.2021 представником позивача адвокатом Булава М.А. подано відповідь на відзив, в якій з посиланням на норми чинного законодавства України вважає, що в повній мірі доведено стаж роботи ОСОБА_1 в інфекційному закладі - Кременецькому райтубдиспансері і відповідно вона має право на зарахування стажу роботи в подвійному розмірі з 04.11.1970 по 17.05.1988.

Ухвалою суду від 30.09.2021 визначено розгляд справи №500/5325/21 проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Призначено у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії судове засідання на 02.11.2021.

В судовому засіданні 02.11.2021 розгляд справи за клопотанням представника позивача відкладено на 16.11.2021.

16.11.2021 в судовому засіданні позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали повністю з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив. Просили позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача заперечила проти задоволення позовних вимог з мотивів, наведених у відзиві на позов. В задоволенні позовних вимог просила відмовити.

В судовому засіданні 16.11.2021 оголошено перерву до 30.11.2021 для огляду матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1

30.11.2021 від відповідача через відділ документального забезпечення суду поступила заява про розгляд справи без представника Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області за наявними матеріалами справи, проти позовних вимог заперечує в повному обсязі із мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву.

Представники позивача позовні вимоги підтримали та просили задовольнити.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові докази та перевіривши доводи, викладені у заявах по суті, суд встановив наступні обставини.

Як слідує з матеріалів справи та не заперечується сторонами з 22.02.1993 ОСОБА_1 виплачується пенсія за віком на пільгових умовах (Список №2) відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Розмір пенсії обчислено із середньомісячного заробітку за періоди роботи з 01.01.1963 по 31.12.1967, при страховому стажі 41 рік 05 місяців 19 днів (враховано по 30.12.2000), в тому числі робота за Списком №2 - 10 років 02 місяці 02 дні.

Робота за Списком №2 дає право на вихід на пенсію із зниженням пенсійного віку. Період роботи на Кременецькій меблевій фабриці з 20.08.1960 по 21.10.1970, який відноситься до роботи із шкідливими і важкими умовами праці та є зарахованим до страхового стажу в повному обсязі, дало позивачу право на вихід на пенсію із зниженням пенсійного віку.

04.05.2021 позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області із заявою, в якій просила здійснити перерахунок пенсії із зарахуванням періоду роботи в Кременецькому районному тубдиспансері в подвійному розмірі відповідно до вимог статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

21.05.2021 ОСОБА_1 отримала лист Головного управління Пенсійного фонду України за №2484-2402/Щ-02/8-1900/21, в якому їй було відмовлено у зарахуванні періоду роботи Кременецькому районному тубдиспансері у зв`язку з тим, що зміни до статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення", які набрали чинності з 15.08.2003 не поширюються на тих осіб, яким пенсія призначена до їх ухвалення.

Не погодившись з відмовою відповідача у проведенні перерахунку пенсії з урахуванням подвійного розміру стажу роботи в Кременецькому районному тубдиспансері, де працювала на посаді санітарки прийомного відділення з 04.11.1970 по 17.05.1988, позивач звернулася до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує частину другу статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 8 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.

Згідно з частиною першою статті 9 Закону №1058-IVвідповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника) призначається один із цих видів пенсії за її вибором (частина перша статті 10 Закону №1058-IV).

Відповідно до абзацу першого частини першої статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Частиною другою статті 24 цього ж Закону визначено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Частиною третьою статті 24 Закону №1058-IV передбачено, що страховий стаж обчислюється в місяцях. Страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років (частина четверта статті 24 Закону №1058-IV).

Закон №1058-IV набрав чинності 01.01.2004. До цього моменту пенсійні відносини врегульовувалися Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII.

Прикінцевими положеннями Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" визначено, що до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах за списками №1 і 2, а також за вислугу років, здійснюється за названим Законом у разі досягнення пенсійного віку та за наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".

Відповідно до статті 22 Конституції України, конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

За правилами статті 60 Закону №1788-XII (у редакції, чинній з 15.08.2003) робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров`я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я, а також у закладах з надання психіатричної допомоги зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.

Крім того, суд зазначає, що редакція статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" є чинною на теперішній час, а стаття 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" не скасовує статтю 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та не зупиняє її дію.

Згідно з роз`ясненнями, наданими у листі Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства охорони здоров`я України та Пенсійного фонду України від 29.12.2005 №625/15-05/039-6, №10.01.09/2606, №16918/02-20, заклади охорони здоров`я: протитуберкульозні кабінети, психіатричні кабінети, кабінети інфекційних захворювань, психоневрологічні відділення, психіатричні бригади швидкої допомоги відносяться до таких, час роботи в яких зараховується до стажу роботи в подвійному розмірі.

Крім того, відповідно до пункту 7 статті 1 Закону України "Про боротьбу із захворюванням на туберкульоз" протитуберкульозні заклади - лікувально-профілактичні заклади охорони здоров`я (протитуберкульозні диспансери, лікарні, санаторно-курортні, інші заклади) чи їх структурні підрозділи, в яких надається медична допомога хворим на туберкульоз.

Пунктом 12 цієї статті визначено, що туберкульоз - соціально небезпечна інфекційна хвороба, що викликається мікобактеріями туберкульозу.

Відповідно до наказу Міністерства охорони здоров`я від 28.10.2002 №385, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 листопада 2002 р. за №892/7180 "Про затвердження переліків закладів охорони здоров`я, лікарських посад, посад фармацевтів, посад фахівців з фармацевтичною освітою (асистентів фармацевтів), посад професіоналів у галузі охорони здоров`я, посад фахівців у галузі охорони здоров`я та посад професіоналів з вищою немедичною освітою у закладах охорони здоров`я" до лікарняних закладів належить протитуберкульозний диспансер.

Пунктом 1.1. Інструкції про діяльність протитуберкульозного диспансеру, диспансерного відділення, кабінету поліклініки (лікарні), затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я від 14.02.1996 №26 "Про удосконалення протитуберкульозної служби" (із змінами) визначено, що протитуберкульозні диспансерні заклади створюються для попередження, своєчасного виявлення і лікування туберкульозу і майбутніх захворювань у диспансерних контингентів, а також для організаційно-методичного керівництва протитуберкульозною роботою загальних лікувально-профілактичних закладів.

Отже, стаж роботи особи у протитуберкульозному чи іншому подібному закладі охорони здоров`я надає пільги при обчисленні стажу, а саме зараховується до стажу роботи в подвійному розмірі.

Згідно записів трудової книжки ОСОБА_1 згідно наказу №168 від 04.11.1970 була прийнята на посаду санітарки прийомного відділення Кременецького райтубдиспансера і звільнена за статтею 40 пункт 1 КЗпП України у зв`язку з скороченням штату наказом №66 від 17.05.1988.

Як видно з матеріалів справи вказаний період роботи позивача з 04.11.1970 по 17.05.1988 - 17 років 6 місяців 14 днів зарахований до страхового стажу в одинарному розмірі.

За наведених обставин та правового регулювання спірних правовідносин, суд доходить висновку, що роботу позивача на посаді санітарки прийомного відділення Кременецького райтубдиспансера у період з 04.11.1970 по 17.05.1988 слід віднести до роботи у протитуберкульозному закладі охорони здоров`я, яка підлягає зарахуванню до страхового стажу у подвійному розмірі.

Саме із заявою здійснити перерахунок її пенсії із зарахуванням періоду роботи в Кременецькому районному тубдиспансері в подвійному розмірі відповідно до вимог статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" звернулася позивач 04.05.2021 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області.

Відповідач розглянув вказану заяву по суті та листом від 21.05.2021 за №2484-2402/Щ-02/8-1900/21 повідомив про відсутність підстав для зарахування спірного періоду роботи позивачка до її стажу роботи у подвійному розмірі, тобто фактично прийняв рішення про відмову у перерахунку пенсії, однак оформив його листом.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, наведеною у постанові від 15.09.2020 у справі №635/7878/16-а (пункти 40-44), зобов`язання суб`єкта владних повноважень вирішити питання перерахунку пенсії або відмови в її перерахунку саме у формі прийняття рішення (чи наказу), коли з наданої листом відповіді стає зрозуміло, що відповідь для заявника є негативною, має ознаки формалізму. Оскільки процес надання особі відмови у перерахунку пенсії без прийняття відповідного владного управлінського рішення може бути тривалим, то в даному випадку належним способом захисту порушеного права є саме вирішення судом питання про визнання протиправною відмови пенсійного органу, викладеної у листі, та зобов`язання вчинити певні дії (або ж відмовити в задоволенні цих вимог).

Зокрема, у рішенні від 16.09.2015 у справі №21-1465а15 Верховний Суд України дійшов висновку, що рішення суду, у випадку задоволення позову, має бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечувало його виконання та унеможливлювало необхідність наступних звернень до суду. Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

З огляду на викладене суд доходить висновку про протиправність відмови Головного управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області, викладеної у формі листа від 21.05.2021 за №2484-2402/Щ-02/8-1900/21, у зарахуванні до стажу роботи позивача у подвійному розмірі періоду роботи з 04.11.1970 по 17.05.1988 у відповідності до статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Також з метою захисту пенсійних прав позивача є всі підстави для зобов`язання відповідача зарахувати ОСОБА_1 вказаний вище період роботи у подвійному розмірі та з урахуванням останнього здійснити перерахунок пенсії з 04.05.2021.

Частиною першою статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач як суб`єкт владних повноважень не надав суду достатніх та беззаперечних доказів на обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірність відмови перерахувати позивачу пенсію, зарахувавши у подвійному розмірі стаж роботи з 04.11.1970 по 17.05.1988.

Таким чином, суд, враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

Враховуючи те, що позивач звільнена від сплати судового збору на підставі пункту 9 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір", підстави для розподілу судових витрат відповідно до статті 139 КАС України відсутні.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Визнати відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, викладену в листі від 21.05.2021 №2484-2402/Щ-/02/8-1900/21, про перерахунок пенсії протиправною.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , період її роботи з 04 листопада 1970 року по 17 травня 1988 року в Кременецькому районному тубдиспансері на посаді санітарки приймального відділення до стажу роботи у подвійному розмірі та з урахуванням останнього здійснити перерахунок пенсії з 04 травня 2021 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 30 листопада 2021 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 );

відповідач:

- Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження: Майдан Волі, 3, м. Тернопіль, 46001, код ЄДРПОУ: 14035769).

Головуючий суддя Мартиць О.І.