Рішення № 101523811, 25.11.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/10281/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 листопада 2021 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качур Р.П., за участю секретаря судового засідання Лубоцької Н.І. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Навчального центру Національної гвардії України (військової частини 3007) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії -

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Навчального центру Національної гвардії України (військової частини 3007) (далі - відповідач, Навчальний центр Національної гвардії), у якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати позивачу індексації грошового забезпечення у належному розмірі за період березень 2015 року, жовтень 2015 року, з січня 2016 року по липень 2016 року, грудень 2016 року, з січня 2017 року по листопад 2018 року;

- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період березень 2015 року, жовтень 2015 року, з січня 2016 року по липень 2016 року, грудень 2016 року, з січня 2017 року по листопад 2018 року із урахуванням базових місяців січень 2013 року, серпень 2015 року та березень 2018 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем в порушення вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» в період за період березень 2015 року, жовтень 2015 року, з січня 2016 року по липень 2016 року, грудень 2016 року, з січня 2017 року по листопад 2018 року виплачувалась індексація грошового забезпечення не в повному обсязі. Зазначив, що індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці, а її проведення у зв`язку зі зростанням споживчих цін є обов`язковим для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи. Також вважає, що базовими місяцями для проведення індексації за спірний період мають бути січень 2013 року, серпень 2015 року та березень 2018 року, оскільки саме у вказані місяці, на думку позивача, відбулося підвищення його грошового забезпечення.

Ухвалою від 29.06.2021 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні).

Ухвалою від 21.09.2021 суд перейшов до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 02.11.2021 витребувано від відповідача довідку про нараховану та виплачену позивачу індексацію грошового забезпечення за період із березня 2015 року по листопад 2018 року включно і зазначенням місяців, з яких починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базових місяців).

У судове засідання позивач та його представниця не прибули.

Представниця позивача подала клопотання (вх. № 79032 від 29.10.2021) про розгляд справи без участі позивача та його представника. Позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву (вх. № 79043 від 29.10.2021). Вказує, що індексацію грошового забезпечення за березень та жовтень 2015 року позивачу виплачено добровільно згідно платіжного доручення № 1474 від 18.08.2021. Індексація грошового забезпечення позивача за період з січня 2016 по лютий 2018 проведено згідно норм Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», шляхом підняття доходів випереджаючим шляхом самим Урядом і, відповідно, сума індексації грошового забезпечення позивача обчислена згідно норм, правил обчислення індексу споживчих цін цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів, визначених Порядком проведення індексації грошових доходів населення та Постановою № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» за період з січня 2016 по лютий 2018 становить 0,00 грн. щомісячно з різницею між сумою індексації і розміром підвищення доходу («фіксованою сумою індексації») 0,00 грн. Також вказує за період з з березня 2018 по листопад 2018 становить 0,00 грн. щомісячно з різницею між сумою індексації і розміром підвищення доходу («фіксованої суми індексації») 0,00 грн. Зазначає, що відповідно до вимог абзацу 9 на п. 5 Порядку № 1078 (у редакції після внесення змін Постановою № 1013 від 09.12.2015) та абзацу 2 пункту 3 Постанови № 1013 з метою проведення подальшої індексації позивачу починаючи з січня 2016 року здійснювалося обчислення індексу споживчих цін. Обчислення здійснювалося до перевищення нарахованої суми індексації розміру підвищення доходу (грошового забезпечення) у грудні 2015 року. Оскільки нарахована сума імовірної індексації протягом січня 2016 року - лютого 2018 року не перевищила розмір підвищення грошового забезпечення випереджаючим шляхом у грудні 21015 (більше 3700 грн) не відновилася індексація грошового забезпечення в межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб в цьому періоді. Вказав, що відповідно до Порядку № 1078 у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, базовим місяцем при розрахунку індексу споживчих цін вважався місяць, у якому відбувається збільшення заробітної плати працівника за рахунок збільшення її постійних складових. Зазначив, що Постановою № 1078 визначено січень 2016 року як місяць, з якого починається обчислення індексу споживчих цін. Також надав розрахунок індексації грошового забезпечення, в якому визначив базові місяці для нарахування індексації за спірний період: лютий-травень 2015 року, жовтень 2015 - базовий місяць січень 2015 року; січень-липень 2016 року, грудень 2016 року - січень 2017 року, січень-лютий 2018 року - базовий місяць січень 2016 року. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

У судове засідання не прибув, надіслав заяву про розгляд справи за відсутності відповідача (вх. № 87199 від 25.11.2021).

Відтак суд, керуючись ч. 1 ст. 205 КАС України, розглянув справу за відсутності сторін.

Суд дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази та встановив такі обставини справи.

ОСОБА_1 проходив військову службу у Навчальному центрі Національної гвардії України.

Згідно з витягом з наказу начальника Навчального центру Національної гвардії України (по стройовій частині) № 16 від 21.01.2019 старшого сержанта ОСОБА_1 , водія регулювальника групи супроводу колон та контролю машин на лінії автомобільної роти батальйону забезпечення навчального процесу Навчального центру НГУ, звільненого з військової служби у запас відповідно до статті підпункту «а» (у зв`язку із закінченням строку контракту) пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» наказом начальника Навчального центру Національної гвардії України від 10.01.2019 № 3 о/с, виключено із списків особового складу Навчального центру та всіх видів забезпечення з 21.01.2019 та направлено його на військовий облік до Золочівського РВК Львівської області.

Станом на день виключення із списків особового складу Навчального центру Національної гвардії України позивачу не було виплачено в повному обсязі індексацію грошового забезпечення за період березень 2015 року, жовтень 2015 року, з січня 2016 року по липень 2016 року, грудень 2016 року, з січня 2017 року по листопад 2018 року, що слідує із карток особового рахунку на виплату грошового забезпечення за 2015-2016 роки, довідками № 21/58 та № 21/59, виданими 04.06.2021 Навчальним центром Національної гвардії України, які містяться в матеріалах справи.

Відповідно до розрахунку індексації грошового забезпечення, виплаченого у 2021 році, із зазначенням базових місяців, використаних для розрахунку, яка міститься в матеріалах справи, відповідачем нараховано та виплачено позивачу індексацію грошового забезпечення за такі періоди: лютий-травень 2015 року - 203,41 грн (базовий місяць: січень 2015 року), жовтень 2015 року - 494,70 грн (базовий місяць: січень 2015 року), січень-липень 2016 року - 118,90 грн (базовий місяць: січень 2016 року), грудень 2016 року - 134,40 грн (базовий місяць: січень 2016 року), січень-грудень 2017 року - 3166,35 грн (базовий місяць: січень 2016 року), січень-лютий 2018 року - 845,76 грн (базовий місяць: січень 2016 року).

Виплата вказаних сум підтверджується долученим до матеріалів справи платіжним дорученням № 1474 від 18.08.2021.

Позивач вважає дії відповідача щодо нарахування індексації грошового забезпечення не в повному обсязі протиправними, відтак звернувся до суду із цим позовом за захистом своїх порушених законних прав та інтересів.

При вирішенні спору по суті суд керується таким.

Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» № 2011-XII від 20.12.1991 (далі - Закон № 2011-XII) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Щодо позовних вимог в частині визнання протиправними дій відповідача щодо нарахування позивачу індексації грошового забезпечення за період березень 2015 року, жовтень 2015 року, з січня 2016 року по липень 2016 року, грудень 2016 року, з січня 2017 року по лютий 2018 року та зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період березень 2015 року, жовтень 2015 року, з січня 2016 року по липень 2016 року, грудень 2016 року, з січня 2017 року по лютий 2018 року із урахуванням базових місяців січень 2013 року, серпень 2015 року, зазначає таке.

Індексація грошових доходів населення здійснюється відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» № 1282-XII від 03.07.1991 (далі - Закон № 1282-ХІІ) та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003 (далі - Порядок № 1078).

Згідно з ст. 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» № 1282-XII від 03.07.1991 (далі - Закон № 1282-XII) індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення трудових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Абзацом другим ч. 4 ст. 9 Закону № 2011-XII встановлено, що порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 9 цього ж Закону до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Судом встановлено, що станом на момент звернення позивача до суду згідно з картками особового рахунку на виплату грошового забезпечення за 2015-2016 роки та довідками від 04.06.2021 № 21/58, № 21/59 індексація грошового забезпечення позивачу виплачувалася не в повному обсязі, а в певні періоди не виплачувалася взагалі. Так, у спірний період позивачу не нараховувалась та не виплачувалась індексація у березні 2015 року, жовтні 2015 року, у період з січня по липень 2016 року, з грудня 2016 року по листопад 2018 року.

Щодо наявності у позивача права на проведення індексації його доходів суд зазначає таке.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону № 1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії, стипендії, оплата праці (грошове забезпечення), оплата праці (грошове забезпечення).

Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів (ст. 9 Закону № 1282-XII).

Статтею 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» № 2017-III від 05.10.2000 визначено, що індексацію доходів населення, яка встановлюється для підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, віднесено до державних соціальних гарантій, що згідно з ст. 19 цього Закону є обов`язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

У пункті 1-1 Порядку № 1078 визначено, що обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» № 491-IV від 06.02.2003.

Пунктом 4 Порядку № 1078 встановлено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексується, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

Згідно з п. 6 Порядку № 1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких проводяться відповідні грошові виплати населенню, а саме:

1) підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів;

2) підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету;

3) об`єднання громадян підвищують розміри оплати праці за рахунок власних коштів;

4) індексація допомоги по безробіттю, що надається відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, проводиться за рахунок коштів Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття;

5) індексація стипендій особам, які навчаються, проводиться за рахунок джерел, з яких вони сплачуються;

6) індексація розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі, проводиться за рахунок коштів платника аліментів;

7) індексація сум відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також сум, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, проводиться за рахунок джерел, з яких вони сплачуються.

У разі коли грошовий дохід формується з різних джерел і цим Порядком не встановлено черговості його індексації, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частині у загальному доході.

Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік.

Таким чином, на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності покладається обов`язок проводити індексацію заробітної плати у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації.

Ураховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці (грошового забезпечення). За вимогами вказаних нормативно-правових актів проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Аналіз наведених вище нормативно-правових актів за відсутності затвердженого особливого порядку індексації військовослужбовців дає підстави для нарахування індексації грошового забезпечення у встановленому Урядом України порядку - Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003.

Тобто, сума індексація грошового забезпечення є складовою частиною грошового забезпечення і відповідно до Закону підлягає обов`язковому нарахуванню та виплаті.

Як встановлено судом з матеріалів справи сума індексації за березень та жовтень місяці 2015 року сума індексації виплачена з урахуванням базового місяця січня 2015 року.

За період з січня по липень 2016 року, з грудня 2016 по лютий 2018 сума індексації нарахована та виплачена з урахуванням базового місяця січня 2016 року, що підтверджується долученим до матеріалів справи розрахунком індексації та платіжним дорученням № 1474 від 18.08.2021.

Отже, за вказаний період індексація грошового забезпечення позивачу виплачено у серпні 2021 року, після відкриття провадження у даній справі.

Оцінюючи доводи позивача про необхідність урахування для виплати індексації за спірний період як базових місяців січня 2013 року, серпня 2015 року, березня 2018 суд враховує таке.

У зв`язку з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України № 1013 від 09.12.2015, яка набрала чинності з 15.12.2015 та підлягала застосуванню з 01.12.2015, істотно змінився порядок індексації зарплати та інших доходів населення.

Серед іншого, внесеними змінами передбачено ряд новел в порядку проведення індексації грошових доходів населення. Зокрема, якщо раніше базовим місяцем вважався місяць, у якому відбулося підвищення мінімальної зарплати, пенсій, стипендій виплат із соціального страхування чи зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів (за рахунок постійних складових зарплати), то після прийняття Постанови № 1013 від 09.12.2015 місяцем підвищення став місяць, у якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного грошового утримання, стипендій, виплат із соціального страхування (пункт 5 Порядку № 1078). Крім того, якщо раніше базовий місяць (місяць підвищення) визначався в разі, коли зросла заробітна плата внаслідок підвищення тарифної ставки (окладу) або за рахунок будь-якої постійної складової зарплати, то після внесення змін - тільки в разі, якщо підвищена тарифна ставка (оклад).

У редакції Постанови № 1013 від 09.12.2015 пункт 5 Порядку № 1078 викладено в такій редакції:

«У разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.

Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу…».

Таким чином, починаючи з 01.12.2015 обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (посадового окладу) за посадою, яку займає працівник, в тому числі військовослужбовець.

Наведене підтверджується роз`ясненнями Мінсоцполітики, наданими Департаменту фінансів Міністерства оборони України листом № 78/о/66-17 від 08.08.2017.

Разом з цим, суд зазначає, що відповідні зміни до Порядку № 1078 було внесено постановою № 1013.

Пунктом 1 вказаної постанови передбачено підвищення з 01.12.2015 посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати) працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери та деяких інших працівників.

При цьому підвищення окладів не стосувалось військовослужбовців. Тобто, Постановою № 1013 були підвищені оклади майже в усіх галузях бюджетної сфери (за винятком працівників 1-3-го тарифних розрядів за ЄТС), окрім окладів у складі грошового забезпечення військовослужбовців.

Отже, з прийняттям Постанови № 1013, якою було змінено порядок проведення індексації, тобто з 01.12.2015, і включно до 01.03.2018 посадові оклади військовослужбовців не змінилися.

Відтак обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації, починаючи з грудня 2015 року, здійснюється не індивідуально для кожного працівника залежно від прийняття його на роботу або зростання його доплат та надбавок, а від моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник.

Разом з цим, Навчальним центром Національної гвардії нараховано та виплачено індексацію грошового забезпечення за наступні періоди: лютий-травень 2015 року - 203,41 грн (базовий місяць: січень 2015 року), жовтень 2015 року - 494,70 грн (базовий місяць: січень 2015 року), січень-липень 2016 року - 118,90 грн (базовий місяць: січень 2016 року), грудень 2016 року - 134,40 грн (базовий місяць: січень 2016 року), січень-грудень 2017 року - 3166,35 грн (базовий місяць: січень 2016 року), січень-лютий 2018 року - 845,76 грн (базовий місяць: січень 2016 року).

Ураховуючи положення Порядку № 1078 (у редакції Постанови № 1093 від 09.12.2015), місяць, у якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування є базовим.

У разі підвищення військовослужбовцю грошового забезпечення для визначення базового місяця при проведенні індексації здійснюється порівняння суми підвищення грошового забезпечення та суми індексації, що нараховується в місяці збільшення грошового доходу. При проведенні такого порівняння береться грошове забезпечення до підвищення у розрахунку за повний відпрацьований місяць та величина приросту індексу споживчих цін, на який нараховується індексація. Якщо відбувається підвищення грошового забезпечення на суму меншу, ніж сума індексації, має бути здійснено підвищення грошового забезпечення та додано суму індексації, визначену з урахуванням суми підвищення грошового забезпечення.

Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 1294 від 07.11.2007 (далі - Постанова № 1294) грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Перелік одноразових додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил затверджено Додатком 25 до Постанови № 1294.

Згідно з абзацом 5 пункту 5 Порядку № 1078 у разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

У свою чергу схему посадових окладів осіб офіцерського складу Збройних Сил України затверджено Постановою № 1294, яка набрала чинності з 01 січня 2008 року.

Отже, з набранням чинності Постановою № 1294 відбулись зміни розміру тарифних ставок (посадових окладів) відповідних категорій військовослужбовців.

Згідно із пунктом 14 Порядку № 1078 роз`яснення щодо застосування цього Порядку надає Мінсоцполітики.

Відповідно до роз`яснення Мінсоцполітики № 48/о/66-17 від 08.08.2017 на запит ДФ Міноборони № 248/3/9/1/863 від 18.07.2017 зміна розміру доплат, надбавок та премій не впливає на початок обчислення індексації, якщо не підвищується посадовий оклад.

У роз`ясненні Мінсоцполітики № 28/о/66-18 від 18.04.2018 вказано, що у разі зростання грошового забезпечення за рахунок інших його складових, без підвищення посадового окладу, сума індексації не зменшується на розмір підвищення грошового забезпечення.

Зі змісту роз`яснення Мінсоцполітики № 024-106 від 09.02.2005 встановлено, що зміна розміру премії за рахунок фінансових можливостей підприємства не є підставою вважати місяць базовим при розрахунку індексу для проведення індексації.

Таким чином, визначення базового місяця з грудня 2015 року залежить тільки від зміни розміру тарифної ставки (посадового окладу), яка вперше відбулась у січні 2008 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 1294 від 07 листопада 2007 року, яка набрала чинності 01 січня 2008 року та втратила чинність 01 березня 2018 року у зв`язку з прийняттям наказу Міністерства оборони України «Про встановлення тарифних розрядів осіб офіцерського складу Збройних Сил України» № 90 від 01.03.2018.

Ураховуючи вищенаведене, підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення, зокрема, посадових окладів особи. Зміна розміру доплат, надбавок та премій не випливає на встановлення базового місяця індексації для початку обчислення індексу споживчих цін при нарахуванні індексації.

Підвищення тарифних ставок (окладів) військовослужбовців за період з січня 2008 року по березень 2018 року, що є підставою для встановлення іншого базового місяця для проведення індексації, не відбувалося.

Відтак суд доходить висновку про те, що січень 2008 року є базовим місяцем, однак лише для нарахування індексації його грошового забезпечення за період з січня по липень 2016 року, з грудня 2016 по лютий 2018 року.

При цьому зміна грошового забезпечення військовослужбовців відбулась з 01.03.2018 у зв`язку з набранням чинності постановою Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 704 від 30.08.2017, якою затверджено нову тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу. Це стало підставою для зміни місяця підвищення (базового місяця) у цілях нарахування індексації військовослужбовцям на березень 2018 року.

Частиною 5 ст. 242 КАС України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права (ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

05 травня 2020 року Перший апеляційний адміністративний суд постановив ухвалу про роз`яснення постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2020 року у справі № 200/9297/19-а, якою відповідну заяву задовольнив частково та роз`яснив, що в частині визначення базового місяця нарахування індексації грошового забезпечення, а саме з серпня 2015 року до грудня 2015 року при розрахунку індексації грошового забезпечення має застосовуватись базовий місяць прийняття на військову службу - серпень 2015 року, а з 01.12.2015 - базовий місяць січень 2008 року відповідно до п. 10-1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003, з наступними змінами та доповненнями.

10 вересня 2020 року Верховний Суд прийняв постанову у справі № 200/9297/19-а, якою залишив без змін ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 05.05.2020 у справі № 200/9297/19-а про роз`яснення судового рішення та зазначив, що перевіряючи законність і обґрунтованість рішень судів попередніх інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, приходить до висновку, що суд апеляційної інстанції, ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права.

Отже, Верховний Суд підтвердив законність і обґрунтованість висновків Першого апеляційного адміністративного суду в частині роз`яснення судового рішення щодо визначення базового місяця нарахування індексації грошового забезпечення, а саме: з серпня 2015 року до грудня 2015 року при розрахунку індексації грошового забезпечення має застосовуватись базовий місяць прийняття на військову службу - серпень 2015 року, а з 01.12.2015 - базовий місяць січень 2008 року відповідно до п. 10-1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003 з наступними змінами та доповненнями.

З огляду на вищенаведене, з урахуванням висновків Верховного Суду, суд дійшов висновку, що з 01.12.2015 базовим місяцем вважається місяць, в якому підвищена тарифна ставка (посадовий оклад) військовослужбовця за посадою, яку він займає.

При цьому зміна грошового забезпечення військовослужбовців відбулась з 01.03.2018 у зв`язку з набранням чинності постановою Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 704 від 30.08.2017 (далі - Постанова № 704), якою затверджено нову тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу. Це стало підставою для зміни місяця підвищення (базового місяця) у цілях нарахування індексації військовослужбовцям на березень 2018 року.

З огляду на вищенаведене та з урахуванням висновків Верховного Суду, суд дійшов висновку, що з 01.12.2015 базовим місяцем вважається місяць, в якому підвищена тарифна ставка (посадовий оклад) військовослужбовця за посадою, яку він займає.

Що стосується виплати індексації позивачу в спірний період до грудня 2015 року, суд вважає за необхідне зазначити таке. Матеріалами справи встановлено, що індексація грошового забезпечення позивачу нарахована та виплачена за березень 2015 року та за жовтень 2015 року з урахуванням базового місяця січня 2015 року. При цьому згідно з приписами Порядку № 1078 (у редакції до внесення змін Постановою № 1093) базовим місяцем для нарахування та виплати індексації був місяць підвищення доходу військовослужбовця. Як слідує з карток грошового забезпечення позивача за 2015 рік, підвищення грошового забезпечення ОСОБА_1 відбулось у лютому 2015 року (у січні 2015 року сума грошового забезпечення - 1086,75 грн, в лютому 2015 року - 1138,50 грн). Відтак базовим місяцем для нарахування та виплати індексації грошового забезпечення позивачу у березні 2015 року та у жовтні 2015 року є лютий 2015 року.

Отже, аналізуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, про необґрунтованість позовних вимог в частині застосування базових місяців січня 2013 року та серпня 2015 року при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення позивачу в зазначений спірний період, а також доводів відповідача про застосування базових місяців січня 2015 року та січня 2016 року, оскільки, судом встановлено необхідність застосування інших базових місяців у межах спірних правовідносин (січень 2008 року, лютий 2015 року).

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

При розгляді справи, судом встановлено порушення відповідачем правил нарахування індексації грошового забезпечення, в частині застосування і вибору базового місяця при нарахуванні індексації грошового забезпечення позивачу (січень 2015 року, січень 2016 року), відтак суд доходить висновку про необхідність виходу за межі позовних вимог, заявлених позивачем у цій справі.

Отже, аналізуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що нарахування та виплата позивачу індексації грошового забезпечення у березні 2015 року, жовтні 2015 року, у період з січня по липень 2016 року, з грудня 2016 року по лютий 2018 року у розмірі, визначеному відповідачем є протиправною, а тому для ефективного захисту прав, свобод, інтересів позивача належить зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за березень 2015 року, жовтень 2015 року з урахуванням лютого 2015 року як базового місяця для обчислення індексації, та за період з січня по липень 2016 року, грудень 2016 року - лютий 2018 року з урахуванням січня 2008 року як базового місяця для нарахування індексації.

Щодо спірного в межах цієї справи періоду з березня по листопад 2018 року суд зазначає таке.

Ураховуючи те, що підвищення посадового окладу позивача з березня 2018 року відбулося у зв`язку із прийняттям Постанови № 704, якою змінено (підвищено) розміри окладів, окладів за військовим (спеціальним) званням відповідних категорій військовослужбовців, саме березень 2018 року в контексті застосування у спірних правовідносинах норми абзацу першого пункту 5 Порядку № 1078 є місяцем підвищення доходів позивача (базовим місяцем), а тому значення індексу споживчих цін у цьому місяці приймається за 1 або 100 відсотків.

Визначення березня 2018 року як базового місяця у межах цієї справи не є спірним.

Згідно із абзацом другим пункту п`ятого Порядку № 1078 обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Водночас, відповідно до офіційних даних, що містяться на сайті Державної служби статистики України, з квітня 2018 року по листопад 2018 року індекс споживчих цін не перевищував 103%.

Разом з цим, у контексті спірних правовідносин необхідно звернути увагу на те, що питання виплати суми індексації у місяці підвищення грошових доходів, а також виплати визначеної суми індексації до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) врегульовано абзацами третім, четвертим, шостим пункту 5 Порядку № 1078.

Так, відповідно до абзаців третього, четвертого, шостого пункту 5 Порядку № 1078 сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.

Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суми індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.

Отже, для вирішення питання про наявність підстав для виплати індексації у місяці підвищення доходу (базовому місяці) необхідно враховувати дві складові: розмір підвищення грошового доходу особи та суму індексації, що склалася у місяці підвищення цього грошового доходу і встановлювати, чи перевищує розмір підвищення грошового доходу особи суму індексації, що склалася у місяці його підвищення.

Так, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу, то індексація не нараховується; якщо ж розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, то сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. При цьому, до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 Порядку № 1078.

Разом з цим, суд звертає увагу на те, що відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядку № 1078 обов`язок визначення розміру підвищення грошового доходу працівника та суми індексації, що склалася у місяці підвищення цього грошового доходу, а також встановлення факту перевищення розміру підвищення грошового доходу працівника над сумою індексації, що склалася у місяці його підвищення з метою вирішення питання про наявність підстав для виплати індексації у місяці підвищення доходу (базовому місяці) покладається безпосередньо на роботодавця.

Відтак відповідач, не здійснюючи нарахування та виплату позивачу індексації грошового забезпечення за період з березня 2018 року по листопад 2018 року врахував лише норми абзаців першого, другого пункту 5 Порядку № 1078, згідно з якими у разі підвищення тарифних ставок (окладів) значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків, а обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Саме тому, з урахуванням зазначених норм, відповідач не нараховував та не виплачував позивачу індексацію грошового забезпечення за вказаний період.

Однак, на переконання суду, відповідач у межах спірних правовідносин безпідставно оминув норми абзацу третього, четвертого, шостого пункту 5 Порядку № 1078 в частині вирішення питання про наявність підстав для виплати позивачу індексації його грошового забезпечення у місяці підвищення доходу (березень 2018 року), не встановив, чи перевищує розмір підвищення грошового доходу позивача суму індексації, що склалася у місяці підвищення такого доходу, у зв`язку з чим дійшов необґрунтованого висновку про відсутність підстав для виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з березня 2018 року по листопад 2018 року.

З огляду на викладене суд критично оцінює твердження відповідача про відсутність підстав для нарахування та виплати індексації грошового забезпечення в період з березня по листопад 2018 року.

З урахуванням викладеного вище та встановлених обставин справи суд зазначає, що ненарахування позивачу суми індексації грошового забезпечення в період з березня по листопад 2018 року у зв`язку з тим, що індекс споживчих цін не перевищив 103%, не свідчить про належне та у повному обсязі виконання відповідачем свого обов`язку, передбаченого Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядком № 1078 в частині нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за спірний період.

Отже, аналізуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у цій частині шляхом визнання бездіяльності відповідача щодо неврахування з 01.03.2018 абз. 4 п. 5 Порядку № 1078 протиправною, та зобов`язання відповідача провести нарахування та виплату індексації грошового забезпечення позивачу з 01.03.2018 з урахуванням абз. 4 п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003.

Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріали справи свідчать, що відповідні критерії відповідачем не дотримано, що зумовило звернення позивача за захистом порушених прав та інтересів до суду.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими частково, а тому позов підлягає частковому задоволенню.

За приписами ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позивач не поніс витрати з74

і сплати судового збору, судові витрати у вигляді судового збору розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 72-77, 90, 139, 243-246, 255, 293, 295, пп. 15.5 п. 15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Навчального центру Національної гвардії України (військова частина 3007) (80700 Львівська область м. Золочів вул. Січових Стрільців 2; код за ЄДРПОУ 08803566) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність Навчального центру Національної гвардії України (військова частина 3007) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за березень 2015 року, жовтень 2015 року, січень-липень 2016 року, грудень 2016 року - лютий 2018 року, березень 2018 - листопад 2018 року.

3. Зобов`язати Навчальний центр Національної гвардії України (військова частина 3007) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за березень та жовтень 2015 року з урахуванням лютого 2015 року як базового місяця для нарахування індексації.

4. Зобов`язати Навчальний центр Національної гвардії України (військова частина 3007) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період січень-липень 2016 року, грудень 2016 року - лютий 2018 року з урахуванням січня 2008 року як базового місяця для нарахування індексації.

5. Зобов`язати Навчальний центр Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення з урахуванням абз. 4 п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003 з 01.03.2018 по 30.11.2018, з урахуванням березня 2018 року як базового місяця та з урахуванням виплачених сум.

6. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

7. Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складено та підписано 30.11.2021.

Суддя Р.П. Качур