Рішення № 101523571, 09.11.2021, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

09 листопада 2021 рокуСєвєродонецькСправа № 360/5062/21

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Шембелян В.С.,

за участю секретаря судового засідання Пономарьової О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання протиправними дії та зобов`язати вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

16 вересня 2021 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України Луганської області (далі відповідач), в якому позивач просить суд:

-визнати протиправними дії відповідача щодо відмови зарахувати позивачу до пільгового стажу періодів роботи з 04.9.1989 по 08.12.1989 на шахті імені 50 - річчя Радянської України Антрацитівського виробничого об`єднання по видобутку вугілля антрацит; з 13.01.1992 по 31.12.1998 на Державному відкритому акціонерному товаристві «Шахта імені 50-річчя Радянської України»;

-зобов`язати відповідача зарахувати позивачу до пільгового стажу за списком №1 періоди роботи з 04.9.1989 по 08.12.1989 на шахті імені 50 - річчя Радянської України Антрацитівського виробничого об`єднання по видобутку вугілля антрацит, з 13.01.1992 по 31.12.1998 на Державному відкритому акціонерному товаристві «Шахта імені 50-річчя Радянської України», та здійснити перерахунок пенсії з урахуванням вказаних періодів роботи з 11 серпня 2021 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 з 24.07.2021 перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 згідно з п.1 ч.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

20 серпня 2021 року через веб-портал Пенсійного фонду України позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії та зарахування до його пільгового трудового стажу за Списком №1 періодів роботи: - з 04.9.1989 по 08.12.1989 на шахті імені 50 - річчя Радянської України Антрацитівського виробничого об`єднання по видобутку вугілля антрацит, з 13.01.1992 по 31.12.1998 на Державному відкритому акціонерному товаристві «Шахта імені 50-річчя Радянської України».

03.09.2021 на адресу позивача надійшла відповідь Головного управління пенсійного фонду України № 3548-3708/А-02/8-1200/21 про відсутність правових підстав зарахувати до його пільгового трудового стажу роботи спірних вищевказаних періодів, у зв`язку з відсутністю уточнюючих довідок з підприємств відповідно до п.20 постанови КМУ №637. Тобто в зарахуванні спірних періодів позивачу було відмовлено.

Відповідач, посилаючись на Закон України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» відмовився розглядати довідки, видані та завірені підприємствами на непідконтрольній українській владі території, на підтвердження пільгового трудового стажу в період з 04.09.1989 по 08.12.1989 на шахті імені 50- річчя Радянської України Антрацитівського виробничого об`єднання по видобутку вугілля антрацит та період з 13.01.1992 по 31.12.1998 на Державному відкритому акціонерному товаристві «Шахта імені 50-річчя Радянської України».

Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, просить позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою суду від 22.09.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом сторін) (а.с. 32-33).

19.10.2021 судове засідання не відбулося з підстав, викладених у довідці від 19.10.2021, розгляд справи перенесено на 09.11.2021 (а.с. 76,77).

18 жовтня 2021 року від представника відповідача надійшов відзив на позов (а.с. 37-39), в якому зазначено, що 11.08.2021 позивач звернувся до відділу обслуговування громадян №2 Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком 1 (електронний номер заяви 967) та надав наступні документи про стаж: диплом серії НОМЕР_1 , військовий квиток серії НОМЕР_2 та трудову книжку серії НОМЕР_3 .

На підставі наданих документів та відомостей про застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування пільговий стаж позивача на підземних роботах, що надає право па пенсію зі зниженням пенсійного віку за Списком №1 складає 14 років 6 місяців 10 днів, загальний трудовий стаж - 27 років 4 місяці 16 днів.

Пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 призначено з 24.07.2021 у розмірі 9234,90 грн.

При прийнятті рішення про призначення пенсії до пільгового стажу роботи за Списком № 1 не було враховано наступні періоди роботи: з 04.09.1989 по 08.12.1989 в шахті імені 50-річчя Радянської України об`єднання по видобутку вугілля «Антрацит»; з 13.01.1992 по 31.12.1998 в Державному відкритому акціонерному товаристві «Шахта імені 50-річчя Радянської України». Оскільки позивачем не надано пільгових довідок відповідно до пункту 20 постанови Кабінету Міністрів України № 637, зарахувати до пільгового стажу ці періоди роботи за Списком № 1 відсутні законні підстави.

Відповідач вважає, що з його боку порушення чинного законодавства відсутні.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження за відсутності учасників справи відповідно до статті 205 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.72-79,90 КАС України, суд встановив такі обставини справи та відповідні правовідносини, що склалися між сторонами.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджено наявними в матеріалах справи копіями паспорта громадянина України, довідки про присвоєння ідентифікаційного номера, довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (арк. спр. 5-8).

11.08.2021 позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1, з якою подав: військовий квиток серії НОМЕР_2 , диплом про навчання серії НОМЕР_1 , трудову книжку серії НОМЕР_3 (арк. спр. 45-46).

Протоколом від 19.08.2021 № 123750002940 управлінням призначено позивачу пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 з 24.07.2021 у розмірі 9234,90 грн. Пільговий стаж на підземних роботах, що надає право на пенсію зі зниженням пенсійного віку за Списком № 1 складає 14 років 6 місяців 10 днів, загальний страховий стаж - 41 рік 4 місяці 16 днів, трудовий - 27 років 4 місяці 16 днів (арк. спр. 40).

Через вебпортал Пенсійного фонду України за вхідним номером ВЕБ-12001-Ф-С-21-074017 позивач звертався до відповідача із заявою, в якій просив здійснити перерахунок пенсії, про що свідчить відповідь листом від 03.09.2021 № 3548-3708/А-02/8-1200/21 ГУПФУ в Луганській області про повідомлення ОСОБА_1 про те, що при прийнятті рішення про призначення пенсії до пільгового стажу роботи за Списком № 1 не було враховано періоди роботи на шахті імені 50-річчя Радянської України Антрацитівського виробничого об`єднання по видобутку вугілля «Антрацит» з 04.09.1989 по 08.12.1989 та на Державному відкритому акціонерному товаристві «Шахта імені 50-річчя Радянської України» з 13.01.1992 по 31.12.1998, оскільки не надано пільгових довідок відповідно до п. 20 постанови КМУ № 637 (арк. спр. 21-22).

Трудова книжка позивача від 12.03.1990 серії НОМЕР_3 містить такі записи щодо спірного періоду роботи:

шахта імені 50-річчя Радянської України Антрацитівського виробничого об`єднання по видобутку вугілля «Антрацит»

запис № 3 від 04.09.1989 - переведений учнем гірник з повним робочим днем під землею, наказ від 01.09.1989 № 479к;

запис № 4 від 14.10.1989 - переведений гірником ІІІ розряду з повним робочим днем під землею, наказ від 13.10.1989 № 569к;

запис № 5 від 08.12.1989 - звільнений за п., наказ від3 ст. 36 КЗпП УССР у зв`язку з призовом на строкову військову службу;

запис № 6 від 14.12.1989 по 07.12.1991 - проходження строкової військової служби;

Державне відкрите акціонерне товариство «Шахта імені 50-річчя Радянської України»

запис № 7 від 13.01.1992 - прийнятий гірником ІІІ розряду з повним робочим днем під землею, наказ від 04.01.1992 № 5к (арк. спр. 11-20).

Інші періоди роботи позивача не є спірними, тому судом не досліджуються.

Також, для підтвердження спірних періодів роботи позивачем надано уточнюючі довідки: довідка від 03.09.2021 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, якою підтверджується, що ОСОБА_1 на шахті імені 50-річчя Радянської України у період з 13.01.1992 по 14.11.2000 виконував гірничі роботи, технологічний процес з видобутку вугілля з повним робочим днем під землею, за професією гірник підземної ділянки по видобутку вугілля № 2, РЗО (ремонт вибойного обладнання); довідка від 03.09.2021 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, якою підтверджується, що ОСОБА_1 на шахті імені 50-річчя Радянської України у період з 04.09.1989 по 13.10.1989 виконував гірничі роботи, технологічний процес з видобутку вугілля з повним робочим днем під землею, за професією учень гірника підземної ділянки ПР-1 та у період з 14.10.1989 по 08.12.1989 виконував гірничі роботи, технологічний процес з видобутку вугілля з повним робочим днем під землею, за професією гірник підземної ділянки ПР-1; довідка від 03.09.2021 про те, що ОСОБА_1 дійсно працював на шахті імені 50-річчя Радянської України у період з 30.06.1989 по 03.09.1989 за професією слюсарем-сантехніком на ділянці будівництва житла; історична довідка від 03.09.2021; наказ ВАТ «Шахта імені 50-річчя Радянської України» ДП ГХК «Антрацит» від 09.12.1999 № 508 «Про результати проведеної атестації робочих місць» та перелік робочих місць до нього; наказ Ордена Трудового Красного Знамені шахти імені 50-річчя Радянської України від 15.11.1990 № 600 «Про атестацію робочих місць» (арк.спр. 23-29).

Для підтвердження періоду проходження військової служби в лавах Радянської Армії позивачем надано військовий квиток серії НОМЕР_2 від 12.12.1989, в пункті 8 якого зазначено про направлення позивача для проходження служби 14.12.1989, в п.12 є запис про про звільнення позивача в запас 07.12.1991 (арк. спр. 10).

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд вирішує справу на підставі таких вимог чинного законодавства.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Закон України від 09 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-IV) розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Відповідно до статті 28 Закону № 1058-IV мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці", та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 року для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Законом, що відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій є Закон України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII (надалі - Закон № 1788-XII).

Частиною першою статті 114 Закону № 1058 визначено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону № 1058 на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Обов`язок пенсійного органу щодо установлення права особи на одержання пенсії на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів, як це визначено п. 4.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 за N 22-1.

Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (частина перша статті 24 Закону № 1058).

Щодо незарахування відповідачем до пільгового стажу за списком № 1 спірних періодів роботи позивача з 04.09.1989 по 08.12.1989 на шахті імені 50-річчя Радянської України об`єднання по видобутку вугілля «Антрацит»; з 13.01.1992 по 31.12.1998 в Державному відкритому акціонерному товаристві «Шахта імені 50-річчя Радянської України», суд зазначає таке.

Як на підставу для відмови в зарахуванні до пільгового стажу вказаних періодів роботи відповідач посилається на те, що позивачем не надано пільгові довідки.

Згідно з частиною першою статті 48 КЗпП України та статтею 62 Закону № 1788 основним документом про трудову діяльність працівника, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок № 637).

Пунктом 1 Порядку № 637 передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до абзаців 1, 2 п. 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Як установлено судом, відповідно до записів трудової книжки позивача в період з 04.09.1989 по 08.12.1989 ОСОБА_1 працював гірником 3-го розряду з повним робочим днем під землею на шахті імені 50-річчя Радянської України Антрацитівського виробничого об`єднання по видобутку вугілля «Антрацит». В період з 13.01.1992 по 31.12.1998 ОСОБА_1 працював гірником 3-го розряду з повним робочим днем під землею в Державному відкритому акціонерному товаристві «Шахта імені 50-річчя Радянської України».

Дійсно, трудова книжка позивача серії НОМЕР_3 не містить записів про атестацію робочого місця позивача за списком №1 в спірні періоди зайнятості позивача на підземних роботах.

Суд зазначає, що атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці та розробленими на його виконання Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01.09.1992 № 41.

З аналізу вище вказаних нормативних актів вбачається, що атестація робочих місць полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах. Порядок та умови проведення такої атестації набули чинності з 21.08.1992.

Отже, проведення атестації робочого місця не вимагалося до 21.08.1992 для підтвердження пільгового стажу працівника.

Крім того, Верховний Суд в постанові від 23.10.2018 в справі №348/1079/17), постанові від 18 вересня 2018 року по справі №345/3301/17 та постанові від 01.11.2018 №455/1053/16-а, в зазначив, що атестація має проводитися у передбачені пунктом 4 Порядку проведення атестації строки, а відповідальність за своєчасність та якість її проведення покладається на керівника підприємства, організації.

Записи у трудовій книжці проведено у відповідності до вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального забезпечення України від 29.07.1993 № 58.

Суд зазначає, що трудова книжка позивача містить всі необхідні відомості, що визначають право позивача на пенсію на пільгових умовах, а тому підтвердження спеціального трудового стажу уточнюючими довідками є зайвим.

Таким чином, посилання відповідача на ту обставину, що записи трудової книжки не містять повної інформації про роботу на пільгових умовах, та для підтвердження пільгового стажу необхідно надання уточнюючих довідок, передбачених п. 20 Порядку № 637, суд не бере до уваги, оскільки робота позивача з повним робочим днем під землею у спірний період підтверджується записами в трудовій книжці. В розумінні п. 20 Порядку № 637 довідка надається лише в випадках відсутності трудової книжки або відповідних записів у них, а в даному випадку всі відповідні записи в трудовій книжці позивача наявні.

Окрім того, позивачем надано суду документи, видані установою, розташованою на непідконтрольній українській владі території, зокрема:

довідка від 03.09.2021 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, якою підтверджується, що ОСОБА_1 на шахті імені 50-річчя Радянської України у період з 13.01.1992 по 14.11.2000 виконував гірничі роботи, технологічний процес з видобутку вугілля з повним робочим днем під землею, за професією гірник підземної ділянки по видобутку вугілля № 2, РЗО (ремонт забойного оборудования) (арк.спр. 23);

довідка від 03.09.2021 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, якою підтверджується, що ОСОБА_1 на шахті імені 50-річчя Радянської України у період з 04.09.1989 по 13.10.1989 виконував гірничі роботи, технологічний процес з видобутку вугілля з повним робочим днем під землею, за професією учень гірника підземної ділянки ПР-1 та у період з 14.10.1989 по 08.12.1989 виконував гірничі роботи, технологічний процес з видобутку вугілля з повним робочим днем під землею, за професією гірник підземної ділянки ПР-1 (арк.спр. 24);

довідка від 03.09.2021 про те, що ОСОБА_1 дійсно працював на шахті імені 50-річчя Радянської України у період з 30.06.1989 по 03.09.1989 за професією слюсарем-сантехніком на ділянці будівництва житла (арк.спр.25);

історична довідка від 03.09.2021 (арк.спр.26);

наказ ВАТ «Шахта імені 50-річчя Радянської України» ДП ГХК «Антрацит» від 09.12.1999 № 508 «Про результати проведеної атестації робочих місць» та перелік робочих місць до нього (арк. спр. 27-28);

наказ Ордена Трудового Красного Знамені шахти імені 50-річчя Радянської України від 15.11.1990 № 600 «Про атестацію робочих місць» (арк.спр.29).

Відповідно до консультативного висновку "Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії" від 21 червня 1971 року Міжнародного суду ООН документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян. Суд приймає до уваги і практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), яка відповідно до ст. 17 Закону України від 23.02.2006 року № 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" має застосовуватися при розгляді справ як джерело права. Так, під час розгляду справ проти Туреччини (зокрема, "Loizidou v. Turkey", "Cyprus v. Turkey"), проти Молдови та Росії (зокрема, "Mozer v/ the Republic of Moldova and Russia", "Ilascu and Others v. Moldova and Russia"), ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), ЄСПЛ наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони. Такий висновок ЄСПЛ слід розуміти в контексті сформульованого у згаданому Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого "намібійського винятку", який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення. Зазначений виняток полягає в тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території.

Зокрема, недійсність не може бути застосована до таких дій, як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території. Застосовуючи "намібійський виняток" у справі "Cyprus v. Turkey", ЄСПЛ, зокрема, зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.

Таким чином, документи, видані органами та установами, що знаходяться на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, як виняток можуть братись до уваги судом та оцінюватись разом із іншими доказами в їх сукупності та взаємозв`язку.

Статтею 76 КАС України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З наведених підстав суд приймає до уваги інформацію, що міститься у вищенаведених довідках, виданих установою, яка розміщується на тимчасово окупованій території України, оскільки зазначені в них відомості підтверджуються також записами, які містить трудова книжка позивача.

З огляду на наведене суд вважає, що періоди роботи ОСОБА_1 з 04.09.1989 по 08.12.1989 та з 13.01.1992 по 31.12.1998 повинні бути враховані до пільгового стажу позивача.

Крім того суд зазначає, що згідно із абзацом 2 частини 1 статті 8 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ, час перебування громадян України на військовій службі зараховується до страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону України "Про пенсійне забезпечення" або на пенсію за віком на пільгових умовах до набрання чинності Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Час проходження строкової військової служби, який зараховується до пільгового стажу, не повинен перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах.

Аналогічні положення викладені в частині 1 статті 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ, згідно якої військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, пов`язаній із захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Із записів трудової книжки позивача судом встановлено, що позивач з 14.12.1989 по 07.12.1991 проходив службу у лавах Радянської армії та на момент призову на строкову військову службу він був зайнятий повний робочий день на підземних роботах, що надає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Тому позивач мав право на зарахування періоду проходження строкової військової служби до такого спеціального пільгового стажу роботи за списком №1.

Отже, період проходження строкової військової служби з 14.12.1989 по 07.12.1991 також підлягає зарахуванню позивачу до спеціального стажу роботи, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці", та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 року для жінок за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей.

Згідно зі статтею 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" вбачається, що мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Згідно зі списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162, який діяв до 16 січня 2003 року, правом пільгового пенсійного забезпечення користуються всі робітники, зайняті повний робочий день на підземних роботах в шахтах, рудниках і копальнях на видобуванні корисних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників, копалень, у тому числі директори, начальники.

Частиною четвертою статті 45 Закону України № 1058 визначено, що перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п`ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

З врахуванням спірного стажу роботи та стажу, який не заперечується відповідачем (14 років 6 місяців 10 днів), пільговий стаж позивача складає більше 15 років, а відтак суд дійшов висновку, що позивач має достатній стаж для реалізації прав, передбачених статтею 8 Закону № 345-VІ та абз.3 ст. 28 Закону № 1058-ІV.

Що стосується обраного позивачем способу захисту порушених прав, суд дійшов таких висновків.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За встановлених в цій справі обставин, що права позивача були порушені відповідачем саме під час призначення пенсії і записів трудової книжки позивача було достатньо для підтвердження його права на пенсію за статтею 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці", суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушених прав позивача, який у повній мірі сприятиме їх відновленню, є визнання протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України Луганської області про призначення пенсії ОСОБА_1 з 24.07.2021 в частині незарахування до пільгового стажу за списком №1 періодів його зайнятості на підземних роботах: з 04.09.1989 по 08.12.1989, з 13.01.1992 по 31.12.1998, а також періоду військової служби з 14.12.1989 по 07.12.1991 та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України Луганської області зарахувати до пільгового стажу за списком №1 періоди зайнятості ОСОБА_1 на підземних роботах: з 04.09.1989 по 08.12.1989, з 13.01.1992 по 31.12.1998, а також період військової служби з 14.12.1989 по 07.12.1991, призначивши йому пенсію з 24.07.2021, з урахуванньом вимог Закону України "Про підвищення пристижності шахтарської праці", а також правової оцінки, наданої судом у рішенні, виплатити заборгованість.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з обранням судом належного способу захисту та виходу за межі позовних вимог на підставі вимог ч.2 ст.9 та п.10 ч.2 ст.245 КАС України.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених вимог.

Частиною восьмою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Позивачем за подання до суду даного позову сплачено судовий збір у розмірі 908,00 грн, що підтверджено квитанцією про сплату від 15 вересня 2021 року (арк. спр. 4).

Зважаючи, що даний спір виник внаслідок неправильних дій пенсійного органу, суд вважає за необхідне стягнути судовий збір у розмірі 908,00 грн на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань саме ГУПФУ в Луганський області.

Керуючись статтями 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (код ЄДРПОУ 21782461, місцезнаходження: 93404, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Шевченка, 9) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України Луганської області про призначення пенсії ОСОБА_1 з 24.07.2021 в частині незарахування до пільгового стажу за списком №1 періодів його зайнятості на підземних роботах: з 04.09.1989 по 08.12.1989, з 13.01.1992 по 31.12.1998, а також періоду військової служби з 14.12.1989 по 07.12.1991.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України Луганської області зарахувати до пільгового стажу за списком №1 періоди зайнятості ОСОБА_1 на підземних роботах: з 04.09.1989 по 08.12.1989, з 13.01.1992 по 31.12.1998, а також період військової служби з 14.12.1989 по 07.12.1991, призначивши йому пенсію з 24.07.2021, з урахуванньом вимог Закону України "Про підвищення пристижності шахтарської праці", а також правової оцінки, наданої судом у рішенні, виплатити заборгованість.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 908,00 грн (дев`ятсот вісім гривень 00 копійок).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено та підписано 15 листопада 2021 року.

Суддя В.С. Шембелян