Ухвала суду № 101523543, 23.11.2021, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про закриття провадження

23 листопада 2021 року м. Кропивницький справа № 340/2170/21

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Жука Р.В., розглянувши у порядку спрощеного (письмового) провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) доКіровоградського обласного військового комісаріату (25006, м. Кропивницький, вул.Кавалерійська, 17/19, код ЄДРПОУ - 07827576)провизнання протиправними дій та стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом в якому просить:

- визнати протиправними дії Кіровоградського обласного військового комісаріату щодо встановлення для обчислення індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 місяця підвищення (базового місяця) - січень 2016 року та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення з 01.01.2016 по 21.08.2017 у заниженому розмірі - 1613,75 гривень;

- стягнути з Кіровоградського обласного військового комісаріату на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 21.08.2017, з врахуванням проведеного розрахунку, у сумі 1 381,5 гривень (одна тисяча триста вісімдесят одна гривня п`ятдесят копійок), з встановленням для обчислення індексації місяця підвищення (базового місяця) - червня 2015 року.

Ухвалою суду від 26.05.2021 року провадження у справі відкрито та призначено її до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою суду від 26.07.2021 року продовжено розгляд справи на один місяць та зобов`язано Кіровоградський обласний військовий комісаріат протягом 5 днів з дня отримання даної ухвали подати до Кіровоградського окружного адміністративного суду письмові пояснення з посиланням на норми чинного законодавства щодо обставин викладених у позовній заяві та письмові пояснення з наданням відповідних доказів щодо застосованого базового місяця під час нарахування та виплати індексації грошового забезпечення позивача з 01.01.2016 року по 21.08.2017 року.

18.08.2021 року до суду надійшов відзив на позовну заяву.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2019 року по справі №1140/3491/18, залишеного в силі постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2019 року, задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 . Визнано протиправними дії Кіровоградського обласного військового комісаріату щодо невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення з 01 січня 2016 року по 21 серпня 2017 року включно та зобов`язано Кіровоградський обласний військовий комісаріат нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення з 01 січня 2016 року по 21 серпня 2017 року включно.

На виконання рішення суду 18 листопада 2019 року, шляхом зарахування на картковий рахунок позивача грошових коштів в сумі 1 613,75 гривень, була виплачена індексація грошового забезпечення.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 вказував, що на виконання вищезазначеного рішення суду розрахунок виплаченої індексації грошового забезпечення відповідачем проведено невірно. Відповідачем порушено норми чинного законодавства України, а тому проведена виплата індексації грошового забезпечення в сумі 1 613,75 гривень, була розрахована виходячи з місяця підвищення (базового місяця) - січень 2016 року, що мало наслідком виплати індексації грошового забезпечення Позивачу у заниженому розмірі.

З огляду на встановлені обставини, судом вбачається, що спірні правовідносини у цій справі виникли у зв`язку із невиконанням відповідачем на думку позивача, рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2019 року по справі №1140/3491/18 та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2019 року, які набрали законної сили. Предметом розгляду в межах цієї справи були ненарахована та не виплачена ОСОБА_1 індексація грошового забезпечення з 01 січня 2016 року по 21 серпня 2017 року включно.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до статті 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Згідно з положеннями частини першої статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження, та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

В частині першій статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» йдеться про те, що державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

З аналізу вищезазначених законодавчих норм убачається, що не можна зобов`язати суб`єкта владних повноважень виконувати судове рішення шляхом ухвалення з цього приводу іншого судового рішення, оскільки примусове виконання рішення суду здійснюється в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження».

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 686/23317/13-а.

Згідно статті 382 КАС України визначаються спеціальні способи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, зокрема, до них належать: зобов`язання суб`єкта владних повноважень надати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу за невиконання судового рішення та інше.

Відповідно до статті 383 КАС України особа-позивач на користь якої ухвалено постанову суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такої постанови суду або порушення прав позивача, підтверджених такою постановою суду.

Отже, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов`язати відповідача належним чином виконати рішення суду.

Суд звертає увагу, що вищезазначені норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення.

Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.

Такий порядок оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, прийнятого на виконання судового рішення, є більш оптимальним для особи, яка вважає що її права порушені, з огляду, зокрема, на частини п`ятої статті 383 КАС України відповідно до яких, розгляд заяви про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень здійснюється судом протягом 10 днів, з дня її отримання.

Відповідно до частини шостої цієї статті, за наявності підстав для задоволення заяви, суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону; у разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.

Суд також враховує, що винесення судового рішення, яке передбачає оцінку судового рішення прийнятого в іншій справі, буде суперечити статті 129-1 Конституції України.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не усуває юридичного конфлікту та не відповідає об`єкту порушеного права, а тому в такий спосіб неможливо захистити чи відновити право у разі визнання його судом порушеним.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 17 квітня 2019 року у справі № 355/1648/15-а, від 22 серпня 2019 року у справі № 522/10140/17 та від 15 квітня 2020 року у справі № 367/1240/16-а.

За вказаних обставин, суд зазначає, що позивач у цій справі обрав спосіб захисту шляхом подання позову про визнання протиправними дій, вчинених на виконання рішення суду. Проте, спірні правовідносини між сторонами вже вирішені судом та перейшли до стадії виконання судового рішення.

Отже, у спірних правовідносинах наявні обставини, з якими стаття 383 КАС України пов`язує виникнення підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.

Відповідно, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання вищевказаного судового рішення порушувалися його права, свободи чи інтереси, то він повинен був звертатися до суду із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача (тобто в порядку судового контролю за виконанням рішення), а не подавати новий адміністративний позов.

Підсумовуючи вище наведене, суд вказує, що вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22 серпня 2019 року у справі № 522/10140/17.

Крім того, слід зауважити, що суд не має права зобов`язувати виконувати рішення суду шляхом ухвалення нового судового рішення фактично про те ж саме, оскільки цим порушуються норми КАС України, яким передбачено вирішення цих питань в порядку статей 249 та 383 КАС України, тобто шляхом винесення судом окремої ухвали.

На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку, що оскільки позивачем по суті заявлено позовні вимоги щодо захисту своїх прав, які фактично стосуються питання належного виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду по справі №1140/3491/18 від 28.02.2019 року, то відповідно ним неправильно обраний спосіб захисту свого порушеного права.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Спір у справі, що розглядається, є тотожним спору у справі №1140/3491/18, що розглянув Кіровоградський окружний адміністративний суд (рішення від 28.02.2019), оскільки він виник між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, але на стадії виконання судового рішення. Відтак є підстави для закриття провадження у справі.

Аналогічний правовий висновок сформульовано Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2019 року справа №806/2143/15 адміністративне провадження №К/9901/5159/18 та 03 квітня 2019 року справа №820/4261/18 адміністративне провадження №К/9901/1062/19.

Аналіз предмету даної позовної заяви свідчить про те, що фактичною підставою для звернення до суду із даними позовними вимогами стала незгода позивача діями відповідача під час виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28.02.2019 по справі №1140/3419/18.

Суд звертає увагу, що заявлені позовні вимоги стосуються саме порядку виконання судових рішень, а тому позивач, у випадку незгоди із рішеннями, діями чи бездіяльністю відповідача, має встановлене законом право в порядку статті 383 КАС України подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Обраний позивачем у цій справі спосіб захисту порушених прав є одним із способів виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28.02.2019 по справі №1140/3419/18.

Отже, в даному випадку відсутні підстави стверджувати про виникнення між позивачем та відповідачем нового спору. Наразі має місце спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, але на стадії виконання судового рішення.

Наявність спеціальних правових норм КАС України , направлених на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову, а тому відповідно до п.4 ч.1 ст.238 КАС України провадження підлягає закриттю.

Керуючись ст.ст. 238, 239, 248, 256, 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Провадження у адміністративній справі №340/2170/21 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) до Кіровоградський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки (25006, м. Кропивницький, вул. Кавалерійська, 17/19, код ЄДРПОУ - 07827576) про визнанн протиправними дій та стягнення коштів - закрити.

Повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

Суддя

Кіровоградського окружного

адміністративного суду Р.В. Жук