Рішення № 101522695, 23.11.2021, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

23 листопада 2021 року м. Ужгород№ 260/2555/21 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Скраль Т.В.

при секретарі Шестак Н.В.,

за участю сторін:

позивач: ОСОБА_1 - в судове засідання не з`явився,

представник позивача: Мельник Ярослав Юрійович,

відповідач: Головне управління ДПС у Закарпатській області - представник Кайло Богдан Юрійович,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), в особі представника Мельника Ярослава Юрійовича ( АДРЕСА_2 ) до Головного управління ДПС у Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Волошина, 52, код ВП ЄДРПОУ 44106694) про визнання протиправною та скасування вимоги, -

В С Т А Н О В И В:

У відповідності до статті 243 частини 3 КАС України 23 листопада 2021 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення у повному обсязі складено 29 листопада 2021 року .

18 червня 2021 року ОСОБА_1 через уповноваженого представника Мельника Ярослава Юрійовича звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Закарпатській області, якою просить визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Закарпатській області про сплату боргу (недоїмки) від 02 червня 2021 року № Ф-1439-50 винесену відносно ОСОБА_1 про сплату заборгованості (недоїмки, штраф, пеня) зі сплати єдиного внеску в розмірі 17 785,90 грн.

05 липня 2021 року ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду відкрито провадження по даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

1. Позиції сторін.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ГУ ДПС у Закарпатській області не надано доказів щодо підстав нарахування єдиного внеску ОСОБА_1 , відсутня інформація від відповідача щодо періоду за який нараховано єдиний внесок. Водночас, ГУ ДПС у Закарпатській області не надало докази з яких підстав нараховано борг (недоїмку) зі сплати єдиного внеску саме фізичній особі ОСОБА_1 .. Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав доказів, які б підтверджували проведення будь-яких перевірок у відношенні позивача, які б могли бути підставою для прийняття вимоги про сплату боргу (недоїмки), також відповідач не надав документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до Закону нараховується єдиний внесок. Варто відзначити, що в оскаржуваній вимозі не зазначено обставин, щодо наявності акта перевірки правильності нарахування та сплати єдиного соціального внеску та не відображено обставин з приводу проведення такої перевірки. Таким чином, відповідач сформував оскаржувану вимогу незаконно та за відсутності правових підстав, а також з порушенням процедури, яка передує прийняттю вимоги про сплату боргу (недоїмки), зокрема відповідачем не надіслано позивачу відповідного акта перевірки, що у свою чергу порушило право позивача на подання заперечень щодо такого акта тощо. Позивачу автоматично сформована вимога від 02 червня 2021 року за № Ф-1439-50 щодо заборгованості (недоїмки) зі сплати єдиного внеску у розмірі 17785,90 грн. станом на 31 січня 2021 року. Підставою для формування оскаржуваної вимоги були відомості щодо заборгованості зі сплати єдиного внеску, відображені в облікових даних платника. При цьому, зауважує, що підставою для відповідальності є саме несплата чи несвоєчасна сплата єдиного соціального внеску, а не відображення облікових даних в інформаційних системах фіскального органу. Таким чином, з врахуванням вищевикладеного вимога про сплату боргу (недоїмки) ГУ ДПС у Закарпатській області від 02 червня 2021 року № Ф-1439-50 є протиправною для підлягає скасуванню.

20 липня 2021 року представником відповідача до суду подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позову в зв`язку з тим, що станом на 31.01.2021р. за позивачем рахується заборгованість зі сплати єдиного внеску у розмірі 17785,90 грн. відповідно. Відповідно до даних Єдиного реєстру адвокатів України ОСОБА_1 є адвокатом та займається індивідуальною адвокатською діяльністю по теперішній час. Тобто є платником єдиного внеску згідно з її. 5 ч. 1 ст. 4 Закону. У зв`язку з наявною заборгованістю станом на 31.01.2021р. за позивачем рахується заборгованість зі сплати єдиного внеску у розмірі 17785,90 грн, відповідно, по платежу 70 71040000 Для фізичних осіб-підприємців. у т.ч. які обрали спрощену систему оподаткування та осіб, які проводять незалежну професійну діяльність. 19.04.2018 року проведено нарахування з єдиного внеску як самозайнятій особі у розмірі 819,06 грн. 19.07.2018 року - 2457,18 грн, 19.10.2018 року - 2457.18 грн, 21.01.2019 року - 2457,18грн, 21.04.2020 року - 2078.12 грн, 20.07.2020 року - 1039,06 грн, 19.10.2020 року-3178.12 грн, 19.10.2021 року - 3300,00 грн. Загалом було проведено нарахування з єдиного внеску ОСОБА_1 як самозайнятій особі - адвокату у розмірі 17785.90 грн, а відтак Головним управління ДПС у Закарпатській області сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-1439-50 від 02.06.2021 року.

04 жовтня 2021 року представником позивача подано до суду пояснення, в яких зазначає, що відповідачем не надано жодного належного та допустимого доказу в розумінні КАС України, зокрема, але не виключно: копії оригіналу особистої заяви, відповідної форми ОСОБА_1 яка скерована до Державної податкової служби України для взяття на облік, як особи, що проводить незалежну професійну діяльність; будь-які докази, що свідчать про зайняття «індивідуальною діяльністю по теперішній час» ОСОБА_1 та отримання доходів від такої діяльності. Аналізуючи вищезазначене, можна дійти висновку, що відповідач враховуючи публічну інформацію Єдиний реєстр адвокатів України за власною ініціативою «взяв на облік» ОСОБА_1 , як особу, що проводить незалежну професійну діяльність та нарахував останньому борг зі сплати єдиного внеску у розмірі 17 785,90 грн, не вказавши навіть за який період нарахував.

Під час розгляду справи по суті представник позивача позов підтримав повністю, просив суд його задовольнити з мотивів, що у ньому наведені.

Представник відповідача в судовому засіданні, проти задоволення позову заперечив та просив суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

2. Обставини, встановлені судом.

Судом встановлено, що з 08 лютого 2013 року ОСОБА_1 має право на зайняття адвокатською діяльністю, відповідно до Єдиного реєстру адвокатів України.

02 червня 2021 року Головним управлінням ДПС у Закарпатській області сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-1439-50, у відповідності до якої станом на 31 січня 2021 року заборгованість складає 17 785,90 грн, (а.с. 10).

З 15 листопада 2021 року право ОСОБА_1 на заняття адвокатською діяльністю зупинено згідно п.1 ч.1 ст.31 ЗУ "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" на підставі заяви.

Не погоджуючись з даною податковою вимогою, позивач звернулася до суду з даним адміністративним позовом.

3. Мотиви суду та норми права, застосовані судом.

Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Статтею 92 Конституції України передбачено, що виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення і виключно законами України встановлюються, зокрема, система оподаткування, податки і збори.

Підпунктом 14.1.226 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності. Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем (за виключенням випадку, передбаченого пунктом 65.9 статті 65 цього Кодексу) та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

За правилами пункту 2 частини 1 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

Статтею 13 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою. Адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, може відкривати рахунки в банках, мати печатку, штампи, бланки (у тому числі ордера) із зазначенням свого прізвища, імені та по батькові, номера і дати видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначаються Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" ( далі - Закон № № 2464-VI).

При вирішені спору суд виходить із того, що відповідно до пункту 2 частини першої статті 1 Закону № 2464-VI єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до статті 2 Закону № 2464-VI його дія поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов`язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Виключно цим Законом визначаються: принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.

Згідно з пункту 5 частини першої статті 4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності..

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 7 Закону № 2464-VI (в редакції, чинній з 1 січня 2017 року) єдиний внесок нараховується: для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток). У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Суд зазначає, що необхідними умовами для сплати особою єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, є провадження такою особою, зокрема, незалежної професійної адвокатської діяльності як самозайнятою особою, та отримання доходу від такої діяльності. При цьому, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю лише посвідчує право адвоката на здійснення професійної діяльності, однак не є підставою та доказом здійснення адвокатської діяльності.

02 червня 2021 року Головний управлінням ДПС у Закарпатській області сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-1439-50, у відповідності до якої станом на 31 січня 2021 року заборгованість складає 17 785,90 грн, (а.с. 10). Вказана вимога сформована відповідно до її змісту на підставі статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та на підставі даних інформаційної системи податкових орагнів.

У відзиві на позовну заяву, відповідач зазначає, що податковий борг нараховано як самозайнятій особі 19.04.2018 року у розмірі 819,06 грн.. 19.07.2018 року - 2457,18 грн, 19.10.2018 року - 2457.18 грн, 21.01.2019 року - 2457,18грн, 21.04.2020 року - 2078.12 грн, 20.07.2020 року - 1039,06 грн., 19.10.2020 року-3178.12 грн, 19.10.2021 року - 3300,00 грн, (а.с. 40-41)

Взяття на облік фізичних осіб, які не є підприємцями та здійснюють незалежну професійну діяльність, умовою ведення якої згідно із законом є державна реєстрація такої діяльності у відповідному уповноваженому органі та отримання свідоцтва про реєстрацію чи іншого документа (дозволу, сертифіката тощо), що підтверджує право фізичної особи на ведення незалежної професійної діяльності (далі - фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність), здійснюється за місцем постійного проживання у порядку, встановленому цим Порядком для фізичних осіб - підприємців: для взяття на облік фізична особа, яка має намір провадити незалежну професійну діяльність, у строк 10 календарних днів після державної реєстрації незалежної професійної діяльності у відповідному уповноваженому органі та отримання свідоцтва про реєстрацію чи іншого документа (дозволу, сертифіката тощо), що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності, зобов`язана подати особисто (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) або через уповноважену особу до контролюючого органу за місцем свого постійного проживання: заяву за формою № 5-ОПП (додаток 8); копію реєстраційного посвідчення про реєстрацію приватної нотаріальної діяльності, якщо заявник є приватним нотаріусом; копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, якщо заявник є адвокатом, який провадить адвокатську діяльність індивідуально; копію свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта, виданого Центральною експертно-кваліфікаційною комісією при Міністерстві юстиції України за формою, що відповідає додатку 9 до Положення про експертно-кваліфікаційні комісії та атестацію судових експертів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 09 серпня 2005 року № 86/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 серпня 2005 року за № 882/11162 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 07 листопада 2007 року № 1054/5), із змінами, якщо заявником є судовий експерт, який не є працівником державної спеціалізованої установи та отримав право самостійно провадити судово-експертну діяльність; копію посвідчення приватного виконавця, якщо заявником є приватний виконавець; копію свідоцтва про право на провадження діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), якщо заявником є арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор). При подачі документів пред`являються оригінали зазначених документів. У разі подання документів поштовим відправленням копії документів повинні бути засвідчені нотаріально або органом, який здійснив реєстрацію незалежної професійної діяльності. У разі подання документів представником додатково подається примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) документа, що засвідчує його повноваження (визначеними пунктом 6.7.1. Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 р. № 1588, у редакції на момент нарахування податкового боргу як само зайнятій особі).

Відповідно до статті 65 ПК України для взяття на облік фізичної особи, яка має намір провадити незалежну професійну діяльність, така особа повинна подати заяву та документи особисто (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) або через уповноважену особу до контролюючого органу за місцем постійного проживання.

Контролюючий орган відмовляє в розгляді документів, поданих для взяття на облік особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, у разі: наявності обмежень на провадження незалежної професійної діяльності, встановлених законодавством; коли документи подані за неналежним місцем обліку; коли документи не відповідають встановленим вимогам, подані не в повному обсязі або коли зазначені в різних документах відомості є взаємно невідповідними; коли фізична особа вже взята на облік як самозайнята особа; неподання для реєстрації особою, яка має намір провадити незалежну професійну діяльність, свідоцтва про реєстрацію чи іншого документа (дозволу, сертифіката тощо), що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності.

Після усунення причин, що були підставою для відмови у взятті на облік самозайнятої особи, фізична особа може повторно подати документи для взяття на облік.

Взяття на облік самозайнятої особи здійснюється контролюючим органом у день отримання відповідних відомостей від державного реєстратора (для фізичних осіб - підприємців) або прийняття заяви (для осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність).

Дані про взяття на облік фізичної особи - підприємця передаються до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань у день взяття на облік у порядку, встановленому Міністерством юстиції України та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Взяття на облік фізичної особи - підприємця підтверджується відомостями, оприлюдненими на порталі електронних сервісів, відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".

Видача та заміна довідки про взяття на облік платника податків здійснюється безоплатно.

Фізичній особі, яка провадить незалежну професійну діяльність, довідка про взяття на облік платника податків видається контролюючим органом із зазначенням строку, якщо такий строк вказаний у свідоцтві про реєстрацію чи іншому документі (дозволі, сертифікаті тощо), що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності.

Під час судового засідання, представник відповідача зазначив, що єдиний соціальний внесок нараховувався у зв`язку з наявністю в Єдиному реєстрі адвокатів України відомостей про ОСОБА_1 , як адвоката.

Однак, суду вважає, що статус особи, яка проводить незалежну професійну діяльність є формою реалізації конституційного права на адвокатську діяльність, відсутність підтвердженого у визначеній державою формі реалізації цього права виключає можливість автоматичного взяття на облік, оскільки особа не може бути примушена до реалізації наданого їй права в цих умовах, а користується ним на власний розсуд.

З огляду на викладене суду дійшов висновку, що відсутність офіційного підтвердження в позивача статусу самозайнятої особи шляхом проходження реєстраційних процедур у порядку, визначеному ПК України, що виключає можливість законного здійснення підприємницької діяльності та отримання відповідних доходів, за відсутності фактичних доказів протилежного, виключає і можливість формальної та фактичної участі позивача у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування за відповідним статусом.

Крім того, доказів отримання позивачем у цей період доходів від провадження адвокатської діяльності судом не встановлено та відповідачем не надано.

Суд вважає необхідним відмітити, що відповідно до ст. 8 Конституції України, ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії" (рішення від 21 січня 1999 року), зокрема, зазначив, що хоча пункт 1статті 6 Європейської конвенції з прав людиниі зобов`язує суди викладати підстави для своїх рішень, це не можна розуміти як вимогу давати докладну відповідь на кожний аргумент.

Разом з тим, Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Відтак, на переконання суду, решта доводів позивача на обґрунтування своїх вимог у даній справі, не вимагають детального спростування в рамках даної адміністративної справи.

Отже, за наведених вище мотивів, оскаржувана вимога відповідача не може вважатися правомірною, а тому позовні вимоги підлягаю задоволенню.

Зважаючи на те, що позивача від сплати судового збору звільнено, підстави для вирішення питання щодо відшкодування судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 9, 14, 242-246, 255, 295 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Позов ОСОБА_1 , в особі представника Мельника Ярослава Юрійовича до Головного управління ДПС у Закарпатській області про визнання протиправною та скасування вимоги - задовольнити.

2. Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Закарпатській області про сплату боргу (недоїмки) від 02 червня 2021 року № Ф-1439-50 винесену відносно ОСОБА_1 про сплату заборгованості (недоїмки, штраф, пеня) зі сплати єдиного внеску в розмірі 17 785,90 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції .

СуддяТ.В.Скраль