Рішення № 101522410, 30.11.2021, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2021 року м. Житомир справа № 240/13759/21

категорія 114000000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Токаревої М.С.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Керівника Чуднівської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави до Любарської селищної ради Любарського району Житомирської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

Керівник Чуднівської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом у якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Любарської селищної ради щодо вчинення дій, спрямованих на визнання пам`ятки архітектури місцевого значення - палацу, який розташований у с.Вигнанка Житомирського (Любарського) району Житомирської області, безхазяйним майном, та набуття права власності на вказане безхазяйне майно;

- зобов`язати Любарську селищну раду Житомирського району Житомирської області вчинити дії, спрямовані на визнання пам`ятки архітектури - палацу, який знаходиться у с.Вигнанка Житомирського (Любарського) району Житомирської області, безхазяйним майном, та набуття права власності на безхазяйне майно - пам`ятки архітектури місцевого значення, палацу, який знаходиться у с. Вигнанка Житомирського (Любарського) району Житомирської області.

В обґрунтування позову вказано, що на території с. Вигнанка Житомирського (Любарського) району Житомирської області знаходиться пам`ятка архітектури - палац, дата спорудження перша половина XIX століття, який розпорядженням голови Житомирської обласної державної адміністрації від 04.03.1996 № 151 "Про взяття на облік і охорону пам`яток архітектури місцевого значенні" взятий на облік і охорону, як пам`ятка архітектури місцевого значення. На вказану пам`ятку архітектури Любарською селищною радою відповідно до вимог наказу Міністерства культури і мистецтва України №295/104 від 13.05.2004 "Про затвердження форм облікової картки та паспорта об`єкта культурної спадщини" виготовлено облікову картку, охоронний номер 106/080161. З листа за №103 від 13.05.2021 Любарської селищної ради встановлено, що остання не володіє достовірними даними про те, хто є власником згаданого палацу. При цьому, заходів до визнання права власності на даний об`єкт нерухомості, селищна рада не вживала. На балансі селищної ради будівля не перебуває, адреси не присвоєно технічна документація відсутня. Охоронний договір на пам`ятку архітектури місцевого значення не укладений. З огляду на відсутність інформації щодо зареєстрованих речових прав, власника чи балансоутримувача нерухомого майна - пам`ятки архітектури місцевого значення, палацу, який розташований у с.Вигнанка Житомирського (Любарського) району, свідчить про те, що вказане майно є безхазяйним. Допущена бездіяльність відповідача щодо невзяття на облік нерухомого майна, як безхазяйного, відсутність будь-яких відомостей про власника майна, а також невжиття органом місцевого самоврядування заходів до визнання права власності на згаданий об`єкт за територіальної громадою, призводить до того, що вказана пам`ятка архітектури перебуває у незадовільному та аварійному стані, зазнає руйнації, оскільки з наведених підстав неможливо проводити будь-які ремонті, реставраційні чи інші роботи, пов`язані із збереженням та схоронністю об`єкта культурної спадщини.

Справу призначено до розгляду у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи.

У встановлений судом строк відповідачем було подано відзив на позовну заяву за змістом якої просив відмовити у задоволенні позову. В обгрунтування відзиву вказано, що Любарська селищна рада відносно нещодавно стала правонаступником Вигнанської селищної ради на території якої розміщується палац. Також зазначає, що позивач безпідставно посилається на те, що упродовж тривалого часу не вжито жодних дієвих заходів спрямованих на визнання об`єкту нерухомого майна безхазяйним майном, оскільки відповідачем вчиняються необхідні дії, зокрема відділом культури, туризму та організаційно-масової роботи оформлена облікова картка на зазначену будівлю проводилась робота з виявлення статусу будівлі та можливостей її використання, присвоєно новий охоронний номер 080161 за даною будівлею всі ці дії в сукупності свідчать про певні необхідні дії селищної ради щодо визнання нерухомого майна безхазяйним.

Позивачем було подано відповідь на відзив за змістом якого позивач просить не приймати до уваги позицію відповідача викладену у відзиві.

Ухвалою судді від 8.09.2021 справу було призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві та відповіді на відзив.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав та заперечував щодо його задоволення з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

Суд, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, усною ухвалою суду постановленою без виходу до нарадчої кімнати та занесеною до протоколу судового засідання перейшов до розгляду справи у порядку письмового провадження.

У ході судового розгляду встановлено, що на території с. Вигнанка Житомирського (Любарського) району Житомирської області знаходиться пам`ятка архітектури - палац, дата спорудження перша половина XIX століття, який розпорядженням голови Житомирської обласної державної адміністрації від 04.03.1996 № 151 "Про взяття на облік і охорону пам`яток архітектури місцевого значенні" взятий на облік і охорону, як пам`ятка архітектури місцевого значення.

На вказану пам`ятку архітектури Любарською селищною радою відповідно до вимог наказу Міністерства культури і мистецтва України №295/104 від 13.05.2004 "Про затвердження форм облікової картки та паспорта об`єкта культурної спадщини" виготовлено облікову картку, охоронний номер 106/080161.

Листом Відділу культури, туризму та організаційно-масової робити Любарської селищної ради №103 від 13.05.2021 було повідомлено Чуднівську окружну прокуратуру, що у переліку об`єктів комунальної власності колишнього Любарського району його немає. Відповідно. немає і на балансі відділу ЖКГ, архітектури, містобудування, благоустрою, надзвичайних ситуацій та інфраструктури новоствореної Любарської селищної ради. З переходом Вигнанської сільської ради до Любарської територіальної громади з 01 січня 2021 року відділом культури, туризму та організаційно-масової роботи оформлено облікову картку, селищна рада проводить роботу з вияснення статусу будівлі та можливостей її використання. Станом на 13.05.2021 будівля адрес номера не присвоєно. На балансі селищної ради чи відділів селищної не перебуває. Технічної документації на будівлю у селищній раді немає.

Вважаючи, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо вчинення дій, спрямованих на визнання пам`ятки архітектури місцевого значення - палацу, який розташований у с.Вигнанка Житомирського (Любарського) району Житомирської області, безхазяйним майном, та набуття права власності на вказане безхазяйне майно позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Згідно з ч.1 ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" №280/97-ВР від 21.05.1997 року (далі - Закону №280) органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону.

Відповідно до 3 ст. 16 Закону №280 матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Частиною 5 ст. 16 Закону №280 визначено, що від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Відповідно до ч.1 ст.10 Закону №280 сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Згідно зі ст.25 Закону №280, селищні ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Статтею 60 Закону №280 визначено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності, на рухоме та нерухоме майно.

Підставою набуття права комунальної власності є передача майна комунальним громадам безоплатно державою, іншими суб`єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.

Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування, та розпорядження об`єктами права комунальної власності.

Майнові операції, які здійснюються органами місцевого самоврядування з об`єктами права комунальної власності, не повинні ослаблювати економічних основ місцевого самоврядування, зменшувати обсяг та погіршувати умови надання послуг населенню.

Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб`єктів. Об`єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад, передані іншим суб`єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.

Відповідно до частини четвертої статті 8 Закону України Про добровільне об`єднання територіальних громад від 05.02.2015 № 157-VIII (далі Закон № 157-VIII) з дня набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною об`єднаною територіальною громадою, у порядку, визначеному цим Законом, здійснюється реорганізація відповідних юридичних осіб - сільських, селищних, міських рад, обраних територіальними громадами, що об`єдналися, та розміщених поза адміністративним центром об`єднаної територіальної громади, шляхом їх приєднання до юридичної особи - сільської, селищної, міської ради, розміщеної в адміністративному центрі об`єднаної територіальної громади. Після завершення реорганізації відповідні юридичні особи - сільські, селищні, міські ради припиняються у порядку, визначеному цим Законом. Юридична особа - сільська, селищна, міська рада, розміщена в адміністративному центрі об`єднаної територіальної громади, є правонаступником прав та обов`язків всіх юридичних осіб - сільських, селищних, міських рад, обраних територіальними громадами, що об`єдналися, з дня набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною об`єднаною територіальною громадою.

Частиною третьою статті 8 Закону № 157-VIII визначено, що об`єднана територіальна громада є правонаступником всього майна, прав та обов`язків територіальних громад, що об`єдналися, з дня набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною такою об`єднаною територіальною громадою.

Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини регулює Закон №1805-III.

Відповідно до статті 1 Закону № 1805-III терміни вживаються в такому значенні:

об`єкт культурної спадщини - визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов`язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об`єкти (об`єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об`єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність;

пам`ятка культурної спадщини (далі - пам`ятка) - об`єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, або об`єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, до вирішення питання про включення (невключення) об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України;

охорона культурної спадщини - система правових, організаційних, фінансових, матеріально-технічних, містобудівних, інформаційних та інших заходів з обліку (виявлення, наукове вивчення, класифікація, державна реєстрація), запобігання руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпечення захисту, збереження, утримання, відповідного використання, консервації, реставрації, ремонту, реабілітації, пристосування та музеєфікації об`єктів культурної спадщини.

Згідно з статтею 3 Закону №1805-III державне управління у сфері охорони культурної спадщини покладається на Кабінет Міністрів України та спеціально уповноважені органи охорони культурної спадщини. До спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини (далі - органи охорони культурної спадщини) належать, зокрема, виконавчий орган сільської, селищної, міської ради.

Так, відповідно до частини другої статті 5 Закону №1805-III до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, належить, зокрема: реалізація державної політики з питань охорони культурної спадщини; ведення Державного реєстру нерухомих пам`яток України, здійснення координації та контролю за паспортизацією нерухомих об`єктів культурної спадщини; подання Кабінету Міністрів України пропозицій про занесення об`єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України та про внесення змін до нього щодо пам`яток національного значення; занесення об`єктів культурної спадщини місцевого значення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України та внесення змін до нього щодо пам`яток місцевого значення.

Водночас, частиною другою статті 6 Закону № 1805-III встановлено, що до повноважень виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідно до їх компетенції у сфері охорони культурної спадщини належить: забезпечення виконання цього Закону, інших нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини на відповідній території; подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня про занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, внесення змін до нього та про занесення відповідної території до Списку історичних населених місць України; забезпечення юридичним і фізичним особам доступу до інформації, що міститься у витягах з Державного реєстру нерухомих пам`яток України, а також надання інформації щодо програм та проектів будь-яких змін у зонах охорони пам`яток та в історичних ареалах населених місць.

Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку визначення категорій пам`яток для занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1760 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 № 626 (далі - Порядок № 1760)) об`єкти культурної спадщини заносяться до Державного реєстру нерухомих пам`яток України (далі - Реєстр) за рішенням Кабінету Міністрів України (щодо об`єктів національного значення) та Мінкультури (щодо об`єктів місцевого значення). На кожний об`єкт культурної спадщини, що пропонується відповідним органом охорони культурної спадщини для занесення до Реєстру, складається облікова документація, яка підлягає постійному зберіганню в такому органі. Занесення об`єкта культурної спадщини до Реєстру без облікової документації не допускається.

Пунктом 3 розділу Х Прикінцеві положення Закону № 1805-III визначено, що об`єкти, включені до списків (переліків) пам`яток історії та культури відповідно до Закону Української РСР Про охорону і використання пам`яток історії та культури, визнаються пам`ятками відповідно до цього Закону.

Згідно зі ст. 335 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), безхазяйною є річ, яка не має власника або власник якої невідомий.

Безхазяйні нерухомі речі беруться на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, за заявою органу місцевого самоврядування, на території якого вони розміщені. Про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік робиться оголошення у друкованих засобах масової інформації.

Згідно з ч. 1 ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Статтею 329 ЦК України передбачено, що юридична особа публічного права набуває право власності на майно, передане їй у власність, та на майно, набуте нею у власність на підставах, не заборонених законом.

Так, Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав.

Статтею 2 зазначеного Закону встановлено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) - єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження.

В розумінні пункту 3 частини першої статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" орган місцевого самоврядування є заявником реєстрації речових прав у разі взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.

Частиною чотирнадцятою статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що взяття на облік безхазяйного нерухомого майна проводиться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно пунктів 82, 84, 85 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127, взяття на облік безхазяйного нерухомого майна здійснюється за заявою заявника шляхом звернення до суб`єкта державної реєстрації прав або нотаріуса в установленому для державної реєстрації прав порядку з урахуванням особливостей, визначених пунктами 83-88 цього Порядку. За результатом розгляду заяви державний реєстратор приймає рішення щодо взяття на облік безхазяйного нерухомого майна або рішення щодо відмови у взятті на такий облік. Державний реєстратор за результатом прийнятого рішення щодо взяття на облік безхазяйного нерухомого майна вносить до спеціального розділу Державного реєстру прав відповідні відомості.

З вищевикладеним норм вбачається, що селищні ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

При цьому, сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону.

З аналізу зазначених норм чинного законодавства вбачається, що до відання сільських, селищних, міських рад відноситься, в тому числі, реєстрація та взяття на облік безхазяйного майна, розташованого на території відповідної громади.

Так, законодавством визначена поетапна процедура передання у комунальну власність безхазяйного нерухомого майна, яка включає в себе звернення до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, з заявою про взяття на облік безхазяйної нерухомої речі, а після спливу одного року з дня взяття на облік безхазяйної нерухомої речі, звернення органу, уповноваженого управляти майном відповідної територіальної громади, до суду за переданням нерухомого майна за рішенням суду у комунальну власність.

Вказане свідчить, що у Любарської селищної ради наявний обов`язок щодо вчинення дій, спрямованих на визнання пам`ятки архітектури місцевого значення - палацу, який розташований у с.Вигнанка Житомирського (Любарського) району Житомирської області, безхазяйним майном, та набуття права власності на вказане безхазяйне майно.

Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно позиції Верховного Суду викладеній у постанові від 22 січня 2021 року у справі № 640/16224/19 протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень треба розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Водночас, в контексті розуміння вимог чинного законодавства дії суб`єкта владних повноважень - це активна поведінка суб`єктів владних повноважень, яка може мати вплив на права, свободи та інтереси фізичних та/чи юридичних осіб.

Суд зазначає, що Вигнанська сільська рада була включена до Любарської територіальної громади з 01 січня 2021 року. Після цього, відділом культури, туризму та організаційно-масової роботи оформлено облікову картку, тобто відповідачем вчиняються дії спрямовані на визнання пам`ятки архітектури місцевого значення - палацу, який розташований у с.Вигнанка Житомирського (Любарського) району Житомирської області, безхазяйним майном, що спростовує твердження позивача про його протиправну бездіяльність.

Проте, з огляду на наявність визначеного законодавством обов`язку щодо вчинення дій, спрямованих на визнання пам`ятки архітектури місцевого значення - палацу, який розташований у с.Вигнанка Житомирського (Любарського) району Житомирської області, безхазяйним майном, та набуття права власності на вказане безхазяйне майно, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача вчинити його такі дії.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на встановлені у ході судового розгляду обставини та норми законодавства, які їх регулюють суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково.

Керуючись статтями 9,77,90,242-246 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

Позов Керівника Чуднівської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави (вул. Героїв Майдану, 122, м.Чуднів, Житомирська область,13200, код ЄДРПОУ 02909950) до Любарської селищної ради Любарського району Житомирської області (вул. Незалежності, 38, смт.Любар, Житомирська область,13100, код ЄДРПОУ 04345664) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Зобов`язати Любарську селищну раду Житомирського району Житомирської області вчинити дії, спрямовані на визнання пам`ятки архітектури - палацу, який знаходиться у с.Вигнанка Житомирського (Любарського) району Житомирської області, безхазяйним майном, та набуття права власності на безхазяйне майно - пам`ятки архітектури місцевого значення, палацу, який знаходиться у с. Вигнанка Житомирського (Любарського) району Житомирської області.

У задоволенні позовної вимоги щодо визнання протиправною бездіяльність Любарської селищної ради щодо вчинення дій, спрямованих на визнання пам`ятки архітектури місцевого значення - палацу, який розташований у с.Вигнанка Житомирського (Любарського) району Житомирської області, безхазяйним майном, та набуття права власності на вказане безхазяйне майно відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.С. Токарева