Рішення № 101522280, 30.11.2021, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2021 року м. Житомир справа № 240/22038/20

категорія 112010200

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Шимоновича Р.М.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 із позовом, у якому просить:

- визнати неправомірними та протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови у зарахуванні до пільгового стажу за Списком №2 періоди перебування у відпустці по догляду за дитиною до 3-х років: з 29.12.1985 року по 04.11.1986 року, з 04.11.1986 року по 04.05.1987 року, з 27.04.1989 року по 03.03.1992 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати до пільгового стажу роботи за Списком №2 для призначення пенсії за віком на пільгових умовах періоди перебування у відпустці по догляду за дитиною до 3-х років: з 29.12.1985 року по 04.11.1985 року, з 04.11.1986 року по 04.05.1987 року, з 27.04.1989 року по 03.03.1992 року, призначити та провести виплату пенсії відповідно до п. "б" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з дати набутого права за призначенням пенсії, тобто з 29.02.2020 року, що настає за днем досягнення пенсійного віку.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначила, що пенсійному органу надані всі необхідні документи для призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №2, а тому відмова відповідача у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах є протиправною.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 28.12.2020 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, у якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Таку позицію мотивував тим, що право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту "б" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" мають працівники експедицій, партій, загонів, дільниць і бригад, які безпосередньо зайняті на польових геологорозвідувальних, пошукових, топографо-геодезичних, геофізичних, гідрографічних, гідрологічних, лісовпорядних і розвідувальних роботах теля досягнення 55 років і при стаж і роботи: для жінок - менше 25 років, з них не менше 10 років на зазначеній роботі. Період роботи безпосередньо в польових умовах на протязі половини років і більше зараховується в стаж роботи за рік, менше половини - за фактичною тривалістю. Для призначення пенсії за вислугою років позивачем надана довідка про підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній видана Плесецкой поисково-сьемочной экспедицией Архангельского производственного геологического отделения (мовою оригіналу) від 17.11.1992 року. Згідно наданих довідок пільговий стаж становить 4 роки 2 місяці 29 днів за періоди з 24.04.1984 року по 29.12.1985 року, з 29.01.1987 року по 27.04.1989 року, з 04.03.1992 року по 30.06.1992 року. Право на пенсію за вислугу років відповідно підпункту 2-1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону позивач не має через відсутність стажу в польових умовах не менше 10 років. Відтак, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 27.05.2020 року у призначенні пенсії позивачу відмовлено у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу 10 років та недосягненням пенсійного віку 60 років.

Дослідивши матеріали справи, а також докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд зазначає наступне.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 19.05.2020 року позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно пункту "б" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

До заяви було надано документи, які необхідні для призначення пенсії та передбачені Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Закону "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Листом від 02.07.2020 року №0000-0329-8/30265 відповідач повідомив позивачу про те, що згідно поданих документів її страховий стаж становить 29 років 2 місяці 3 дні. Проте, у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відмовив їй з тих підстав, що згідно наданих довідок пільговий стаж становить лише 4 роки 2 місяці 29 днів, що є недостатнім для призначення пенсії на пільгових умовах.

Не погоджуючись із такою відмовою у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, позивачка звернулась з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступним.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Таким чином, право особи на отримання пенсії, як складова права на соціальний захист, є її конституційним правом.

Відповідно до частини першої та другої статті 5 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-ІУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-1V) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Частиною першою ст. 44 Закону № 1058-ІУ визначено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально (частина перша).

Згідно з частиною п`ятою статті 45 Закону № 1058-1V документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

За приписами статті 2 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон № 1788-ХІІ) за цим Законом призначаються: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років; б) соціальні пенсії.

Згідно зі ст. 51 вказаного Закону пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.

Відповідно до п. "б" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" право на пенсію за вислугу років мають працівники експедицій, партій, загонів, дільниць і бригад, які безпосередньо зайняті на польових геологорозвідувальних, пошукових, топографо-геодезичних, геофізичних, гідрографічних, гідрологічних, лісовпорядних і розвідувальних роботах теля досягнення 55 років і при стаж і роботи: для жінок - менше 25 років, з них не менше 10 років на зазначеній роботі.

При цьому період робити безпосередньо в польових умовах протягом півроку або більше півроку зараховується за рік роботи, менше півроку - за фактичною тривалістю, а на сезонних роботах - відповідно до статті 61 Закону.

Необхідною умовою права на пенсію за вислугу років є виконання геологорозвідувальних, пошукових, топографо-геодезичних, геофізичних, гідрографічних, гідрологічних, лісовпорядних і розвідувальних робіт у польових умовах. Критерієм зайнятості працівників у польових умовах є факт одержання ними польового забезпечення або надбавки, яка виплачувалась з 1980 року працівникам при щоденному їх виїзді на об`єкти польових робіт, віддалені на значній відстані від місця базування. При цьому, в довідках про характер виконуваної роботи має бути вказано: на яких роботах, перелічених у пункті "б" статті 55, та на виконанні яких робіт був зайнятті працівник: в якому структурному підрозділі (експедиції/партії/загоні, дільниці, бригаді) проходила робота: займана посада чи професія, тривалість стажу па геологорозвідувальних, пошукових, топографо-геодезичних, геофізичних, гідрографічних, гідрологічних, лісовпорядних і розвідувальних роботах.

Дані про характер виконуваної роботи повинні підтверджуватись документами того часу, коли виконувалась робота, на них в довідці має бути відповідне постання.

З аналізу викладених норм слідує, що необхідною умовою для виникнення у особи права на отримання пенсії за вислугу років є наявність відповідного спеціального стажу роботи на посадах та виконання певних робіт в польових умовах, та досягнення відповідного віку.

Відповідно до статті 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення", трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Відповідно до п. 1-2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи ( абзац перший пункту 3 Постанови № 637).

Пунктом 20 Постанови № 637 передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Згідно даних трудової книжки НОМЕР_1 позивач працювала техніком-геофізиком в Плесецькій геолого-розвідувальній експедиції (з 1988 року в Плесецькій пошуково-зйомочній експедиції) Плесецького району Архангельської області з 04.04.1984 року по 30.06.1992 року, що також підтверджено архівною довідкою Адміністрації Муніципального об`єднання Плесецького району Архангельської області від 08.04.2013 року №1180-1181.

Посада техніка-геофізика відноситься до інженерно-технічних працівників, які здійснюють організацію та керівництво виробничого процесу на підприємстві.

За Списком №2, які затверджені Постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року №1173 "Об утверждении списков производств, цехов, професий и должностей, работа в которых дает право на государстенную пенсию на льготных условиях а в льготных размерах" в розділі ІІ "Геолорозвідувальні роботи" пункту "б" - інженерно-технічні працівники, посада техніка-геофізика відноситься до інженерно-технічних працівників, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Записи в трудовій книжці позивача за вищезазначений період роботи внесені відповідно до Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої постановою Держкомпраці СРСР від 20.07.74 року №162, та Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року №58.

Відповідачем не надано суду жодних доказів, що дані, які містяться в трудовій книжці позивача, містять неправдиві або недостовірні дані.

Враховуючи вищенаведене, суд погоджується з доводами позивача, що подані нею документи в сукупності підтверджують факт того, що в період з 04.04.1984 року по 30.06.1992 року вона працювала в польових умовах і має право на пенсію за вислугу років при наявності відповідного спеціального стажу роботи.

Щодо зарахування до стажу роботи період перебування позивача у відпустці по догляду за дитиною, суд зазначає таке.

Частиною третьою статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачені види трудової діяльності, що зараховуються до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію, зокрема, пунктом "ж" вказаної норми, встановлено, що до стажу роботи зараховується також час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми, але не довше ніж до досягнення кожною дитиною 3-рчного віку.

Згідно з частиною другою статті 181 КЗпП України відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустка без збереження заробітної плати (частини третя та шоста статті 179 цього Кодексу) зараховуються як до загального, так і до безперервного стажу роботи і до стажу роботи за спеціальністю.

Судом встановлено, що наявна у матеріалах справи архівна довідка №4067-4069 від 18.11.2019 року, виданою Адміністрацією Муніципального об`єднання "Плесецького району" Архангельської області, підтверджено, що позивач під час роботи у Плесецькій геолого-розвідувальній експедиції Плесецького району Архангельської області, дійсно перебувала у відпустках по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Отже, період догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку зараховується як до загального, так і до стажу роботи за спеціальністю, тобто періоди з 29.12.1985 року по 04.11.1986 року, з 04.11.1986 року по 04.05.1987 року, з 27.04.1989 року по 03.03.1992 року зараховуються до роботи техніка-геофізика, який у свою чергу, зараховується у стаж роботи за вислугу років.

При цьому, час зазначених відпусток у період до 01 січня 2004 року в повному обсязі зараховується до спеціального стажу, що дає право на пенсію за вислугу років і на пільгових умовах, а також до загального стажу роботи. При цьому виключається можливість зменшення тривалості трудового стажу в зв`язку з невиконанням під час відпустки своїх безпосередніх трудових обов`язків.

Аналогічна правова позиція маститься у постанові Верховного Суду від 19.02.2020 року №607/19452/15-а.

Таким чином, відповідачем протиправно не враховано вказані періоди до пільгового стажу роботи позивача.

Крім того, відповідно до п.3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженого наказом Мінпраці від 18.11.2005 року № 383 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 року за № 1451/11731, при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Згідно з п.4.2 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженого наказом Мінпраці від 18.11.2005 року № 383 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 року за № 1451/11731, застосування списків проводиться за результатами атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.

Відповідно до п.2 Розділу 15 "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: 1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення".

Згідно з п. б ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 50 років - по 31 березня 1965 року включно; 50 років 6 місяців - з 1 квітня 1965 року по 30 вересня 1965 року; 51 рік - з 1 жовтня 1965 року по 31 березня 1966 року; 51 рік 6 місяців - з 1 квітня 1966 року по 30 вересня 1966 року; 52 роки - з 1 жовтня 1966 року по 31 березня 1967 року; 52 роки 6 місяців - з 1 квітня 1967 року по 30 вересня 1967 року; 53 роки - з 1 жовтня 1967 року по 31 березня 1968 року; 53 роки 6 місяців - з 1 квітня 1968 року по 30 вересня 1968 року; 54 роки - з 1 жовтня 1968 року по 31 березня 1969 року; 54 роки 6 місяців - з 1 квітня 1969 року по 30 вересня 1969 року; 55 років - з 1 жовтня 1969 року по 31 грудня 1970 року.

За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи: з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців у чоловіків і не менше 20 років 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років у чоловіків і не менше 21 року у жінок; з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців у чоловіків і не менше 21 року 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року не менше 27 років у чоловіків і не менше 22 років у жінок; з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців у чоловіків і не менше 22 років 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років у чоловіків і не менше 23 років у жінок; з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців у чоловіків і не менше 23 років 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років у чоловіків і не менше 24 років у жінок; з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців у чоловіків і не менше 24 років 6 місяців у жінок.

Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування": чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи; жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи. Зазначене зменшення пенсійного віку жінкам застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року.

Необхідними умовами для виникнення права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах є факт перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку "2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією (трудова книжка та (або) уточнюючі довідки). При цьому, надання уточнюючі довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки, як такої, або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове забезпечення.

У даному випадку, позивачем підтверджено трудовою книжкою з відповідними записами, яка заповнена відповідно до вимог чинного законодавства та уточненими довідками наявний стаж роботи для призначення пенсії на пільгових умовах.

Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази та фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що загальний страховий стаж позивача становить 29 років 2 місяці 3 дні, з якого пільговий стаж роботи за період з 04.04.1984 року по 30.06.1992 року на посаді інженера-геофізика становить 8 років 3 місяці 27 днів, що є достатнім для призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Враховуючи викладені обставини позовна вимога про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області щодо відмови позивачу у зарахуванні до пільгового стажу за Списком №2 періоди перебування у відпустці по догляду за дитиною до трьох років та зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати позивачу до пільгового стажу роботи за Списком №2 для призначення пенсії за віком на пільгових умовах періоди перебування у відпустці по догляду за дитиною до трьох років: з 29.12.1985 року по 04.11.1985 року, з 04.11.1986 року по 04.05.1987 року, з 27.04.1989 року по 03.03.1992 року є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області призначити та провести виплату позивачу пенсії за віком на пільгових умовах, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 58 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», Пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов`язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду. Пенсійний фонд є самоврядною неприбутковою організацією і здійснює свою діяльність на підставі статуту, який затверджується його правлінням.

Відповідно до пункту 4.3 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25 листопада 2005 року, не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Тобто, прийняття рішення про призначення пенсії віднесено до компетенції органів Пенсійного фонду України.

Суд звертає увагу, що підставою для призначення пенсії на пільгових умовах є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні та наданні документів.

У даному випадку, пенсійним органом не враховано, що визначальним фактом для призначення пенсії на пільгових умовах є підтвердження зайнятості особи на відповідних роботах, а тому відмовляючи в призначенні пенсії позивачу, відповідач діяв незаконно та протиправно.

При цьому, суд зазначає, що вищезазначені обставини та встановлені судом факти дають підстави для зобов`язання відповідача призначити пенсію позивачу за віком на пільгових умовах, адже це прямо передбачено чинним законодавством України.

У справі, що розглядається, повноваження пенсійного органу щодо призначення пенсії визначені Законом України "Про пенсійне забезпечення" та Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Умови, за яких пенсійний орган відмовляє у призначенні пенсії, визначені законом. Якщо такі умови відсутні, пенсійний орган повинен призначити пенсію. Повноваження пенсійного органу та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу, за умови звернення особи з усіма необхідними для призначення пенсії документами, - призначити пенсію. За законом у цього органу немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями. Тому зазначені повноваження не є дискреційними.

Також суд звертає увагу на те, що статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права сформовано у постанові Верховного Суду від 08 листопада 2019 року у справі №227/3208/16-а.

Відповідно до частини першої статті 45 "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку, зокрема, пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що позивач має право на призначення пенсії за вислугу років на пільгових умовах з 29 лютого 2020 року, тобто з дати, що настає за днем досягнення пенсійного віку.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Проаналізувавши вищевикладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає, що наявні правові підстави для задоволення адміністративного позову.

Відповідно до ст. 139 КАС України сплачений позивачем судовий збір підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 6-9, 32, 77, 90, 139, 241-246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. О.Ольжича, 7, Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 13559341) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні до пільгового стажу роботи за Списком №2 періоди перебування у відпустці по догляду за дитиною до 3-х років: з 29.12.1985 року по 04.11.1986 року, з 04.11.1986 року по 04.05.1987 року, з 27.04.1989 року по 03.03.1992 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу роботи за Списком №2 для призначення пенсії за віком на пільгових умовах періоди перебування у відпустці по догляду за дитиною до 3-х років: з 29.12.1985 року по 04.11.1985 року, з 04.11.1986 року по 04.05.1987 року, з 27.04.1989 року по 03.03.1992 року та призначити і провести виплату пенсії, відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", з дати набутого права за призначенням пенсії, тобто з 29.02.2020 року, що настає за днем досягнення пенсійного віку.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 30 листопада 2021 року.

Суддя Р.М.Шимонович