Рішення № 101521985, 30.11.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 листопада 2021 р. Справа№200/14120/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шувалової Т.О., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання незаконним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Верченко Ольгу Олександрівну, яка діє на підставі ордеру від 16.10.2021 року серії АН № 1048773 та договору про надання правової допомоги від 10.10.2021 року б/н, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - ГУ ПФУ в Донецькій області), в якому просить суд:

- визнати незаконним та скасування рішення відповідача від 17.11.2020 року № 2286 про відмову у призначенні пенсії позивачеві відповідно до частини третьої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування";

- зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 15.11.2020 року про призначення пенсії та зарахувати до його страхового та пільгового стажу роботи періоди з 01.06.2018 року по 31.10.2020 року, з 01.11.2020 року по 14.11.2020 року та до пільгового стажу роботи період з 02.01.1991 року по 08.01.1991 року, з 01.06.1997 року по 04.05.1998 року, з 05.05.1998 року по 07.08.2000 року, з 01.08.2008 року по 07.06.2009 року, з 22.01.2010 року по 21.06.2010 року, з 03.09.2007 року по 04.07.2008 року, відповідно до частини третьої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та статті 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення", застосувавши при розрахунку стажу пенсії позивача роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8 Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від року працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день роботах, передбачених статтею 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з урахуванням висновків суду.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 15.11.2020 року позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». За результатами розгляду заяви та доданих до неї документів відповідачем було відмовлено позивачу в призначенні пенсії, у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу 25 років. Вважає вказане рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Частиною п`ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

З клопотаннями про розгляд справи у судовому засіданні учасники справи не звертались.

Відповідач, належним чином повідомлений про розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, відзив на позов не подав.

Відповідно до частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2021 відкрито спрощене провадження у справі, розгляд якої вирішено здійснювати без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами, запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі надати суду відзив на позовну заяву.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорту громадянина України серії НОМЕР_2 (а.с.4-6).

15 листопада 2020 року позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії (а.с.43).

17 листопада 2020 року Селидовським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області, правонаступником якого є ГУ ПФУ в Донецькій області, прийнято рішення № 057250002945 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 (а.с.8-9).

Підставою відмови, відповідачем зазначено, що за доданими позивачем документами до пільгового стажу не зараховано періоди роботи:

- з 02.01.1991 року по 08.01.1991 року, з 01.06.1997 року по 04.05.1998 року на підприємстві ДП «Селидіввугілля» ВП «Шахта «Курахівська», оскільки згідно довідки про підземні спуски від 17.11.2020 року № 441 не підтверджується факт роботи в шахті;

- з 05.05.1998 року по 07.08.2000 року на підприємстві П/П «Рудник», оскільки відсутні підтверджуючі документи про пільговий характер роботи;

- з 01.08.2008 року по 07.06.2009 року, з 22.01.2010 року по 21.06.2010 року на підприємстві ТОВ «Донбасвуглерозробка», оскільки підприємство перереєстровано на підконтрольній українській владі території та відсутні необхідні документи підтверджуючі пільговий характер роботи;

- до пільгового та страхового стажу не зараховано період з 03.09.2007 року по 04.07.2008 року на підприємстві ТОВ «Спецшахтопроходка», оскільки зарахування до страхового стажу з 01.01.2004 року періодів роботи на території держав-учасниць Співдружності Незалежних держав (СНД) здійснюється за умови підтвердження сплати страхових внесків до відповідних фондів держав-учасниць СНД, на території яких провадилася трудова діяльність;

- до страхового стажу не зараховано період роботи на підприємстві ДП «Селидіввугілля» ВП шахта «Курахівська» з 01.06.2018 року по 31.10.2020 року, оскільки відсутні відомості про сплату щомісячних внесків за цей період до МДЗ України та з 01.11.2020 року по 14.11.2020 року на підприємстві ДП «Селидіввугілля» ВП шахта «Курахівська», оскільки відсутня сума нарахованої заробітної плати за цей період до МДЗ України.

В рішенні зазначено, що страховий стаж ОСОБА_1 складає 27 років 11 місяців 28 днів. В тому числі стаж підземної роботи,що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах складає за ст. 14-25 - шахтарі 17 років 05 місяців 08 днів.

Таким чином, ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії із зниженням пенсійного віку за нормами частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV у зв`язку з відсутністю пільгового стажу 25 років в підземних умовах (а.с.8-9).

Позивачем до суду надана копія трудової книжки серії НОМЕР_3 , в якій наявні записи про періоди роботи (в межах спірних правовідносин):

- 02.01.1991 - 04.01.1991 - працював електрослюсарем підземним 4 розряду на підприємстві ДП «Селидіввугілля» ВП «Шахта «Курахівська»;

- 01.06.1997 - 04.05.1998 - працював електрослюсарем підземним 5 розряду на підприємстві ДП «Селидіввугілля» ВП «Шахта «Курахівська»;

- 05.05.1998 - 07.08.2000 - працював електрослюсарем підземним 5 розряду з повним робочим днем у шахті на підприємстві П/П «Рудник»;

- 03.09.2007 - 04.07.2008 - працював прохідником 5 розряду в ТОВ «Спецшахтапроходка»;

- 01.08.2008 - 07.06.2009 - працював підземним електрослюсарем 4 розряду з повним робочим днем в шахті на ділянці № 2 у ТОВ «Донбасвуглерозробка»;

- 22.01.2010 - 21.06.2010 - працював електрослюсарем підземним 5 розряду з повним робочим днем у шахті в ТОВ «Донбасвуглерозробка»;

- 01.06.2018 - 31.10.2020, 01.11.2020 - 14.11.2020 - працював електрослюсарем підземним 5 розряду на ділянці № 2 на підприємстві ДП «Селидіввугілля» ВП Шахта «Курахівська» (а.с.11-14).

Як убачається з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування Індивідуальні відомості про застраховану особу (Форма ОК-5), код підстави для обліку спецстажу позивача у спірні періоди є ЗП3013А1 та ЗП3013Б1 (а.с.44-51).

Довідкою ПП «Рудник» про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній підтверджено, що позивач у період з 05.05.1998 року по 07.08.2000 року працював у Приватному підприємстві «Рудник» повний робочий день та виконував роботу з видобування вугілля підземним способом за посадою електрослюсар підземний 5 розряду, що передбачено Списком № 1 розділу 1 підрозділу № 1, код КП 1010100а (а.с.15).

Довідкою Державного підприємства «Селидіввугілля» відокремлений підрозділ «Шахта «Курахівська» від 17 листопада 2020 року № 442 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній підтверджено, що позивач у період з 02.01.1991 року по 08.01.1991 року працював повний робочий день на підземних роботах в ш/у «Курахівське» та виконував гірничі роботи з видобування вугілля підземним способом за посадою електрослюсар підземний на дільниці ЕМВ, що передбачено Списком № 1 розділу 1 підрозділу № 1 (а.с.15 зв. бік).

Згідно із виписками з наказу ДП «Селидіввугілля» ВП «Шахта «Курахівська» від 29.08.1994 року № 406, від 30.08.1999 року № 75т, від 30.08.2004 року № 892 за підсумками атестації робочих місць за умовами праці підтверджено право на пільгову пенсію за Списком № 1 розділу 1 підрозділу № 1 код КП 1010100а, 1.1а за професією електрослюсар підземний (а.с.34).

Довідкою ДП «Селидіввугілля» ВП «Шахта «Курахівська» від 17 листопада 2020 року № 443 підтверджено підземні виходи ОСОБА_1 в період з 22.12.1992 року по 30.05.1997 року та з 14.08.2000 року по 03.10.2001 року (а.с.75).

Відповідач листом від 03 серпня 2021 року за № 8683-7867/Л-15/8-0500/21 повідомив позивача, що його страховий стаж складає 27 років 11 місяців 12 днів, стаж на підземних роботах за Списком № 1 - 17 років 5 місяців 8 днів. У зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу 25 років було винесено рішення про відмову в призначенні пенсії відповідно до частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (а.с.7).

Спірні правовідносини виникли з приводу правомірності відмови у призначенні пенсії у зв`язку з неврахуванням до пільгового та страхового стажу окремих періодів роботи позивача.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Статтею 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» врегульовано питання пенсій за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.

Право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до статті 114 Закону «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» мають право працівники виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці.

Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначаються періоди, з яких складається страховий стаж. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше (частина четверта статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»). До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788 (далі - Закон № 1788).

Відповідно до пункту 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років.

Аналогічна норма міститься у частині 1 статті 14 Закону № 1788, а саме, працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років.

Відповідно до статті 62 Закону №1788, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Питання призначення пенсій на пільгових умовах згідно зі списками № 1 та № 2 деталізоване у Порядку застосування списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 (далі - Порядок № 383).

Пунктом 10 Порядку № 383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637).

Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Згідно з пунктом 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Міністерством праці та соціальної політики України та Міністерством фінансів України.

Аналіз наведених положень дає підстави вважати, що право особи на призначення пільгової пенсії згідно має бути підтверджене як пенсіонером (особистими документами), так і підприємством, на якому особа працювала на роботах, віднесених до Списків № 1 або № 2, і необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт за Списком № 1 або № 2.

Відсутність підтвердження цих обставин не породжує виникнення права на зарахування пільгового стажу та призначення пенсії на пільгових умовах.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 06 грудня 2015 року у справі № 686/19687/14а.

Щодо незарахування до пільгового стажу періоди роботи позивача з 02.01.1991 року по 08.01.1991 року, з 01.06.1997 року по 04.05.1998 року на підприємстві ДП «Селидіввугілля» ВП «Шахта «Курахівська»; з 05.05.1998 року по 07.08.2000 року на підприємстві П/П «Рудник»; з 01.08.2008 року по 07.06.2009 року, з 22.01.2010 року по 21.06.2010 року на підприємстві ТОВ «Донбасвуглерозробка» через відсутність пільгових довідок, суд зазначає наступне.

Відповідно до записів у трудовій книжці позивача, у спірні періоди з 02.01.1991 року по 04.01.1991 рік, з 01.06.1997 року по 04.05.1998 рік ОСОБА_1 працював електрослюсарем підземним 4 розряду та 5 розряду відповідно на підприємстві ДП «Селидіввугілля» ВП «Шахта «Курахівська».

Як убачається із довідки ДП «Селидіввугілля» ВП «Шахта «Курахівська» від 17 листопада 2020 року № 442 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній ОСОБА_1 у період з 02.01.1991 року по 08.01.1991 року працював повний робочий день на підземних роботах в ш/у «Курахівське» та виконував гірничі роботи з видобування вугілля підземним способом за посадою електрослюсар підземний на дільниці ЕМВ, що передбачено Списком № 1 розділу 1 підрозділу № 1 (а.с.15 зв. бік).

Таким чином, період роботи з 02.01.1991 року по 08.01.1991 року підлягає зарахуванню до пільгового стажу позивача.

Також, як вже було вказано вище, позивач, згідно трудової книжки у період з 05.05.1998 року по 07.08.2000 року, з 01.08.2008 року по 07.06.2009 року та з 22.01.2010 року по 21.06.2010 року працював електрослюсарем підземним з повним робочим днем у шахті.

Відповідно суд наголошує, що трудова книжка позивача містить достатні дані для визначення зазначених періодів в якості пільгового стажу без надання відповідних довідок.

Таким чином періоди з з 05.05.1998 року по 07.08.2000 року, з 01.08.2008 року по 07.06.2009 року та з 22.01.2010 року по 21.06.2010 року підлягають зарахуванню до пільгового стажу позивача.

Щодо незарахування періоду роботи позивача з 01.06.1997 року по 04.05.1998 року на підприємстві ДП «Селидіввугілля» ВП «Шахта «Курахівська» до стажу роботи, що надає право на призначення пільгової пенсії, суд виходить з наступного.

Згідно із виписками з наказу ДП «Селидіввугілля» ВП «Шахта «Курахівська» від 29.08.1994 року № 406, від 30.08.1999 року № 75т, від 30.08.2004 року № 892 за підсумками атестації робочих місць за умовами праці підтверджено право на пільгову пенсію за Списком № 1 розділу 1 підрозділу № 1 код КП 1010100а, 1.1а за професією електрослюсар підземний (а.с.34).

Згідно з кодом 1010100а підрозділу 1 розділу І Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162 (який діяв до 16 січня 2003 року), правом пільгового пенсійного забезпечення користуються всі робітники, зайняті повний робочий день на підземних роботах в шахтах, рудниках і копальнях на видобуванні корисних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників, копалень.

Таким чином, професії електрослюсаря підземного та прохідника підземного з повним робочим днем під землею передбачені Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162.

Посилання відповідача в рішенні про відмову в призначенні пенсії на відсутність довідок про спуски в шахту, як на підставу для відмови в зарахуванні спірних періодів роботи до пільгового стажу, є незмістовним та безпідставним, оскільки діючим пенсійним законодавством не передбачено такої умови для зараховування до пільгового стажу періодів роботи, які дають право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Отже, підстави для незарахування періоду роботи позивача з 01.06.1997 року по 04.05.1998 року до стажу роботи, що надає право на призначення пільгової пенсії, відсутні.

Щодо незарахування до пільгового та страхового стажу періоду роботи позивача з 03.09.2007 року по 04.07.2008 року на підприємстві ТОВ «Спецшахтопроходка» через непідтвердження сплати страхових внесків та незарахуванні до страхового стажу періоду роботи позивача з 01.06.2018 року по 31.10.2020 року та з 01.11.2020 року по 14.11.2020 року на підприємстві ДП «Селидіввугілля» ВП шахта «Курахівська», оскільки відсутні відомості про плату щомісячних страхових внесків та відсутня сума нарахованої заробітної плати за цей період, суд зазначає таке.

Частиною першою статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно частини першої статті 15 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.

Відповідно до статті 11 цього Закону, обчислення страхових внесків застрахованих осіб здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Положеннями статті 20 Закону №1058-IV, сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду, а сум страхових внесків до накопичувальної системи пенсійного страхування - на банківський рахунок Накопичувального фонду або на банківський рахунок обраного застрахованою особою недержавного пенсійного фонду - суб`єкта другого рівня системи пенсійного забезпечення. Страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків. Страхувальники зобов`язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є: для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього Закону, - календарний місяць. Днем сплати страхових внесків вважається: у разі перерахування сум страхових внесків у безготівковій формі з банківського рахунку страхувальника на банківський рахунок органу Пенсійного фонду - день списання установою банку, органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з банківського (спеціального реєстраційного) рахунку страхувальника незалежно від часу її зарахування на банківський рахунок органу Пенсійного фонду. Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Системний аналіз вказаних вище нормативно-правових актів дає підстави дійти висновку, що до страхового стажу зараховується період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески.

Отже, періоди роботи, за які підприємство-страхувальник нарахувало застрахованій особі - працівнику заробітну плату та утримало з неї відповідні страхові внески (єдиний внесок), повинні зараховуватися до страхового стажу цієї застрахованої особи-працівника незалежно від того, чи сплатило фактично підприємство-страхувальник ці страхові внески, чи ні.

Суд зазначає, що страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування найманих працівників та інших осіб, які належать до кола осіб, що підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та зазначені у статті 11 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», сплачуються їх роботодавцями та безпосередньо застрахованими особами. Механізм обов`язкового пенсійного страхування передбачає відповідні державні гарантії реалізації застрахованими особами своїх пенсійних справ.

Так, зокрема статтею 113 Закону № 1058 передбачено, що держава створює умови для функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування і гарантує дотримання законодавства з метою захисту майнових та інших прав і законних інтересів осіб стосовно здійснення пенсійних виплат.

Згідно частини першої статті 16 Закону № 1058, застрахована особа має право отримувати від страхувальника підтвердження про сплату страхових внесків, вимагати від страхувальників сплати внесків, у тому числі в судовому порядку тощо.

З цим правом кореспондується обов`язок страхувальника нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески (п. 6 частини другої статті 17 Закону № 1058) незалежно від фінансового стану платника (частина дванадцята статті 20 Закону № 1058).

Статтею 106 Закону України № 1058-XV передбачено, що відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.

З аналізу зазначених норм убачається, що обов`язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату внесків законом покладено на страхувальника.

Згідно з пунктом 10 частини першої статті 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010, № 2464-VI ( далі Закон №2464) страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов`язані сплачувати єдиний внесок.

Зокрема частиною першою статті 4 Закону №2464 встановлено, що платниками єдиного внеску є роботодавці.

Згідно з частиною другою статті 25 Закону № 2464-VI у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов`язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Податковим кодексом України встановлено, що особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку ( п. 171.1 статті 171).

Суд зазначає, що працівник не може нести відповідальність у вигляді позбавлення права на включення періоду роботи до страхового та пільгового стажу за порушення, яке вчинене роботодавцем - платником страхових внесків (єдиного внеску).

Отже, позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов`язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу при перерахунку пенсії позивачу періоди його роботи.

Такі висновки узгоджуються із правовою позицією, яка була викладена Верховним Судом зокрема, у постановах від 09.09.2019 у справі №242/5448/16-а, від 31.10.2019 № 266/1994/17, які відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України мають бути враховані судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Крім того, згідно із частинами другою, четвертою статті 24 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону №1058-IV за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до 01.01.2004 - на підставі документів та порядку, визначеному законодавством, що діяло раніше. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

За змістом частини другої статті 4 Закону №1058-IV якщо міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про пенсійне забезпечення, то застосовуються норми міжнародного договору.

Відповідно до вимог статті 1 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року, пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць даної угоди та членів їх сімей проводиться за законодавством держави, на території якого вони проживають.

Статтею 6 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення встановлено, що призначення пенсій громадянам держав - учасниць Угоди проводиться за місцем проживання. Для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав - учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набуття чинності цією Угодою.

На переконання суду, виходячи із змісту наведених вище правових норм, порушення страхувальником вимог законодавства щодо порядку та строків сплати страхових внесків (у зв`язку із чим утворилася заборгованість зі сплати таких внесків) тягне негативні наслідки лише щодо самого страхувальника (зокрема, у вигляді сплати недоїмки, штрафних санкцій та пені) та не може мати негативних наслідків для застрахованої особи у вигляді незарахування до страхового та пільгового стажу періоду роботи, протягом якого такій особі нараховувалася заробітна плата, на яку у свою чергу нараховувалися та сплачувалися страхові внески, а тому у відповідача відсутні підстави не зараховувати до страхового та пільгового стажу для призначення пенсії періоди роботи позивача з 03.09.2007 року по 04.07.2008 року, з 01.06.2018 року по 31.10.2020 року та з 01.11.2020 року по 14.11.2020 року.

На підставі викладеного, суд приходить висновку, що рішення відповідача про відмову позивачу в призначенні пенсії не відповідає вимогам щодо всебічного, повного та об`єктивного розгляду всіх поданих документів, є неправомірним, а тому суд вважає позовні вимоги про скасування цього рішення обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Відповідно до норм частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

На підставі викладеного вище, враховуючи приписи статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про недоведеність відповідачем правомірності спірного рішення, як наслідок, рішення відповідача від 17 листопада 2021 року № 2286 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії згідно з частиною третьою статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» є протиправним та підлягає скасуванню, а адміністративний позов - задоволенню в частині зобов`язання ГУ ПФУ в Донецькій області повторно розглянути заяву позивача від 15.11.2020 року про призначення пенсії, зарахувавши до його страхового та пільгового стажу роботи періоди з 01.06.2018 року по 31.10.2020 року, з 01.11.2020 року по 14.11.2020 року та до пільгового стажу роботи період з 02.01.1991 року по 08.01.1991 року, з 01.06.1997 року по 04.05.1998 року, з 05.05.1998 року по 07.08.2000 року, з 01.08.2008 року по 07.06.2009 року, з 22.01.2010 року по 21.06.2010 року, з 03.09.2007 року по 04.07.2008 року, відповідно до частини третьої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та статті 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення", застосувавши при розрахунку стажу пенсії позивача роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8 Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від року працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день роботах, передбачених статтею 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

В зв`язку із задоволенням позову, згідно статті 139 КАС України, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають стягненню судові витрати в сумі 908,00 грн.

Керуючись статтями 2, 5-11, 14, 72-78, 90, 143, 242- 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ: 13486010, місцезнаходження: 84122, Донецька обл., м. Слов`янськ, пл. Соборна,3) про визнання незаконним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 17.11.2020 року № 2286 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 відповідно до частини третьої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторного розглянути заяву ОСОБА_1 від 15.11.2020 року про призначення пенсії, зарахувавши до його страхового та пільгового стажу роботи періоди з 01.06.2018 року по 31.10.2020 року, з 01.11.2020 року по 14.11.2020 року та до пільгового стажу роботи період з 02.01.1991 року по 08.01.1991 року, з 01.06.1997 року по 04.05.1998 року, з 05.05.1998 року по 07.08.2000 року, з 01.08.2008 року по 07.06.2009 року, з 22.01.2010 року по 21.06.2010 року, з 03.09.2007 року по 04.07.2008 року, відповідно до частини третьої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та статті 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення", застосувавши при розрахунку стажу пенсії ОСОБА_1 роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8 Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від року працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день роботах, передбачених статтею 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення", з урахуванням висновків суду.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ: 13486010, місцезнаходження: Донецька область, м. Слов`янськ, пл. Соборна, 3) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяті днів з дня складання повного тексту рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено та підписано 30 листопада 2021 року.

Суддя Т.О. Шувалова