Рішення № 101521818, 25.11.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 листопада 2021 р. Справа№200/5592/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шинкарьової І.В., при секретарі судового засідання Заїченко Я.В., розглянувши в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства Д.О.К. Приватне підприємство до ГУ ДПС у Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання відповідача вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач, приватне підприємство «Д.О.К» звернулось з позовом до ГУ ДПС у Донецькій області про визнання бездіяльності, стосовно несвоєчасного внесення даних про відсутність податкового боргу, протиправною та відшкодувати шкоду, заподіяну протиправною та відшкодувати шкоду, заподіяну протиправною бездіяльністю у розмірі однієї мінімальної заробітної плати, встановленою станом на дату визнання такої бездіяльності незаконною.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що судовими рішеннями від 31.05.2019 по справі №200/1473/19-а, що набрало законної сили 28.08.2019, рішенням суду від 16.10.2019 по справі №200/9274/19-а, що набрало законної сили 20.12.2019, всі податкові вимоги зі сплати єдиного внеску визнані такими, порушують права позивача та скасовані.

Відсутність податкового боргу зобов`язує контролюючий орган до внесення даних про відсутність податкового боргу платника податку. Натомість, податковий орган н виконав свій обов`язок щодо внесення даних про відсутність податкового боргу та продовжує вважати про наявність податкового боргу у платника податку. Наслідком цього податкового правопорушення стало чергове податкове повідомлення – рішення від 18.09.2020 № 0011550434 про застосування штрафу та пені за несплату єдиного внеску, який згідно відомостям, зазначеним у рішенні, нараховуються з 21.12.2018.

Просить також відшкодувати заподіяну шкоду у розмірі однієї мінімальної заробітної плати, встановленою станом на дату визнання такої бездіяльності незаконною.

Ухвалою суду від 17.05.2021 позовна заява була залишена без руху.

Ухвалою від 31.05.2021 було відкрите провадження, вирішено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження.

22.06.2021 відповідачем надано відзив на адміністративний позов. Відповідач позовні вимоги не визнав. Посилаючись на норми Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», зазначив, що позивач зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

Відзиві також міститься клопотання про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою 27.07.2021 було задоволено клопотання відповідача, було вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням. Підготовче засідання призначено на 19.08.2021.

Ухвалою від 23.09.2021 було замінено відповідача Головне управління ДПС у Донецькій області (ЄДРПОУ 43142826) на Головне управління ДПС у Донецькій області (код відокремленого підрозділу 44070187).

Ухвалою суду від 02.11.2021 було закрите підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 16 листопада 2021 року о 13:00 год. в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду за адресою: 84122, м. Слов`янськ, вул. Добровольського, 1.

Розгляд справи відкладено з 16 листопада 2021 року на 25 листопада 2021 року о 14:00 год. у зв`язку із неявкою представника позивача до судового засідання.

У судове засідання 25 листопада 2021 року сторони не з`явились, представник відповідача просив суд розглядати справу за правилами письмового провадження.

Дослідивши надані сторонами докази суд встановив наступне.

Позивач приватне підприємство «Д.О.К.» зареєстровано в якості юридичної особи з 18.06.2005, включено до ЄДРПОУ за № 32467194, юридична адрес: 85612, Донецька обл., м. Мар`нський район, м. Курахове, вул. Побєди, буд. 49.

Відповідач - Головне управлінні державної податкової служби у Донецькій області суб`єкт владних повноважень, на якого чинним законодавством покладені владні управлінські функції стосовно контролю у сфері податкових взаємовідносин.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 31.05.2019 по справі №200/1473/19-а задоволено позовні вимоги ПП «Д.О.К.» до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області, скасовані позовні вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 09.11.2018 року № Ю-45800-49 на суму 2784,67 грн., від 04.12.2018 року № Ю-45800-49 на суму 1828,89 грн., від 08.01.2018 року № Ю-45800-49 на суму 1880,46 грн., від 07.02.2019 року № Ю-45800-49 на суму 1764,46 грн.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 16.10.2019 по справі №200/9274/19-а задоволені позовні вимоги ПП «Д.О.К» до Головного управління ДПС у Донецькій області про скасування вимог про сплату боргу (недоїмки), скасовані вимоги про сплату боргу від 11.03.2019 №Ю-45800-49 на суму 2077,20 грн., від 11.05.2019 №Ю-45800-49 на суму 2077,21 грн., від 06.06.2019 №Ю-45800-49 на суму 2657,21 грн., від 05.07.2019 №Ю-45800-49 на сума 6551,63 грн., від 09.08.2019№Ю-45800-49 на суму 2657,21 грн.

В рішеннях зазначено, що «відповідно до п. 9-4 розділу VIII Закону №2464-VІ (п.9-3 в редакції Закону №2464-VI чинній до Закону №219-VІІІ від 02.03.2015), платники єдиного внеску, визначені статтею 4 цього Закону, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у ст.2 Закону України від 02.09.2014 № 1669-VII "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" (далі Закон № 1669-VII), де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов`язків, визначених частиною другою статті 6 Закону №2464-VІ, на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану. Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції. «…»

Отже, з наведених вище нормативно-правових актів вбачається, що на час виникнення спірної суми недоїмки та на час прийняття відповідачем спірних вимог населені пункти, в яких знаходяться позивач, відповідач та органи доходів та зборів, в яких перебуває позивач, включені до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція. Оскільки Указ Президента України від 14 квітня 2014 року №405/2014 набув чинності, із врахуванням змісту ч.1 ст.1 Закону №1669-VII період проведення антитерористичної операції розпочався. Про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України не публіковувався, проведення антитерористичної операції триває.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що починаючи з 14 квітня 2014 року позивач звільнений від обов`язку щодо сплати єдиного внеску у строки, встановлені Законом України №2464-VI.»

Згідно з особовою карткою наданою відповідачем станом на 31.12.2020 у позивача недоїмка зі сплати єдиного внеску відсутня.

Позивач зазначає, що має місце бездіяльність, стосовно несвоєчасного внесення даних про відсутність податкового боргу.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 67 Конституції України встановлений обов`язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Ст. 92 Конституції України передбачено, що виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення, і виключно законами України встановлюються, зокрема, система оподаткування, податки і збори.

Відповідно до абз. 2 п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», яка визначає платників єдиного внеску, платниками єдиного внеску є роботодавці - підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Згідно з ч. 2 ст. 6 вказаного Закону, платник єдиного внеску, зокрема, зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Частинами 8 та 9 ст. 9 вказаного Закону визначено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Відповідно до ч. 4 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

Організацію діяльності з ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , до 04.04.2021 з 05.04.2021 втратив чинність, був визначений Порядком ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 07 квітня 2016 року № 422 (далі - Порядок № 422).

Пунктом 1 розділу ІІ Порядку передбачено, що з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.

Інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами.

Облікові та звітні показники включаються до еталонних довідників з подальшим обов`язковим внесенням відповідних змін до реєстрів операцій та показників, які формуються ДФС за погодженням Міністерства фінансів України.

Облік нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску відображається в ІКП окремими обліковими операціями в хронологічному порядку. При цьому кожна операція фіксується в окремому рядку із зазначенням виду операції та дати її проведення. Інформаційна система органів ДФС після відображення облікової операції забезпечує автоматичне проведення в ІКП розрахункових операцій. При погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник, у першу чергу зараховуються у рахунок податкового зобов`язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник, у наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу у рахунок пені згідно з черговістю їх виникнення (підпункт 4 пункту 2 розділу ІІІ Порядку № 422).

У постанові від 15.12.2015 року у справі № 814/1645/14 Верховний Суд України дійшов висновку, що відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов`язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, урегульовані Податковим кодексом України. Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів. Інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Висновки, викладені в акті перевірки, є відображенням дій податкових інспекторів та не породжують правових наслідків для платника податків і, відповідно, такий акт не порушує прав останнього. Дії контролюючого органу щодо внесення до Інтегрованої системи змін показників податкової звітності суб`єктів господарювання в частині податкового кредиту та податкових зобов`язань на підставі акта перевірки без прийняття податкових повідомлень-рішень не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовується для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань) з метою здійснення податкового контролю.

Суд вважає, що для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла за результатами податкового контролю, і така інформація не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку. Крім того, позивачем дії відповідача щодо зарахування з порушенням або незарахування сплачених сум єдиного внеску не оскаржуються.

Також суд наголошує, що предметом позову у справах №200/1473/19-а, №200/9274/19-а, було оскарження вимог ГУ ДПС України та судовими рішеннями не було зобов`язано контролюючий орган провести коригування (списати) суму боргу в інтегрованій картці платника єдиного соціального внеску.

Порядок списання податкового боргу визначений чинним законодавством.

Відповідно до п. 9-4 розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2464-VI, недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу. (Пункт 9-4 розділу VIII виключено на підставі Закону № 440-IX від 14.01.2020.)

Так, згідно з пунктом 101.1 статті 101 Податкового кодексу України, списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.

Пунктом 101.2 статті 101 Податкового кодексу України, під терміном «безнадійний» розуміється:

101.2.1. податковий борг платника податку, визнаного в установленому порядку банкрутом, вимоги щодо якого не були задоволені у зв`язку з недостатністю майна банкрута;

101.2.2. податковий борг фізичної особи, яка:

визнана у судовому порядку недієздатною, безвісно відсутньою або оголошена померлою, у разі недостатності майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом;

померла, у разі недостатності майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом;

понад 720 днів перебуває у розшуку;

101.2.3. податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений цим Кодексом;

101.2.4. податковий борг платника податків, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин);

101.2.5. податковий борг платника податків, щодо якого до Державного реєстру внесено запис про його припинення на підставі рішення суду, а для банків - на підставі рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про затвердження звіту про завершення ліквідації банку або рішення Національного банку України про затвердження ліквідаційного балансу, ухвалення остаточного звіту ліквідатора і завершення ліквідаційної процедури.

Відповідно до пункту 3.1 Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів від 10.10.2013 року № 577 (далі - Порядок), визначення сум безнадійного податкового боргу, що підлягає списанню органами доходів і зборів, здійснюється на підставі даних інформаційних систем органів доходів і зборів (далі - ІС) станом на день виникнення безнадійного податкового боргу.

Пунктами 4.1, 4.2 зазначеного Порядку передбачено, що у випадках, передбачених підпунктом 4 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, платник податків звертається до органу доходів і зборів за місцем обліку безнадійного податкового боргу та/або за місцем обліку такого платника з письмовою заявою, в якій зазначаються суми податків та зборів, що підлягають списанню.

До заяви обов`язково додаються документи, зазначені в підпункті 4 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, які підтверджують, що податковий борг вважається безнадійним.

За результатами розгляду документів, наданих платником податків, керівник (його заступник) органу доходів і зборів за наявності підстав приймає рішення про списання безнадійного податкового боргу, яке оформляється на бланку за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Рішення про списання безнадійного податкового боргу складається у двох примірниках: перший - для платника податків, другий - для органу доходів і зборів.

З аналізу вищезазначених положень слідує, що списанню підлягає лише безнадійний борг, який списується на підставі рішення відвідного територіального органу.

Судом встановлено, що позивач у визначеному законом порядку не звертався до податкового органу з заявою про списання безнадійного податкового боргу та рішення стосовно того списання податковим органом не приймалося.

Таким чином, позивачем не наведено, а судом не встановлено, які норми Податкового кодексу України та Порядку №422 відповідачем порушено під час адміністрування платежів позивача з єдиного внеску, а відтак, вимоги позивача про виключення з інтегрованої картки нараховану недоїмку з єдиного внеску в розмірі 23 784 грн. 11 коп. є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Крім того, суд звертає увагу на той факт, що Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» не скасовує обов`язків платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а надавав можливість на період антитерористичної операції не виконувати їх у встановлені строки (своєчасно) та в повному обсязі.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання бездіяльність відповідача, яка полягає у неприведені у відповідність облікових даних інформаційної системи органу доходів і зборів та інтегрованої картки позивача шляхом виключення боргу на суму 23 784 гривень 11 копійок, протиправною та зобов`язання відповідача виключити з інтегрованої картки позивача нараховану недоїмку з єдиного внеску в розмірі 23 784 гривень 11 копійок не підлягають задоволенню.

Підстави для розподілу судових витрат, у відповідності до вимог ст. 139 КАС України, - відсутні.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 9, 77, 90, 132, 139, 242-244, 246, 255, 271, 283, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог Приватного підприємства «Д.О.К» до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання бездіяльності, стосовно несвоєчасного внесення даних про відсутність податкового боргу, протиправною та відшкодувати шкоду, заподіяну протиправною та відшкодувати шкоду, заподіяну протиправною бездіяльністю у розмірі однієї мінімальної заробітної плати, встановленою станом на дату визнання такої бездіяльності незаконною - відмовити.

Вступна та резолютивна частини рішення оголошено у судовому засіданні 25 листопада 2021 року.

Повне рішення суду складено та підписано 01 грудня 2021 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.В. Шинкарьова