Рішення № 101521780, 29.11.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 листопада 2021 р. Справа№200/12392/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шинкарьової І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовної заявою ОСОБА_1 до Добропільської міської ради про визнання протиправними дій, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

22 вересня 2021 року позивач, ОСОБА_1 , подав до суду адміністративний позов до відповідача, Добропільської міської ради, в якому просив:

- визнати протиправними дії Добропільської міської ради щодо відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність площею 2,0 гектари для ведення особистого селянського господарства позивачу;

- скасувати рішення Добропільської міської ради №8/12-24 від 18.08.2021 в частині визначення переліку вільних земельних ділянок комунальної власності сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, права на які підлягають продажу на земельних торгах у формі аукціону та надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий №14220888000:01:000:1657) сільськогосподарського призначення комунальної власності, права на яку підлягають продажу на земельних торгах у формі аукціону, відповідно до пункту № 1 додатку до даного рішення міської ради;

- зобов`язати Добропільську міську раду надати дозвіл позивачу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки вказаної у викопіюванні з публічної кадастрової карти доданому до клопотання №04-01/10142 від 26.07.2021 безоплатно у власність площею 2,0 гектари для ведення особистого селянського господарства.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що 21 липня 2021 року через Центр надання адміністративних послуг у м. Добропіллі подав клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність площею 2,0 гектари для ведення особистого селянського господарства з доданими до нього документами, зокрема, викопіювання з Публічної кадастрової карти України з відміченою ділянкою землі, яку хотів отримати у власність. 18 серпня 2021 року рішенням Добропільської міської ради №8/12-24 обрана позивачем земельна ділянка була включена до переліку вільних земельних ділянок комунальної власності сільськогосподарського призначення, права на які підлягають продажу на земельних торгах у формі аукціону. При цьому, клопотання не було розглянуто на цій сесії. 19 серпня 2021 року листом за №03/1393-14/02 відповідач відмовив у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою відведення бажаної земельної ділянки, оскільки остання знаходиться в межах сформованої земельної ділянки з кадастровим номером 1422088000:01:000:1657. Жодного підтвердження того, що бажана земельна ділянка фактично виставлена на торги немає. На думку позивача, відповідач протиправно відмовив у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Відповідач подав відзив на адміністративний позов, в якому позов не визнав з наступних підстав. Рішенням Добропільської міської ради від 18 серпня 2021 року №8/12-24 земельна ділянка з кадастровим номером 1422088000:01:000:1657, площею 22,1726 га (цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва) включена до Переліку земельних ділянок право оренди на яку буде реалізовано на земельних торгах (аукціоні). Враховуючи те, що рішення Добропільської міської ради від 18 серпня 2021 року №8/12-24 розповсюджується на бажану земельну ділянку, щодо якої позивачем подано клопотання, відповідно до ч. 3 ст. 136 Земельного кодексу України це є самостійною підставою для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Встановивши, що бажана земельна ділянка входить до складу земельної ділянки з кадастровим номером 1422088000:01:000:1657, відповідач діяв в єдиний можливий спосіб, враховуючи пряму заборону встановлену Земельним кодексом України щодо неможливості відчуження земельних ділянок права на які виставлені на земельні торги, до завершення торгів.

27 вересня 2021 року відкрито провадження у справі та її розгляд призначений за правилами спрощеного позовного провадження.

Дослідивши докази, письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти нього, суд встановив наступне.

21 липня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Добропільської міської ради з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею до 2,00 га для особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення Добропільської міської ради, до якого була додано викопіювання з публічної кадастрової карти (Світлівської сільської ради) Добропільської міської ради.

03 серпня 2021 року згідно з відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно зареєстровано право власності Добропільської міської ради на земельну ділянку кадастровий номер 1422088000:01:000:1657, площею 22,1726 га .

18 серпня 2021 року рішенням Добропільської міської ради №8/12-24 “Про визначення переліку вільних земельних ділянок комунальної власності сільськогосподарського призначення, права на які підлягають продажу на земельних торгах у формі аукціону земельна ділянка з кадастровим номером 14220888000:01:000:1657, орієнтованою площею 20,0000 га включена в переліку вільних земельних ділянок комунальної власності сільськогосподарського призначення, права на які підлягають продажу на земельних торгах у формі аукціону, також наданий дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки сільськогосподарського призначення (кадастровий номер 14220888000:01:000:1657) площею 28,5533 на дві земельні ділянки, права на які підлягають продажу на земельних торгах у формі аукціону.

19 серпня 2021 року Добропільська міська рада листом за №03/1392-14/02 повідомила позивача, що його клопотання від 21 липня 2021 року (вх. №04-01/10142 від 26 липня 2021 року) розглянуто, бажана земельна ділянка знаходиться у межах земельної ділянки з кадастровим номером 1422088000:01:000:1657, вказана ділянка включена переліку вільних земельних ділянок комунальної власності сільськогосподарського призначення, права на які підлягають продажу на земельних торгах у формі аукціону, позивачу запропоновано обрати іншу земельну ділянку або звернутися до іншої ради.

20 жовтня 2021 року рішенням Добропільської міської ради №8/14-89 внесені зміни до рішення Добропільської міської ради №8/12-24 від 18 серпня 2021 року “Про визначення переліку вільних земельних ділянок комунальної власності сільськогосподарського призначення, права на які підлягають продажу на земельних торгах у формі аукціону” кадастровий номер земельної ділянки 1422088000:01:000:1657 замінений на кадастровий номер 1422088000:01:000:1657.

Вирішуючи спір, що виник між сторонами, суд виходить з наступного.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону (стаття 14 Конституції України).

Земельні правовідносини врегульовані Земельним кодексом України (далі – ЗК України), а також іншими нормативно-правовими актами, які прийняті відповідно до Конституції України та цього Кодексу.

Відповідно до пункту “б” частини 1 статті 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

За приписами статті 116 ЗК України:

1. Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу.

2. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

3. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі:

а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян;

б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;

в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

4. Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду цільового призначення.

5. Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Згідно з пунктом “б” частини 1 статті 121 ЗК України Громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Підставою для набуття прав на земельну ділянку є відповідне рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Відповідно до частини 6 статті 118 ЗК України Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, клопотання подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно з частиною 7 статті 118 ЗК України відповідний […] орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки […] комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Отже, відповідно до вищевказаних приписів законодавства порядок безоплатної передачі земельних ділянок у власність громадянам передбачає визначену земельно-правову процедуру, яка включає такі послідовні стадії: 1) подання громадянином клопотання до відповідного органу місцевого самоврядування щодо отримання земельної ділянки у власність; 2) отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (або мотивовану відмову у його наданні); 3) після розроблення проекту землеустрою такий проект погоджується, зокрема з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин у відповідності до приписів статті 186-1 ЗК України; 4) здійснення державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі; 5) подання громадянином погодженого проекту землеустрою до відповідного органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки комунальної власності у власність, про що, в свою чергу, такий орган у двотижневий строк, зобов`язаний прийняти відповідне рішення.

Аналіз наведених норм права, якими врегульовано процедуру безоплатного отримання земельних ділянок, свідчить про те, що всі дії відповідних суб`єктів земельно-правової процедури є взаємопов`язаними, послідовними і спрямовані на досягнення результату у вигляді отримання земельної ділянки у власність.

Визначена законом процедура є способом дій відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування у відповідь на звернення громадян щодо того чи іншого “земельного” питання. У світлі вимог частини 2 статті 19 Конституції України дотримання відповідним органом встановленої законом процедури є обов`язковим.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 1 статті 10 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” від 21 травня 1997 року №280/97-ВР (далі - Закон №280/97-ВР) міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Повноваження відповідних органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або користування та порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування встановлені статтями 118, 122, 123 ЗК України, статтями 26, 33, 59 Закону №280/97-ВР.

Згідно з пунктом 34 частини 1 статті 26 Закону №280/97-ВР вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин здійснюється виключно на пленарних засіданнях міської ради.

Як було зазначено раніше, частина 6 статті 118 ЗК України передбачає відповідний перелік документів, що має бути поданий до відповідного органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки комунальної власності у власність.

Статтею 118 ЗК України заборонено вимагати додаткові матеріали та документи, які не передбачені цією статтею.

Частиною 7 статті 118 ЗК України визначений перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за результатами розгляду належним чином оформлених клопотання та додатків до нього, який є вичерпним, а саме:

- невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів;

- невідповідність місця розташування об`єкта вимогам прийнятих відповідно до цих законів нормативно-правових актів;

- невідповідність місця розташування об`єкта вимогам генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Зміст наведених норм права свідчить про те, що питання про відмову у наданні дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою має бути вирішено виключено на пленарному засіданні міської ради за наявності підстав для відмови у наданні такого дозволу, зокрема: невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Отже, якщо особою, яка звернулася до відповідного суб`єкта владних повноважень, виконані всі передумови для отримання відповідного дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність, підстави для відмови у наданні такого дозволу відсутні.

При цьому, відмовляючи у наданні дозволу, відповідний орган повинен навести усі підстави відмови.

Судом встановлено, що позивач звернувся до відповідача 26 липня 2021 року, пленарне засідання міської ради відбулося 18 серпня 2021 року, але питання про надання дозволу позивачу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність не було розглянуто.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на статті 134, 136 ЗК України, як на підставу для не розгляду клопотання позивача.

Як зазначалося раніше, відповідач саме на пленарному засіданні ради мав прийняти рішення за результатами розгляду заяви позивача.

Отже, суд дійшов висновку, що відповідач не розглянувши клопотання позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність на пленарному засіданні ради допустив бездіяльність, а не вчинив протиправні дії, як вважає позивач.

Тому, з метою повного захисту порушених прав позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог і визнати вказану бездіяльність протиправною.

Щодо вимог про зобов`язання відповідача надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність, суд зазначає наступне.

Як зазначалося раніше, зміст норм права, якими врегульовано процедуру безоплатного отримання земельних ділянок, свідчить про те, що всі дії відповідних суб`єктів земельно-правової процедури є взаємопов`язаними, послідовними і спрямовані на досягнення результату у вигляді отримання земельної ділянки у власність. Визначена законом процедура є способом дій відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування у відповідь на звернення громадян щодо того чи іншого “земельного” питання. У світлі вимог частини 2 статті 19 Конституції України дотримання відповідним органом встановленої законом процедури є обов`язковим.

Отже, суд не є органом, уповноваженим на вирішення вказаного питання, а лише має компетенцію на здійснення судового контролю за відповідністю чинному законодавству оскаржуваного рішення, дії чи бездіяльності відповідного суб`єкта владних повноважень, тому прийняття судом рішення за клопотанням позивача замість відповідача буде втручанням у дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень.

Згідно з частиною 1 статті 372 КАС України у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб`єктів владних повноважень можуть бути покладені обов`язки щодо забезпечення виконання рішення.

Тому, належним способом захисту буде зобов`язання відповідача розглянути клопотання про надання позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність та прийняти відповідне рішення на першому пленарному засіданні сесії, яка буде скликана в календарному місяці наступному після дати набрання законної сили даним рішенням.

Щодо позовних вимог про скасування рішення відповідача №8/12-24 від 18 серпня 2021 року в частині визначення переліку вільних земельних ділянок комунальної власності сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, права на які підлягають продажу на земельних торгах у формі аукціону та надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровій номер 14220888000:01:000:1657) сільськогосподарського призначення комунальної власності, права на яку підлягають продажу на земельних торгах у формі аукціону, відповідно до пункту №1 додатку до даного рішення міської ради, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Суд повторює, що у світлі вимог частини 2 статті 19 Конституції України дотримання відповідачем встановленої законом процедури безоплатного отримання громадянами України земельних ділянок у власність є обов`язковим.

Згідно з частиною 3 статті 134 ЗК України земельні торги не проводяться при наданні (передачі) земельних ділянок громадянам у випадках, передбачених статтями 34, 36 та 121 цього Кодексу, а також передачі земель загального користування садівницькому товариству та дачному кооперативу. Земельні торги не проводяться при безоплатній передачі земельних ділянок особам, статус учасника бойових дій яким надано відповідно до пунктів 19-21 частини першої статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Судом встановлено, що позивач звернувся до відповідача з приводу безоплатної передачі земельної ділянки із земель комунальної власності для ведення особистого селянського господарства (стаття 121 ЗК України), але відповідач, за наявності не розглянутого клопотання позивача, прийняв рішення виставити бажану земельну ділянку на земельні торги. Отже, відповідач створив штучні умови, які унеможливлюють розгляд клопотання позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність.

Таким чином, для того щоб відповідач мав можливість розглянути вказане клопотання на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку, слід визнати протиправним та скасувати рішення відповідача №8/12-24 від 18 серпня 2021 року в частині визначення переліку вільних земельних ділянок комунальної власності сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, права на які підлягають продажу на земельних торгах у формі аукціону та надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровій номер 14220888000:01:000:1657) сільськогосподарського призначення комунальної власності, права на яку підлягають продажу на земельних торгах у формі аукціону, відповідно до пункту №1 додатку до даного рішення міської ради, земельної ділянки вказаної у викопіюванні з публічної кадастрової карти доданому до клопотання позивача

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі “Hirvisaari v. Finland” від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі “Ruiz Torija v. Spain” від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 908,00 грн., що підтверджується квитанцією від 18 вересня 2021 року.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За приписами частини 3 статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Частиною 8 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у випадку якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

З огляду на таке, суд вважає за можливе покласти на відповідача витрати, пов`язані із розглядом цієї справи.

Таким чином, на користь позивача підлягає відшкодуванню сума судового збору, а саме у розмірі 908,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань з відповідача.

Керуючись статтями 2, 5-10, 20, 22, 25, 47, 72-77, 90, 132, 139, 143, 241-246, 250, 251, 255, 295, 297, 372 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

адміністративний позов ОСОБА_1 до Добропільської міської ради про:

визнання протиправними дії відповідача щодо відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність площею 2,0 гектари для ведення особистого селянського господарства позивачу;

скасування рішення відповідача №8/12-24 від 18.08.2021 в частині визначення переліку вільних земельних ділянок комунальної власності сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, права на які підлягають продажу на земельних торгах у формі аукціону та надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий №14220888000:01:000:1657) сільськогосподарського призначення комунальної власності, права на яку підлягають продажу на земельних торгах у формі аукціону, відповідно до пункту № 1 додатку до даного рішення міської ради;

зобов`язання відповідача надати дозвіл позивачу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки вказаної у викопіюванні з публічної кадастрової карти доданому до клопотання №04-01/10142 від 26.07.2021 безоплатно у власність площею 2,0 гектари для ведення особистого селянського господарства., - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Добропільської міської ради, яка полягала у не розгляді на пленарному засіданні міської ради клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства від 21 липня 2021 року.

Зобов`язати Добропільську міську раду розглянути клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства від 21 липня 2021 року та прийняти відповідне рішення.

Визнати протиправним та скасувати рішення Добропільської міської ради №8/12-24 від 18 серпня 2021 року “Про визначення переліку вільних земельних ділянок комунальної власності сільськогосподарського призначення, права на які підлягають продажу на земельних торгах у формі аукціону”, в редакції рішення Добропільської міської ради №8/14-89 від 20 жовтня 2021 року, в частині визначення переліку вільних земельних ділянок комунальної власності сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, права на які підлягають продажу на земельних торгах у формі аукціону та надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровій номер 1422088000:01:000:1657) сільськогосподарського призначення комунальної власності, права на яку підлягають продажу на земельних торгах у формі аукціону, відповідно до пункту №1 додатку до даного рішення міської ради, земельної ділянки вказаної у викопіюванні з публічної кадастрової карти доданому до клопотання від 21 липня 2021 року.

В інший частині позовних вимог – відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Добропільської міської ради на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 908 (дев`ятсот всім) гривень 00 копійок.

Повний текст рішення складено та підписано 29 листопада 2021 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.В. Шинкарьова