Рішення № 101521638, 04.11.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 листопада 2021 р. Справа№200/8070/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Шувалової Т.О.,

секретаря судового засідання Ященко А.В.,

за участю:

позивач - не з`явився,

відповідач - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного до ОСОБА_1 про відшкодування курсантом витрат, пов`язаних з його утриманням у вищому навчальному закладі,

в с т а н о в и в:

Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (далі - Національна академія) звернулась до Донецького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до ОСОБА_1 , в якому просить:

- стягнути з ОСОБА_1 витрати, пов`язані з його утриманням у закладі вищої освіти у розмірі 113662,67 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 06.08.2020 року відповідача було зараховано на перший курс навчання до Національної академії та з 28.08.2020 року зараховано до списків особового складу академії та всі види забезпечення. 12.04.2021 року відповідач подав рапорт про відрахування його з числа курсантів через небажання продовжувати навчання. 28.05.2021 року відповідача було виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення, зобов`язано відшкодувати витрати, пов`язані з його утриманням в Національній академії у сумі 120142,67 грн. 09.06.2021 відповідач частково відшкодував заборгованість у сумі 6480,00 грн, тому з урахуванням добровільно сплачених коштів, за ним обліковується заборгованість у розмірі 113662,67 грн. У зв`язку з наведеним, позивач просить стягнути з відповідача на користь Національної академії витрати, пов`язані з його утриманням у навчальному закладі, у розмірі 113662,67 грн.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, в якому позов визнав частково, обґрунтовуючи це наступним. Наказом Національної академії від 28.08.2020 року № 205 ОСОБА_1 , зарахованого наказом від 06.08.2020 року № 55-КС на перший курс навчання, призначено на посаду курсанта навчального курсу Військового коледжу сержантського складу національної академії та зараховано до списків особового складу Національної академії та всі види забезпечення. 12.04.2021 року старший сержант ОСОБА_1 звернувся з рапортом щодо відрахування з числа курсантів через небажання продовжувати навчання та наміри укласти контракт з військової частиною А1008 про проходження військової служби. Наказом Національної академії відповідача 28.05.2021 року було відраховано з числа курсантів. Відповідач зазначає, що згідно із пунктом 13 Порядку № 260 грошове забезпечення, виплачене в розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України, як і діяли на дату виплати, поверненню не підлягає, крім випадків повернення сум грошової допомоги (при звільненні з військової служби) у разі скасування наказу відповідного командира про звільнення військовослужбовця з військової служби відповідно до чинного законодавства України. Грошове забезпечення військовослужбовця, за своїм змістом, є винагородою за державну службу особливого характеру,тому вважає, що виплата грошового забезпечення є мінімальною державною гарантією в оплаті праці (професійної діяльності), гарантією соціального захисту військовослужбовця. Крім того, зауважує, що відповідач є діючим військовослужбовцем, який на теперішній час продовжує проходити службу за контрактом у військовій частині А1008. На підставі викладеного, відповідач зазначає, що відсутні підстави для стягнення з курсанта ОСОБА_1 витрат, пов`язаних із утриманням під час навчання, як особи, яка перебувала на публічній службі та продовжує перебувати на публічній службі, у частині відшкодування сум грошового забезпечення у розмірі 92 474, 86 грн, оскільки суми грошового забезпечення військовослужбовця не визначені законом такими, що включаються у витрати, пов`язані із утриманням військовослужбовця у вищому навчальному закладі. При цьому, відповідач не заперечує щодо стягнення з нього на користь позивача наступних витрат, пов`язаних з утриманням ОСОБА_1 у закладі вищої освіти: на продовольче забезпечення - 19 742, 88 грн, медичне забезпечення - 112 грн, спожиті комунальні послуги та енергоносії - 7 812, 93 грн, всього 27 667, 81 грн. Відповідачем 08.05.2021 року добровільно було відшкодовано 6 480, 00 грн. Отже, залишок невідшкодованих витрат складає 21 187, 81 грн (а.с.62-69).

Позивач надав суду відповідь на відзив, в якому позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі, обґрунтовуючи це наступним. Спірні правовідносини виникли у зв`язку із достроковим розірванням контракту через небажання продовжувати навчання відповідачем. 12.04.2021 року старший солдат ОСОБА_1 подав рапорт про відрахування його з числа курсантів Національної академії через небажання продовжувати навчання. У даному рапорті відповідач зазначив про свою обізнаність із обов`язком відшкодувати витрати, пов`язані із його утриманням у навчальному закладі. Позивач зазначає, що Держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія), одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюється Кабінетом Міністрів України. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України. Позивач вказує, що відповідач навчався в Національній академії і зобов`язаний відшкодувати кошти, які Національною академією витрачались на його грошове забезпечення, продовольче забезпечення, медичне забезпечення та спожиті комунальні послуги і енергоносії. Механізм відшкодування курсантами в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищому навчальному закладі визначається «Порядком відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих начальних закладах», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 року № 964. Період навчання, за який здійснюється відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням, визначається з дня зарахування по день виключення курсанта зі списків особового складу ВНЗ. Вказана заборгованість підтверджується довідкою-розрахунком від 28.05.2021 року № 55, розрахунком на утримання коштів за навчання та довідкою-розрахунком щодобово на курсанта ОСОБА_1 . 09.06.2021 року ОСОБА_1 частково відшкодував заборгованість у сумі 6 480, 00 грн, тому з урахуванням добровільно сплачених коштів за відповідачем рахується заборгованість у розмірі 113 662, 67 грн (а.с.81-84).

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 13 серпня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження, вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2021 року вирішено розгляд адміністративної справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, продовжено строк підготовчого засідання на 30 днів, призначено підготовче засідання на 25 жовтня 2021 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2021 року закрито підготовче провадження у справі та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 04 листопада 2021 року.

Про дату, час і місце проведення судового засідання сторони повідомлені в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.

Учасники справи/їх представники до судового засідання не з`явилися.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення на нього, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.

Наказом Національної академії від 06 серпня 2020 року № 55-КС ОСОБА_1 зараховано на перший курс навчання до Військового коледжу сержантського складу Національної академії (а.с.14).

28 серпня 2020 року між Національною академією та ОСОБА_1 укладено контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України (а.с.16).

За змістом контракту відповідач взяв на себе зобов`язання, одним із яких є відшкодувати Міністерству оборони України витрати, пов`язані з утриманням у вищому військовому навчальному закладі, військовому навчальному підрозділі закладу вищої освіти, в якому проходить військову службу (навчання), в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість чи відмови від подальшого проходження військової служби після закінчення вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти у випадках, визначних частиною десятою статті 25 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".

Наказом Національної академії від 28 серпня 2020 року № 205 ОСОБА_1 зарахований курсантом на перший курс навчання та до списків особового складу Національної академії та всі види забезпечення з 28 серпня 2020 року, а на котлове з обіду 28 серпня 2020 року (а.с.15).

Наказом Національної академії від 27 травня 2021 року № 28-КС, на підставі рапорту № 648 від 12 квітня 2021 року, ОСОБА_1 відраховано з числа курсантів першого курсу через небажання продовжувати навчання та достроково розірвано контракт (а.с.18).

Як убачається з витягу з наказу Національної академії від 28 травня 2021 року № 144 відповідача зобов`язано відшкодувати витрати, пов`язані з його утриманням в Національній академії за період з 28 серпня 2020 року по 28 травня 2021 року в сумі 120 142,67 грн (а.с.19).

Відповідно до довідки-розрахунку позивача від 28 травня 2021 року № 55, загальна сума визначених до відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням курсанта ОСОБА_1 за період навчання становить 120 142,67 грн, з яких: грошове забезпечення - 92 474,86 грн, продовольче забезпечення - 19 742,88 грн, речове забезпечення - 0,00 грн, медичне забезпечення - 112,00 грн, спожиті комунальні послуги та енергоносії - 7 812,93 грн, оплата транспортних послуг - 0,00 грн (а.с.21-25).

Відповідач був ознайомлений із довідкою-розрахунком та 28 травня 2021 року попереджений щодо строку оплати до 28.06.2021 року, про що свідчить підпис відповідача на копії довідки-розрахунку Національної академії від 28.05.2021 року № 55 (а.с.20).

Згідно довідки Національної академії від 23 червня 2021 року № 522 відповідач відшкодував позивачу витрати, пов`язані з його утриманням у навчальному закладі на суму 6 480,00 грн. Станом на 23 червня 2021 року за відповідачем рахується заборгованість у сумі 113 662,67 грн (а.с.25).

Відповідно до довідки Національної академії від 07 жовтня 2021 року № 791 за відповідачем станом на 07 жовтня 2021 року рахується заборгованість у розмірі 113 662,67 грн (а.с.51).

Враховуючи факт дострокового розірвання контракту відповідачем, позивач вважає, що останній має відшкодувати витрати, пов`язані з його утриманням у навчальному закладі, в результаті чого, звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Соціальний захист працівників Збройних Сил України забезпечується відповідно до законодавства про працю, про державну службу, інших нормативно-правових актів (стаття 16 Закону № 1934-XII).

Відповідно до статті 2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII), ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України.

Статтею 9 Закону № 2011-XII встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям матеріальне та інше забезпечення у розмірах, що стимулюють заінтересованість громадян України у військовій службі. Військовослужбовці одержують за рахунок держави грошове забезпечення, а також речове майно і продовольчі пайки або за бажанням військовослужбовця грошову компенсацію замість них.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів) є видом військової служби (частина шоста статті 2 Закону № 2232-XII).

Закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України(частина третя статті 24 Закону № 2232-XII).

Згідно із частиною десятою статті 25 Закону № 2232-XII, курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем, невиконання освітньої програми (індивідуального навчального плану - за його наявності) та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення закладу вищої освіти, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п`яти років (десяти років - для осіб офіцерського складу, які оволоділи спеціальностями льотного складу авіації) після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу закладу вищої освіти відповідно до підпунктів «д», «е», «є», «з», «и» пункту 1 та підпунктів «д», «е», «є», «ж», «з» пункту 2 частини п`ятої статті 26 цього Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці заклади освіти, витрати, пов`язані з їх утриманням у закладі вищої освіти, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.

Відповідно до підпункту «ж» пункту 2 частини п`ятої статті 26 «Звільнення з військової служби» Закону № 2232-XII, контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби на підставах:

2) під час дії особливого періоду (крім періодів з моменту оголошення мобілізації - протягом строку її проведення, який визначається рішенням Президента України, та з моменту введення воєнного стану - до оголошення демобілізації):

ж) у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем.

Гарантії правового і соціального захисту громадян України, які виконують конституційний обов`язок щодо захисту Вітчизни, забезпечуються відповідно до законів України «Про Збройні Сили України», «;Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «;Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «;Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у зв`язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей» та іншими законами (стаття 40 Закону № 2232-XII).

Згідно із пунктом 2 «Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України», затвердженим Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008 (далі - Положення № 1153/2008), в редакції на дату відрахування від подальшого навчання, громадяни проходять військову службу у Збройних Силах України (далі - військова служба) в добровільному порядку або за призовом.

У добровільному порядку громадяни проходять військову службу (навчання) за контрактом курсантів у вищих військових навчальних закладах, а також закладах вищої освіти, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти).

З громадянами, які добровільно вступають на військову службу, укладається контракт.

Військова служба закінчується в разі звільнення військовослужбовця з військової служби в запас (пункт 7 Положення № 1153/2008).

Встановлення, зміна або припинення правових відносин військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом та за призовом осіб офіцерського складу (зокрема, присвоєння та позбавлення військового звання, пониження та поновлення у військовому званні, призначення на посади та звільнення з посад, переміщення по службі, звільнення з військової служби, залишення на військовій службі понад граничний вік перебування на військовій службі, направлення за кордон, укладення та припинення (розірвання) контракту, продовження його строку тощо) оформлюється письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких встановлюються Міністерством оборони України (пункт 12 Положення № 1153/2008).

Контракт про навчання набирає чинності з дня призначення особи на посаду курсанта вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти (пункт 23 Положення № 1153/2008).

Згідно із пунктом 36 Положення № 1153/2008, контракт про навчання припиняється (розривається), а курсант відраховується з вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти:

- за рішенням керівника вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти за наявності підстав, передбачених підпунктами «б», «г», «д», «е», «є», «з» та «і» пункту 1, підпунктами «б», «г», «д», «е», «є», «ж» та «з» пункту 2, підпунктами «б» та «в» пункту 3 частини п`ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

- з ініціативи курсанта за наявності підстав, передбачених підпунктами «б», «ґ», «ж» пункту 1, підпунктами «б» та «ґ» пункту 2 частини п`ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Пунктом 227 Розділу XII Положення № 1153/2008 встановлено, що у разі припинення (розірвання) контракту про навчання у випадках, передбачених пунктом 36 цього Положення, військовослужбовці звільняються з військової служби.

Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України визначений «Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», затвердженим наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за № 745/32197 (далі - Порядок № 260).

При цьому пунктом 13 Порядку № 260 передбачено, що грошове забезпечення, виплачене в розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України, які діяли на дату виплати, поверненню не підлягає, крім випадків повернення сум грошової допомоги (при звільненні з військової служби) у разі скасування наказу відповідного командира про звільнення військовослужбовця з військової служби відповідно до чинного законодавства України.

Механізм відшкодування курсантами в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу, а також особами офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п`яти років після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу вищого навчального закладу (далі - вищі навчальні заклади) відповідно до пунктів «е», «є», «ж», «и», «і» частини шостої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищому навчальному закладі (далі - витрати) врегульований «Порядком відшкодування курсантами витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 № 964 (далі - Порядок № 964).

Витрати відшкодовуються Міноборони, МВС, Адміністрації Держприкордонслужби, Управлінню державної охорони, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, Держспецтрансслужбі (пункт 2 Порядку № 964).

Відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов`язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та у зворотному напрямку; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв (пункт 3 Порядку № 964).

Розрахунок фактичних витрат здійснюється вищим навчальним закладом згідно з нормами утримання курсантів (пункт 4 Порядку № 964).

Пунктом 8 Порядку № 964 встановлено, що сума відшкодованих витрат зараховується до спеціального фонду державного бюджету і використовується відповідно до кошторису Міноборони, МВС, Адміністрації Держприкордонслужби, Управління державної охорони, СБУ, Служби зовнішньої розвідки та Держспецтрансслужби.

На виконання пункту 3 Порядку № 964 Міністерством оборони України, Міністерством фінансів України, Міністерством внутрішніх справ України, Міністерством транспорту та зв`язку України, Адміністрацією Державної прикордонної служби України, Управлінням державної охорони України, Службою безпеки України видано спільний наказ «Про затвердження Порядку розрахунку витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах» від 16.07.2007 № 419/831/240/605/537/219/534 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30 липня 2007 р. за N 863/14130; далі - Порядок № 863/14130), яким врегульовано механізм відшкодування курсантами витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, у тому числі у разі дострокового розірвання контракту про проходження військової служби (навчання).

Пунктом 2.1. вказаного Порядку передбачено, що відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у ВНЗ, а саме витрат на: грошове забезпечення; продовольче забезпечення; речове забезпечення; медичне забезпечення; перевезення до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та назад; оплату комунальних послуг та спожитих енергоносіїв.

Згідно з пунктом 2.1.1 Порядку № 863/14130 витратами на грошове забезпечення є отримане курсантом щомісячне грошове забезпечення за весь період навчання.

Щомісячне грошове забезпечення визначається з посадового окладу та додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу та надбавки), передбачених чинним законодавством для цієї категорії військовослужбовців.

Фактичні дані беруться з розрахункових відомостей та інших передбачених документів, що підтверджують виплату щомісячного грошового забезпечення курсанту.

Відповідно до п.п. 2.1.2, 2.1.4, 2.1.6 Порядку N 863/14130 витратами на продовольче забезпечення є витрати, пов`язані із забезпеченням курсанта продовольством згідно з нормами харчування.

Витратами на медичне забезпечення є витрати, пов`язані з наданням медичної допомоги, у тому числі стоматологічної, безпосередньо у ВНЗ, та вартість лікування у військових госпіталях.

До спожитих курсантом ВНЗ комунальних послуг та енергоносіїв належать тепло, гаряча та холодна вода, водовідведення та електроенергія.

Відповідно до пункту 2.3 Порядку розрахунку витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах, у разі дострокового розірвання контракту відповідні служби (підрозділи) забезпечення навчального процесу здійснюють остаточний розрахунок фактичних витрат за відповідними видами забезпечення, складають довідки-розрахунки та подають їх до кадрового підрозділу ВНЗ.

Період навчання, за який здійснюється відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням, визначається з дня зарахування по день виключення курсанта зі списків особового складу ВНЗ.

У наказі про звільнення курсанта сума відшкодування відображається узагальнено та вноситься до книги обліку нестач ВНЗ.

Продовольче забезпечення здійснюється відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 № 426 «Про норми харчування військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань та осіб рядового, начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту та державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації» та наказу Міністерства оборони України від 09.12.2002 № 402 «Про затвердження Положення про продовольче забезпечення Збройних Сил України на мирний час».

Забезпечення комунальними послугами та енергоносіями здійснюється відповідно до «Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України», затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008.

Речове забезпечення здійснюється відповідно до «Інструкції про організацію речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України в мирний час та особливий період», затвердженої наказ Міністерства оборони України від 29.04.2016 № 232, згідно із абзацом дванадцятим пункту 4 розділу ІІІ якого, у разі звільнення з військової служби осіб офіцерського складу, сержантського і старшинського складу та рядового складу, які проходили військову службу за контрактом, за службовою невідповідністю, у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту, засудженням особи до позбавлення волі або обмеженням волі за вироком суду, що набрав законної сили, вартість виданих їм предметів речового майна, строки носіння яких не закінчилися, утримується з урахуванням зносу та проводяться взаєморозрахунки в разі неотримання військовослужбовцем речового майна, право на отримання якого наступило за час проходження служби. Згідно із пунктом 19 вищевказаної Інструкції у разі вибуття зі складу військової частини, з`єднання, виду Збройних Сил, ОК, ВМС окремим військовослужбовцям, командам, підрозділам, військовим частинам, з`єднанням видається атестат на речове майно, який є основним документом для зарахування на речове забезпечення за новим місцем служби. В атестаті відображається забезпеченість речовим майном.

На виконання пункту 3 Порядку № 964, Міністерством оборони України, Міністерством фінансів України, Міністерством внутрішніх справ України, Міністерством транспорту та зв`язку України, Адміністрацією Державної прикордонної служби України, Управлінням державної охорони України, Службою безпеки України видано спільний наказ «Про затвердження Порядку розрахунку витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах» від 16.07.2007 № 419/831/240/605/537/219/534 (далі - Наказ № 419), яким врегульовано механізм відшкодування курсантами витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, у тому числі у разі дострокового розірвання контракту про проходження військової служби (навчання) через небажання продовжувати навчання.

Пунктом 2 Порядку № 419 визначено методику розрахунку витрат, пов`язаних з утриманням курсанта у ВНЗ.

Відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у ВНЗ, а саме витрат на: грошове забезпечення; продовольче забезпечення; речове забезпечення; медичне забезпечення; перевезення до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та назад; оплату комунальних послуг та спожитих енергоносіїв (підпункт 2.1 Порядку № 419).

Витратами на грошове забезпечення є отримане курсантом щомісячне грошове забезпечення за весь період навчання. Щомісячне грошове забезпечення визначається з посадового окладу та додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу та надбавки), передбачених чинним законодавством для цієї категорії військовослужбовців. Фактичні дані беруться з розрахункових відомостей та інших передбачених документів, що підтверджують виплату щомісячного грошового забезпечення курсанту (підпункт 2.1.1 Порядку № 419).

Курсанти, які підпадають під дію пункту 5 «Порядку відшкодування курсантами витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 № 964, за визначений період навчання відшкодовують фактично отримане грошове забезпечення (підпункт 2.1.1.1 Порядку № 419).

Для курсантів, які підпадають під дію пункту 6 Порядку № 964, до розрахунку береться різниця між грошовим забезпеченням, фактично отриманим курсантом за відповідний період навчання, та витратами на виплату посадового окладу за відповідною посадою військовослужбовця строкової військової служби за цей самий період (підпункт 2.1.1.2 Порядку № 419).

Згідно із пунктом 3 Наказу № 419 відшкодовані за утримання курсантів у ВНЗ кошти враховуються у кошторисних показниках спеціального фонду відповідних центральних органів виконавчої влади як власні надходження ВНЗ та витрати на утримання курсантів.

Перелік власних надходжень бюджетних установ Міноборони наведено у Додатку до «Положення про облік та використання коштів спеціального фонду державного бюджету в Міністерстві оборони України», затвердженого наказом Міністерства оборони України від 03.08.2016 № 400.

Відповідно до пункту 1.1.1 вказаного Переліку, надходження від плати за послуги, що надаються бюджетним установам згідно з їх основною діяльністю, а саме: відшкодовані курсантами та особами офіцерського складу витрати, пов`язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі у разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та у разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу, а також звільнення з військової служби протягом п`яти років після закінчення вищого військового навчального закладу - є власними надходженнями бюджетних установ Міноборони.

Із системного аналізу вищевказаних положень вбачається, що грошове забезпечення військовослужбовця, за своїм змістом, є винагородою за державну службу особливого характеру, і виплата грошового забезпечення є мінімальною державною гарантією в оплаті праці (професійної діяльності), гарантією соціального захисту військовослужбовця.

При цьому пунктом 13 Порядку № 260 встановлено, що грошове забезпечення, виплачене в розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України, які діяли на дату виплати, поверненню не підлягає.

За таких обставин суд приходить висновку про відсутність підстав для стягнення з колишнього курсанта витрат, пов`язаних із утриманням під час навчання, як особі, яка перебувала на публічній службі, у частині відшкодування сум грошового забезпечення у розмірі 92 474,86 грн, оскільки суми грошового забезпечення військовослужбовця не визначені законом такими, що включаються у витрати, пов`язані із утриманням військовослужбовця у вищому навчальному закладі.

Також суд зазначає, що відповідно до п. 1 частини першої статті 1215 Цивільного кодексу України, не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Як свідчать встановлені обставини справи, грошове забезпечення у розмірі 92 474,86 грн було виплачено відповідачу за відсутності недобросовісності з боку останнього або рахункової помилки з боку позивача та фактично було єдиним засобом до існування відповідача, з огляду на відсутність в нього будь-яких інших доходів, що з огляду на приписи статті 1215 Цивільного кодексу України, зумовлює відсутність у відповідача обов`язку по поверненню позивачу наведеної суми.

Відповідну правову позицію підтримав і Верховний Суд, що викладена в постанові від 11.02.2019 року у справі № 617/640/16-ц, що враховується судом, відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Надаючи оцінку іншим заявленим до стягнення сум відшкодування витрат, пов`язаних із утриманням курсанта, суд погоджується із доводами позивача щодо наявності підстав для стягнення витрат по продовольчому забезпеченню - 19 742, 88 грн, медичному забезпеченню - 112,00 грн, за спожиті комунальні послуги та енергоносії - 7 812, 93 грн, разом на суму 27 667, 81 грн.

Разом з тим, суд зазначає, що відповідачем частково відшкодовано 6 480,00 грн, тому до стягнення підлягає сума - 21 187, 81 грн, що є підставою для задоволення позову в цій частині.

Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати по сплаті судового збору не підлягають відшкодуванню позивачу. Доказів понесення інших витрат суду не подано.

Керуючись статтями 2, 5-10, 20, 22, 25, 47, 72-77, 90, 132, 139, 143, 215, 241-246, 250, 251, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (код ЄДРПОУ 08410370, місцезнаходження: 79012, м. Львів, вул. Героїв Майдану, 32) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) про відшкодування курсантом витрат, пов`язаних з його утриманням у вищому навчальному закладі - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного витрати, пов`язані з його утриманням в Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного у сумі 21 187 (двадцять одна тисяча сто вісімдесят сім) грн 81 коп.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяті днів з дня складання повного тексту рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено 30 листопада 2021 року.

Суддя Т.О. Шувалова