Рішення № 101521282, 06.09.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2021 року Справа № 160/9337/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Врони О. В.

розглянувшиу порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Дніпровської міської ради, в якому просить визнати незаконним, та скасувати рішення Дніпровської міської ради № 360/5 від 24.03.2021 року про відмову в надані дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) по АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позивних вимог позивач вказує, що відмова Дніпровської міської ради 360/5 від 24.03.2021 надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) з підстав наявності на земельній ділянці залишків капітальної будівлі та бетонних фундаментів, правовстановлюючі документи на які не надано, є незаконною і протиправною, оскільки така підстава не визначена чинним законодавством.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.06.2021 року відкрито провадження у справі №160/9337/21, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Відповідно до ч.6 ст.12, ч.1, 2 ст. 257, ч.1 ст. 260 Кодексу адміністративного судочинства України зазначена справа є справою незначної складності та розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження.

Згідно з ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Дніпровська міська рада у відзиві на позовну заяву просить відмовити у задоволенні позовних вимог. За поясненнями відповідача згідно наданого графічного матеріалу, на якому зазначено бажане місце розташування земельної ділянки було здійснено обстеження земельної ділянки, складено відповідний акт від 02.09.2020 №7/1-0920 та виявлено, що на земельній ділянці по АДРЕСА_1 існують залишки капітальної будівлі та бетонних фундаментів, правовстановлюючі документи, на які не надано, майнова належність зазначеного нерухомого майна не визначена.

Згідно інформаційної бази містобудівного кадастру відсутня інформація стосовно власника або землекористувача земельної ділянки по АДРЕСА_2 .

Відповідач звертає увагу на те, що чинним земельним законодавством не передбачено процедури оформлення правовстановлюючих документів на земельні ділянки, зайняті об`єктами нерухомого майна, право власності, на які не зареєстровано у встановленому законодавством порядку.

10.08.2021 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від позивача надійшла відповідь на відзив. Позивач вважає, що оскільки відповідачем не надано будь-яких доказів перебування спірної земельної ділянки у власності чи користуванні, така інформація відсутня у містобудівному кадастрі, то земельна ділянка є вільною, а отже може бути надана у користування.

Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.

Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Дніпровської міської ради із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) по АДРЕСА_1 .

Розглянувши вказану заяву, Дніпровська міська рада рішенням №360/5 від 24.03.2021 відмовила ОСОБА_2 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки у зв`язку із невідповідністю місця розташування об"єктів нерухомості на земельній ділянці вимогам законів, а саме наявність на земельній ділянці залишків капітальної будівлі та бетонних фундаментів, правовстановлюючих документів, на які не надано.

Не погодившись із відмовою органу місцевого самоврядування, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав і інтересів з відповідним позовом до суду.

При вирішенні спору суд виходить з наступного:

Згідно ч. 2 ст. 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Статтею 12 Земельного кодексу України визначені повноваження сільських, селищних, міських рад та їх виконавчих органів у галузі земельних відносин.

До повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин належить, зокрема передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

За приписами ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм,. визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду цільового призначення.

Пунктами в-г' ч. 1 ст. 121 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах:

-для ведення садівництва - не більше 0,12 гектара;

- для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара;

-для індивідуального дачного будівництва - не більше 0,10 гектара;

За приписами ч.6. ст. 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, клопотання подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею (ч. 6 ст. 118 Земельного кодексу України).

Частиною 7 ст. 118 Земельного кодексу України встановлено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

За приписами ч. 5 ст.24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» уповноважені органи з питань містобудування та архітектури і центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, забезпечують відкритість, доступність та повноту інформації про наявність на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці земель державної та комунальної власності, не наданих у користування, що можуть бути використані під час забудову, про наявність обмежень і обтяжень земельних ділянок, містобудівні умови та обмеження в містобудівному і державному земельному кадастрах.

До моменту внесення відповідної інформації до містобудівного та державного земельного кадастрів виконавчий орган сільської, селищної міської ради, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації або відповідний місцевий орган виконавчої влади зобов`язані надавати за запитами фізичних та юридичних осіб письмову інформацію про наявність земельних ділянок, що можуть бути використані під забудову.

За інформацією Головного архітектурно-планувального управління Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради у листі №8/21-319 від 05.04.2021в даних інформаційної бази містобудівного кадастру відсутня будь-яка інформація стосовно власника або користувача вказаної земельної ділянки.

На запит позивача Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області листом №С-373/1-911/6-21 від 31.05.2021 повідомило, що за період з 04.08.2008 по 01.01.2013 інформація про реєстрацію права власності або користування земельної ділянки по АДРЕСА_2 відсутня. Крім того, функціоналом Національної кадастрової системи не передбачена можливість пошуку земельних ділянок за їх адресою (місцем розташування). Єдиним ідентифікатором на даний час є кадастровий номер земельної ділянки.

Листом Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради №С-7/0/09-21 від 26.03.2021 позивачу повідомлено, що за наявною станом на 24.03.2021 інформацією за результатами пошуку за адресою земельної ділянки, а саме по « АДРЕСА_2 », в Системі не виявлено реєстраційних записів щодо цивільно-правових угод, укладених між міською радою та фізичними або юридичними особами.

Згідно ст. 1 Закону України «Про Державний земельний кадастр» державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження в їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками та користувачами; державна реєстрація земельної ділянки- внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера; кадастрова карта (план)- графічне зображення, що містить відомості про об`єкти Державного земельного кадастру.

Положеннями частин 1, 8 ст. 9 вказаного закону встановлено, що внесення відомостей до Державного земельного кадастру й надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Державна реєстрація земельних ділянок, обмежень у їх використанні, ведення поземельних книг, внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки здійснюються Державними кадастровими реєстраторами, які проводять свою діяльність за місцем розташування земельної ділянки (район, місто республіканського значення Автономної Республіки Крим, місто обласного значення).

Частиною 1 ст. 15 Закону № 3613-VI передбачено, що до Державного земельного кадастру включаються такі відомості про земельні ділянки: кадастровий номер; місце розташування; опис меж; площа; міри ліній по периметру; координати поворотних точок меж; дані про прив`язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі; дані про якісний стан земель та про бонітування ґрунтів; відомості про інші об`єкти Державного земельного кадастру, до яких територіально (повністю або частково) входить земельна ділянка; цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель); склад угідь із зазначенням контурів будівель і споруд, їх назв; відомості про обмеження у використанні земельних ділянок; відомості про частину земельної ділянки, на яку поширюється дія сервітуту, договору суборенди земельної ділянки; нормативна грошова оцінка; інформація про документацію із землеустрою та оцінки земель щодо земельної ділянки та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку. Стаття 118 ЗК України не містить будь-яких особливих вимог до графічних матеріалів, крім зазначення бажаного місця розташування земельної ділянки.

Суд також враховує, що ні за запитами позивача, ні самим відповідачем не надано інформації та доказів про надання спірної земельної ділянки у власність чи користування.

За приписами ч. 1 ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав та оформлюються відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (ст.ст. 125,126 Земельного кодексу України).

Таким чином, відповідачем відповідно до вимог вищенаведеного чинного законодавства не надано доказів перебування спірної земельної ділянці у власності чи в користуванні, як і відсутні будь-які відомості щодо належності залишків капітальної будівлі та бетонного фундаменту. Вказаний факт не заперечується відповідачем.

За вказаних обставин відповідачем не доведено обґрунтованість і правомірність прийнятого рішення про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частина 2 ст. 77 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

В той же час, і ч. 1 ст. 77 КАС України покладено обов`язок на позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги та заперечення.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Згідно ст. 139 КАС України у зв`язку із задоволенням позовних вимог, судовий збір підлягає стягненню на користь позивача.

Враховуючи задоволення позовних вимог, сплачений позивачем судовий збір в сумі 908,00 грн., що підтверджується квитанцією №0.0.2155492113.1 від 10.06.2021 підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. ст. 139, 242-246, 250, 262,295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення - - задовольнити.

Визнати протиправни та скасувати рішення Дніпровської міської ради № 360/5 від 24.03.2021 року про відмову в надані дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) по АДРЕСА_1 .

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 908,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської міської ради (49000, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького,75, код ЄДРПОУ 26510514).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Врона