
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 листопада 2021 року Справа № 160/12878/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Врони О. В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною відмову та зобов`язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просить:
- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, викладену у листі від 02.07.2021 року, щодо відмови в перерахунку ОСОБА_1 , щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки про суддівську винагороду станом на 1 січня 2020 року з урахуванням регіонального коефіцієнту, виданої Апеляційним судом Дніпропетровської області, від 17.06.2021 року;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, здійснити з 19.02.2020 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 , щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки про суддівську винагороду станом на 20.01.2021 року виданої Апеляційним судом Дніпропетровської області, від 17.06.2021 року з урахуванням виплачених сум.
Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на те, що відповідно до рішення Конституційного Суду України від 18.02.2020 року № 2-р/2020, судді України, які перебувають у відставці, мають беззаперечне право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання залежно від зміни розміру складових суддівської винагороди працюючого на відповідній посаді судді. Оскільки з 01.01.2020 змінились складові суддівської винагороди, то виникли правові підстави для проведення перерахунку його щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, проте відповідачем у здійсненні такого перерахунку відмовлено. Позивач вважає відмову відповідача протиправною та такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.09.2021 року відкрито провадження у справі №160/12878/21, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Відповідно до ч.6 ст.12, ч.1, 2 ст. 257, ч.1 ст. 260 Кодексу адміністративного судочинства України зазначена справа є справою незначної складності та розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження.
Згідно з ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області відзив на позов не надало.
Згідно ч.6 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до постанови Верховної Ради України від 12.11.2015 №788-VІІІ ОСОБА_1 (позивач) звільнений з посади судді Апеляційного суду Дніпропетровської області у зв`язку з заявою про відставку, відповідно до п. 9 ч. 5 ст. 126 Конституції України та п. 1 ст. 113 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, призначене відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
28.02.2020 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання на підставі довідки виданої Апеляційним судом Дніпропетровської області від 26.02.2020 №04.2/114/20.
Листом №2129/03-17-22 від 17.03.2020 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області відмовило у перерахунку позивачу, посилаючись, на те, що право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному п.24, п. 25 Прикінцевих положень Закону України «Про судоустрій та статус суддів», має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікованого оцінювання або конкурсу.
Після прийняття Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 №2-р/2020 у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень пунктів 4,7,8,9,11,13,14,17,20,22,23,25 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року №1402-VІІІ визнано неконституційним п. 25 Перехідних і прикінцевих положень вказаного Закону, ОСОБА_1 . Дніпровським апеляційним судом за №04.2/133/21-с від 17.06.2021 була видана нова довідка про судівську винагроду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Позивач 24.06.2021 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання на підставі нової довідки суду.
Листом від 02.07.2021 №912110167117 орган Пенсійного фонду відмовив ОСОБА_1 в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, оскільки заявник не проходив кваліфікаційного оцінювання згідно пунктів 24,25 Прикінцевих положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Позивач вважає вказану відмову відповідача у перерахунку довічного утримання судді протиправною та такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства, що і стало підставою для звернення з даною позовною заявою до суду.
Вирішуючи спір по суті суд виходить з наступного:
Згідно статей 21, 22 Конституції України права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними; при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України (ст. 64 Конституції України).
За ч. 1ст. 126 Конституції України визначено, що незалежність і недоторканість суддів гарантується Конституцією і законами України.
Статтею 19 Конституції України на органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадових осіб покладено обов`язок діяти лише на підставі , в межах повноважень та у спосіб, що не передбачені Конституцією та законами України.
На момент призначення позивачу щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці, а саме: 20.11.201 року діяв Закон України «Про судоустрій і статус суддів» № 2453-VI від 07.07.2010 року ( в редакції від 07.11.2015).
Частинами 1, 3 ст. 138 цього закону було встановлено, що судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 роки, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", виплачується пенсія на умовах, передбачених статтею 37 Закону України "Про державну службу", або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 60 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді.
Абзацом 4 п. 34 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій та статус суддів» № 1402-VIIІ від 02.06.2016 (далі Закон №1402- VIIІ) із змінами, визначено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи і посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання) та звільнення відставку.
Наразі правовідносини стосовно перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці регулюються ч. 4 ст. 142 Закону №1402-VIII, відповідно до якої перерахунок проводиться у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, але з урахуванням частини третьої статті 142 Закону № 1402-VIII, яка не вказує на необхідність зміни обчисленого раніше стажу позивача, але чітко визначає, що щомісячне довічне грошове утримання має виплачуватися судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, із збільшенням на два відсотки грошового утримання судді за кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання.
Відповідно до ч.4, ч. 5 ст. 142 Закону України №1402- VІІІ у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання. Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.
Частинами 3, 4 ст.135 Закону України №1402- VІІІ визначено, що базовий розмір посадового окладу судді становить:
1) судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;
2) судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;
3) судді Верховного Суду - 75 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
До базового розміру посадового окладу, визначеного частиною третьою цієї статті, додатково застосовуються такі регіональні коефіцієнти:
1) 1,1 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше сто тисяч осіб;
2) 1,2 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше п`ятсот тисяч осіб;
) 1,25 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше один мільйон осіб.
У випадку, якщо суд розміщується в декількох населених пунктах, застосовується регіональний коефіцієнт за місцезнаходженням органу, який провів державну реєстрацію такого суду.
«Прикінцевими та перехідними положеннями» Закону України «Про судоустрій та статус суддів», були передбачені певні особливості визначення розміру суддівської винагороди та щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.
Так, п.25. Прикінцевих та перехідних положень, на які послався відповідач відмовляючи позивачу у перерахунку щомісячного грошового утримання було встановлено, що право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.
Разом з тим, відповідачем не враховано, що на день звернення позивача з проханням здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання, положення пункту 25 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень» Закону не були чинними.
Вказаний пункт визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду № 2-р/2020 від 18.02.2020 .
Конституційним Судом України в рішенні від 14.12.2011 у справі №18-рп/2011 надано визначення поняттю «щомісячне довічне грошове утримання судді», відповідно до якого це утримання є самостійною гарантією незалежності судді та складовою його правового статусу, а правова природа щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та щомісячного грошового утримання діючого судді однакова, а самі ці поняття однорідні та взаємопов`язані, ідентичні, відрізняються лише за способом фінансування: судді у відставці виплату одержують з Пенсійного фонду України за рахунок Державного бюджету, діючі судді - виключно з Державного бюджету України. Конституційний суд України також вказав про неможливість звуження змісту та об`єму гарантій незалежності суддів, а відповідно, матеріального та соціального забезпечення.
У рішенні Конституційного Суду № 2-р/2020 від 18.02.2020 наголошено, що право судді на відставку є конституційною гарантією незалежності суддів (пункт 4 частини шостої статті 126 Конституції України).
Відставка судді є особливою формою звільнення його з посади за власним бажанням та обумовлена наявністю в особи відповідного стажу роботи на посаді судді; наслідком відставки є, зокрема, припинення суддею своїх повноважень з одночасним збереженням за ним звання судді і гарантій недоторканності, а також набуття права на виплату вихідної допомоги та отримання пенсії або щомісячного довічного грошового утримання (абзац четвертий підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 19.11.2013 № 10-рп/2013).
Визначені Конституцією та законами України гарантії незалежності суддів є невід`ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом; такими гарантіями є надання їм за рахунок держави матеріального забезпечення (суддівська винагорода, пенсія, щомісячне довічне грошове утримання тощо) та надання їм у майбутньому статусу судді у відставці; право судді у відставці на пенсійне забезпечення або щомісячне довічне грошове утримання є гарантією належного здійснення правосуддя і незалежності працюючих суддів та дає підстави висувати до суддів високі вимоги, зберігати довіру до їх компетентності і неупередженості; щомісячне довічне грошове утримання судді спрямоване на забезпечення гідного його статусу життєвого рівня, оскільки суддя обмежений у праві заробляти додаткові матеріальні блага, зокрема, обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу; конституційний принцип незалежності суддів означає, в тому числі, конституційно обумовлений імператив охорони матеріального забезпечення суддів від його скасування чи зниження досягнутого рівня без відповідної компенсації як гарантію недопущення впливу або втручання у здійснення правосуддя; конституційний статус судді передбачає достатнє матеріальне забезпечення судді як під час здійснення ним своїх повноважень (суддівська винагорода), так і в майбутньому у зв`язку з досягненням пенсійного віку (пенсія) чи внаслідок припинення повноважень і набуття статусу судді у відставці (щомісячне довічне грошове утримання); статус судді та його елементи, зокрема матеріальне забезпечення судді після припинення його повноважень, є не особистим привілеєм, а засобом забезпечення незалежності працюючих суддів і надається для гарантування верховенства права та в інтересах осіб, які звертаються до суду та очікують неупередженого правосуддя (абзаци п`ятий, шостий підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 3 червня 2013 року № 3-рп/2013).
Конституційний Суд України зазначив, що розмір щомісячного довічного грошового утримання суддів, які не проходили оцінювання за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності та вийшли у відставку, відрізняється від розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів, які вийдуть у відставку після успішного проходження такого оцінювання.
Отже, судді, які вже перебувають у відставці та досягли шістдесяти п`ятирічного віку, з об`єктивних причин не мають можливості пройти кваліфікаційне оцінювання на відповідність займаній посаді і пропрацювати після цього три роки, що є обов`язковою умовою для отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному Законом України «Про судоустрій і статус суддів».
Конституційний Суд України вважає, що щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці має бути співмірним із суддівською винагородою, яку отримує діючий суддя. У разі збільшення розміру такої винагороди перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці має здійснюватися автоматично. Встановлення різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів порушує статус суддів та гарантії їх незалежності. Запровадження згідно із положеннями пункту 25 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402 різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів, які виходять у відставку, суперечить положенням частини першої статті 126 Основного Закону України щодо гарантування незалежності суддів Конституцією і законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 91 Закону України «Про Конституційний Суд» закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Отже, з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 № 2-р/2020 Закон № 1402-VIII не містить норм, які б по-різному визначали порядок обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.
Оскільки з 18.02.2020 втратили чинність положення пункту 25 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII, то на порядок обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці поширюються положення ст. 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», відповідно до якої суддя у відставці має право на перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.
Враховуючи вищенаведене вимога позивача здійснити перерахунок саме з 19.02.2020, наступного дня з дати ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 у справі № 2-р/2020, є обґрунтованою і правомірною.
При цьому, суд також враховує правову позицію Великої Палати Верховного Суду в постанові від 16.06.2020 у зразковій справі № 620/1116/20, який зазначив, що зміна розміру окладу судді, який є складовою суддівської винагороди, є підставою для перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці.
Відповідно до п. 1 розділу ІІ Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого Постановою правління Пенсійного форду України від 25.01.2008 №3-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 20.03.2017 № 5-1) заява про перерахунок щомісячного довічного утримання та довідка про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (додаток 2) (далі - довідка про суддівську винагороду) подається до органів, що призначають щомісячне довічне утримання.
У разі надсилання заяви і документів для перерахунку щомісячного довічного утримання поштою, днем звернення за перерахунком вважається дата, що зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви. Звернення за перерахунком щомісячного довічного утримання проводиться в разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді (в разі збільшення розміру винагороди судді Конституційного Суду України), який працює на відповідній посаді. Перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться з дня виникнення права на відповідний перерахунок (п. 2, п.3 Розділу ІІ Порядку).
З матеріалів справи вбачається та не спростовано відповідачем, що разом із заявою від 24.06.2021 про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці позивачем було надано пенсійному органу довідку Дніпровського апеляційного суду №04.2/133/21-с від 17.06.2021 про судівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01.01.2020.
Вказана довідка з урахуванням Порядку, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 №3-1 є підставою для здійснення такого перерахунку судді у відставці з 19.02.2020.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Частиною 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено що, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем при зверненні до суду був сплачений судовий збір у сумі 908,00 грн., що підтверджується квитанцією про сплату №6953 від 22.07.2021 року.
Отже, сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача.
Керуючись ст.ст.139, 242-244, 246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправною відмову та зобов`язання вчинити певні дії-задовольнити.
Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, викладену у листі від 02.07.2021 року, щодо відмови в перерахунку ОСОБА_1 , щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки про суддівську винагороду станом на 1 січня 2020 року з урахуванням регіонального коефіцієнту, виданої Апеляційним судом Дніпропетровської області, від 17.06.2021 року.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, здійснити з 19.02.2020 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 , щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки про суддівську винагороду станом на 20.01.2021 року виданої Апеляційним судом Дніпропетровської області, від 17.06.2021 року з урахуванням виплачених сум.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати у сумі 908,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області(49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) .
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Врона
Судове рішення № 101521226, Дніпропетровський окружний адміністративний суд було прийнято 10.11.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 160/12878/21. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: