Рішення № 101521174, 15.04.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2021 року Справа № 160/1916/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Врони О. В.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просить:

- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком за Списком №1 відповідно до п. "а" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з урахуванням Рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020 від 23.01.2020 року на підставі заяви про призначення пенсії №1 від 04 січня 2021 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області: повторно розглянути заяву ОСОБА_1 № 1 від 04 січня 2021 року про призначення пенсії за віком за Списком №1 відповідно до п."а" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з урахування Рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020 від 23.01.2020 року; з 04 січня 2021 року призначити, нарахувати та виплатити позивачу пенсію за віком за Списком №1 відповідно до п."а" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з урахування Рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020 від 23.01.2020 року.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на ті обставини, що позивачка звернулась до відповідача з заявою, в якій просила призначити пенсію за віком на пільгових умовах, у зв`язку з тим, що їй на дату звернення виповнилось 45 років 3 місяці та вона має пільгового стажу 17 років 11 місяців 2 дні для призначення пільгової пенсії за віком за Списком №1, натомість Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області протиправно відмовлено в призначені пенсії, вказавши, що право на призначення пенсії виникає після досягнення необхідного віку.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.02.2021 року відкрито провадження у справі №160/1916/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії. Визначено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Відповідно до ч.6 ст.12, ч.1, 2 ст. 257, ч.1 ст. 260 Кодексу адміністративного судочинства України зазначена справа є справою незначної складності та розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження.

Згідно з ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

02.04.2021 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач не погоджується із заявленими позовними вимогами та просить суд відмовити в їх задоволенні, оскільки позивачці було відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв`язку з недосягненням нею пенсійного віку на дату звернення. Крім того, відповідач зазначив, що у позивачки достатньо стажу як загального, так і спеціального, та питання зарахування стажу не було предметом відмови в призначенні пенсії.

23.06.2021 позивачем надано відповідь на відзив, у якій зазначено, що позивач при зверненні до відповідача додав до заяви про призначення пенсії весь необхідний пакет документів, проте відповідачем не було прийнято рішення про призначення пенсії на пільгових умовах, таким чином відповідач у спірних відносинах вже реалізував свої дискреційні владні повноваження, відмовивши позивачці у призначенні пенсії.

13.07.2021 відповідачем надано заперечення щодо відповіді на відзив, доводи яких аналогічні викладеним у відзиві на позовну заяву.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач 04.01.2021 звернулась до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, за результатами розгляду якої, відповідач відмовив у призначення пенсії.

Відмова відповідача обґрунтована тим, що відповідно до положень статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пільгових умовах пенсія за віком призначається, зокрема, працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1975 року народження і старші після досягнення ними такого віку, зокрема, 50 років - з 01 жовтня 1974 року по 31 грудня 1975 року.

Отже, відповідач дійшов висновку, що право на пільгову пенсію позивач набуде при досягненні 50 років.

Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернулась за захистом порушеного права до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Пунктом «а» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції до 01.04.2015, було передбачено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 №213 внесено зміни, зокрема, до пункту «а» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», якими встановлено однаковий пенсійний вік для чоловіків та жінок - 50 років, та поетапне збільшення пенсійного віку та стажу для працівників, визначених у цій нормі.

Рішенням Конституційного Суду України від 23.01.2020 №1-р/2020 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), стаття 13, частина 2 статті 14, пункти «б»-«г» статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788 зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 №213.

Застосуванню підлягають стаття 13, частина 2 статті 14, пункти «б» -«г» статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788 в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 №213 для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: «На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам».

Пунктом 2 резолютивної частини рішення №№ 1-р/2020 передбачено, що стаття 13, частина 2 статті 14, пункти «б»-«г» статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788 зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.05.2015 №213, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Суд зазначає, що відповідно до ч.2 ст. 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Аналогічна за змістом норма міститься у статті 91 Закону України «Про Конституційний Суд України».

Таким чином, стаття 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788 зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.05.2015 №213 втратила чинність з 23.01.2020.

Суд зазначає, що позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області 04.01.2021, тобто вже після набрання рішенням Конституційного Суду України законної сили.

Станом на дату звернення до органів Пенсійного фонду позивач досягла 45 років , а відповідно до матеріалів пенсійної справи саме: «ІКІС ПФУ: Підсистема Призначення та Виплати Пенсій» відповідачем проведено розрахунок стажу позивача, з якого вбачається, що стаж за Списком №1 складає 18 років 1 місяць 21 день.

Таким чином, відповідачем підтверджено наявність достатнього загального стажу роботи та стажу роботи за Списком №1 для призначення пенсії за віком за Списком №1. Оскільки єдиною підставою для відмови позивачу у призначенні пенсії є недосягнення позивачем необхідного пенсійного віку, то суд, з урахуванням наведених норм права, вважає, що відповідач безпідставно відмовив позивачу у призначення відповідної пенсії.

Частиною 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідачем не доведено правомірності своїх дій під час відмови позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування у спорі покладається на відповідача - суб`єкта владних повноважень, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Враховуючи положення статті 139 КАС України та задоволення позовних вимог, сплачений позивачем судовий збір в розмірі 908,00 грн. підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. 139, 242-246, 257-263, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, буд. 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком за Списком №1 відповідно до п. "а" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з урахування Рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020 від 23.01.2020 року на підставі заяви про призначення пенсії №1 від 04 січня 2021 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області: повторно розглянути заяву ОСОБА_1 № 1 від 04 січня 2021 року про призначення пенсії за віком за Списком №1 відповідно до п."а" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з урахування Рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020 від 23.01.2020 року; з 04 січня 2021 року призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком за Списком №1 відповідно до п."а" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з урахування Рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020 від 23.01.2020 року.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 908,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В.Врона