Рішення № 101521167, 29.11.2021, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2021 року ЛуцькСправа № 140/10087/21

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Смокович В.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Поліської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду із позовом до Поліської митниці Держмитслужби (далі - Поліська митниця ДМС, відповідач, митний орган) про визнання протиправними та скасування рішень Поліської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів від 14 травня 2021 року №UA204120/2021/000173/2, від 13 травня 2021 року №UA204120/2021/000172/1, від 22 квітня 2021 року №UA204120/2021/000164/2, від 22 квітня 2021 року №UA204120/2021/000163/2, від 16 квітня 2021 року №UA204120/2021/000153/1.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 10 березня 2021 року між Glory sp. Z.o.o. (Польща) та ФОП ОСОБА_1 було укладено Контракт №10/03/21-UA. Згiднo дaнoгo кoнтpaктy продавець Польська фірма Glory sp. Z.o.o. (Польща) мала обов`язок постачати товари - картопля свіжа продовольча врожаю 2020 року, в адресу позивача на умовах DAP Луцьк згідно інвойсів та по ціні зазначеній в інвойсах.

Позивач з метою декларування товару - картопля свіжа продовольча врожаю 2020 року, подав відповідачу митні декларації (далі - МД), а саме: від 14 травня 2021 року №UA204120/2021/072531, від 13 травня 2021 року №UA204120/2021/071637, від 22 квітня 2021 року №UA204120/2021/058735, від 22 квітня 2021 року №UA204120/2021/058697, від 16 квітня 2021 року №UA204120/2021/054600.

Зазначає, що під час митного оформлення до кожної з декларацій митному органу було подано достатню кількість документів для завершення митного оформлення за першим методом, а саме: сертифікат якості, пакувальний лист, рахунок фактуру (інвойс), автотранспортну накладну, експортну декларацію (країни відправлення товару), банківський платіжний документ, що підтверджує оплату товару, контракт із змінами та доповненнями (договір купівлі-продажу товару), фіто-санітарний сертифікат, листи-пояснення.

Однак Поліською митницею ДМС було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 21 травня 2021 року №UA204120/2021/000178/2, від 22 травня 2021 року №UA204120/2021/000179/2, від 21 квітня 2021 року №UA204120/2021/000161/1, від 17 квітня 2021 року №UA204120/2021/000158/1, від 16 квітня 2021 року №U А204120/2021/000155/1.

Із прийнятими рішеннями позивач не погоджується, вважає їх протиправними і такими, що підлягають скасуванню, оскільки ним були подані всі необхідні та наявні документи, які підтверджують ціну товару і дають можливість визначити митну вартість за основним методом, до того ж надано й інші наявні додаткові документи, які витребовувались митним органом. При цьому, в оскаржуваному рішенні не вказано жодного джерела інформації, а також відсутній обґрунтований розрахунок числового значення скоригованої митної вартості який в супереч статті 55 МК України не був наданий декларанту на його письмову вимогу. Подані документи не містили розбіжностей, а тому твердження митного органу викладені в оскаржуваних рішеннях щодо розбіжностей є надуманими та безпідставними і відповідно ніяким чином не впливають на визначення митної вартості за першим методом, з огляду на що просить адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

У відзиві на позовну заяву від 01 жовтня 2021 року №7.13-10/8.19-05/698, представник відповідача заявлених позовних вимог не визнав, мотивуючи тим, що оскаржувані рішення про коригування митної вартості містять інформацію про розбіжності у поданих до митного оформлення документах щодо вартості та обставин здійснення зовнішньоекономічної операції, не подання митниці товаросупровідних документів на підставі яких здійснювався експорт товарів з території Республіки Польща, а також невідповідність висновку експерта вимогам щодо джерела цінової інформації.

Вказані обставини та докази спростовують твердження позивача щодо відсутності невідповідностей у поданих документах та відсутності у митниці підстав для витребування додаткових документів з метою підтвердження заявленого рівня митної вартості.

Зазначене спричиняє сумніви у достовірності заявлення умов продажу товарів та ціни, що підлягала сплаті за імпортовані товари.

Також, митниця володіє інформацією, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару № 1: рівень митної вартості товарів, експортованих в Україну у наближений до операції період.

Враховуючи виявлені невідповідності у поданих документах, декларанту було запропоновано надати додаткові документи, відповідно до частини третьої статті 53 МК України.

На електронне повідомлення митниці, декларантом надано листи з проханням прийняти рішення без урахування термінів передбачених частиною третьою статті 53 МК України.

При цьому декларанта повідомлено, що ним надано висновок експерта, яким для визначення ринкової вартості товарів до переліку цінових пропозицій на ринку Польщі застосовано ціну яка однозначно не включає транспортування до митного кордону України та місця розвантаження (м. Луцьк, Україна). Попри це, експертом здійснено максимальне коригування вартості з огляду на оптову партію та визначено вартість на умовах DAP Луцьк.

На підставі викладеного, митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за рівнем, заявленим декларантом, оскільки: декларантом не подано у повному обсязі додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частин другої - четвертої статті 53 МК України та у відповідності до частини п`ятої статті 54 МК України, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митниця має право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями статті 17 угоди про застосування статті VII ГАТТ/СОТ від 1994 року; за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів в поданих до митного оформлення документах містять розбіжності.

З наведених підстав представник відповідача просить в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю (арк. спр. 235-239 том 1)..

На адресу суду 20 жовтня 2021 року надійшла відповідь на відзив, в якій позивач додатково звертає увагу, що у всіх випадках декларування було замовлено та надано митному органу висновки судового експерта Мельника С.М., якими, останній повністю підтвердив, що заявлена митна вартість задекларованого товару відповідає вартості заявленій в інвойсах. Твердження митного органу про розбіжності по вартості вказаній в інвойсах спростовується листами-поясненнями продавця, в яких зазначено, що при заповненні митної декларації суб`єкт (митний брокер) повинен вибрати та проставити в зазначеній декларації середню статистичну вартість. Щодо ненадання витребуваних документів, зокрема виписки із бухгалтерської документації продавця звертає увагу, що такі документи надані не були надані митному органу, тому що вони були у декларанта відсутні та становлять комерційну таємницю продавця, про що свідчить лист продавця, який відмовив у зв`язку із цим надати їх декларанту (арк. спр. 1-16 том 2).

Інших заяв по суті справи, передбачених частиною другою статті 159 Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України) до суду не надходило.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в даній адміністративній справі та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами (арк. спр. 222 том 1).

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2021 року відмовлено у задоволенні клопотання представника Поліської митниці Держмитслужби про залучення в даній адміністративній справі другим відповідачем Волинську митницю (арк. спр. 242-243 том 1).

Суд, перевіривши доводи позивача та відповідача у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв`язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.

Між ФОП ОСОБА_1 (Україна) (покупець) та Glory sp. Z.o.o. (Польща) (продавець) було укладено контракт від 10 березня 2021 року №10/03/21-UA (арк. спр. 26 -26а том 1) за умовами якого продавець зобов`язується поставити, а покупець прийняти та оплатити рахунках фактурах, які є невід`ємною частиною даного договору. Поставка товару відбувається окремими партіями. Асортимент, кількість, ціна одиниці товару узгоджуються сторонами і закріплюються в рахунку-фактурі. Країна походження товару - Республіка Польща (підпункти 1.1.-1.4. контракту).

Ціни за одиницю товару встановлюються в польських злотих (PLN). Вартість тари включена у вартість товару. Загальна сума контракту складає 630 000,00 польських злотих. Оплата за товар проводиться покупцем на умовах 100% передоплати шляхом перечислення коштів на розрахунковий рахунок продавця, вказаний в цьому договорі до моменту відвантаження, на підставі виставлених рахунків-фактур (проформ-інвойсів) відправлених покупцеві продавцем електронною поштою (підпункти 2.1.-2.3. контракту).

Згідно із підпунктами 3.1.-3.3. даного контракту поставка товару здійснюється автомобільним транспортом на умовах «Інкотермс-2010» DAP м. Луцьк. Відгрузка товару повинна бути здійснена в термін 10-ти днів з моменту отримання повної оплати. На всі види товару продавець надає покупцеві комплект документів (підтверджують походження, якість, кількість) необхідний для вивезення товару за межі Республіки Польща (CMR, фіто-санітарний сертифікат, рахунок-фактура, пакувальний лист, сертифікат якості).

В подальшому ФОП ОСОБА_1 на умовах вищевказаного контракту придбав у Польської фірми Glory sp. Z.o.o. товар - картопля свіжа продовольча, та з метою митного оформлення декларантом було подано наступні митні декларації:

від 14 травня 2021 року №UA204120/2021/072531, товар: овочі свіжі: картопля свіжа продовольча, врожай 2020 року, вага нетто - 22000 кг., ГОСТ 7176-85, умови зберігання при температурі від +2 гр.С до + 5 гр.С, термін придатності 10 місяців, упакована та фасована в 880 поліетиленові сітки вагою по 25 кг розміщенні на дерев`яних піддонах. Виробник - GOSPODARSTWO ROLNE, PL (арк. спр. 29-30 том 1);

від 13 травня 2021 року №UA204120/2021/071637, товар: овочі свіжі: картопля свіжа продовольча, врожай 2020 року, вага нетто - 22000 кг., ГОСТ 7176-85, умови зберігання при температурі від +2 гр.С до + 5 гр.С, термін придатності 10 місяців, упакована та фасована в 1466 поліетиленові сітки вагою по 15 кг, 1 поліетиленова сітка вагою 10 кг. Виробник - GOSPODARSTWO ROLNE, PL (арк. спр. 69-70 том 1);

від 22 квітня 2021 року №UA204120/2021/058735, товар: овочі свіжі: картопля свіжа продовольча, врожай 2020 року, вага нетто - 22000 кг., ГОСТ 7176-85, умови зберігання при температурі від +2 гр.С до + 5 гр.С, термін придатності 10 місяців, упакована та фасована в 880 поліетиленові сітки вагою по 25 кг розміщенні на дерев`яних піддонах. Виробник - WRZOSEK STANISLAW, PL (арк. спр. 134-135 том 1);

від 22 квітня 2021 року №UA204120/2021/058697, товар: овочі свіжі: картопля свіжа продовольча, врожай 2020 року, вага нетто - 22000 кг., ГОСТ 7176-85, умови зберігання при температурі від +2 гр.С до + 5 гр.С, термін придатності 10 місяців, упакована та фасована в 1466 поліетиленові сітки вагою по 15 кг, 1 поліетиленова сітка вагою 10 кг. Виробник - WRZOSEK STANISLAW, PL (арк. спр. 107-108 том 1);

від 16 квітня 2021 року №UA204120/2021/054600 товар: овочі свіжі: картопля свіжа продовольча, врожай 2020 року, вага нетто - 22000 кг., ГОСТ 7176-85, умови зберігання при температурі від +2 гр.С до + 5 гр.С, термін придатності 10 місяців, упакована та фасована в 1466 поліетиленові сітки вагою по 15 кг, 1 поліетиленова сітка вагою 10 кг. Виробник - GOSPODARSTWO ROLNE, PL (арк. спр. 181-182 том 1);

У вказаних деклараціях вартість була визначена за основним методом - за ціною договору (контракту), а саме: 5500 PLN.

Для підтвердження митної вартості до митної декларації від 14 травня 2021 року №UA204120/2021/072531 декларант додав такі документи: зовнішньоекономічний контракт від 10 березня 2021 року №10/03/21-UA; рахунок-проформа (інвойс) від 11 травня 2021 року №44; банківський платіжний документ (MUR) 39 від 11 травня 2021 року; прайс-лист виробника товару від 01 квітня 2021 року; рахунок-фактуру 44 від 11 травня 2021 року; сертифікат якості від 11 травня 2021 року №44; пакувальний лист від 11 травня 2021 року №44; фітосанітарний сертифікат від 11 травня 221 року; експортну декларація (країни відправлення товару) від 11 травня 2021 року №21PL301010Е0525145; листи-пояснення Glory sp. Z.o.o. (Польща) від 11 травня 2021 року (арк. спр. 41-55 том 1).

За результатами опрацювання митницею поданих документів декларанту 14 травня 2021 надіслано електронне повідомлення, із вимогою надати додаткові документи про підтвердження визначеної митної вартості товарів, що імпортувались, у відповідь на яке позивачем листом було надано пояснення (арк. спр. 35-40 том 1).

Однак, відповідач прийняв рішення від 14 травня 2021 року №UA204120/2021/000173/2 про коригування митної вартості товарів згідно із графою 30 якого визначив митну вартість товару за резервний методом у розмірі 16553,65 PLN (замість 5500 PLN, що була заявлена декларантом).

У графі 33 вказаного рішення зазначено, що вартість імпортованих товарів не може бути визнана за рівнем, заявленим декларантом, оскільки декларантом не подано в повному обсязі додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частин другої - четвертої статті 53 МК України та у відповідності до частини п`ятої статті 54 МК України. Документи, подані декларантом до митного оформлення товару за митною декларацією містять розбіжності, зокрема: пункт 2.1. контракту від 10 березня 2021 року №10/03/21-UA передбачено, що ціни на товар включають в себе вартість товару та тари, а пункту 3.1. цього ж контракту передбачено, що ціни визначені виходячи з умов поставки DAP м. Луцьк. При цьому вказані інвойси не містять інформацію про вартість фрахту, що спричиняє сумніви у достовірності заявлення умов продажу товарів і ціни, що підлягала сплаті за імпортовані товари; до митного оформлення подано декларацію країни відправлення від 11 травня 2021 року №21PL301010Е0525145, а якій числове значення вартості товарів відрізняться від числового значення, зазначеного в інвойсі від 11 травня 2021 року №44; додатково наданий висновок експерта від 14 травня 2021 року №113/2021 містить інформацію про вартість товарів на рівні, заявленому декларантом. У висновку зазначено, що дана вартість не включає транспортних витрат, тобто вартості витрат на транспортування товарів до місця ввезення на митну територію України та витрат на навантаження та страхування, що передбачені частиною десятою статті 58 МК України, Тобто додатково наданий декларантом висновок не підтверджує вартість, заявлену декларантом.

Митниця володіє інформацію, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару №1: рівень митної вартості товарів; експортованих, в України за посередницькими контрактами становить не менше 0,20 USD/кг (МД від 19 березня 2021 року №UA209170/2021/31134 - 0,20 USD/кг.)

За результатом проведеної відповідно до положень частини четвертої статті 57 МК України процедури консультації з декларантом та у зв`язку із відсутністю у декларанта та митниці прийнятної до застосування інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів, достовірної та документально підтвердженої інформації щодо ціни одиниці товару, що унеможливлює визначення митної вартості шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58- 63 МК України, митну вартість партії товарів скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості згідно положень статті 64 МК України. При цьому, для визначення митної вартості оцінюваних товарів використано найменшу вартість із альтернативних, що наявна у митниці.

Митну вартість імпортованого товару визначено на основі раніше визнаних митницею рівнів митних вартостей: МД від 19 березня 2021 року №UA209170/2021/31134 - 0,20 USD/кг та числове значення митної вартості товару №1 у валюті фактури за курсом валюти Нацбанку України на день подання митної декларації становить 16553,65 злотих та в національній валюті України - 121560,0734 грн РМВ товару становить 0,20 USD/кг (0,765 злотих/кг) (арк. спр. 31-32 том 1).

Митне оформлення для випуску у вільний обіг вказаних товарів було здійснено за МД від 14 травня 2021 року №UA204120/2021/072788 (арк. спр. 7-8 том 1).

Для підтвердження митної вартості до митної декларації від 13 травня 2021 року №UA204120/2021/071637 декларант додав такі документи: зовнішньоекономічний контракт від 10 березня 2021 року №10/03/21-UA; рахунок-проформа (інвойс) від 06 травня 2021 року №43; банківський платіжний документ (MUR) 38 від 06 травня 2021 року; прайс-лист виробника товару від 01 квітня 2021 року; рахунок-фактуру 43 від 11 травня 2021 року; сертифікат якості від 10 травня 2021 року №43; пакувальний лист від 11 травня 2021 року №43; фітосанітарний сертифікат від 11 травня 221 року; експортну декларація (країни відправлення товару) від 11 травня 2021 року №21PL301010Е0525145; листи-пояснення Glory sp. Z.o.o. (Польща) від 11 травня 2021 року (арк. спр. 80-93 том 1).

За результатами опрацювання митницею поданих документів декларанту 13 травня 2021 надіслано електронне повідомлення, із вимогою надати додаткові документи про підтвердження визначеної митної вартості товарів, що імпортувались, у відповідь на яке позивачем листом було надано пояснення (арк. спр. 75-79 том 1).

Однак, відповідач прийняв рішення від 13 травня 2021 року №UA204120/2021/000172/1 про коригування митної вартості товарів згідно із графою 30 якого визначив митну вартість товару за резервний методом у розмірі 16500,00 PLN (замість 5500 PLN, що була заявлена декларантом).

У графі 33 вказаного рішення зазначено, що вартість імпортованих товарів не може бути визнана за рівнем, заявленим декларантом, оскільки декларантом не подано в повному обсязі додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частин другої - четвертої статті 53 МК України та у відповідності до частини п`ятої статті 54 МК України. Документи, подані декларантом до митного оформлення товару за митною декларацією містять розбіжності, зокрема: пункт 2.1. контракту від 10 березня 2021 року №10/03/21-UA передбачено, що ціни на товар включають в себе вартість товару та тари, а пункту 3.1. цього ж контракту передбачено, що ціни визначені виходячи з умов поставки DAP м. Луцьк. При цьому вказані інвойси не містять інформацію про вартість фрахту, що спричиняє сумніви у достовірності заявлення умов продажу товарів і ціни, що підлягала сплаті за імпортовані товари; до митного оформлення подано декларацію країни відправлення від 10 травня 2021 року №21PL301010Е0524183 а якій числове значення вартості товарів відрізняться від числового значення, зазначеного в інвойсі від 11 травня 2021 року №43; додатково наданий висновок експерта від 13 травня 2021 року №112/2021 містить інформацію про вартість товарів на рівні, заявленому декларантом. У висновку зазначено, що дана вартість не включає транспортних витрат, тобто вартості витрат на транспортування товарів до місця ввезення на митну територію України та витрат на навантаження та страхування, що передбачені частиною десятою статті 58 МК України, Тобто додатково наданий декларантом висновок не підтверджує вартість, заявлену декларантом.

Митниця володіє інформацію, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару №1: рівень митної вартості товарів; експортованих, в України за посередницькими контрактами становить не менше 0,20 USD/кг (МД від 19 березня 2021 року №UA209170/2021/31134 - 0,20 USD/кг.)

За результатом проведеної відповідно до положень частини четвертої статті 57 МК України процедури консультації з декларантом та у зв`язку із відсутністю у декларанта та митниці прийнятної до застосування інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів, достовірної та документально підтвердженої інформації щодо ціни одиниці товару, що унеможливлює визначення митної вартості шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58- 63 МК України, митну вартість партії товарів скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості згідно положень статті 64 МК України. При цьому, для визначення митної вартості оцінюваних товарів використано найменшу вартість із альтернативних, що наявна у митниці.

Митну вартість імпортованого товару визначено на основі раніше визнаних митницею рівнів митних вартостей: МД від 19 березня 2021 року №UA209170/2021/31134 - 0,20 USD/кг та числове значення митної вартості товару №1 у валюті фактури за курсом валюти Нацбанку України на день подання митної декларації становить 16553,65 злотих та в національній валюті України - 121618,20 грн РМВ товару становить 0,20 USD/кг (0,750 злотих/кг) (арк. спр. 73-74 том 1).

Митне оформлення для випуску у вільний обіг вказаних товарів було здійснено за МД від 13 травня 2021 року №UA204120/2021/072275 (арк. спр. 67-68 том 1).

Для підтвердження митної вартості до митної декларації від 22 квітня 2021 року №UA204120/2021/058697 декларант додав такі документи: зовнішньоекономічний контракт від 10 березня 2021 року №10/03/21-UA; рахунок-проформа (інвойс) від 19 квітня 2021 року №37; банківський платіжний документ (MUR) 35 від 19 квітня 2021 року; прайс-лист виробника товару від 01 квітня 2021 року; рахунок-фактуру 37 від 20 квітня 2021 року; сертифікат якості від 20 квітня 2021 року №37; пакувальний лист від 20 квітня 2021 року №37; фітосанітарний сертифікат від 20 квітня 2021 року; експортну декларація (країни відправлення товару) від 20 квітня 2021 року №21PL301010Е0434583; листи-пояснення Glory sp. Z.o.o. (Польща) від 20 квітня 2021 року (арк. спр. 118-131 том 1).

За результатами опрацювання митницею поданих документів декларанту 22 квітня 2021 надіслано електронне повідомлення, із вимогою надати додаткові документи про підтвердження визначеної митної вартості товарів, що імпортувались, у відповідь на яке позивачем листом було надано пояснення (арк. спр. 113-117 том 1).

Однак, відповідач прийняв рішення від 22 квітня 2021 року №UA204120/2021/000163/2 про коригування митної вартості товарів згідно із графою 30 якого визначив митну вартість товару за резервний методом у розмірі 16720,00 PLN (замість 5500 PLN, що була заявлена декларантом).

У графі 33 вказаного рішення зазначено, що вартість імпортованих товарів не може бути визнана за рівнем, заявленим декларантом, оскільки декларантом не подано в повному обсязі додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частин другої - четвертої статті 53 МК України та у відповідності до частини п`ятої статті 54 МК України. Документи, подані декларантом до митного оформлення товару за митною декларацією містять розбіжності, зокрема: в платіжному дорученні в іноземній валюті від 19 квітня 2021 року №(MUR) 35 в 70 графі (деталі оплати) зазначений інвойс 36-5500, 37-5500 від 19 квітня 2021 року, тоді як до митного оформлення додано інвойс від 20 квітня 2021 року №37.

Митниця володіє інформацію, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару №1: рівень митної вартості товарів; експортованих, в України за посередницькими контрактами становить не менше 0,20 USD/кг (МД від 19 березня 2021 року №UA209170/2021/31134 - 0,20 USD/кг.)

За результатом проведеної відповідно до положень частини четвертої статті 57 МК України процедури консультації з декларантом та у зв`язку із відсутністю у декларанта та митниці прийнятної до застосування інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів, достовірної та документально підтвердженої інформації щодо ціни одиниці товару, що унеможливлює визначення митної вартості шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58- 63 МК України, митну вартість партії товарів скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості згідно положень статті 64 МК України. При цьому, для визначення митної вартості оцінюваних товарів використано найменшу вартість із альтернативних, що наявна у митниці.

Митну вартість імпортованого товару визначено на основі раніше визнаних митницею рівнів митних вартостей: МД від 19 березня 2021 року №UA209170/2021/31134 - 0,20 USD/кг та числове значення митної вартості товару №1 у валюті фактури за курсом валюти Нацбанку України на день подання митної декларації становить 16720,00 злотих та в національній валюті України -123654,4320 грн РМВ товару становить 0,20 USD/кг (0,750 злотих/кг) (арк. спр. 109-110 том 1).

Митне оформлення для випуску у вільний обіг вказаних товарів було здійснено за МД від 22 квітня 2021 року №UA204120/2021/059329 (арк. спр. 105-106 том 1).

Для підтвердження митної вартості до митної декларації від 22 квітня 2021 року №UA204120/2021/058735 декларант додав такі документи: зовнішньоекономічний контракт від 10 березня 2021 року №10/03/21-UA; рахунок-проформа (інвойс) від 19 квітня 2021 року №36; банківський платіжний документ (MUR) 35 від 19 квітня 2021 року; прайс-лист виробника товару від 01 квітня 2021 року; рахунок-фактуру 36 від 20 квітня 2021 року; сертифікат якості від 20 квітня 2021 року №36; пакувальний лист від 20 квітня 2021 року №36; фітосанітарний сертифікат від 20 квітня 2021 року; експортну декларація (країни відправлення товару) від 20 квітня 2021 року №21PL301010Е0434575; листи-пояснення Glory sp. Z.o.o. (Польща) від 20 квітня 2021 року (арк. спр. 142-155 том 1).

За результатами опрацювання митницею поданих документів декларанту 22 квітня 2021 надіслано електронне повідомлення, із вимогою надати додаткові документи про підтвердження визначеної митної вартості товарів, що імпортувались, у відповідь на яке позивачем листом було надано пояснення (арк. спр. 140-141 том 1).

Однак, відповідач прийняв рішення від 22 квітня 2021 року №UA204120/2021/000164/2, про коригування митної вартості товарів згідно із графою 30 якого визначив митну вартість товару за резервний методом у розмірі 16720,00 PLN (замість 5500 PLN, що була заявлена декларантом).

У графі 33 вказаного рішення зазначено, що вартість імпортованих товарів не може бути визнана за рівнем, заявленим декларантом, оскільки декларантом не подано в повному обсязі додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частин другої - четвертої статті 53 МК України та у відповідності до частини п`ятої статті 54 МК України. Документи, подані декларантом до митного оформлення товару за митною декларацією містять розбіжності, зокрема: в платіжному дорученні в іноземній валюті від 19 квітня 2021 року №(MUR) 35 в 70 графі (деталі оплати) зазначений інвойс 36-5500 від 19 квітня 2021 року, тоді як до митного оформлення додано інвойс від 20 квітня 2021 року №36.

Митниця володіє інформацію, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару №1: рівень митної вартості товарів; експортованих, в України за посередницькими контрактами становить не менше 0,20 USD/кг (МД від 19 березня 2021 року №UA209170/2021/31134 - 0,20 USD/кг.)

За результатом проведеної відповідно до положень частини четвертої статті 57 МК України процедури консультації з декларантом та у зв`язку із відсутністю у декларанта та митниці прийнятної до застосування інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів, достовірної та документально підтвердженої інформації щодо ціни одиниці товару, що унеможливлює визначення митної вартості шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58- 63 МК України, митну вартість партії товарів скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості згідно положень статті 64 МК України. При цьому, для визначення митної вартості оцінюваних товарів використано найменшу вартість із альтернативних, що наявна у митниці.

Митну вартість імпортованого товару визначено на основі раніше визнаних митницею рівнів митних вартостей: МД від 19 березня 2021 року №UA209170/2021/31134 - 0,20 USD/кг та числове значення митної вартості товару №1 у валюті фактури за курсом валюти Нацбанку України на день подання митної декларації становить 16720,00 злотих та в національній валюті України - 123654,4320 грн РМВ товару становить 0,20 USD/кг (0,750 злотих/кг) (арк. спр. 136-137 том 1).

Митне оформлення для випуску у вільний обіг вказаних товарів було здійснено за МД від 22 квітня 2021 року №UA204120/2021/059457(арк. спр. 132-133 том 1).

Для підтвердження митної вартості до митної декларації від 16 квітня 2021 року №UA204120/2021/054600 декларант додав такі документи: зовнішньоекономічний контракт від 10 березня 2021 року №10/03/21-UA; рахунок-проформа (інвойс) від 13 квітня 2021 року №28, №29, №30, №31 ; банківський платіжний документ (MUR) 33 від 13 квітня 2021 року; прайс-лист виробника товару від 01 квітня 2021 року; рахунок-фактуру 30 від 14 квітня 2021 року; сертифікат якості від 14 квітня 2021 року №30; пакувальний лист від 14 квітня 2021 року №30; фітосанітарний сертифікат від 14 квітня 2021 року; експортну декларація (країни відправлення товару) від 14 квітня 2021 року №21PL301010Е0405915; листи-пояснення Glory sp. Z.o.o. (Польща) від 14 квітня 2021 року (арк. спр. 194-209 том 1).

За результатами опрацювання митницею поданих документів декларанту 16 квітня 2021 надіслано електронне повідомлення, із вимогою надати додаткові документи про підтвердження визначеної митної вартості товарів, що імпортувались, у відповідь на яке позивачем листом було надано пояснення (арк. спр. 187-192 том 1).

Однак, відповідач прийняв рішення від 16 квітня 2021 року №UA204120/2021/000153/1 про коригування митної вартості товарів згідно із графою 30 якого визначив митну вартість товару за резервний методом у розмірі 16830,00 PLN (замість 5500 PLN, що була заявлена декларантом).

У графі 33 вказаного рішення зазначено, що вартість імпортованих товарів не може бути визнана за рівнем, заявленим декларантом, оскільки декларантом не подано в повному обсязі додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частин другої - четвертої статті 53 МК України та у відповідності до частини п`ятої статті 54 МК України. Документи, подані декларантом до митного оформлення товару за митною декларацією містять розбіжності, зокрема: пункт 2.1. контракту від 10 березня 2021 року №10/03/21-UA передбачено, що ціни на товар включають в себе вартість товару та тари, а пункту 3.1. цього ж контракту передбачено, що ціни визначені виходячи з умов поставки DAP м. Луцьк. При цьому вказані інвойси не містять інформацію про вартість фрахту, що спричиняє сумніви у достовірності заявлення умов продажу товарів і ціни, що підлягала сплаті за імпортовані товари; в платіжному дорученні в іноземній валюті від 13 квітня 2021 року №(MUR) 33 в 70 графі (деталі оплати) зазначений інвойс від 13 квітня 2021 року №28, №29, №30, №31, тоді як до митного оформлення додано інвойс від 14 квітня 2021 року №30; до митного оформлення подано декларацію країни відправлення від 14 квітня 2021 року №21PL301010Е0405915, а якій числове значення вартості товарів відрізняться від числового значення, зазначеного в інвойсі від 14 квітня 2021 року №30.

Митниця володіє інформацію, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару №1: рівень митної вартості товарів; експортованих, в України за посередницькими контрактами становить не менше 0,20 USD/кг (МД від 16 березня 2021 року №UA209170/2021/7160 - 0,20 USD/кг.)

За результатом проведеної відповідно до положень частини четвертої статті 57 МК України процедури консультації з декларантом та у зв`язку із відсутністю у декларанта та митниці прийнятної до застосування інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів, достовірної та документально підтвердженої інформації щодо ціни одиниці товару, що унеможливлює визначення митної вартості шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58- 63 МК України, митну вартість партії товарів скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості згідно положень статті 64 МК України. При цьому, для визначення митної вартості оцінюваних товарів використано найменшу вартість із альтернативних, що наявна у митниці.

Митну вартість імпортованого товару визначено на основі раніше визнаних митницею рівнів митних вартостей: МД від 16 березня 2021 року №UA209170/2021/7160 - 0,20 USD/кг та числове значення митної вартості товару №1 у валюті фактури за курсом валюти Нацбанку України на день подання митної декларації становить 16830,00 злотих та в національній валюті України - 123261,3990 грн РМВ товару становить 0,20 USD/кг (0,750 злотих/кг) (арк. спр. 183-184 том 1).

Митне оформлення для випуску у вільний обіг вказаних товарів було здійснено за МД від 16 квітня 2021 року №UA204120/2021/055017 (арк. спр. 179-180 том 1).

Не погоджуючись із прийнятими Поліської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів, ФОП ОСОБА_1 звернувся із даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується таким.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України та іншими законами України.

За правилами частини першої статті 54 МК України встановлено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості (частина перша).

Відповідно до статей 49, 50 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Згідно з частиною першою статті 51, частиною першою статті 52 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Як встановлено частиною другою статті 52 МК України, декларант зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Відповідно до частин другої, третьої статті 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно із частинами першою, другою статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару - картопля свіжа продовольча, врожай 2020 року, вага нетто - 22000 кг., ГОСТ 7176-85, умови зберігання при температурі від +2 гр.С до + 5 гр.С, термін придатності 10 місяців.

Так, до митних декларацій декларантом додано, зокрема: сертифікати якості, пакувальні листи, рахунки-фактури (інвойси), експортні декларації (країни відправлення товару), банківські платіжні документи, що підтверджує оплату товару, контракт, прас-листи, листи пояснення.

Крім того, додатково на вимогу митниці декларантом надано відповідачу прас-листи (які підтверджують запропоновану ціну), листи продавця (якими підтверджується заявлена вартість товару, пояснюється різниця заявлена в експортній декларації), висновок про вартісні характеристики (в якому судовий експерт Мельник С.М. підтвердив, що заявлена митна вартість задекларованого товару відповідає ринковій вартості).

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Україна 15 вересня 2011 року приєдналася до Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур (у зміненій редакції) (Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур» від 15 лютого 2011 року №3018-VI).

Відповідно до Стандартного правила 6.4 Додатка II до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур (Загальний додаток) «Митна служба застосовує метод аналізу ризиків для визначення осіб та товарів, у тому числі транспортних засобів, що підлягають перевірці, та ступеня такої перевірки». Із цього правила, зокрема, випливає, що «для цільового добору конкретних операцій вибірка товарів, транспортних засобів чи документів з метою перевірки повинна ґрунтуватися на профілях ризику. Така заснована на вибірковості процедура допускає також випадковий добір на основі статистичної вибірки чи ініціативи співробітника митниці, заснованої на його досвіді чи інтуїції» (пункт 7.1 Рекомендацій до Загального додатка до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур (у зміненій редакції)). Тобто наведене Стандартне правило передбачає, що поглибленій перевірці підлягають документи, стосовно яких спрацювала система управління ризиками, або документи, відібрані співробітниками митниці.

Частиною першою статті 320 МК України передбачено, що форми та обсяги контролю, достатнього для забезпечення додержання законодавства з питань митної справи та міжнародних договорів України при митному оформленні, обираються митницями (митними постами) на підставі результатів застосування системи управління ризиками.

Згідно з частиною другою статті 361 цього ж Кодексу органи доходів і зборів застосовують систему управління ризиками для визначення товарів, транспортних засобів, документів і осіб, які підлягають митному контролю, форм митного контролю, що застосовуються до таких товарів, транспортних засобів, документів і осіб, а також обсягу митного контролю.

Згідно з пунктом 3.5 Положення про систему аналізу й селекції факторів ризику при визначенні окремих форм митного контролю, затвердженого наказом Державної митної служби України від 27 травня 2005 року №435, одним із критеріїв ризику закріплено факт того, що «заявлена митна вартість товарів значно відрізняється від ціни ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів при їх увезенні на митну територію Україну».

За результатами оцінки ризику у конкретному випадку переміщення товарів та транспортних засобів через митний кордон України, в тому числі за результатами контролю із застосуванням системи управління ризиками, що здійснюється відповідно до статті 337 МК України, митні органи обирають форми та обсяг митного контролю. При цьому формується перелік митних формальностей, визначених за результатами застосування інструментів з управління ризиками (пункт 7.1 Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками в митній службі України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №597).

При декларуванні товарів, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України, у процесі оформлення МД використовується Порядок заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року №651, та відомчі класифікатори інформації з питань державної митної справи, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 20 вересня 2012 року №1011, якими, зокрема, передбачені різні форми перевірки документів та матеріалів: контроль правильності визначення митної вартості товарів (код митної формальності - 105-2); витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів (код митної формальності - 106-2).

Відтак, аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що поглиблена перевірка документів, доданих до митної декларації, на предмет їх достовірності та правильності визначення митної вартості товару здійснюється виключно при спрацюванні системи управління ризиками або у випадках, які визначаються співробітниками митниці на основі власного досвіду чи інтуїції.

Згаданий Класифікатор митних формальностей, що можуть бути визначені за результатами застосування системи управління ризиками, передбачає, що одним із наслідків спрацювання системи управління ризиками може бути проведення такої формальності, як «витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів» (код митної формальності - 106-2). Проте, митний контроль та митне оформлення як складові митної процедури є частиною адміністративних процедур із провадження справи декларанта щодо пропуску його товарів через митний кордон України. Факт відхилення рівня задекларованої митної вартості від рівня митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не стосується обставин справи; він стосується фактів, які були зафіксовані під час провадження справ щодо інших товарів. Факт відхилення рівня митної вартості є лише приводом для вчинення певних адміністративних процедур, проте сам собою не є доказом у справі, у якій провадяться адміністративні (митні) процедури.

Таким чином, правові акти суб`єкта владних повноважень, в тому числі процедурне рішення митного органу про витребування додаткових документів, може бути ухвалене ґрунтуючись лише на доказах у справі, а такими доказами передусім є документи, додані до митної декларації.

Факт того, що рівень задекларованої митної вартості товару значно нижчий за рівень митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, сам собою не може бути підставою для витребування додаткових документів; цей факт є лише підставою для поглибленої перевірки повноти та достовірності документів, і лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України, є підставою для витребування додаткових документів.

Аналогічний підхід закріплено і у Методичних рекомендаціях щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом ДФС України від 11 вересня 2015 року №689. Так, у пункті 8 розділу 2 цих Методичних рекомендацій зазначено, що у випадках спрацювання автоматизованої системи аналізу та управління ризиками за напрямом перевірки правильності визначення митної вартості товарів у зв`язку з ризиком заниження митної вартості та декларуванням митної вартості нижчої, ніж вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, здійснює перевірку відомостей, що містяться в документах, що підтверджують заявлену митну вартість, та відповідно до частин третьої - четвертої статті 53 МК України здійснює запит додаткових документів. У випадках, передбачених частиною шостою статті 54 МК України та частиною першою статті 55 цього Кодексу, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, приймає рішення про коригування митної вартості товарів. Тобто, при відповідному спрацюванні автоматизованої системи аналізу та управління ризиками митний орган повинен насамперед здійснити перевірку відомостей, що містяться в документах, що підтверджують заявлену митну вартість, і лише після цього у разі виявлення підстав може витребувати у декларанта додаткові документи.

Відповідно до частини третьої статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (частина четверта статті 53 МК України).

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадках: якщо документи, зазначені у частині другій статті 53 МК України, містять розбіжності; не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів; не містять відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Такі сумніви щодо митної вартості товару можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Як вказано у пункті 2 частини четвертої статті 54 МК України, митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана.

Вказана норма законодавства спрямована на те, щоб декларант був обізнаний з недоліками, які виявлені митним органом, та які в свою чергу перешкоджають митному органу підтвердити задекларовану митну вартість товарів, з метою надання декларанту реальної можливості їх усунути шляхом подання додаткових документів.

Як вбачається зі змісту оскаржуваних рішень, Поліська митниця вказала, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, у відповідності до частини другої статті 53 МК України, містять окремі неточності та розбіжності. При цьому, митниця володіла інформацією, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішень про коригування митної вартості, у відповідності до чого митну вартість визначено з врахуванням МД від 19 березня 2021 року №UA209170/2021/31134 на рівні 0,20 USD/кг, МД від 16 березня 2021 року №UA209190/2021/7160 на рівні 0,20 USD/кг.

ФОП ОСОБА_1 було подано листи в порядку пункту 5 статті 55 МК України та долучено додатково наступні документи, для підтвердження заявленої митної вартості товарів: листи продавця (якими підтверджується заявлена вартість товару, пояснюється різниця заявлена в експортній декларації), прас-листи, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. Однак, з огляду на надані документи, відповідач не вбачав підстав для перегляду або скасування рішень про коригування митної вартості товарів.

Проте суд із такими мотивами оскаржуваних рішень не погоджується, враховуючи таке.

Суд зазначає, що відповідно до приписів статті 53 МК України митниця має право запитувати додаткові документи в разі виявлення під час митного оформлення розбіжностей в документах, перелік яких визначений частиною 2 даної статті.

При цьому, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 04 вересня 2018 року у справі №808/9123/15, від 20 лютого 2018 року у справі №809/1884/16.

Щодо витребування у позивача додаткових документів суд зазначає наступне.

На запит митниці позивач надав відповідачу висновки експерта від 14 травня 2021 року №113/2021, від 13 травня 2021 року №112/2021 (арк. спр. 56-66, 94-104 том 1) відповідно до яких вартість товару - картопля свіжа урожаю 2020 року, що переміщується через митний кордон України на адресу ФОП ОСОБА_1 згідно контракту від 10 березня 2021 року №10/03/2021, без нарахування митних платежів та зборів та без врахування транспортних витрат відповідає вартості зазначеній у рахунках-фактурах.

Суд вважає безпідставною вимогу митного органу надати висновки про якісні та вартісні характеристики оцінюваного товару, оскільки в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Відсутність висновків про якісні та вартісні характеристики товарів не повинна братися митницею до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак не може бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

При цьому, у наданих позивачем митному органу висновках експерта підтверджено, що заявлена митна вартість задекларованого товару відповідає ринковій вартості.

Щодо того, що в поданих до митного оформлення документах за митними деклараціями документи містять розбіжності, зокрема: пункті 2 контракту від 10 березня 2021 року №10/03/21-UA передбачено, що ціни на товар включають в себе вартість товару та тари, пунктом 3.1 цього ж контракту передбачено, що ціни визначені виходячи з умов поставки DAP Луцьк. При цьому, вказані інвойси не містять інформації про вартість фрахту.

Згідно інкотермс 2010 Delivered at Place, скорочено DAP (Постачання в місці призначення) - одна з умов (термінів) Інкотермс, що означає, що продавець виконав своє зобов`язання з постачання тоді, коли він надав покупцеві товар, випущений в митному режимі експорту та готовий до розвантаження з транспортного засобу, який прибув у вказане місце призначення. Умови постачання DAP покладають на продавця обов`язки нести всі витрати й ризики, пов`язані з транспортуванням товару в місце призначення, включаючи (де це буде потрібно) будь-які збори для експорту з країни відправлення.

Стосовно посилання митного органу на різницю ціни вказаної в експортній декларації та рахунку-фактурі (інвойсі) слід зазначити, що в листах-поясненнях продавця пояснюється суть таких розбіжностей, а також іде посилання на законодавчі норми країни відправлення товару (Польща), які чітко регламентують вказані правовідносини польського декларанта та держави і визначають, що при заповненні митної декларації суб`єкт (Польський брокер) повинен вибрати та проставити в зазначеній декларації середню статистичну вартість, що власне і було зроблено (Міністерство фінансів - Національна податкова адміністрація, Інструкція по заповненню митних декларацій A1S / IMPORT, AES / ECS2, NCTS2 від 22 травня 2019 року).

Стосовно доводів митного органу, що в 70 графі (деталі оплати) зазначений інвойс 36-5500, 37-5500 від 19 квітня 2021 року, тоді як до митного оформлення додано інвойс від 20 квітня 2021 року №37, слід зазначити наступне, в платіжному дорученні №35 від 19 квітня 2021 року зазначено проформу - інвойс №35 на суму 5500 Польських злотих, №36 - на суму 5500 Польських злотих, №37- на суму 5500 Польських злотих від 19 квітня 2021 року всього на суму 16500 пол.зл. (про попередню оплату як це передбачено контрактом), і ця проформа стосується цієї ж поставки та даний документ надано митному оформленні про що є відмітка в графі 44 митної декларації.

Окрім того, митний орган вказує, що в платіжному дорученні в іноземній валюті від 13 квітня 2021 року №33 в графі 70 зазначений інвойс №28, №29, №30, №31 від 13 квітня 2020 року тоді як до митного оформлення подано інвойс від 14 квітня 2021 року №30, однак слід зазначити, що в платіжному дорученні від 13 квітня 2021 року №33 зазначено проформу - інвойс №28 на суму 5500 Польських злотих, №29 на суму 5500 Польських злотих, №30 на суму 5500 Польських злотих, №31 на суму 5500 Польських злотих, всього на суму 22000 пол.зл. (про попередню оплату як це передбачено контрактом), і ця проформа стосується цієї ж поставки та даний документ надано митному оформленні про що є відмітка в графі 44 митної декларації.

Проформа-інвойс (proformainvoice) є попередніми рахунком, виставленим за оплату товару постачальником (експортером, продавцем, відправником). Після того, як суми оплати повністю узгоджені і затверджені, виставляється рахунок-інвойс.

З урахуванням зазначеного, суд приймає до уваги доводи позивача про те, що даному випадку у зв`язку із тим, що контрактом на поставку товарів передбачено передоплату, продавцем було сформовано 19 квітня 2021 року проформу інвойс (для передоплати), а потім 20 квітня 2021 року виставлено рахунок-фактуру №7 та 13 квітня 2021 року сформовано проформу інвойс (для передоплати), а 14 квітня 2021 року виставлено рахунок-фактуру №30.

Крім того, слід зазначити, що проплата коштів за куплений товар по всіх інвойсах здійснювалась в безготівковому порядку шляхом перерахування коштів продавцеві за SWIFT рахунком, який надавався митному органу і суми в зазначених SWIFT рахунках повністю збігаються із сумами зазначеними в інвойсах

З урахуванням наведеного суд приходить до висновку, що зважаючи на те, що експортною Польською фірмою Glory sp. Z.o.o. листами-повідомленнями, які були подані декларантом відповідачу, було роз`яснено про відсутність можливості надати випуску з бухгалтерської документації щодо формування відпускної ціни товару та прас-лист, каталог виробника товару для широкого кола осіб, оскільки це є комерційною таємницею, тому надання документів щодо оплати за імпортований товар - картопля продовольча врожаю 2020 року не є обов`язковим, адже повністю стверджується умовами контракту та не суперечить йому.

На думку суду, неподання декларантом бухгалтерської документації щодо формування відпускної ціни товару з об`єктивних причин у зв`язку з їх відсутністю, не може бути підставою для прийняття оскаржуваних рішень.

Натомість, позивачем у відповідності до вимог статей 52, 53 МК України подано всі необхідні документи для митного оформлення зазначених товарів за ціною договору, які не містили в собі будь-яких розбіжностей, зазначених в частині третій статті 53 МК України, і в митного органу, враховуючи вищевикладені обставини, не було підстав вимагати у декларанта додаткові документи для підтвердження митної вартості.

Згідно з частиною першою статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).

Частиною другою статті 64 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Відтак, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).

Законом України від 10 квітня 2008 року №250-VІ ратифіковано протокол про вступ України до Світової організації торгівлі та про приєднання України до угоди про Світову організацію торгівлі.

Визначення митної вартості оцінюваних товарів з використанням резервного методу має відповідати принципам та положенням статті VII ГАТТ «Оцінка товару для митних цілей» та Угоди про застосування статті VII ГАТТ.

Відповідно до статті VІІ п. 2 (а) Генеральної угоди по тарифам і торгівлі 1947 року оцінка імпортованого товару для митної мети повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, який обкладається митом, або аналогічного товару, та не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження або на вільних чи фіктивних цінах.

Пунктом 2 (b) даної статті Генеральної угоди по тарифам і торгівлі 1947 року передбачено, що під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції.

Якщо дійсна вартість може бути визначена відповідно до пункту (b), оцінка для митних цілей повинна ґрунтуватися на найближчому еквіваленті, який може бути встановлений (пункт 2 (с)).

Відповідно до додатка 1 до статті VII формування пунктів (a) і (b) дозволяє стороні, що домовляється, одноманітно визначати вартість для митних цілей або на підставі цін окремого експортера на імпортний товар, або на підставі загального рівня цін на подібний (аналогічний) товар.

Отже, за правилами ГАТТ для цілей митного оформлення товару за резервним методом під митною вартістю товару розуміється ціна такого товару, за яку він продається чи пропонується до продажу в імпортуючій країні.

Частиною шостою статті 54 МК України встановлено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Частина перша статті 55 МК України передбачає, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно з частиною другою статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Відповідно до пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №598, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Суд зазначає, що відповідно до частини четвертої статті 57 МК України застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

В той же час, доказів того, що відповідач провів необхідну консультацію у належний спосіб, матеріали справи не містять. Саме лише посилання на проведення консультації не можна вважати таким, що відповідає нормам закону.

На думку суду, відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом. Наявність лише посилання на МД від 19 березня 2021 року №UA209170/2021/31134 та від 16 березня 2021 року №UA209190/2021/7160 вказана в яких митна вартість була взята за основу для визначення спірної митної вартості без наведення пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо не може бути обґрунтованою підставою для коригування митної вартості.

Також суд зауважує, що відповідачем як суб`єктом владних повноважень не доведено суду, що надані ФОП ОСОБА_1 документи містять істотні розбіжності, в них наявні ознаки підробки, або вони не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за імпортований товар. Натомість наявність інформації про те, що ідентичні або подібні товари оформлено у митному відношенні іншими особами за вищою митною вартістю не може бути єдиною та достатньою підставою для витребування додаткових документів та відмови у прийнятті заявленої позивачем митної вартості товару за ціною контракту.

Аналогічна правова позиція, викладена в постанові Верховного Суду від 28 серпня 2021 року у справі № 815/4256/16.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. У адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд звертає увагу, що в адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення митний орган повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Суд вважає, що відповідачем не обґрунтовано ціну, яка визначена ним щодо товарів у розмірі - 0,20 USD/кг. Крім того, відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом. У свою чергу, декларант надав наявні у нього документи, що підтверджують митну вартість товару, підстави його придбання, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування. На підставі досліджених письмових доказів суд вважає, що використані декларантом відомості підтверджені документально та визначені кількісно; їх достовірність не спростована відомостями від компетентних органів інших країн щодо не підтвердження обставин відчуження позивачу продавцем товару, або що видані позивачу документи є фіктивними, недійсними.

З огляду на встановлені судом обставини справи та положення чинного законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправним та скасування рішень Поліської митниці ДМС про коригування митної вартості товарів від 14 травня 2021 року №UA204120/2021/000173/2, від 13 травня 2021 року №UA204120/2021/000172/1, від 22 квітня 2021 року №UA204120/2021/000164/2, від 22 квітня 2021 року №UA204120/2021/000163/2, від 16 квітня 2021 року №UA204120/2021/000153/1.

Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

За змістом частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судовий збір в сумі 11350,00 грн (одинадцять тисяч триста п`ятдесят гривень 00 копійок), який сплачений відповідно до квитанцій від 15 вересня 2021 (арк. спр. 22-25 том 1) та зарахований до спеціального фонду Державного бюджету, що підтверджується відповідними виписками (арк. спр. 217-221 том 1).

Щодо відшкодування за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн (десять тисяч гривень 00 копійок) суд зазначає наступне.

Частинами першою, другою статті 134 КАС України обумовлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно із частинами третьою - п`ятою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як передбачено частинами шостою, сьомою статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Виходячи з аналізу вищевказаних правових норм, слід дійти висновку про те, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором.

На підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу суду надано такі документи: договір про надання правничої допомоги від 08 вересня 2021 року №08/09/21-01, акт приймання-передачі наданих послуг від 09 вересня 2021 року, рахунок-фактуру від 09 вересня 2021 року №09/09/21-01, квитанцію від 15 вересня 2021 року №0.0.2266007452.1 (арк. спр. 211-215 том 1).

Відповідно до пункту 1.1. договору про надання правничої допомоги від 08 вересня 2021 року №08/09/21-01, укладеного між ФОП ОСОБА_1 та Адвокатським об`єднанням «Преміум Сервіс», клієнт доручає, а адвокатське об`єднання бере на себе зобов`язання надавати правничу допомогу у справі про визнання протиправними та скасування рішень Поліської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів від 14 травня 2021 року №UA204120/2021/000173/2, від 13 травня 2021 року №UA204120/2021/000172/1, від 22 квітня 2021 року №UA204120/2021/000164/2, від 22 квітня 2021 року №UA204120/2021/000163/2, від 16 квітня 2021 року №UA204120/2021/000153/1.

Пунктами 4.1, 4.2 вказаного договору передбачено, за правничу допомогу клієнт оплачує винагороду в розмірі вказаному в актах виконаних робіт/наданих послуг. Розрахунки за виконану роботу здійснюються клієнтом у безготівковому порядку, шляхом перерахування коштів на рахунок Адвокатського об`єднання протягом трьох робочих днів з дня виставлення відповідного рахунку.

Відповідно до акту приймання-передачі наданих послуг від 09 вересня 2021 року, згідно договору про надання правничої допомоги від 08 вересня 2021 року №08/09/21-01 вбачається, що Адвокатське об`єднання на виконання договору надало, а клієнт ФОП ОСОБА_1 прийняв наступні роботи/послуги: надання правової інформації, консультацій, роз`яснень з питань правомірності винесення Поліською митницею Держмитслужби оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів (затрачено часу - 1,5 годину), - 3000,00 грн (з розрахунку 2000,00 грн. за 1 годину та 1,5 годин витраченого часу); складання позовної заяви про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів Поліської митниці Держмитслужби - 7000,00 грн. (з розрахунку 2000,00 грн за 1 годину та 3,5 годин витраченого часу).

Суд зауважує, що при визначенні суми відшкодування витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, суд має виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру залежно від конкретних обставин справи. Надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто повинно бути доведено доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справ.

Вирішуючи питання обґрунтованості розміру заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу та пропорційності їх складності правовому супроводу даної справи, суд зазначає, що предметом судового розгляду у даній справі були рішення про коригування митної вартості, які складені за наслідками митного декларування товарів по одному і тому ж самому договорі та із одним і тим же контрагентом та провадження здійснювалося в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами справи.

Окрім того, спірні правовідносини регулюються нормами МК України та великої кількості підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню, не передбачають.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини щодо присудження судових витрат на підставі статті 41 Конвенції, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited проти України» від 23 січня 2014 року, заява №19336/04, пункт 268). У рішенні Європейського суду з прав людини від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» (Lavents v. Latvia,заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумний розмір.

Верховний Суд в постановах від 22 грудня 2020 року у справі №520/8489/19, від 07 травня 2020 року у справі №320/3271/19, від 10 березня 2020 року у справі №520/8489/19 зазначив, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Також, при визначенні суми відшкодування суд має враховувати критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19.

Таким чином, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо - є неспівмірним.

На думку суду, виходячи із критеріїв, визначених частинами третьою, п`ятою статті 134, частиною дев`ятою статті 139 КАС України, враховуючи незначну складність справи заявлена сума до відшкодування витрат на правничу професійну допомогу є неспівмірною із заявленими позовними вимогами, а тому справедливим розміром відшкодування позивачу фактично понесених витрат на професійну правничу допомогу у цій справі за рахунок бюджетних асигнувань відповідача є сума 3000,00 грн (три тисячі гривень 00 копійок). Решту витрат на професійну правничу допомогу повинен понести позивач.

Керуючись статтями 139, 243, 245, 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Митного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Поліської митниці Держмитслужби (33028, Рівненська область, місто Рівне, вулиця Соборна, 104, ідентифікаційний код юридичної особи 43350097) про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Поліської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів від 14 травня 2021 року №UA204120/2021/000173/2, від 13 травня 2021 року №UA204120/2021/000172/1, від 22 квітня 2021 року №UA204120/2021/000164/2, від 22 квітня 2021 року №UA204120/2021/000163/2, від 16 квітня 2021 року №UA204120/2021/000153/1.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Поліської митниці Держмитслужби на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 судовий збір в сумі 11350,00 грн (одинадцять тисяч триста п`ятдесят гривень 00 копійок) та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 3000,00 грн (три тисячі гривень 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.І. Смокович

Повний текст судового рішення виготовлено 29 листопада 2021 року.