Ухвала суду № 101520853, 30.11.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

м. Вінниця

30 листопада 2021 р. Справа № 120/8677/21-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мультян Марини Бондівни, розглянувши у письмовому провадженні матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Рішенням суду від 20.10.2021 вказаний позов задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії з 01.04.2019 року, з урахуванням при її обчисленні у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" розмірів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, згідно з довідкою Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області від 12.05.2021 року №47 01-2406-05/47-15. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 року на підставі виданої Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області довідки від 12.05.2021 року №47 01-2406-05/47-15, з врахуванням при її обчисленні у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" розмірів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, з урахуванням виплачених сум пенсії.

У позовній заяві було зазначено про те, що станом на дату її подачу відсутні докази всіх витрат на правничу допомогу, які поніс позивач, тому на підставі частини 7 статті 139 КА України до закінчення судових дебатів у справі представником позивача зроблено заяву про те, що докази всіх понесених витрат будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення разом із заявою про винесення додаткового рішення про розподіл судових витрат.

05.11.2021 до суду надійшло клопотання представника позивача про ухвалення додаткового рішення (розподіл витрат на правничу допомогу), в якій зазначено, що позивач поніс витрати на правову допомогу в розмірі 7264,00 гривень.

Вирішуючи питання про розподіл витрат на правничу допомогу адвоката, суд керується такими мотивами.

Відповідно до частини 1, 3, 4 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

В силу вимог частини 5 статті 143 КАС України у випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1, 3 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

В силу вимог частини 7 статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Отже, нормами процесуального закону визначено чіткий строк, протягом якого учасник справи може звернутися до суду з заявою щодо відшкодування за рахунок іншої сторони витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи, в тому числі витрат на професійну правничу допомогу, а саме до закінчення судових дебатів або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Однак, умовою для реалізації процесуального права на компенсацію витрат на професійну правничу допомогу після ухвалення рішення (у спосіб ухвалення додаткового рішення) є зроблена про це заява до закінчення судових дебатів (тобто до закінчення розгляду справи по суті).

У такому випадку учасник справи протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду зобов`язаний надати суду докази (договори, рахунки, детальний опис виконаних робіт тощо) на підтвердження розміру таких витрат. Правовим наслідком невиконання цього обов`язку є залишення без розгляду заяви про вирішення питання про розподіл судових витрат.

Як встановлено матеріалами справи, до позовної заяви представником позивача було долучено договір про надання правової допомоги №1 від 17.06.2021, акт приймання-передачі від 30.07.2021, розрахунок часу, витраченого на надання правничої допомоги (детальний опис робіт).

У договорі про надання правової допомоги №1 від 17.06.2021 фіксований розмір гонорару адвокату не визначено. Водночас, в матеріалах справи відсутні докази оплати гонорару адвоката.

До клопотання представника позивача про ухвалення додаткового рішення (розподіл витрат на правничу допомогу) будь-яких доказів долучено не було.

За наведених обставин, суд вважає, що надані представником позивача документи не доводять факт понесення позивачем витрат на правову допомогу, витрати на правову допомогу не підтверджені належними та допустимими доказами, у зв`язку із чим у задоволенні позовної вимоги у частині стягнення на користь позивача витрат на правову допомогу слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 132, 139, 143, 241, 242, 243, 252, 256 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення (розподіл витрат на правничу допомогу) - залишити без розгляду.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 КАС України.

Суддя Мультян Марина Бондівна