Ухвала суду № 101520796, 24.11.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

24 листопада 2021 р. Справа № 120/3821/21-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мультян Марини Бондівни, розглянувши у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про встановлення способу та порядку виконання судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання бездіяльності неправомірною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду знаходилася адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання бездіяльності неправомірною та зобов`язання вчинити дії.

Рішенням суду від 17.06.2021 адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії з 01.04.2019 року, з урахуванням при її обчисленні у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" розмірів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, згідно з довідкою Вінницького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Вінницького обласного військового комісаріату) від 18.03.2021 року №ХЛ61153. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 року, виходячи з 90% грошового забезпечення, на підставі виданої Вінницьким обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки (Вінницьким обласним військовим комісаріатом) довідки від 18.03.2021 року №ХЛ61153, з врахуванням при її обчисленні у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" розмірів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, з урахуванням виплачених сум пенсії. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

04.10.2021 на адресу суду надійшла заява позивача про встановлення способу та порядку виконання рішення суду, в якій просить встановити спосіб та виконання рішення суду від 17.06.2021 у справі №120/3821/21-а шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити виплату заборгованості з пенсійних виплат, що склалася у період з 01.04.2019 по 19.07.2021 в межах суми стягнення за один місяць та виплату пенсії за період з 20.07.2021 по 31.07.2021 із розрахунку її розміру 18540,00 грн.

Ухвалою суду від 29.10.2021 заяву ОСОБА_1 про встановлення способу і порядку виконання рішення суду залишено без руху.

Ухвалою суду від 16.11.2021 заяву ОСОБА_1 про встановлення способу та порядку виконання судового рішення призначено до розгляду в судовому засіданні на 24.11.2021.

24.11.2021 сторони в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце судового розгляду заяви були повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до частини 2 статті 378 КАС України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Тому суд вважає можливим розгляд заяви здійснювати у відсутності представника заявника та відповідача.

Дослідивши матеріали справи та доводи поданої заяви, суд вважає, що заява не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частин 1-3 статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у встановлений раніше порядок і спосіб. Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати прийняте рішення по суті.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 30.01.2018 у справі № 281/1820/14-а, від 11.11.2020 у справі № 817/628/15 та від 17.02.2021 у справі № 295/16238/14-а.

Суд зазначає, що поняття "спосіб і порядок виконання судового рішення" мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем.

Спосіб виконання судового рішення є способом реалізації захисту порушених прав позивача, який визначений самим рішенням та повинен відповідати вимогам закону. Під зміною ж способу і порядку виконання судового рішення необхідно розуміти вжиття адміністративним судом нових заходів для реалізації прийнятого рішення. Ці заходи мають забезпечити виконання конкретного судового рішення і не поширюватися на відносини, які виникли після його ухвалення.

Водночас, змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати рішення по суті, торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду, а також змінювати обраний судом при ухваленні цього рішення спосіб відновлення порушеного права позивача.

При цьому, суд при розгляді питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення може змінити спосіб та порядок виконання рішення лише у виняткових випадках.

В своїй заяві позивач просить встановити спосіб та виконання рішення суду від 17.06.2021 у справі №120/3821/21-а шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити виплату заборгованості з пенсійних виплат, що склалася у період з 01.04.2019 по 19.07.2021 в межах суми стягнення за один місяць та виплату пенсії за період з 20.07.2021 по 31.07.2021 із розрахунку її розміру 18540,00 грн, тобто заява становить вимогу не щодо встановлення порядку виконання судового рішення, а заявник фактично просить суд змінити суть резолютивної частини зазначеного рішення суду, тобто по суті з заяви випливає наявність нових позовних вимог, що не заявлялись при розгляді адміністративної справи, що в свою чергу є порушенням норм процесуального права.

Разом з тим, зі змісту заяви про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі не вбачається в чому саме полягають обставини, які ускладнюють виконання судового рішення саме шляхом визначеному у ньому.

До того ж, резолютивна частина рішення суду від 17.06.2021 в повній мірі відповідає обраному позивачем способу захисту його порушених прав, а також обставинам, які були відображені відповідачем у відзиві на позовну заяву.

Окрім того, суд звертає увагу на те, що в межах даної справи судом не досліджувались обставини щодо здійснення позивачу виплати заборгованості.

Крім того, суд враховує, що на виконання рішення суду від 17.06.2021 у цій справі було видано виконавчий лист від 26.07.2021, який перебуває на виконанні у Відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) (ВП №66308228).

Таким чином відбувається примусове виконання даного судового рішення.

При цьому, державний виконавець не заявляв щодо неможливості виконати судове рішення у встановлений судом спосіб.

Таким чином, суд приходить до висновку, що заявником не наведено чітких обставин, які б свідчили про неможливість виконання судового рішення у цій справі саме через спосіб захисту, застосований судом при його ухваленні, що не надає достатніх правових підстав для застосування процесуального інституту зміни порядку і способу виконання судового рішення, регламентованого статтею 378 КАС України.

Керуючись ст.ст. 248, 256, 378 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення способу та порядку виконання судового рішення - відмовити.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 КАС України.

Відповідно до статті 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Мультян Марина Бондівна