Ухвала суду № 101519982, 01.12.2021, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/6134/17

У Х В А Л А

01 грудня 2021 року Шевченківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді Зими І.Є.

при секретарі Колодій Я.П.

з участю прокурора Ліховина І.С.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника Гавенко Б.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу щодо обвинуваченого за ч. 2 ст. 187 КК України ОСОБА_1 ,-

в с т а н о в и в :

На розгляді Шевченківського райсуду м. Львова перебувало судове провадження про обвинувачення ОСОБА_2 та ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 187 КК України. Ухвалою суду від 19.10.2021 матеріали провадження відносно ОСОБА_1 були виділені в окреме провадження, в зв`язку з оголошенням розшуку останнього .

01.12.2021 ОСОБА_1 був затриманий на підставі ухвали суду та доставлений для розгляду клопотання про обрання відносно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Свої вимоги прокурор мотивує тим, що особа обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України. Його дії впродовж судового провадження були скеровані на затягування строків розгляду справи , оскільки ОСОБА_1 тривалий час не з`являвся до суду, не повідомляв про зміну місця проживання та про причини неявки. Відтак, просить задовольнити клопотання.

Заслухавши думку учасників судового розгляду з приводу заявленого клопотання, суд приходить до наступного висновку.

В зв`язку з неодноразовою неявкою в судові засідання ОСОБА_1 , 14.11.19 р. прокурор вже звертався з клопотанням про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Для розгляду вказаного клопотання суд також надавав дозвіл на затримання особи з метою приводу для розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу. Ухвалою суду від 28.02.2020 у задоволенні такого було відмовлено та обрано відносно обвинуваченого запобіжний захід у виді особистого зобов`язання . Строк дії вказаного запобіжного заходу завершився.

Між тим, у підготовчому засіданні обвинуваченому ОСОБА_1 було вручено пам`ятку його прав та обов`язків та відповідно особа була обізнана в тому, що вона зобов`язана прибувати за викликом до суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк – заздалегідь повідомити про це суд. Незважаючи на це, обвинувачений ОСОБА_1 у період з серпня 2020 року по жовтень 2021 року не з`являвся в судові засідання, причин неявки суду не повідомляв.

Із змісту рапортів працівників поліції, що були представлені на виконання ухвал суду про його примусовий привід вбачається, що ОСОБА_1 відсутній як за місцем своєї реєстрації, так і за місцем фактичного проживання. Прокурор звернувся до суду з клопотанням про обрання відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Для забезпечення особистої участі обвинуваченого у розгляді даного клопотання, ухвалою Шевченківського райсуду м. Львова від 11.05.2021 р. надано дозвіл на затримання обвинуваченого за ч. 2 ст. 187 КК України ОСОБА_1 , з метою його приводу в суд для участі в розгляді вказаного клопотання . По спливу встановленого строку дії вказаної ухвали, прокурор повторно звернувся з аналогічним клопотанням, яке було задоволено судом. Крім того , за клопотанням прокурора ухвалою суду від 19.10.2021 року було оголошено розшук обвинуваченого за ч. 2 ст. 187 КК України ОСОБА_1 ; матеріали провадження в частині його обвинувачення виділені в окреме судове провадження.

01.12.2021 ОСОБА_1 був затриманий на підставі ухвали суду та доставлений для розгляду клопотання про обрання відносно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Як зазначено у пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011, п.32 рішення у справі «Фокс, Кампбел і Хартлі проти Сполученого Королівства» слідчий суддя (суд) повинен виходити з того, що підозра визнається обґрунтованою лише у тому випадку, якщо існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про котру йдеться, могла вчинити правопорушення.

У відповідності до п.79 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року, «застосування тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості».

Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою застосовується до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Як вбачається з наданого суду клопотання про застосування запобіжного заходу та матеріалів судового провадження , ОСОБА_1 раніше судимий , останній раз вироком Франківського районного суду м. Львова від 27.01.2017 р. за ч. 1 ст. 28, ч.1 ст. 122 КК Уукраїни йому призначено покарання у виді 2 років позбавлення волі. Звільнений від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України з випробуванням строком на 1 рік. За матеріалами даного судового провадження ОСОБА_1 обвинувачується у вчинені умисного тяжкого кримінального правопорушення , скоєного 17.04.2017 р., тобто у період його перебування на іспитовому терміні. Санкція статті , за якою обвинувачується ОСОБА_1 передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років . Такод суд бере до уваги ту обставину, що ОСОБА_1 ніде не працює, не має міцних соціальних зв`язків, не проживає за адресою своєї реєстрації. В ході проведення судового розгляду його дії були скеровані лише на уникнення відповідальності за скоєне та переховування від суду. Не встановлено тяжких хвороб та інвалідності, які б перешкоджали утриманню ОСОБА_1 під вартою.

Відтак, встановлені судом ризики, передбачені ст.177 КПК України, дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_1 з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене ним кримінальне правопорушення, може переховуватись від суду, вчинити інші кримінальні правопорушення, а також перешкоджати встановленню істини по справі.

Враховуючи викладене є підстави вважати про необхідність обрання стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів . Обрання іншого запобіжного заходу, що не пов"язаний з позбавленням волі, не забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого. Оскільки особа обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, в ході якого було застосовано насильство, небезпечне для життя та здоров`я особи, яка зазнала нападу, суд , на виконання вимог ст. 182-183 КПК України, не вбачає підстав для застосування до обвинуваченого застави як альтернативного виду запобіжного заходу.

Керуючись ст. ст. 177, 182, 183, 193,194,196, 197, 333 КПК України,-

постановив :

клопотання прокурора задовольнити.

Обрати щодо обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб , без визначення розміру застави.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Галицької окружної прокуратури м. Львова Ліховина І.С.

Апеляційна скарга може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту оголошення.

Суддя І. Є. Зима