Рішення № 101519923, 30.11.2021, Франківський районний суд м. Львова

465/1046/20

2/465/1164/21

РІШЕННЯ

Іменем України

30.11.2021 року м. Львів

Франківський районний суд м.Львова у складі –

головуючого судді Мартьянової С.М.

при секретарі судового засідання Турчак М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», за участі третьої особи: Приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Завалієв А.А. про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає до виконання, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до Франківського районного суду м. Львова з позовом до Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приват Банк», з участі третьої особи: Приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Завалієв А.А. про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає до виконання.

Позов мотивує тим, що 29 вересня 2008 року між ОСОБА_1 та ЗАТ КБ «Приватбанк» правонаступником якого є ПАТ КБ “Приватбанк” було укладено кредитний говір б/н, шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у ПАТ КБ «Приватбанк», згідно якого Позивачу останньому було надано банківську послугу - кредитна картка “Універсальна”. Зазначений Кредитний договір нотаріально не посвідчений.

19 лютого 2020 року ознайомившись з матеріалами ВП №57012594, відкритого у Франківському ВДВС м. Львова ГТУЮ у Львівській області йому стало відомо, що 07 липня 2016 року приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Завалієвим А.А. було вчинено виконавчий напис нотаріуса, зареєстрований в реєстрі за 624, яким звернено стягнення з Позивача на користь ПАТ КБ “Приватбанк” забогованості, що виникла по Кредитному договору б/н від 29 серпня 2008 року, в загальному розмірі 90 120,14 гривень за період з 29 вересня 2008 року по 31 травня 2016 року.

Позивач вважає, що оскаржуваний виконавчий напис не відповідає вимогам законодавства, зокрема ст. 87 Закону України «Про нотаріат» та Постанові Кабінету Міністрів України №1172 від 29 червня 1999 р., оскільки вчинений на не передбаченому Переліком борговому документі - кредитному договорі, який нотаріально не досвідчений, а тому не підлягає виконанню. Також зазначає, що виконавчий напис вчинено за період з 29.09.2008 по 31.05.2016 року, тобто поза межами 3-х річного строку з дня виникнення права вимоги. При вчиненні виконавчого напису між сторонами існував спір, відтак заборгованість не могла вважатись безспірною. Представник ПАТ КБ «Приватбанк» до заяви про вчинення виконавчого напису не долучено, даних щодо отримання позивачем вимоги про усунення порушень за кредитним договором.

Представник відповідача 29 липня 2020 року надав відзив на позовну заяву, відповідно до якого у задоволені позову просили відмовити, посилаючись на те, що між банком та позивачем було укладено кредитний договір, за яким остання належним чином не виконувала свої зобов`язання. У банка виникло право вимоги внаслідок прострочення позичальником строків виконання зобов`язання. Оскільки умови договору не були виконані позивачем належним чином, банк мав право на звернення про вчинення виконавчого напису.

Відповідно до ухвали Франківського районного суду м. Львова від 17 березня 2020 року відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», за участі третьої особи: Приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Завалієв А.А. про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає до виконання. Розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 12 травня 2021 року клопотання позивача ОСОБА_1 про витребування доказів у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до АТ КБ «Приватбанк», за участі третьої особи: Приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Завалієв А.А. про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає до виконання – задоволено та витребувано у приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу Завалієва А.А. належним чином завірену копію нотаріальної справи щодо вчинення виконавчого напису №2624 від 07 липня 2016 року.

Відповідно до ухвали Франківського районного суду м. Львова від 03 червня 2021 року закрито підготовче судове засідання та призначено судовий розгляду у справі

Позивач у судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутності, позов просить задоволити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явилися подала клопотання про розгляд справи у відсутності представника банку, в задоволенні позову просить відмовити.

Третя особа Приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Завалієв А.А. в судове засідання не з`явився, про день, час та місце слухання справи повідомлений належним чином, надав клопотання про розгляд справу у його відсутність.

Оскільки, всі учасники в судове засідання не з`явилися відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Судом встановлено фактичні обставини справи.

07 липня 2016 року приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Завалієвим А.А. було винесено виконавчий напис про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», невиплачених в строк відповідно до умов Кредитного договору від 29 березня 2008 року та розрахунку заборгованості за договором станом на 31 травня 2016 року, грошових коштів у сумі 90120,14 грн., з урахуванням: заборгованості за тілом кредиту у розмірі 11197,60 грн.; заборгованості за відсотками у розмірі 70998,01 грн.; заборгованості з комісії та пені у розмірі 3395 грн.; заборгованості по штрафам (фіксована частина) у розмірі 250 грн.; заборгованості по штрафам (відсоток від суми заборгованості) у розмірі 4 279,53 грн. Стягнення здійснюється за період з 29 вересня 2008 року по 31 травня 2016 року./а.с.9/

Державним виконавцем Франківського відділу державної виконавчої служби міста Львова Головного територіального управління юстиції у Львівській області було відкрито виконавче провадження № 57012594 з примусового виконання виконавчого напису № 2624 виданого 07 липня 2016 року Приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Завалієвим А.А. про стягнення з боржника, яким є ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованості у розмірі 90120,14 грн. /а.с. 23/

Відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом учинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, установлених законом.

Порядок учинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється законом «Про нотаріат» та іншими актами законодавства (ч.1 ст. 39 цього закону). Таким актом є зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції від 22.02.2012 №296/5.

Учинення нотаріусом виконавчого напису — це нотаріальна дія (п.19 ст.34 Закону України «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена гл.14 закону «Про нотаріат» та гл.16 розд. ІІ порядку вчинення нотаріальних дій.

Так, згідно зі ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті закону нотаріус учиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше ніж 3 роки, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями — не більше ніж рік. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис видається в межах цього строку.

Порядок учинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пп.1, 3 гл.16 розд. ІІ порядку вчинення нотаріальних дій).

Згідно з пп.2.1 п.2 гл.16 розділу ІІ порядку вчинення нотаріальних дій для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, в якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування й місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата й місце народження боржника — фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Згідно п. 1.1. даної Глави, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.

Згідно п. 1.2. перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 3.2 безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 р. № 1172, якою керувався нотаріус.

Відповідно до ст. 89 Закону України «Про нотаріат» у виконавчому написі повинні зазначатися: дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім`я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис, найменування та адреса стягувача; найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для громадян), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб); строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають, витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення, розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; номер, за яким виконавчий напис зареєстровано; дата набрання юридичної сили; строк пред`явлення виконавчого напису до виконання. Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса.

За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти таких висновків.

Учинення нотаріусом виконавчого напису — це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус проводить свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції та не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає та не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису — надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, по захист якого він звернувся до нотаріуса, повинне існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника — це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст.88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками — наданими стягувачем документами згідно з переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Захист прав боржника в процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається в спосіб, передбачений у пп.2.3 п.2 гл.16 розд. ІІ порядку вчинення нотаріальних дій, шляхом надіслання іпотекодержателем повідомлень письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

Таким чином, учинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

Позивач 04 квітня 2014 року звернувся до ПАТ КБ «Приватбанк» з заявою про те, що в листопаді 2012 року з картки позивача і результаті шахрайських дій були переказані кошти в сумі 11543,22 грн. Крім того в заяві позивач зазначає, що ним була погашена заборгованість по коштах які він витратив., залишилась заборгованість, що виникла в результаті шахрайських дій./а.с.15/

Відповідно до листа № 20.1.0.0.0/7-130213/2279 від 19 лютого 2013 року ПАТ КБ «Приватбанк» роз`ясниш позивачу, що клієнт зобов`язаний вживати заходів щодо запобігання втрати (розкрадання) карткового ПІНа (персонального ідентифікаційного номера) або інформації, нанесеної на карту і магнітну смугу, або їх незаконного використання. Вини банку, щодо заволодіння грошовими коштами відповідача не має. Додатково позивачу, рекомендовано звернутися до правоохоронних органів./а.с. 16/

Відповідно до листа № 71/К-92 від 11 вересня 2014 року Франківським ВП ГУ НП у Львівській області повідомлено позивача проте, що за його заявою з якою у Франківський РВ було внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12013150080003118 від 13 квітня 2014 року. На даний час досудове розслідування по кримінальному провадженні припинено у зв`язку з тим, що після подій, які мали місце 18 лютого 2014 року воно було повністю знищене. Будь-які дані, протоколи допитів, копії документів, також інші матеріали, які були доказами по даній справі не збереглися. З метою відновлення досудового розслідування позивачу рекомендовано звернутись у правоохоронні органи та надати документи, які б сприяли всебічному та неупередженому досудовому розслідуванні. /а.с. 17/

З урахуванням приписів ст.ст.15, 16, 18 ЦК України, ст.ст.50, 87, 88 Закону «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом учинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне в стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить протилежного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, у судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Аналогічного висновку щодо застосування вказаних норм матеріального права, дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29 березня 2019 року за наслідками розгляду цивільної справи № 137/1666/16-ц (касаційне провадження № 14-84цс19), а також Верховний Суд в постанові від 23 січня 2020 року у справі № 355/1214/16-ц, провадження № 61-25331св18, від 12 березня 2020 року у справі № 754/7994/17-ц, провадження № 61-19592св19.

Частиною 3 статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Статтею 78 ЦПК України передбачено, що суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Частиною 6 статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як вбачається з положень ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Отже, за таких обставини судом встановлено, що між сторонами виник спір з приводу заборгованості за договором від 29 вересня 2008 року..

Відповідно до оскаржуваного виконавчого напису розрахунок заборгованості вчинено в період з 29 вересня 2008 року по 31 травня 2016 року. Підстави нарахування заборгованості саме в зазначений період не вказано.

Позивач посилається на те, що виконавчий напис видано за вимогами поза строком позовної давності.

Частиною першою ст.88 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року.

Аналогічна норма, як уже зазначалося вище, закріплена і у абзаці другому п.п.3.1 Порядку.

Попри це, вимоги за якими був виданий виконавчий напис грунтуються на заборгованості, яка виникла більше ніж протягом п`яти років до дня видачі виконавчого напису, що також вказує на протиправність цього виконавчого напису та відсутність безспірності заборгованості.

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що спірний виконавчий напис слід визнати таким, що не підлягає до виконання з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, оскільки ОСОБА_1 є особою з інвалідністю 2-ї групи та відповідно до п.9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору, отже з відповідача на користь держави стягуються витрати по оплаті судового збору.

Керуючись ст. 258, 259, 263- 265, 268 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», за участі третьої особи: Приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Завалієв А.А. про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає до виконання – задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, виданий Приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Завалієвим Артемом Анатолійовичем 07 липня 2016 року, зареєстрований в реєстрі за № 2624 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» заборгованості за кредитним договором від 29 вересня 2008 року у розмірі 90 120,14 грн.

Стягнути з Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на користь держави судовий збір у розмірі 840, 80 грн. (вісімсот сорок гривень 80 копійок

Відповідно до ч. 7 ст. 158 ЦПК України заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Рішення суду набуває законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи,якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги,відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення судового рішення.

Сторони у справі –

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ;.

відповідач: Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк», ЄДРПОУ 14360570, м. Дніпро, вул.. Набережна Перемоги, 50;

третя особа: Приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Завалієв Артем Анатолійович, місцезнаходження: 14000, м. Чернігів, пр. Миру, буд. 55.

Суддя С.М. Мартьянова