Ухвала суду № 101519127, 30.11.2021, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

30 листопада 2021 року Справа № 925/814/21

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді – Васяновича А.В.,

секретар судового засідання – Пріхно Л.А.,

за участі представників сторін:

від Черкаської окружної прокуратури – Хиля А.С. – прокурор відділу Черкаської обласної прокуратури,

від позивача – представник не з`явився,

від відповідача – Іванов А.А. - адвокат,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом заступника керівника Уманської окружної прокуратури,

м. Умань, Черкаської області в інтересах держави в особі

Маньківської селищної ради, смт. Маньківська, Черкаської області

до селянського (фермерського) господарства “Починок”,

смт. Маньківка, Маньківського району, Черкаської області

про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні водним

об`єктом та земельною ділянкою,

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Черкаської області звернувся з позовом заступник керівника Уманської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Черкаської обласної державної адміністрації до селянського (фермерського) господарства “Починок” про усунення перешкод власнику – державі в особі Черкаської обласної державної адміністрації у користуванні та розпорядженні водним об`єктом та земельною ділянкою під ним шляхом зобов`язання селянського (фермерського) господарства “Починок” повернути водний об`єкт розташований на земельній ділянці із кадастровим номером 71231551000:03:001:0346 площею 24,0874 га в адміністративних межах Маньківської селищної ради державі в особі Черкаської обласної державної адміністрації.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 23 червня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 22 липня 2021 року.

Ухвалою суду від 22 липня 2021 року замінено позивача – Черкаську обласну державну адміністрацію на його правонаступника у спірних правовідносинах – Маньківську селищну раду. Відкладено підготовче засідання на 10 год. 30 хв. 10 серпня 2021 року.

Ухвалою суду від 10 серпня 2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Розгляд справи по суті призначено на 12 год. 00 хв. 28 вересня 2021 року.

В судовому засіданні, яке відбулося 28 вересня 2021 року суд відклав розгляд справи по суті на 11 год. 30 хв. 11 жовтня 2021 року.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 11 жовтня 2021 року відкладено розгляд справи по суті на 11 год. 30 хв. 04 листопада 2021 року.

В судовому засіданні, яке відбулося 04 листопада 2020 року суд оголосив перерву до 14 год. 30 хв. 30 листопада 2021 року.

Позивач в судове засідання не з`явився, про причин неявки суд не повідомив.

Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував та просив суд у задоволенні позову відмовити повністю.

Зокрема, представник відповідача зазначав, що відповідач правомірно користується земельною ділянкою, водночас прокурором невірно обрано спосіб захисту порушеного права.

Маньківська селищна рада не зверталася до прокуратури із заявою з приводу захисту інтересів територіальної громади.

Водночас, відзиву на позов відповідач суду не надав.

В судовому засіданні, яке відбулося 30 листопада 2021 року згідно ч. 6 ст. 233, ч. 1 ст. 240 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини ухвали зі справи №925/814/21.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення учасників судового процесу, судом встановлено наступне:

Звертаючись до суду з позовом прокурор зазначав, що оскільки строк дії договору оренди водоймища закінчився, то у відповідача відсутні правові підстави для користування спірною земельною ділянкою, а тому земля водного фонду повинна бути повернута державі в особі Черкаської обласної державної адміністрації.

В подальшому, вже під час розгляду справи по суті, прокурор уточнив свої вимоги, та просить суд зобов`язати відповідача повернути водний об`єкт, що розташований на земельній ділянці площею 24.0874 га державі в особі Маньківської селищної ради.

Прокурором зазначається, що звернення до суду спрямоване на задоволення державної, а також суспільної потреби у відновленні законності та вирішенні питання щодо повернення державі водного об`єкта та зайнятої ним земельної ділянки водного фонду, які відповідач використовує з порушенням закону.

Судом враховано, що відповідно до ч.3 ст. 23 Закону України “Про прокуратуру” прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України “Про прокуратуру”, прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України “Про прокуратуру”, і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Частина 4 ст. 23 Закону України “Про прокуратуру” передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва.

З матеріалів справи вбачається, що прокурор звернувся з позовом до суду 17 червня 2021 року (а.с.65).

При цьому позивачем визначив Черкаську обласну державну адміністрацію, як компетентний орган, що мав би захищати інтереси держави.

Водночас, 27 травня 2021 року набрав чинності Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин”.

Підпунктом 58 п. 4 розділу І вказаного Закону, внесено зміни до розділу Х Перехідні положення ЗК України, зокрема, доповнено пунктом 24 такого змісту:

З дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель:

а) що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук);

б) оборони;

в) природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об`єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, лісогосподарського призначення;

г) зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

ґ) під будівлями, спорудами, іншими об`єктами нерухомого майна державної власності;

д) під об`єктами інженерної інфраструктури загальнодержавних та міжгосподарських меліоративних систем державної власності;

е) визначених у наданих до набрання чинності цим пунктом дозволах на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, наданих органами виконавчої влади з метою передачі земельних ділянок у постійне користування державним установам природно-заповідного фонду, державним лісогосподарським та водогосподарським підприємствам, установам та організаціям, якщо рішення зазначених органів не прийняті.

Земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.

Інші земельні ділянки та землі, не сформовані у земельні ділянки, переходять у комунальну власність з дня набрання чинності цим пунктом.

Перехід земельних ділянок із державної власності у комунальну власність згідно з вимогами цього пункту не є підставою для припинення права оренди та інших речових прав, похідних від права власності, на такі земельні ділянки. Внесення змін до договору оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту із зазначенням нового органу, що здійснює розпорядження такою земельною ділянкою, не вимагається і здійснюється лише за згодою сторін договору.

З дня набрання чинності цим пунктом до державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки державної власності, що передаються у комунальну власність територіальних громад, органи виконавчої влади, що здійснювали розпорядження такими земельними ділянками, не мають права здійснювати розпорядження ними.

Також підпунктом 20 п. 4 розділу І вищевказаного Закону, внесено зміни до ст. 83 ЗК України, зокрема частину другу цієї статті доповнено пунктом “в” такого змісту: у комунальній власності перебувають землі та земельні ділянки за межами населених пунктів, що передані або перейшли у комунальну власність із земель державної власності відповідно до закону.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року №728-р “Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Черкаської області“ (зі змінами) Маньківська селищна рада входить до Маньківської територіальної громади, центром якої визначено Маньківську селищну раду.

Водний об`єкт розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 71231551000:03:001:0346, площею 24,0874 га, яка знаходиться в адміністративних межах Маньківської селищної ради та з 27 травня 2021 року (дня набрання чинності Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин”) вважається земельною ділянкою комунальної власності.

Отже, станом на 17 червня 2021 року, в силу вимог наведеного вище Закону Черкаська обласна державна адміністрація вже не мала права розпоряджатися спірною земельною ділянкою, а тому адміністрацію не можна вважати компетентним органом в розумінні ст.23 Закону України “Про прокуратуру”.

Також з матеріалів справи вбачається, що 14 червня 2021 року (тобто вже після набрання чинності Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин”) Уманська окружна прокуратура листом за вих. №53/3-207 вих-21 повідомила Черкаську обласну державну адміністрацію про направлення до Господарського суду Черкаської області позовної заяви в інтересах держави в особі Черкаської обласної державної адміністрації до селянського (фермерського) господарства “Починок” про повернення земельної ділянки площею 24,0874 га із кадастровим номером 71231551000:03:001:0346, що знаходиться в адміністративних межах Маньківської селищної ради за межами населеного пункту.

Водночас, з матеріалів справи вбачається, що 11 лютого 2021 року Уманською місцевою прокуратурою до Черкаської обласної державної адміністрації було направлено лист за №34/2-57 вих-21 у якому описано суть порушення вимог законодавства СФГ “Починок” щодо використання земельної ділянки водного фонду кадастровий номер 7123155100:03:001:0346 площею 24,0874 га без правовстановлюючих документів. Крім того, з`ясовувалося питання щодо вжитих Черкаською ОДА заходів щодо повернення зазначеної земельної ділянки чи наміру вжиття таких заходів у майбутньому.

У своїй відповіді Черкаська обласна державна адміністрація від 17 березня 2021 року за №02/09-02-21/2160/01/01-32/5930 повідомила, що в разі необхідності та підтвердження відповідних фактів порушення чинного законодавства, звернеться до суду самостійно.

Також Уманською окружною прокуратурою 23 квітня 2021 року за вих. №53/3-79 вих.-21 до Черкаської обласної державної адміністрації було повторно направлено запит щодо наміру вжиття останнім заходів, спрямованих на врегулювання викладеної у позові ситуації, в тому числі шляхом звернення до суду із позовною заявою.

У своєму листі від 30 квітня 2021 року Черкаська обласна державна адміністрація надала аналогічну відповідь.

В подальшому 27 травня 2021 року (в день набрання чинності Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин”) до Черкаської обласної державної адміністрації було направлено лист щодо повідомлення про пред`явлення позовної заяви з метою захисту порушених державних інтересів із зазначенням сторін та предмету позовних вимог з повідомленням причин невжиття протягом тривалого часу заходів, спрямованих на повернення спірного об`єкта, у тому числі шляхом пред`явлення позовної заяви до суду.

Отже, прокурор мав можливість звернутися до суду з даним позовом в інтересах держави саме в особі Черкаської обласної державної адміністрації до 27 травня 2021 року, оскільки остання не вчиняла жодних дій для захисту державних інтересів.

Проте, після набрання чинності Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин” і до 17 червня 2021 року прокуратура не зверталася до Маньківської селищної ради в порядку ст.23 Закону України “Про прокуратуру”.

Крім того, не було такого звернення і після відкриття провадження у даній справі та заміни судом позивача - Черкаської обласної державної адміністрації на Маньківську селищну раду.

Таким чином суд дійшов висновку, що станом на 17 червня 2021 року прокурор не дотримався порядку, передбаченого ст. 23 Закону України “Про прокуратуру”, стосовно повідомлення компетентного органу – Маньківської селищної ради про можливе порушення інтересів держави.

На даний час, в Господарському суді Черкаської області знаходиться справа №925/1082/21 за позовом селянського (фермерського) господарства “Починок” до Маньківської селищної ради про визнання договору оренди водоймища від 23 липня 2002 року поновленим в редакції викладеній в позовній заяві.

Спір по суті не вирішений.

За таких обставин судом в даному випадку встановлено відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді, оскільки в матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують, що компетентний орган знав про порушення інтересів держави, а також про встановлення особи, що безпідставно використовує спірну земельну ділянку, проте, після відповідного повідомлення прокурора не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Якщо суд після відкриття провадження у справі з урахуванням наведених учасниками справи аргументів та наданих доказів установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді, суд залишає позовну заяву, подану прокурором в інтересах держави в особі компетентного органу, без розгляду відповідно до положень пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України.

При цьому судом було враховано, висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року зі справи №912/2385/18.

За таких обставин, суд вважає за необхідне позов заступника керівника Уманської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Маньківської селищної ради залишити без розгляду.

Про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету (ч.2 ст.226 ГПК України).

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України “Про судовий збір” сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду, крім випадків встановлених даною нормою закону.

Отже, повернення судового збору без відповідного клопотання не допускається.

Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 226, ст. 234 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов заступника керівника Уманської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Маньківської селищної ради до селянського (фермерського) господарства “Починок” про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні водним об`єктом та земельною ділянкою – залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили в порядку визначеному ст.235 ГПК України та може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки визначені ст.ст. 255-257 ГПК України.

Повний текст ухвали складено 01 грудня 2021 року.

Суддя А.В.Васянович