Рішення № 101516973, 03.11.2021, Кропивницький районний суд Кіровоградської області (до 25.04.2025 - Кіровоградський районний суд Кіровоградської області)

Справа № 404/1803/21

Провадження № 2/390/559/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" листопада 2021 р.Кіровоградський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого – судді Бойко І.А.,

при секретарі – Губанові М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кропивницький цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Теплоенергетик» до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів (боргу) за отриману послугу з централізованого теплопостачання,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому, після зменшення позовних вимог просить стягнути з відповідача на користь Комунального підприємства «Теплоенергетик» заборгованість в сумі 36837,69 грн, що складається з боргу за отриману послугу з теплопостачання – 31616,31 грн, 3 відсотка річних – 1439,15 грн, індекс інфляції - 2625,07 грн, пеня – 1157,16 грн, а також судовий збір у розмірі 2102,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач є власником житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 та була споживачем теплової енергії, що надавалась з 2013 по 2021 року дочірнім підприємством ТОВ «ЦНТІ УНГА» - «Кіровоградтепло». Право вимоги вказаної заборгованості, яка виникла у ОСОБА_1 відступлено КП «Теплоенергетик» на підставі договору від 20.09.2019 року. За вищевказаний період відповідачу надавалась послуга з централізованого теплопостачання за вказаною адресою, однак відповідач, як споживач, свої зобов`язання щодо своєчасності плати за отримані послуги з теплопостачання не виконує, тому у неї виникла заборгованість, яку позивач просить стягнути на свою користь разом з 3 % річних, індексом інфляції, пенею та судовим збором.

У відповіді на відзив представник позивача зазначив, що відключення квартири споживача від мереж ЦО і ГВП у 2015 році повинно погоджуватись з теплопостачальною організацією, що відповідачем не було зроблено. Акт про відключення квартири відповідача від мереж теплопостачання відповідною міжвідомчою комісією не затверджений, факт відключення квартири від мереж централізованого теплопостачання не підтверджений, отже правовідносини між постачальником та споживачем не припинились. Споживач не звільняється від сплати послуг у разі самовільного, без дотримання встановленої законом процедури, відключення квартири від мереж централізованого опалення. Погашення заборгованості відповідачем не здійснюється.

Відповідач в судове засідання не з`явилась, від неї надійшов відзив, в якому вона заперечує, що вона є споживачем теплової енергії, що надавалась за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки вона мала дозвіл на облаштування індивідуального опалення. Згідно акта про відключення квартири від внутрішньо будинкових мереж ЦО і ГВП від 07.09.2015 року вищевказану квартиру відключено від центрального опалення, після чого ВАТ «Кіровоградгаз» виконано роботи по встановленню та прийняття в експлуатацію газового опалювального обладнання. Надання послуг з централізованого опалення припинено 07.09.2015 року, тому із вказаної дати відсутня технічна можливість надання послуг з теплопостачання. Нарахування боргу за спожиту теплову енергію, 3 відсотка річних, індексу інфляції та пені з вересня 2015 року по січень 2021 року є неправомірним. Частина заборгованості з березня 2013 року по вересень 2015 року задоволенню не підлягає у зв`язку із пропуском строку позовної давності. Крім того, КП «Теплоенергетик» не повідомляло її про відступлення права вимоги за зобов`язанням про надання послуг з теплопостачання, тому він не набув прав кредитора відносно неї.

Крім того, відповідачем подано заяву про застосування строку позовної давності, в якій вона зазначила, що розрахунок заборгованості позивача здійснено за період з березня 2013 року по січень 2021 року, в той час, як розрахунок заборгованості за наданими послугами слід здійснювати за період з січня 2018 року по січень 2021 року, з урахуванням строку позовної давності у три роки, а заборгованість по пені – з січня 2020 року по січень 2021 року, згідно позовної давності тривалістю в один рік. Просила застосувати загальний строк позовної давності до позовних вимог позивача про стягнення боргу за спожиту теплову енергію, 3 відсотка річних, індексу інфляції за період з березня 2013 року по січень 2018 року, а також спеціальну позовну давність до позовної вимоги про стягнення пені за вищевказаний період.

У запереченні на відповідь на відзив відповідач вказала, що позивачем не доведено надання їй послуг з теплової енергії за вищевказаною адресою за період з березня 2013 по січень 2021 року, тому у неї відсутній обов`язок по сплаті послуги з теплопостачання, яка фактично їй не надавалась.

Відповідач зазначила, що позов є необґрунтований та неправомірний, просила відмовити в його задоволенні з підстав, зазначених нею у заявах по суті справи та заяві про застосування строку позовної давності.

Суд, дослідивши та проаналізувавши в сукупності письмові докази, наявні у справі, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до довідки № 923 від 28.04.2020 року ОСОБА_1 є власником житлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.11).

Дана обставина сторонами не оспорюється.

Судом встановлено, що згідно статуту Комунального підприємства «Теплоенергетик», затвердженого рішенням Міськради міста Кропивницького № 1391 від 21.12.2017 року, вказане підприємство створено з метою забезпечення населення тепловою енергією, що відноситься до видів його діяльності (а.с.13-20).

З договору про відступлення права вимоги № 20/09-19/1 від 20.09.2019 року вбачається, що дочірнє підприємство «Кіровоградтепло» Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії» відступило Комунальному підприємству «Теплоенергетик» право вимоги про надання послуг централізованого опалення, укладеними з фізичними особами – споживачами послуг та за фактичними правовідносинами, які виникли між первісним кредитором та боржниками у зв`язку із наданням первісним кредитором послуг централізованого опалення боржникам (а.с.21-22).

З розрахунків заборгованості КП «Теплоенергетик» щодо споживача теплової енергії ОСОБА_1 , особовий рахунок № НОМЕР_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , за послугу з теплопостачання, вбачається, що з січня 2018 року по січень 2021 року нараховано заборгованість на загальну суму 31616,31 грн. Погашення заборгованості споживачем не здійснювалось.

На підставі вищенаведеного розрахунку заборгованості, позивачем здійснено розрахунок 3 відсотків річних та індексу інфляції, відповідно до якого за період з січня 2018 року по січень 2021 року сума індексу інфляції становить 2625,07 грн, сума нарахованих 3 відсотків річних становить 1439,15 грн. З розрахунку пені за вказаний період її розмір позивачем визначено в сумі 1157,16 грн.

З витягу з протоколу (дозволу) № 306 від 29.04.2015 року, вбачається, що засіданням міжвідомчої комісії з влаштування індивідуального опалення багатоповерхових будинків ОСОБА_1 дозволено влаштування індивідуального газового опалення в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , для чого їй рекомендували звернутись до балансоутримувача будинку для отримання завдання та проектування та узгодити з ВАТ «Кіровоградгаз» (а.с.50).

Згідно акту про відключення квартири (секції, під`їзду) від внутрішньо будинкових мереж ЦО і ГВП від 07.09.2015 року, представником комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація № 1» Кропивницької міської ради, ОСОБА_2 та власником ОСОБА_1 складено акт про здійснення відключення від внутрішньо будинкових мереж ЦО і ГВП квартири за адресою: АДРЕСА_1 . Акт підписаний представником обслуговуючої житловий будинок організації, представником монтажної організації та власником квартири. Відмітка про затвердження зазначеного акта рішенням міжвідомчої комісії з розгляду питань відключення окремих приміщень житлових будинків від мереж ЦО і ГВП, підпис представника підприємства, що надавало послуги з ЦО і ГВП в акті також відсутній (а.с. 51).

Відповідно до акта прийняття в експлуатацію завершеного будівництва системи газопостачання від 20.10.2015 року, складеного представником ВАТ «Кіровоградгаз», ним прийнято монтажні роботи щодо заміни газового водонагрівача в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.52-55).

За змістом ч.1 ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-VIII від 09.11.2017 року житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону 2189-VIII комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Пунктом 5 ч.2 ст.7 Закону № 2189-VIII встановлений обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Статтею 322 ЦК України на власника покладено тягар утримання майна.

Власність зобов`язує (ч. 4 ст. 319 ЦК України).

Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості (ч. 3 ст. 509 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Отже, ОСОБА_1 , яка є власником житлового приміщення – квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , має зобов`язання сплачувати надані позивачем житлово-комунальні послуги.

Судом встановлено, що відповідач скористалась правом на відключення від мережі центрального теплопостачання та отримала відповідний дозвіл.

Відповідно до п.25 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 р. № 630, відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється.

За змістом абз. 1 п. 2.1 Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженого Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22.11.2005 № 4, для вирішення питання відключення житлового будинку (будинків) від мереж централізованого опалення його власник (власники) повинен (повинні) звернутися до постійної діючої міжвідомчої комісії для розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж ЦО і ГВП) з письмовою заявою про відключення від мереж ЦО і ГВП.

До заяви додається копія протоколу загальних зборів мешканців будинку щодо створення ініціативної групи з вирішення питання відключення від мереж ЦО і ГВП та прийняття рішення про влаштування у будинку системи індивідуального або автономного опалення. Рішення про відключення будинку від системи централізованого опалення з улаштуванням індивідуального опалення повинно бути підтримане всіма власниками (уповноваженими особами власників) приміщень у житловому будинку (абз. 3 п. 2.1 Порядку).

Комісія, після вивчення наданих власником (власниками) документів, у місячний строк приймає рішення щодо відключення від мереж ЦО і ГВП, улаштування індивідуальної (автономної) системи теплопостачання та збір вихідних даних і технічних умов для виготовлення проектної документації (абз. 2 п. 2.2 Порядку).

Відключення приміщень від внутрішньо будинкових мереж ЦО і ГВП виконується монтажною організацією, яка реалізує проект, за участю представника власника житлового будинку або уповноваженої ним особи, представника виконавця послуг з ЦО і ГВП та власника, наймача (орендаря) квартири (нежитлового приміщення) або уповноваженої ними особи (абз. 1 п. 2.5 Порядку).

По закінченні робіт складається акт про відключення будинку від мереж ЦО і ГВП (додаток 4) і в десятиденний термін подається заявником до Комісії на затвердження (п. 2.6 Порядку).

Після затвердження акта на черговому засіданні Комісії сторони переглядають умови договору про надання послуг з централізованого теплопостачання (п. 2.6 Порядку).

Отже, єдиною законною підставою для відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення є відповідний акт постійної діючої міжвідомчої комісії для розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж ЦО і ГВП.

Матеріали справи не містять доказів на підтвердження законного відключення квартири відповідачки від мереж центрального теплопостачання, оскільки наданий нею акт про відключення її квартири від внутрішньо будинкових мереж ЦО і ГВП відповідною комісією не затверджений, що є порушенням вимог п. 2.6 вищевказаного Порядку № 4 від 22.11.2005 року.

Крім того, станом на 07.09.2015 року, під час проведення безпосередніх робіт по відключенню квартири відповідача вимоги діючого на той час Порядку № 4 від 22.11.2005 року передбачали, що Акт про відключення будинку від мереж ЦО і ГВП складається із залученням представника виконавця послуг з ЦО і ГВП, який повинен поставити свій підпис у цьому акті.

Натомість в акті від 07.09.2015 року відсутнє зазначення про залучення представника теплопостачального підприємства – ДП «Кіровоградтепло» ТОВ «ЦНТІ УНГА» до робіт по відключенню квартири ОСОБА_1 від систем центрального опалення.

Згідно з пунктами 24, 25 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, споживачі можуть відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води. Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється.

У випадку надання комунальним підприємством послуг з централізованого опалення багатоквартирного будинку, в якому проживає споживач, останній зобов`язаний оплатити надані послуги, а самовільне відключення від мереж централізованого опалення, не є підставою для звільнення від оплати послуг з теплопостачання.

Даний висновок суду узгоджується з правовими позиціями, викладеними в постановах Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року у справі № 703/69/16-ц, від 22 січня 2019 року у справі № 437/2726/13-ц, від 03 жовтня 2018 року у справі 344/7206/16-ц, від 07 червня 2018 року у справі № 683/1920/17, від 23 травня 2018 року у справі № 552/1527/16-ц та постановах Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 6-295цс15, від 11 листопада 2015 року № 6-1706цс15, які згідно ч.4 ст.263 ЦПК України враховуються судом при вирішення даного спору.

З огляду на наведене, суд вважає, що ОСОБА_1 , яка станом на 07.09.2015 року була споживачем комунальної послуги – теплової енергії, яке надавалось ДП «Кіровоградтепло» ТОВ «ЦНТІ УНГА», допустила порушення (самовільне) відключення відповідачем від систем центрального опалення, отже і обов`язок по сплаті заборгованості за теплопостачання у ОСОБА_1 не припинився і позивач, як правонаступник ДП «Кіровоградтепло» ТОВ «ЦНТІ УНГА» вправі вимагати у відповідача погашення наявної заборгованості.

З розрахунку заборгованості споживача теплової енергії, розрахунку 3 відсотків річних та індексу інфляції вбачається, що позивачем заборгованість розрахована за період з січня 2018 року по січень 2021 року. Розрахунок пені охоплює період з лютого 2020 по січень 2021 року.

Відповідачем правильність розрахунку заборгованості не оспорюється, нею подано заяву про застосування до позовних вимог загальної та спеціальної позовної давності.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Частинами першою, п`ятою статті 261 ЦК України встановлено, що перебіг починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Згідно з частиною першою статті 260 ЦК України позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу.

Відповідно до ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Пунктом 1 ч.2 ст.258 ЦК України визначено, що до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Як вбачається з даним позовом позивач звернувся до суду 11.03.2021 року, тому він має право на присудження йому заборгованості зі сплати послуг з теплопостачання, 3 відсотки річних та індексу інфляції з урахуванням позовних вимог та в межах строку позовної давності з 11.03.2018 року по січень 2021 року включно.

Відповідно до ст.262 ЦК України заміна сторін у зобов`язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності.

Згідно розрахунку заборгованості споживача ОСОБА_1 особовий рахунок № НОМЕР_1 , починаючи з березня 2018 року по січень 2021 року її заборгованість за теплову енергію становить 29805,56 грн.

Індекс інфляції, вказаної в розрахунку позивача відповідає офіційним відомостям, що містяться на офіційному веб-порталі Державної служби статистики України.

Загальний розмір заборгованості індексу інфляції відповідача перед позивачем, за період з березня по січень 2021 року складає 2608,77 грн.

Загальна сума 3 відсотків річних за період з березня по січень 2021 року становить 1434,95 грн.

Стосовно пені, нарахованої позивачем та пред`явленої до стягнення, суд зазначає наступне.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 530-IX від 17.03.2020 року в п.п.4 п.3 передбачено, що на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та протягом 30 днів з дня його відміни забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 року «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з 12 березня 2020 р. до 22 травня 2020 р. на всій території України установлено карантин.

Дію карантину, встановленого цією Постановою, продовжено на всій території України згідно з Постановами КМ № 392 від 20.05.2020, № 500 від 17.06.2020, № 641 від 22.07.2020, № 760 від 26.08.2020, № 956 від 13.10.2020, № 1236 від 09.12.2020, № 104 від 17.02.2021, № 405 від 21.04.2021, № 611 від 16.06.2021.

Про зупинення виконання обов`язку індивідуальним споживачем сплачувати пеню у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги зазначено також у п.10 ч.2 ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

До суду з позовом позивач звернувся в березні 2021 року. З урахуванням вимог ст.258 ЦК України, строк спеціальної позовної давності до вимог позивача поширюється на період з березня 2020 року по березень 2021 року, однак, зважаючи на імперативні приписи Закону № 530-IX від 17.03.2020 року відсутні правові підстави для нарахування та стягнення з ОСОБА_1 неустойки за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальну послугу з теплопостачання.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню і з відповідача на користь позивача підлягає стягненню борг за послугу теплопостачання у сумі 29805,56 грн, 3 відсотки річних в сумі 1434,95 грн, а також заборгованість індексу інфляції в сумі 2608,77 грн. Загальна сума боргу, що підлягає стягненню становить 33849,28 грн.

Питання щодо розподілу судових витрат між сторонам суд вирішує згідно ст.141 ЦПК України.

Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються нормами ст.ст.1, 5, 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст. 257, 258, 262, 322, 526, 625 ЦК України, Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005 року, Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженого Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України № 4 від 22.11.2005 року

Керуючись ст.ст. 76-81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Комунального підприємства «Теплоенергетик» до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів (боргу) за отриману послугу з централізованого теплопостачання, – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь комунального підприємства «Теплоенергетик» борг за послугу теплопостачання в сумі 29805,56 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь комунального підприємства «Теплоенергетик» 3 відсотка річних в сумі 1434,95 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь комунального підприємства «Теплоенергетик» заборгованість індексу інфляції в сумі 2608,77 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь комунального підприємства «Теплоенергетик» судові витрати в сумі 2085,84 грн.

У задоволенні решти вимог позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Кропивницького апеляційного суду через Кіровоградський районний суд Кіровоградської області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

позивач: Комунальне підприємство «Теплоенергетик»: вул.Ливарна, 1, м. Кропивницький, поштовий індекс 25491, код ЄДРПОУ 24153576;

відповідач: ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя Кіровоградського районного суду

Кіровоградської області І.А. Бойко