Рішення № 101516721, 01.12.2021, Царичанський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 196/878/21

№ провадження 2/196/656/2021

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2021 року Царичанський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді: Руснака А.І.

секретаря судового засідання: Дорошенко В.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду смт Царичанка Дніпропетровської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Царичанської селищної ради Дніпропетровської області про надання додаткового строку для прийняття спадщини, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Царичанського районного суду Дніпропетровської області з позовом до Царичанської селищної ради Дніпропетровської області про надання додаткового строку для прийняття спадщини.

Вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 , видане відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Магдалинівському, Петриківському, Царичанському районах Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) 04.06.2021 року повторно), яка на день смерті була зареєстрована та постійно проживала за адресою: АДРЕСА_1 .

Після смерті ОСОБА_2 залишилося спадкове майно:

- земельна ділянка, площею 3,160 га, розташована на території Царичанської селищної ради Царичанського району Дніпропетровської області, надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала померлій на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №147059 від 25.07.2007 року.

У червні 2021 року, здійснюючи ревізію документації по земельних ділянках, які знаходяться у нього в оренді як у фізичної особи-підприємця, а також виявивши ту обставину, що орендодавцем ОСОБА_2 не були отримані виплати по оренді, було встановлено, що орендодавець ОСОБА_2 померла.

Після чого виявлено, що за життя ОСОБА_2 склала заповіт, відповідно до якого належну їй земельну ділянку заповіла йому.

Звернувшись у червні 2021 року до приватного нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом, постановою державного нотаріуса від 23 червня 2021 року йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом у зв`язку пропуском встановленого законом шестимісячного строку для прийняття спадщини.

На даний час заповіт не змінений та не скасований і він є єдиним спадкоємцем майна померлої ОСОБА_2 за заповітом.

Отже, причиною пропуску строку звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини стало те, що він не знав про наявність заповіту та вважав, що спадщину після смерті останньої прийняли її спадкоємці.

При цьому, необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.

Вказаний заповіт спадкодавцем не змінювався та не відмінювався, не скасовувався в судовому порядку, а тому є дійсним та відповідає дійсній волі спадкодавця. Так як заповіт є дійсним, тому бажає оформити спадщину після смерті ОСОБА_2 , але перешкодою цьому є пропуск ним строків для прийняття спадщини.

Докази того, що нотаріусом здійснювався його виклик як спадкоємця за заповітом, у тому числі шляхом публічного оголошення або повідомлення про це у пресі, що свідчило б про належне сприяння для здійснення особистого розпорядження спадкодавця – відсутні.

Вважає, що своєчасно не прийняв спадщину, оскільки не знав про наявність заповіту, нотаріусом не було зроблено жодної спроби розшукати його, як спадкоємця за заповітом, що є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.

На підставі викладеного, прохає надати йому додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , строком три місяці, з дня набрання рішенням законної сили.

Позивач ОСОБА_1 в підготовче засідання не з`явився, до суду подав заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача Царичанської селищної ради в судове засідання не з`явився, до суду подав заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги визнає повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Відповідно до ч.3 ст.200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Частиною 4 ст. 206 ЦПК України визначено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, врахувавши визнання позову відповідачем, вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

В силу ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів .

На підставі ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

В силу ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

За загальним правилом положення про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Магдалинівському, Петриківському, Царичанському районах Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) 04 червня 2021 року повторно, ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 6).

Також судом встановлено, що після смерті ОСОБА_2 залишилось спадкове майно: земельна ділянка, площею 3,160 га, розташована на території Царичанської селищної ради Царичанського району Дніпропетровської області, надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала померлій на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №147059 від 25.07.2007 року (а.с.8).

Відповідно до постанови приватного нотаріуса Царичанського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Сало В.В. про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 23 червня 2021 року, позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з тим, що спадкоємець пропустив 6-місячний строк для подачі заяви про прийняття спадщини (а.с. 9).

Відповідно до заповіту від 14.02.2017 року, посвідченого приватним нотаріусом Царичанського районного нотаріального округу Дніпропетровської області, зареєстрованого у реєстрі за № 86, ОСОБА_2 належну їй земельну ділянку площею 3,160 га, надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Царичанської селищної ради Царичанського району Дніпропетровської області, кадастровий номер 1225655100:01:004:0289, заповіла ОСОБА_1 , позивачу в даній справі (а.с. 7).

Як слідує з матеріалів спадкової справи згідно довідки виданої виконавчим комітетом Могилівської сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області №874 від 07.06.2021 року ОСОБА_2 була зареєстрована та постійно проживала з 07 жовтня 2008 року і по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 («Могилівський геріатричний пансіонат ДОР») (а.с.36).

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Таким чином, необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.

Відповідно до статті 63 Закону України "Про нотаріат" нотаріус або в сільських населених пунктах - посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, отримавши від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов`язана повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме.

Нотаріус або посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, також може зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення у пресі.

Згідно з пунктом 1.2 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року N 296/5 (далі - Порядок N 296/5), при зверненні спадкоємця у зв`язку з відкриттям спадщини нотаріус з`ясовує відомості стосовно факту смерті спадкодавця, часу і місця відкриття спадщини, кола спадкоємців, наявності заповіту, наявності спадкового майна, його складу та місцезнаходження, необхідність вжиття заходів щодо охорони спадкового майна.

Для того, щоб не допустити пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини, нотаріус роз`яснює спадкоємцям право подачі заяви про прийняття спадщини чи про відмову від її прийняття (пункт 3.2 глави 10 розділу II Порядку N 296/5).

Пунктом 3.16 глави 10 розділу II Порядку N 296/5 передбачено, що суд може визначити спадкоємцю, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

У вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.

Аналогічні за змістом висновки викладені у постановах Верховного Суду України від 23.08.2017 року у справі N 6-1320цс17, від 06.09.2017 року у справі N 6-496цс17.

З вказаними висновками погодився Верховний Суд у постановах від 12.09.2018 року у справі N 484/3221/17 (провадження N 61-22510св18), від 10.01.2019 року у справі N 263/1221/17 (провадження N 61-18261св18), від 25.03.2020 року у справі N 642/2539/18-ц (провадження N 61-5609св19).

Отже, Закон пов`язує виникнення у нотаріуса або особи, уповноваженої на вчинення нотаріальних дій, обов`язку здійснювати дії щодо сповіщення спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме, з моментом заведення спадкової справи, чому передує звернення спадкоємця із заявою про прийняття спадщини.

Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч.1, 5, 6 ст.81 ЦПК України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Надаючи оцінку наданим позивачем та безпосередньо дослідженим у судовому засіданні доказам на підтвердження позовної вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини судом встановлено, що ОСОБА_1 , як спадкоємець за заповітом, на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем не проживав, в родинних відносинах не перебував, не є спадкоємцем за законом, про наявність заповіту, складеного на його користь, був необізнаний, й відповідно не були здійснені повідомлення та виклик спадкоємця за заповітом, інших спадкоємців за законом чи за заповітом та осіб, які мають право на обов`язкову частку, немає, суд дійшов висновку про поважність причин пропуску позивачем строку прийняття спадщини, що найшло своє підтвердження в судовому засіданні, та відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України є підставою для визначення йому додаткового строку.

Таким чином, суд, дотримуючись принципів законності, розумності та справедливості, вважає, що позов підлягає задоволенню з визначенням позивачу тримісячного додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 .

При цьому судом не встановлено порушення нічиїх прав.

При вирішенні питання про розподіл судового збору, судом враховується позиція відповідача не стягувати судовий збір з відповідача.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 10, 11, 76-80, 133, 141, 200, 206, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Царичанської селищної ради Дніпропетровської області про надання додаткового строку для прийняття спадщини – задовольнити повністю.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженцю селища Царичанка Царичанського району Дніпропетровської області, паспорт серія НОМЕР_2 , виданий Царичанським РВ УМВС України в Дніпропетровській області 05 березня 1997 року, рнокпп – НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , додатковий строк у три місяця з часу вступу судового рішення про це в законну силу, яка відкрилася, після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Судовий збір залишити за позивачем.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 01.12.2021 року.

Суддя: А.І. Руснак

.