Рішення № 101515824, 30.11.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

30.11.2021Справа № 910/15669/21

Господарський суд міста Києва у складі судді Павленка Є.В., розглянувши справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Бестком Дистриб`юшн" до товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО" про стягнення 305 254,02 грн,

без виклику представників сторін (без проведення судового засідання).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У вересні 2021 року товариство з обмеженою відповідальністю "Бестком Дистриб`юшн" (далі - ТОВ "Бестком Дистриб`юшн") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО" (далі - ТОВ "ЕКО") 305 254,02 грн, з яких: 294 887,32 грн - сума основної заборгованості, 6 222,12 грн - інфляційні втрати та 4 144,58 грн - три проценти річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням останнім своїх зобов`язань з оплати поставленого позивачем товару за договором на виробництво та поставку товарів власної торгової марки від 1 липня 2019 року № СТМ 0379/19.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28 вересня 2021 року відкрито провадження у справі № 910/15669/21 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення/виклику представників сторін (без проведення судового засідання).

22 жовтня 2021 року від ТОВ "ЕКО" надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач частково заперечував проти позову з підстав недоведеності суми боргу.

2 листопада 2021 року від позивача надійшла відповідь на відзив.

Інших заяв чи клопотань від сторін до суду не надходило.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

1 липня 2019 року між ТОВ "ЕКО" та ТОВ "Бестком Дистриб`юшн" було укладено договір на виробництво та поставку товарів власної торгової марки № СТМ 0379/19, за умовами якого останній зобов`язався за замовленням відповідача виготовити та передати йому у власність товар, а покупець - прийняти та оплатити належно виготовлений та поставлений товар (пункт 2.1. договору).

Відповідно до пунктів 3.2., 3.3. договору кожна окрема поставка товару здійснюється на підставі замовлення покупця, на умовах DDP (згідно Інкотермс 2010) за адресою: Бориспільський район, с. Щасливе, вул. Демидова, 2.

Згідно з пунктом 4.1. договору постачальник здійснює поставку товару відповідно до узгодженої сторонами та скріпленої угоди.

Пунктом 4.1.2. цього правочину (у редакції протоколу розбіжностей від 1 липня 2019 року) сторони погодили, що ціна на товар у валюті визначається на підставі калькуляції на товар (додаток № 2б), що є невід`ємною частиною даного договору. У погоджену сторонами ціну товару входять усі витрати, які несе постачальник на виготовлення та поставку товару. Гривнева ціна на товар визначається згідно міжбанківського курсу валют на сайті www.minfin.com.ua. у день перед поставкою товару після закінчення торгів.

Ціна договору складається з вартості всього поставленого та прийнятого покупцем товару (за винятком повернутого) за відповідними накладними протягом всього строку дії даної угоди (пункт 4.1.4. договору).

Оплата вартості товару здійснюється в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника, зазначений у реквізитах сторін договору. Днем здійснення платежу вважається день списання належних до сплати сум з банківського рахунка покупця на рахунок постачальника (пункт 4.3. договору).

Відповідно до пункту 4.5. цього правочину (у редакції протоколу розбіжностей від 1 липня 2019 року) оплата товару здійснюється протягом 3 календарних днів з дати поставки товару до розподільчого центру або торгівельної точки покупця за умови, що постачальник поставив товар у строк, визначений договором. Сторони також можуть погодити інші умови поставки товару, а також строки і порядок його оплати шляхом підписання відповідних додатків (додаткових угод) до цього договору.

За змістом пунктів 12.1., 12.2. цієї угоди даний договір набуває чинності з 1 липня 2019 року і діє до 31 грудня 2020 року. У разі відсутності бажання в однієї зі сторін розірвати цей правочин, він може бути пролонгований без підписання додаткової угоди терміном на один рік.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

У частині 2 статті 712 ЦК України зазначено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За статтею 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

На виконання умов укладеного з відповідачем договору, протягом періоду його дії (з 1 липня 2019 року по 30 березня 2021 року) позивач поставив, а ТОВ "ЕКО" прийняло товар на загальну суму 15 820 173,80 грн, у тому числі: у 2019 році - на суму 3 594 666,72 грн, у 2020 році - 9 045 381,84 грн, у 2021 році - 3 180 125,28 грн.

Зазначене підтверджується наданими позивачем до матеріалів справи копіями товарно-транспортних та видаткових накладних, які відповідачем були підписані та скріплені печаткою цієї юридичної особи без зауважень.

ТОВ "ЕКО" було сплачено вартість поставленого позивачем товару в загальному розмірі 15 525 286,60 грн, а саме: у 2019 році - 2 664 335,20 грн, у 2020 році - 9 813 626,42 грн, у 2021 році - 3 047 324,94 грн.

Таким чином, у відповідача утворилася заборгованість перед позивачем за поставлений останнім по договору від 1 липня 2019 року товар у розмірі 294 887,32 грн.

Доказів сплати ТОВ "ЕКО" заборгованості в зазначеному розмірі сторонами суду не надано.

За таких обставин суд вважає обґрунтованими та підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами доводи позивача про наявність підстав для стягнення з ТОВ "ЕКО" суми основної заборгованості в розмірі 294 887,32 грн.

Заперечення відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, до уваги судом не приймаються з підстав їх недоведеності та невідповідності зібраним у матеріалах справи доказам.

Крім суми основного боргу, позивачем нараховано та пред`явлено до стягнення з відповідача 6 222,12 грн інфляційних втрат та 4 144,58 грн трьох процентів річних.

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши надані позивачем розрахунки вказаних компенсаційних нарахувань, суд встановив їх правильність та арифметичну вірність. Відтак, позовні вимоги про стягнення з ТОВ "ЕКО" 6 222,12 грн інфляційних втрат та 4 144,58 грн трьох процентів річних підлягають задоволенню.

Приписами частини 1 статті 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ТОВ "Бестком Дистриб`юшн" про стягнення з відповідача 294 887,32 грн основного боргу, 6 222,12 грн інфляційних втрат та 4 144,58 грн трьох процентів річних.

Відповідно до статті 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 86, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО" (03039, місто Київ, проспект Науки, будинок 8; ідентифікаційний код 32104254) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Бестком Дистриб`юшн" (58000, місто Чернівці, вулиця Головна, будинок 265-В; ідентифікаційний код 39187122) 294 887 (двісті дев`яносто чотири тисячі вісімсот вісімдесят сім) грн 32 коп. основного боргу, 6 222 (шість тисяч двісті двадцять дві) грн 12 коп. інфляційних втрат, 4 144 (чотири тисячі сто сорок чотири) грн 58 коп. трьох процентів річних, а також 4 578 (чотири тисячі п`ятсот сімдесят вісім) грн 81 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 30 листопада 2021 року.

Суддя Є.В. Павленко