Ухвала суду № 101515802, 01.12.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

01.12.2021Справа № 910/19448/21

Суддя Господарського суду міста Києва Чинчин О.В., розглянувши заяву Національного банку України про забезпечення позову і додані до неї матеріали по справі

Особи, які отримають статус учасника справи:

Публічне акціонерне товариство «АКЦІОНЕРНИЙ КОМЕРЦІЙНИЙ ПРОМИСЛОВО-ІНВЕСТИЦІЙНИЙ БАНК»;

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЖЕНЕВА ФІНАНС»

Представники: без повідомлення представників сторін

ВСТАНОВИВ:

Національний банк України звернувся до Господарського суду міста Києва з заявою про забезпечення позову, в якій просить суд вжити заходів забезпечення позову Національного банку України про визнання недійсним договору відступлення права вимоги №10-09/20-1468 від 10.09.2021 року, до відкриття провадження у справі, а саме:

1) Заборонити ТОВ «ФК «ЖЕНЕВА ФІНАНС» здійснювати будь-які дії, спрямовані на відчуження, уступку, заставу тощо права вимоги за Кредитним договором про відкриття кредитної лінії від 31.05.2011 №20-1468/21 (зі змінами та доповненнями), укладеним між ПАТ «Промінвестбанк» та ТОВ ПзІІ «ЕДПОЛ».

2) Заборонити ТОВ «ФК «ЖЕНЕВА ФІНАНС» здійснювати будь-які дії, спрямовані на стягнення заборгованості за Кредитним договором про відкриття кредитної лінії від 31.05.2011 № 20-1468/2-1 (зі змінами та доповненнями), укладеним між ПАТ «Промінвестбанк» та ТОВ ПзІІ «ЕДПОЛ», в тому числі шляхом звернення стягнення на предмети забезпечення за договорами застави/іпотеки/поруки, які забезпечують виконання зобов`язань за Кредитним договором про відкриття кредитної лінії від 31.05.2011 №20-1468/2-1 (зі змінами та доповненнями), укладеним між ПАТ «Промінвестбанк» та ТОВ ПзІІ «ЕДПОЛ».

Суд, дослідивши заяву Національного банку України про забезпечення позову, приходить до висновку, що дана Заява підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно зі ст. 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Згідно з положеннями статті 137 Господарського процесуального кодексу України 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;

6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту;

8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності;

9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;

10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Не може бути накладено арешт на предмети, що швидко псуються.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Не допускається забезпечення позову у спорах, що виникають з корпоративних відносин, шляхом заборони:

1) проводити загальні збори акціонерів або учасників господарського товариства та приймати ними рішення, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, які прямо стосуються предмета спору;

2) емітенту, зберігачу, депозитарію надавати реєстр власників іменних цінних паперів, інформацію про акціонерів або учасників господарського товариства для проведення загальних зборів товариства;

3) участі (реєстрації для участі) або неучасті акціонерів або учасників у загальних зборах товариства, визначення правомочності загальних зборів акціонерів або учасників господарського товариства;

4) здійснювати органам державної влади, органам місцевого самоврядування, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб покладені на них згідно із законодавством владні повноваження, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, вчиняти конкретні дії, що прямо стосуються предмета спору.

Заходи забезпечення позову не повинні порушувати прав інших акціонерів (учасників) господарського товариства. Зокрема, крім випадків, передбачених частиною дев`ятою цієї статті, заборона вчиняти дії має стосуватися лише акцій або корпоративних прав, безпосередньо пов`язаних з предметом спору.

Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Суд зазначає, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Аналогічна правова позиція міститься у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13 лютого 2018 у справі №911/2930/17.

У разі наміру звернутися до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а мала застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Аналогічна правова позиція міститься у Постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16 серпня 2018 року у справі №910/1040/18.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Отже, з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову та їх оцінка судами з належним відображенням у судових рішеннях висновків здійсненої оцінки .

Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду 25.03.2019 у справі № 920/622/18.

Заява про вжиття заходів до забезпечення позову вмотивована тим, що постановою правління Національного банку України від 25.02.2016 № 115/БТ «Про погодження програми капіталізації ПАТ «Промінвестбанк» за результатами діагностичного обстеження» погоджено програму капіталізації Публічного акціонерного товариства «АТ «АКЦІОНЕРНИЙ КОМЕРЦІЙНИЙ ПРОМИСЛОВО-ІНВЕСТИЦІЙНИЙ БАНК». Водночас, відповідно до пункту 4 постанови №115/БТ з метою приведення діяльності ПАТ «Промінвестбанк» до вимог законодавства України, зниження ризиків у його діяльності та підтримання життєздатності ПАТ «Промінвестбанк» було зобов`язано здійснювати будь - яке відчуження активів після погодження з Національним банком. З урахуванням обмежень встановлених постановою №115/БТ ПАТ «Промінвестбанк» звернувся до Національного банку з листом від 14.09.2021 №441-08/09 «Про погодження операції з відчуження майнових прав та часток в статутних капіталах позичальників ТОВ «Модуль-Україна» та ТОВ ПзІІ «ЕДПОЛ», в якому просив погодження Національного банку на проведення відповідної операції з відступлення прав вимоги кредитної заборгованості ТОВ ПзІІ «ЕДПОЛ». Розглянувши зазначене звернення ПАТ «Промінвестбанк», Національний банк" електронним повідомлення від 27.10.2021 №20-0006/100912 «Про погодження операцій з відчуження активів ПАТ «Промінвестбанк» повідомив свої зауваження до можливості проведення ПАТ «Промінвестбанк» операції з відступлення прав вимоги кредитної заборгованості ТОВ ПзІІ «ЕДПОЛ». Всупереч зазначеному, з порушенням вимог, встановлених постановою №115/БТ між Банком та ТОВ «ФК «ЖЕНЕВА ФШАНС» було укладено Договір відступлення прав вимоги від 10.09.2021 №10-09/20-1468 (зі змінами та доповненнями) за Кредитним договором про відкриття кредитної лінії від 31.05.2011 №20-1468/2-1 (зі змінами та доповненнями), укладеним між ПАТ «Промінвестбанк» та ТОВ ПзІІ «ЕДПОЛ». Укладення Договору відступлення прав вимоги від 10.09.2021 №10-09/20-1468 порушує встановлені Національним банком обмеження діяльності ПАТ «Промінвестбанк». Крім того, незаконне відступлення прав за Кредитним договором про відкриття кредитної лінії від 31.05.2011 №20-1468/2-1 (зі змінами та доповненнями), укладеним з ТОВ ПзІІ «ЕДПОЛ», є втратою значного активу, що призводить до невиконання Банком Програми капіталізації, знижує життєздатність Банку та призводить до порушення інтересів вкладників і кредиторів банку щодо безпеки зберігання коштів клієнтів на банківських рахунках та призводить до прямого впливу на безпеку та фінансову стабільність банківської системи.

Згідно зі ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 №ETS N 005, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. В силу приписів ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», судам при здійсненні судочинства необхідно застосовувати Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 №ETS N 005 кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Слід зазначити, що згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» засіб юридичного захисту мас бути ефективним, як на практиці, так і за законом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії», було зазначено що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

Статтею 129-1 Конституції України визначений принцип обов`язковості судових рішень, який із огляду на положення ГПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову. При цьому, відповідно до статті 136 ГПК України Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові №6-605цс16 від 25.05.2016, в якій, зокрема, Верховний Суд України вказав, що забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

А у постанові Верховного Суду України №6-2552цс16 від 18.01.2017 зазначається, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Згідно зі статтями 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Постановою правління Національного банку України від 25.02.2016 № 115/БТ «Про погодження програми капіталізації ПАТ «Промінвестбанк» за результатами діагностичного обстеження» погоджено програму капіталізації Публічного акціонерного товариства «АТ «АКЦІОНЕРНИЙ КОМЕРЦІЙНИЙ ПРОМИСЛОВО-ІНВЕСТИЦІЙНИЙ БАНК».

Згідно з п.4 постанови з метою приведення діяльності ПАТ «Промінвестбанк» до вимог законодавства України, зниження ризиків у його діяльності та підтримання життєздатності ПАТ «Промінвестбанк» забезпечити виконання таких вимог, зокрема, здійснювати будь - яке відчуження активів після погодження з Національним банком.

Як вбачається з матеріалів справи, листом «Про погодження операції з відчуження майнових прав та часток в статутних капіталах позичальників ТОВ «Модуль-Україна» та ТОВ ПзІІ «ЕДПОЛ» №441-08/09 від 14.09.2021 р. ПАТ «Промінвестбанк» звернувся до Національного банку України, в якому просив погодити проведення операції з відступлення прав вимоги кредитної заборгованості ТОВ ПзІІ «ЕДПОЛ».

Листом №20-0006/100912 «Про погодження операцій з відчуження активів ПАТ «Промінвестбанк» від 27.10.2021 року Національний банк України зауважив щодо можливості проведення ПАТ «Промінвестбанк» операції з відступлення прав вимоги кредитної заборгованості ТОВ ПзІІ «ЕДПОЛ» та просив надати оригінали звітів, дозвіл на розкриття банківської таємниці.

10.09.2021 року між Публічним акціонерним товариством «АКЦІОНЕРНИЙ КОМЕРЦІЙНИЙ ПРОМИСЛОВО-ІНВЕСТИЦІЙНИЙ БАНК» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЖЕНЕВА ФІНАНС» було укладено Договір відступлення права вимоги №10-09/20-1468 за Кредитним договором про відкриття кредитної лінії від 31.05.2011 №20-1468/2-1 (зі змінами та доповненнями), укладеним з ТОВ ПзІІ «ЕДПОЛ».

Таким чином, з огляду на наявність спору щодо недійсності договору відступлення права вимоги №10-09/20-1468 від 10.09.2021 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством «АКЦІОНЕРНИЙ КОМЕРЦІЙНИЙ ПРОМИСЛОВО-ІНВЕСТИЦІЙНИЙ БАНК» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЖЕНЕВА ФІНАНС» без отримання погодження Національного банку України, заява про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони ТОВ «ФК «ЖЕНЕВА ФІНАНС» здійснювати будь-які дії, спрямовані на відчуження, уступку, заставу тощо права вимоги за Кредитним договором про відкриття кредитної лінії від 31.05.2011 №20-1468/21 (зі змінами та доповненнями), укладеним між ПАТ «Промінвестбанк» та ТОВ ПзІІ «ЕДПОЛ»; заборони ТОВ «ФК «ЖЕНЕВА ФІНАНС» здійснювати будь-які дії, спрямовані на стягнення заборгованості за Кредитним договором про відкриття кредитної лінії від 31.05.2011 № 20-1468/2-1 (зі змінами та доповненнями), укладеним між ПАТ «Промінвестбанк» та ТОВ ПзІІ «ЕДПОЛ», в тому числі шляхом звернення стягнення на предмети забезпечення за договорами застави/іпотеки/поруки, які забезпечують виконання зобов`язань за Кредитним договором про відкриття кредитної лінії від 31.05.2011 №20-1468/2-1 (зі змінами та доповненнями), укладеним між ПАТ «Промінвестбанк» та ТОВ ПзІІ «ЕДПОЛ», є цілком співмірними та адекватними, оскільки стосуються правомірності набуття Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЖЕНЕВА ФІНАНС» прав вимоги за Кредитним договором про відкриття кредитної лінії від 31.05.2011 № 20-1468/2-1.

Такі заходи забезпечення позову, як заборона відповідачу вчиняти певні дії, мають на меті запобігти невиправданому порушенню прав та інтересів позивача, а отже, невжиття таких заходів може істотно ускладнити ефективний захист прав та інтересів позивача, за захистом яких він і має намір звернутися до суду.

Вжиття заявлених Національним банком України заходів забезпечення позову не зумовлює жодним чином вирішення спору по суті, оскільки спрямоване виключно на недопущення подальшого перепродажу прав вимоги й вчинення дій на виконання умов договору відступлення права вимоги №10-09/20-1468 від 10.09.2021 року до вирішення спору щодо визнання вказаного договору недійсним.

Таким чином, Суд приходить до висновку, що Заявником у заяві про забезпечення позову наведено достатні обґрунтування та доведено належними, допустимими та достовірними доказами в розумінні ст.ст. 76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України, що невжиття заходів забезпечення позову у вигляді заборони ТОВ «ФК «ЖЕНЕВА ФІНАНС» вчиняти певні дії, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, а також наявності зв`язку між неприйняттям таких заходів і утрудненням чи неможливістю виконання судового акту.

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи предмет даного спору та обґрунтування Заяви Національного банку України про вжиття заходів забезпечення позову, а також спроможність заходу забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття заходу забезпечення позову, Суд приходить до висновку про задоволення Заяви про забезпечення позову та необхідності заборонити ТОВ «ФК «ЖЕНЕВА ФІНАНС» здійснювати будь-які дії, спрямовані на відчуження, уступку, заставу тощо права вимоги за Кредитним договором про відкриття кредитної лінії від 31.05.2011 №20-1468/21 (зі змінами та доповненнями), укладеним між ПАТ «Промінвестбанк» та ТОВ ПзІІ «ЕДПОЛ»; заборонити ТОВ «ФК «ЖЕНЕВА ФІНАНС» здійснювати будь-які дії, спрямовані на стягнення заборгованості за Кредитним договором про відкриття кредитної лінії від 31.05.2011 № 20-1468/2-1 (зі змінами та доповненнями), укладеним між ПАТ «Промінвестбанк» та ТОВ ПзІІ «ЕДПОЛ», в тому числі шляхом звернення стягнення на предмети забезпечення за договорами застави/іпотеки/поруки, які забезпечують виконання зобов`язань за Кредитним договором про відкриття кредитної лінії від 31.05.2011 №20-1468/2-1 (зі змінами та доповненнями), укладеним між ПАТ «Промінвестбанк» та ТОВ ПзІІ «ЕДПОЛ».

Крім того, Суд зазначає, що при вирішенні питання про забезпечення позову суду слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Суд вважає, що обраний Позивачем захід про заборону вчиняти певні дії не перешкоджає господарській діяльності відповідача, а також не порушує права інших осіб, а лише запроваджує тимчасові обмеження, існування яких дозволяє створити належні умови для виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 136, 137, 139, 140, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Національного банку України про забезпечення позову- задовольнити.

2. До набрання законної сили рішенням Господарського суду міста Києва у справі за позовом Національного банку України до Публічного акціонерного товариства «АКЦІОНЕРНИЙ КОМЕРЦІЙНИЙ ПРОМИСЛОВО-ІНВЕСТИЦІЙНИЙ БАНК»; Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЖЕНЕВА ФІНАНС» про визнання недійсним договору відступлення права вимоги №10-09/20-1468 від 10.09.2021 року, вжити наступні заходи забезпечення позову:

заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЖЕНЕВА ФІНАНС» (03035, місто Київ, ВУЛИЦЯ СУРИКОВА, будинок 3, корпус 8Б, ідентифікаційний код 43430711) здійснювати будь-які дії, спрямовані на відчуження, уступку, заставу тощо права вимоги за Кредитним договором про відкриття кредитної лінії від 31.05.2011 №20-1468/21 (зі змінами та доповненнями), укладеним між ПАТ «Промінвестбанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю підприємство з іноземними інвестиціями «ЕДПОЛ»;

заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЖЕНЕВА ФІНАНС» (03035, місто Київ, ВУЛИЦЯ СУРИКОВА, будинок 3, корпус 8Б, ідентифікаційний код 43430711) здійснювати будь-які дії, спрямовані на стягнення заборгованості за Кредитним договором про відкриття кредитної лінії від 31.05.2011 № 20-1468/2-1 (зі змінами та доповненнями), укладеним між ПАТ «Промінвестбанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю підприємство з іноземними інвестиціями «ЕДПОЛ», в тому числі шляхом звернення стягнення на предмети забезпечення за договорами застави/іпотеки/поруки, які забезпечують виконання зобов`язань за Кредитним договором про відкриття кредитної лінії від 31.05.2011 №20-1468/2-1 (зі змінами та доповненнями), укладеним між ПАТ «Промінвестбанк» та ТОВ ПзІІ «ЕДПОЛ».

3. Ухвала набирає законної сили негайно з моменту підписання - 01.12.2021 року, відповідно до статті 326 Господарського процесуального кодексу України є обов`язковою на всій території України та може бути пред`явлена до примусового виконання в порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження", протягом 3 (трьох) років з дня набрання ухвалою законної сили.

Стягувачем за Ухвалою є Національний банк України (01601, місто Київ, ВУЛИЦЯ ІНСТИТУТСЬКА, будинок 9, Ідентифікаційний код юридичної особи 00032106);

Боржником за Ухвалою є Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЖЕНЕВА ФІНАНС» (03035, місто Київ, ВУЛИЦЯ СУРИКОВА, будинок 3, корпус 8Б, ідентифікаційний код юридичної особи 43430711)

4. Ухвала набирає законної сили негайно з моменту підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її підписання.

Дата складання та підписання повного тексту ухвали: 01 грудня 2021 року.

Суддя О.В. Чинчин