Ухвала суду № 101515735, 26.11.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про забезпечення позову

м. Київ

26.11.2021Справа № 910/15136/21

За заявоюКомпанії МЕРК ШАРП ЕНД ДОМЕ КОРП. (Merck Sharp & Dohme Corp.)прозабезпечення позовуу справі № 910/15136/21за позовомКомпанії МЕРК ШАРП ЕНД ДОМЕ КОРП. (Merck Sharp & Dohme Corp.)до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "РОКЕТ-ФАРМ" 2) Міністерства охорони здоров`я Українитретя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-2: - Державне підприємство "Державний експертний центр Міністерства охорони здоров`я України"про захист порушення права інтелектуальної власності Суддя Підченко Ю.О. Секретар судового засідання Лемішко Д.А.

Представники сторін: від позивача:Казанкіна А.Ю. - представник за довіреністю;від відповідача-1:Падох О.І. - представник за довіреністю;від відповідача-2:не з`явився;від третьої особи:Неміровський В.В. - представник за довіреністю.

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа № 910/15136/21 за позовом Мерк Шарп Енд Доме Корп. до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рокет-Фарм" та Міністерства охорони здоров`я України про:

- зобов`язання ТОВ "Рокет-Фарм" припинити порушення прав Мерк Шарп Енд Доме Корп. на винахід за патентом України № 55409;

- заборону ТОВ "Рокет-Фарм" використовувати винахід (сполука каспофунгін ацетат) за патентом України № 55409 у лікарському засобі "Каспофунгін", що містить сполуку каспофунгін ацетат;

- зобов`язання Міністерства відмовити в державній реєстрації лікарського засобу "Каспофунгін", у формі ліофізілату для розчину для інфузій по 50 мг, по 1 флакону з порошком у картонній коробці.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач має підстави вважати, що діючою речовиною лікарського засобу "Каспофунгін", у формі ліофізілату для розчину для інфузій по 50 мг, по 1 флакону з порошком у картонній коробці, є сполука каспофунгін ацетат, тотожна з композицією, яка захищена патентом України № 55409, проте позивач не надавав відповідачу-1 будь-якого дозволу на використання винаходу за патентом України № 55409 у вищевказаному лікарському засобі.

Суд ухвалою від 29.10.2021 залучив до участі в справі третьою особою Державне підприємство "Державний експертний центр Міністерства охорони здоров`я України", продовжив строк підготовчого провадження на тридцять днів та відклав підготовче засідання на 26.11.2021.

Позивачем через загальний відділ діловодства суду було подано наступні заяви та клопотання:

- заява про залучення доказу направлення позовної заяви на юридичну адресу третьої особи;

- заява про зміну адреси для листування;

- клопотання про забезпечення позову.

Не вирішеним також залишилося клопотання позивача про витребування доказів.

Відповідач-1, у свою чергу, просив суд відкласти підготовче засідання, надати можливість представнику ознайомитися зі справою та продовжити строк для подання відзиву на позов.

16.11.2021 від третьої особи надійшли письмові пояснення стосовно заявленого позову.

Безпосередньо в підготовчому засіданні 26.11.2021 представник позивача наполягав на задоволенні заявлених ним раніше клопотань та надав усні пояснення по справі.

Представник відповідача-1 просив продовжити строк для подання відзиву та заперечив проти вжиття заходів забезпечення та витребування доказів.

Крім того, представник третьої особи повідомив, що позивач направив йому іншу редакцію заяви про забезпечення позову ніж міститься у справі № 910/15136/21.

Перевіривши наявні у справі докази направлення третій особі заяви про забезпечення позову суд встановив, що Підприємству було, зокрема, відправлено копію клопотання про забезпечення позову № 211118/13938 від 18.11.2021.

Більше того, стаття 140 Господарського процесуального кодексу України не містить обов`язку заявника направляти на адресу інших осіб заяву про забезпечення позову.

Учасникам процесу було надано можливість висловити свою позицію стосовно заявлених у справі клопотань безпосередньо в підготовчому засіданні 26.11.2021.

Заслухавши доводи присутніх представників, суд вирішив задовольнити заяву позивача про витребування доказів.

Також, суд заслухав пояснення представника відповідача-1 та вирішив продовжити строк для подання відзиву, про що вказано у відповідній ухвалі.

Відповідно до ч. 1 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Згідно з ч. 3, 4 ст. 140 ГПК України, суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, що подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з`ясування питань, пов`язаних із зустрічним забезпеченням. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін.

За наслідками дослідження вимог заяви про забезпечення позову, наведених заявником обґрунтувань вимог та доданих ним до заяви доказів, судом не встановлено підстав, які б вказували на необхідність витребування в заявника додаткових пояснень або додаткових доказів.

Також, з наведеного у заяві обґрунтування та доданих до неї доказів не вбачається, що наданих позивачем пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви.

Розглянувши подану заяву про забезпечення позову, суд зазначає таке.

За приписами статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується:

1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;

6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту;

8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності;

9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;

10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд може застосувати декілька заходів забезпечення позову (ч. 3 ст. 137 ГПК України).

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 4 ст. 137 ГПК України).

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Вирішуючи питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявники звертаються до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

При цьому, обов`язок доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову. Так, за приписами статей 73, 74, 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

При розгляді заяви про забезпечення позову суд оцінює виключно обґрунтованість заяви на предмет доведення обставин, які свідчать про необхідність застосування заходу забезпечення позову.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Позивач має право на превентивний захист судом свого права у випадку, коли ще немає порушення, однак є підстави передбачити можливість такого порушення. Однією з форм такого превентивного судового захисту, по суті, і є заходи забезпечення ефективності судового рішення.

На обґрунтування заяви позивач стверджує, що:

- висновок ДП "Державний експертний центр МОЗ України" про рекомендацію до реєстрації лікарського засобу "Каспофунгін" є підставою для його реєстрації;

- невжиття заходів забезпечення призведе до зникнення предмета позову, оскільки спірний лікарський засіб вже може бути зареєстрований, а вимога про заборону такої реєстрації буде більше не актуальною;

- невжиття такого заходу забезпечення як заборона вносити зміни до реєстраційних матеріалів лікарського засобу може призвести до того, що розгляд справи затягнеться, а позивач буде позбавлений можливості вчасно захистити належні йому права інтелектуальної власності.

Суд зазначає, що позивач належним чином обґрунтував підстави звернення із заявою про забезпечення позову щодо заборони Державному підприємству "Державний експертний центр Міністерства охорони здоров`я України" видавати висновки про рекомендацію до державної реєстрації спірного лікарського засобу та внесення будь-яких змін до реєстраційних матеріалів зазначеного лікарського засобу, а отже, заява Компанії МЕРК ШАРП ЕНД ДОМЕ КОРП. (Merck Sharp & Dohme Corp.) підлягає задоволенню.

При цьому, судом враховано співвідношення права (інтересу), про захист яких просить позивач, та наслідків заборони Державному підприємству "Державний експертний центр Міністерства охорони здоров`я України" вчиняти певні дії.

Передбачена процесуальним законом заборона особі вчиняти певні дії не є втручанням у повноваження Підприємства, а виступає як обґрунтоване обмеження його дій виключно з метою забезпечення виконання судового рішення (в разі задоволення позовних вимог).

Наведені позивачем заходи до забезпечення позову співвідносяться із заявленими позовними вимогами, а, отже, існує конкретний зв`язок між цими заходами і предметом позову; наявні обставини свідчать про те, що ці заходи до забезпечення позову спрямовані саме на зупинення ймовірного порушення прав позивача на відповідний об`єкт інтелектуальної власності, за захистом яких (прав) він і звернувся до суду.

Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14.08.2018 у справі № 910/1915/18.

Крім того, необхідність у застосуванні певних способів захисту у сфері інтелектуальної власності, як і вжиття заходів забезпечення позову, пов`язується, насамперед, з недопущенням розповсюдження товарів, виготовлення або введення у цивільний оборот, імпорт чи експорт яких здійснюється з ймовірним порушенням права інтелектуальної власності.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 19.02.2021 у справі № 910/14116/20 та від 09.07.2021 у справі № 910/6825/20.

За наведених обставин, суд доходить висновку, що реальне та ефективне виконання судового рішення в контексті превенції потенційних труднощів стосовно предмету спору у майбутньому слід розуміти так, що сторона, на користь якої ухвалено судове рішення, повинна бути в тому числі захищена від необхідності подання наступних позовів, пов`язаних із предметом спору, підстави пред`явлення яких можуть виникнути через те, що в процесі розгляду спору мала місце зміна відповідних обставин.

Таким чином, заходи забезпечення позову спрямовані на забезпечення виконання судового рішення як такого правового стану, за якого позивачу гарантується отримання повного та ефективного відновлення порушених прав та відсутність необхідності повторного звернення до суду з метою захисту прав, порушення яких потенційно може мати місце протягом судового розгляду та до моменту виконання рішення суду та тим чи іншим чином спричиняти неможливість забезпечення судом повноти реалізації судового захисту як кінцевої мети звернення до суду.

За змістом статті 464 Цивільного кодексу України майновими правами інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок є: право на використання винаходу, корисної моделі, промислового зразка; виключне право дозволяти використання винаходу, корисної моделі, промислового зразка (видавати ліцензії); виключне право перешкоджати неправомірному використанню винаходу, корисної моделі, промислового зразка, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом. Майнові права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок належать володільцю відповідного патенту (свідоцтва), якщо інше не встановлено договором чи законом.

Так, у разі державної реєстрації лікарського засобу "Каспофунгін" можуть бути порушені права інтелектуальної власності позивача на винахід за патентом № 55409, а невжиття заходів забезпечення позову щодо заборони видавати висновок про рекомендацію до реєстрації лікарського засобу "Каспофунгін" про які просить позивач у заяві, позбавить практичного ефекту захисту таких прав, навіть у випадку задоволення позову у даній справі.

Разом з тим, не вжиття заходів щодо заборонити вносити будь-які зміни до реєстраційних матеріалів лікарського засобу "Каспофунгін", у тому числі і такі, що мають наслідком зміну назви лікарського засобу, зміну заявника або виробника, їх найменування тощо, призведе до затягування розгляду справи, а відтак, позбавлення позивача можливості оперативно та вчасно захистити належні йому права інтелектуальної власності.

За таких обставин, враховуючи пов`язаність заходів забезпечення позову з предметом поданого позову, ймовірність ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду у разі задоволення позову та невжиття відповідних заходів забезпечення позову, суд доходить висновку, що заява позивача про вжиття заходів забезпечення підлягає задоволенню.

За змістом ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визначені в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При цьому, як наголошує Європейський суд з прав людини у рішенні "Салах Шейх проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, що відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

Згідно з ч. 5 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.

Відповідно до ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає, зокрема, вид забезпечення позову і підстави його обрання.

Керуючись ст.ст. 136-140, 144, 145, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Компанії МЕРК ШАРП ЕНД ДОМЕ КОРП. (Merck Sharp & Dohme Corp.) про вжиття заходів до забезпечення позову задовольнити.

2. Вжити заходи до забезпечення позову шляхом:

- заборони Державному підприємству "Державний експертний центр Міністерства охорони здоров`я України" видавати висновок про рекомендацію до реєстрації лікарського засобу "Каспофунгін";

- заборони Державному підприємству "Державний експертний центр Міністерства охорони здоров`я України" вносити будь-які зміни до реєстраційних матеріалів лікарського засобу "Каспофунгін, в тому числі такі, що мають наслідком зміну назви лікарського засобу, зміну заявника або виробника, їх найменування тощо.

3. Ухвала про забезпечення позову набирає законної сили з 26.11.2021 р., підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому чинним законодавством України для виконання судових рішень, та може бути пред`явлена до виконання в передбаченому чинним законодавством порядку до 26.11.2024 року.

4. Стягувачем за даною ухвалою є - Компанія МЕРК ШАРП ЕНД ДОМЕ КОРП. (Merck Sharp & Dohme Corp.) (Ван Мерк Драйв, П.О. Бокс 100, Вайтхауз Стейшн, ЕнДжей 08889, США (One Merck Drive P.O. Box 100, Whitehouse Stasion, NJ 08889, United States)).

5. Боржником за ухвалою є - Державне підприємство "Державний експертний центр Міністерства охорони здоров`я України" (03057, м. Київ, вул. Антона Цедіка, 14; код ЄДРПОУ 20015794).

6. Дана ухвала може бути оскаржена в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст ухвали складено та підписано - 01.12.2021.

Суддя Ю.О.Підченко