Ухвала суду № 101515186, 30.11.2021, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

_________________

У Х В А Л А

30.11.2021р. № 905/2220/21

Суддя господарського суду Донецької області Макарова Ю.В., розглянувши матеріали позовної заяви Обласного комунального підприємства “Донецьктеплокомуненерго” м.Краматорськ Донецької області, в особі відокремленого підрозділу “Виробнича одиниця обласного комунального підприємства “Донецьктеплокомуненерго” “Слов`янськтепломережа”, м.Слов`янськ Донецької області,

до Товариства з обмеженою відповідальністю “С.В.С.”, м. Слов`янськ Донецької області,

про стягнення 73’ 133,58грн,

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Донецької області надійшла позовна заява Обласного комунального підприємства “Донецьктеплокомуненерго” м.Краматорськ в особі відокремленого підрозділу “Виробнича одиниця обласного комунального підприємства “Донецьктеплокомуненерго” “Слов`янськтепломережа” м.Слов`янськ до Товариства з обмеженою відповідальністю “С.В.С.” м.Слов`янськ про стягнення інфляційних збитків у розмірі 50’ 732,61грн та 3% річних у розмірі 22’ 400,97грн (всього 73’ 133,58грн).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх грошових зобов`язань по сплаті присудженої до стягнення рішеннями господарського суду Донецької області заборгованості за теплову енергію, що стало підставою для донарахування 3% річних та інфляційних збитків відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.176 ГПК України за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу.

Таким чином, на стадії прийняття позовної заяви завданням суду є з`ясування наявності або відсутності зазначених обставин без вивчення та аналізу доказів по суті спору.

Згідно з п.2 ч.5 ст.174 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи у разі, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень ст.173 цього Кодексу).

Відповідно до ч.1 ст.173 ГПК в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Під вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який одночасно є способом захисту порушеного права. При цьому об`єднанню підлягають вимоги, пов`язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.

Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Отже, позивач має право об`єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

З матеріалів поданої позовної заяви вбачається, що до стягнення заявлено шість окремих вимог:

1. про стягнення 3% річних у розмірі 1462,49грн та інфляційних втрат у розмірі 2976,90грн донарахованих на заборгованість по судовому рішенню від 04.07.2012 у справі №5006/11/93/2012;

2. про стягнення 3% річних у розмірі 139,70грн та інфляційних втрат у розмірі 243,80грн донарахованих на заборгованість по судовому рішенню від 09.09.2013 у справі №905/4706/13;

3. про стягнення 3% річних у розмірі 6770,57грн та інфляційних втрат у розмірі 14819,49грн донарахованих на заборгованість по судовому рішенню від 03.09.2015 у справі №905/641/15;

4. про стягнення 3% річних у розмірі 7092,43грн та інфляційних втрат у розмірі 15503,36грн донарахованих на заборгованість по судовому рішенню від 31.07.2017 у справі №905/1235/17;

5. про стягнення 3% річних у розмірі 5550,50грн та інфляційних втрат у розмірі 12467,04грн донарахованих на заборгованість по судовому рішенню від 04.07.2019 у справі №905/1221/19;

6. про стягнення 3% річних у розмірі 1385,28грн та інфляційних втрат у розмірі 4722,02грн донарахованих на заборгованість по судовому рішенню від 07.07.2020 у справі №905/1242/20.

Таким чином, незважаючи на те, що правовідносини сторін з постачання теплової енергії врегульовані укладеним між ними договором №340 від 01.10.2003, підставами виникнення спірних правовідносин сторін є судові рішення, кожним із яких досліджувались та встановлювалися різні взаємні права та обов`язки (враховуючи предмет та підстави позовів), що обумовлено відмінністю у предметах їх регулювання.

Оскільки кожна із заявлених в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України вимог випливає із наслідків прийняття кожного окремого судового рішення, остільки заявлені вимоги мають самостійні підстави виникнення і обґрунтовуючи докази, потребують обставин дослідження висновків за кожним судовим рішенням, в тому числі підлягають обов`язковому дослідженню обставини виконання боржником грошових зобов`язань після набрання кожним судовим рішенням законної сили у відповідний проміжок періоду нарахувань заявлених до стягнення коштів.

Більш того, як вбачається з доданого до позову розрахунку вимог, після винесення судом рішень (крім по справі №905/1221/19) ТОВ“С.В.С.” здійснювалися чисельні оплати, кожна з яких повинна досліджуватись судом з метою оцінки обґрунтованості розрахунків, оскільки часткові оплати здійснювалися в межах періодів нарахувань заявлених до стягнення інфляційних та відсотків річних.

Між тим, у матеріалах позовної заяви відсутні вказані докази часткових оплат заборгованості, що позбавляє суд можливості дослідити призначення платежів та правильність віднесення сум оплат за кожним з рішень.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відносини, які склалися між учасниками спору, є відносинами щодо належного виконання шести окремих рішень суду. Отже, вимоги, заявлені позивачем не пов`язані між собою однією підставою виникнення.

Судом також встановлено, що вимоги за кожним з рішень суду не є основною і похідною вимогами щодо одна до одної.

З огляду на викладені обставини, суд приходить до висновку, що незважаючи на тотожність осіб та спірного договору за рішеннями суду, позивачем заявлено шість окремих вимог майнового характеру, які виникли у зв`язку з невиконанням відповідачем грошових зобов`язань за різними рішеннями суду. Як наслідок, дослідженню будуть підлягати докази виконання зобов`язань за кожним судовим рішенням окремо, що не призведе до досягнення процесуальної економії. Відтак, сумісний розгляд заявлених позивачем вимог перешкоджатиме з`ясуванню прав та взаємовідносин сторін, суттєво утруднить вирішення спору по суті.

Схожість вимог, договорів, відносин (їх однорідність), спільність предмету договорів і однаковість їхніх істотних умов, так само як і подібність документів, які є доказами невиконання умов договорів і т.п., не дає права позивачеві об`єднувати в одній позовній заяві вимоги із виконання 2-х і більше судових рішень. Таке об`єднання вимог не відповідає ч.1 ст.173 Господарського процесуального кодексу України і тягне за собою повернення позовної заяви, оскільки ч.5 статті 174 цього Кодексу зобов`язує, а не надає суду право повернути позовну заяву, якщо у ній об`єднані вимоги, не пов`язані між собою ні підставою виникнення, ні поданими доказами.

Господарський процесуальний кодекс України не зобов`язує суд приймати позовну заяву, якщо у ній об`єднані різні вимоги, а згідно з ч.1 ст.173 Господарського процесуального кодексу України право об`єднати однорідні вимоги належить не позивачеві, а суду.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що заявлені позивачем позовні вимоги не пов`язані ні спільними підставами виникнення (у позові об`єднано вимоги, які ґрунтуються на шістьох різних рішеннях суду), ні спільними доказами, та не є основною та похідними, що, відповідно, є порушенням викладених у ст.173 ГПК України правил об`єднання позовних вимог.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовна заява №4386/011 від 23.11.2021 і додані до неї документи підлягають поверненню на підставі п.2 ч.5 ст.174 ГПК України.

Керуючись ст.ст.173 (ч.1), 174 (п.2 ч.5, ч.8), 234, 235 ГПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. Повернути Обласному комунального підприємства “Донецьктеплокомуненерго” м.Краматорськ Донецької області, в особі відокремленого підрозділу “Виробнича одиниця обласного комунального підприємства “Донецьктеплокомуненерго” “Слов`янськтепломережа”, м.Слов`янськ Донецької області, позовну заяву №4386/011 від 23.11.2021 до Товариства з обмеженою відповідальністю “С.В.С.”, м.Слов`янськ Донецької області, про стягнення 73’ 133,58грн.

2. Роз`яснити, що згідно ч.8 ст.174 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

3. Ухвала набирає законної сили 30.11.2021 та може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Ю.В. Макарова