Рішення № 101515125, 25.11.2021, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

_________________

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

25.11.2021 Справа № 905/1376/21

Господарський суд Донецької області у складі судді Аксьонової К.І. за участю секретаря судового засідання Парахотіна Ю.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сота Україна», м. Київ

до відповідача Державного підприємства «Добропіллявугілля-Видобуток», м. Добропілля, Донецька область

про стягнення заборгованості у сумі 915854,40грн, 3% річних у сумі 7289,16грн, інфляційних втрат у сумі 35633,12грн, всього 958776,68грн,

За участю представників:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПРАВИ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Сота Україна», м. Київ, звернувся до Господарського суду Донецької області з позовом до Державного підприємства «Добропіллявугілля-Видобуток», м. Добропілля, Донецька область, про стягнення заборгованості у сумі 915854,40грн, 3% річних у сумі 7289,16грн, інфляційних втрат у сумі 35633,12грн, всього 958776,68грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем зобов`язань за договором поставки №208-21 ШУД, укладеним за результатами проведення процедури закупівлі №UA-2021-01-28-006296-с від 03.03.2021 в частині повної та своєчасної оплати вартості поставленого товару.

Відповідач проти наявності заборгованості не заперечив, заявив клопотання про зменшення розміру неустойки.

Провадження у справі відкрито ухвалою Господарського суду Донецької області від 26.08.2021; розгляд справи здійснено в порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначене на 21.09.2021 з подальшим відкладанням на 13.10.2021; ухвалою суду від 13.10.2021 підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду по суті на 26.10.2021. У судове засідання 26.10.2021 сторони представників не направили. Розгляд справи був відкладений судом на 25.11.2021. У судове засідання 25.11.2021 сторони представників не направили; явку в судове засідання суд обов`язковою не визнавав.

З метою повідомлення сторін про дату, час та місце судового засідання, враховуючи тимчасове зупинення направлення поштової кореспонденції в Господарському суді Донецької області з 30.09.2021 у зв`язку з відсутністю фінансування на відправлення вихідної поштової кореспонденції, відповідальним працівником суду було здійснено направлення ухвали суду від 26.10.2021 на відомі адреси електронної пошти сторін, зазначені в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань, та шляхом направлення телефонограм.

Сторони також мали можливість ознайомитись з всіма процесуальними документами у справі в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua), який є відкритим для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України «Про доступ до судових рішень»). Після відновлення фінансування ухвалу суду від 26.10.2021 спрямовано засобами поштового зв`язку.

Таким чином судом виконані всі можливі дії з метою повідомлення сторін про дату, час та місце судового засідання, з огляду на що підстав для повторного відкладення розгляду справи суд не вбачає та вважає за можливе розглянути справу по суті за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, та об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

03.03.2021 між позивачем, Товариством з обмеженою відповідальністю «Сота Україна» (постачальник), та відповідачем, Державним підприємством «Добропіллявугілля-Видобуток» (покупець) за результатами проведення процедури закупівлі №UA-2021-01-28-006296-с від 03.03.2021 укладений договір поставки №208-21 ШУД, відповідно до умов якого постачальник зобов`язався передати (поставити) у власність покупця продукцію виробничо-технічного призначення: ДК 021:2015 – 34940000-8 «Залізничне обладнання» Рейка Р-24 (або еквівалент), в асортименті, кількості, в термін, за ціною і з якісними характеристиками, погодженими сторонами в договорі і специфікаціях, що є невід`ємними частинами до договору, а покупець зобов`язався прийняти та оплатити продукцію, що поставляється у його власність, відповідно до умов договору.

Поставка продукції здійснюється партіями в асортименті, кількості, за цінами, з якісними характеристиками і в терміни, погоджені сторонами в специфікаціях до договору (п.4.1 договору).

Згідно з п.п.4.7, 4.11 договору датою поставки продукції вважається дата її передачі покупцеві, вказана представником покупця у відповідних товаросупровідних документах, наданих постачальником. Право власності на продукцію, ризики втрати або ушкодження продукції переходять від постачальника до покупця з моменту передачі продукції покупцеві.

Відповідно до п.5.1 загальна сума договору визначається загальною сумою усіх специфікацій, що є невід`ємною частиною договору. Загальна орієнтована сума договору складає 2744057,00грн з ПДВ. Ціни на продукцію, що поставляється постачальником, встановлюються сторонами у відповідних специфікаціях до договору.

Розрахунки за поставлену постачальником продукцію за договором здійснюються покупцем шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок постачальника з відстроченням платежу протягом 45 календарних днів з дня одержання товару на підставі отриманого покупцем рахунку, а також документів, передбачених розділом 4 договору та відповідною специфікацією до договору. Датою оплати вважається дата списання грошових коштів з поточного рахунку покупця (п.5.3 договору).

Договір вступає в силу з дати його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2021, а в частині проведення розрахунків – до повного виконання сторонами грошових зобов`язань (п.8.1 договору).

Одночасно з підписанням договору №208-21 ШУД від 03.03.2021 між сторонами було підписано специфікацію, якою погоджено поставку товару:

- рейка Р-24, кількість 33,73т, ціна за од. товару з ПДВ – 45000,00грн, вартість товару з ПДВ – 1517850,00грн, місце поставки – Шахта «Алмазна»: Донецька область, м. Добропілля, вул. Низова, 1А;

- рейка Р-24, кількість 16,15т, ціна за од. товару з ПДВ – 45000,00грн, вартість товару з ПДВ – 726750,00грн, місце поставки – Шахта «Добропільська»: Донецька область, м. Добропілля, вул.Київська, 1 А;

- Рейка Р-34, кількість 7,37т, ціна за од. товару з ПДВ – 45000,00грн, вартість товару з ПДВ – 331650,00грн, місце поставки – Шахта «Алмазна»: Донецька область, м. Добропілля, вул. Низова, 1А;

- рейка Р-34, кількість 3,68т, ціна за од. товару з ПДВ – 45600,00грн, вартість товару з ПДВ – 167808,00грн, місце поставки – Шахта «Добропільська»: Донецька область, м. Добропілля, вул.Київська, 1 А.

У виконання умов договору №208-21 ШУД від 03.03.2021 позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 2741009,40грн з ПДВ за видатковими накладними №113 від 15.03.2021 на суму 930735,00грн з ПДВ, №114 від 15.03.2021 на суму 894420,00грн з ПДВ та №112 від 15.03.2021 на суму 915854,40грн з ПДВ.

Товар був прийнятий відповідачем 16.03.2021, про що зазначено у видаткових накладних №113, №114, №112 від 15.03.2021.

Зауважень та заперечень стосовно кількості та якості з боку відповідача не висувалось, що підтверджується підписами представників відповідача (на підставі нарядів на отримання товарно-матеріальних цінностей №95, №96 від 03.03.2021) на видаткових накладних №113, №114, №112 від 15.03.2021. Отже, враховуючи приписи ст.ст. 76, 77, 91 Господарського процесуального кодексу України, вказані видаткові накладні приймаються судом як такі, що підтверджують належне виконання позивачем умов договору №208-21 ШУД від 03.03.2021 в частині поставки товару та прийняття його відповідачем.

За наслідком поставки товару постачальником виставлено покупцю рахунки на оплату №199 від 15.03.2021 на суму 930735,00грн, №198 від 15.03.2021 на суму 915854,40грн, №200 від 15.03.2021 на суму 894420,00грн, всього на загальну суму 2741009,40грн з ПДВ.

В свою чергу відповідач в якості оплати за поставлений товар шляхом безготівкового переказу перерахував позивачеві грошові кошти на загальну суму 1825155,00грн, що підтверджується платіжними дорученнями №582 від 07.05.2021 на суму 930735,00грн, №627 від 12.05.2021 на суму 894420,00грн. Решта вартості поставленого товару у сумі 915854,40грн, станом на час розгляду справи відповідачем сплачена не була. Доказів протилежного матеріали справи не містять.

Підставою для звернення позивача до суду з даним позовом про стягнення заборгованості у сумі 915854,40грн, 3% річних у сумі 7289,16грн, інфляційних втрат у сумі 35633,12грн стало порушення відповідачем прийнятих на себе зобов`язань в частині остаточної та своєчасної оплати за поставлений товар.

Розглядаючи спір по суті, суд виходить з такого.

Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, платити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст.11 Цивільного кодексу України.

Пунктом 1 ч. ст.11 Цивільного кодексу України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір.

Відповідно до приписів ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч.1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Як визначено ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Укладений сторонами договір №208-21 ШУД від 03.03.2021 є договором поставки.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Аналогічні положення містяться в ч.1 ст.265 Господарського кодексу України, згідно з якою за договором поставки одна сторона – постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні – покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

За правилами ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

В силу положень ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускаються, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов`язань містяться і у ч.ч.1,7 ст.193 Господарського кодексу України.

Як свідчать матеріали справи позивач виконав господарські зобов`язання за договором №208-21 ШУД від 03.03.2021 з поставки товару на суму 2741009,40 грн з ПДВ. В свою чергу відповідач частково виконав свої зобов`язання за договором №208-21 ШУД від 03.03.2021 з оплати товару, сплативши 1825155,00грн вартості товару.

Між тим обставини справи свідчать, що відповідач не здійснив остаточного розрахунку за поставлений позивачем товар за видатковою накладною №112 від 15.03.2021 у встановлений договором №208-21 ШУД від 03.03.2021 строк – протягом 45 календарних днів з дня отримання товару, тобто оскільки товар був отриманий 16.03.2021, останнім днем здійснення оплати за поставлений товар за видатковими накладними №113, 114, 112 від 15.03.2021 є 30.04.2021 включно, у зв`язку з чим за вимогами ст.253 Цивільного кодексу України першим днем порушення строків оплати, з якого можливо нарахування штрафних санкцій, є 01.05.2021.

Внаслідок наведеного у відповідача виникла заборгованість за договором №208-21 ШУД від 03.03.2021 у розмірі 915854,40грн, наявність якої відповідачем не заперечується.

На підставі викладеного, враховуючи відсутність доказів сплати решти заборгованості у розмірі 915854,40грн, суд дійшов висновку про обґрунтованість та правомірність позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості за договором №208-21 ШУД від 03.03.2021 у розмірі 915854,40грн, отже, позов в цій частині підлягає задоволенню.

Розглядаючи позов в частині стягнення з відповідача на підставі ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України 3% річних у сумі 7289,16грн за періоди прострочення з 30.04.2021 по 06.05.2021, з 07.05.2021 по 11.05.2021, з 12.05.2021 по 11.05.2021, та інфляційних втрат у сумі 35633,12грн за період травень 2021, суд виходить з такого.

Несвоєчасне виконання відповідачем зобов`язання з оплати поставленого товару є порушенням зобов`язання (неналежним виконанням) в розумінні ст.610 Цивільного кодексу України.

З огляду на невиконання відповідачем прийнятих на себе зобов`язань з оплати поставленого товару у строк, встановлений договором №208-21 ШУД від 03.03.2021, суд дійшов висновку, що відповідач згідно з ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України є боржником, який прострочив виконання зобов`язання.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За результатом проведеної перевірки наданого позивачем розрахунку 3% річних судом встановлена його невідповідність фактичним обставинам справи в частині невірного визначення початкової дати періоду нарахування 3% річних та бази нарахувань.

Здійснивши перерахунок 3% річних за періоди з 01.05.2021 по 06.05.2021 на суму заборгованості 2741009,40грн, з 07.05.2021 по 11.05.2021 на суму заборгованості 1810274,40грн, з 12.05.2021 по 11.05.2021 на суму заборгованості 915854,40грн, суд встановив, що належним розміром 3% річних за вказані періоди є 7063,88грн, з огляду на що позовні вимоги в частині стягнення 3% річних у сумі 7289,16грн підлягають частковому задоволенню у розмірі 7063,88грн.

За результатом проведеної перевірки наданого позивачем розрахунку інфляційних втрат судом встановлена його невідповідність фактичним обставинам справи в частині невірного визначення бази нарахування інфляційних втрат, включивши суму заборгованості, яка з урахуванням оплат відповідача існувала неповний місяць.

За розрахунком суду стягненню з відповідача на користь позивача належать інфляційні втрати у розмірі 11906,11грн, нараховані, виходячи з суми заборгованості у розмірі 915854,40грн, за заявлений позивачем період травень 2021, отже позов в частині стягнення інфляційних втрат підлягає частковому задоволенню в сумі 11906,11грн.

Дійшовши такого висновку суд не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача про зменшення розміру неустойки, виходячи з того, що неустойку позивачем до стягнення не заявлено, а заявлені до стягнення 3% річних та інфляційні втрати не є неустойкою в розумінні ст.549 Цивільного кодексу України.

Підстав для застосування положень ч.10 ст.238 Господарського процесуального кодексу України суд не вбачає з огляду на відсутність доведених з боку позивача обставин щодо доцільності застосування цих положень при вирішенні даної справи. При цьому суд зауважує, що застосування положень ч.10 ст.238 Господарського процесуального кодексу України не відбувається лише за наявності відповідної заяви позивач, оскільки є правом, а не обов`язком суду, отже потребує доведення певних обставин для такого застосування. Крім того, суд зазначає про відсутність правових підстав для застосування положень ч.10 ст.238 Господарського процесуального кодексу України щодо вимог про стягнення інфляційних втрат.

З огляду на часткове задоволення позовних вимог за приписами п.2 ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача зі сплати судового збору покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Щодо заявлених позивачем до стягнення 3000,00грн витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає таке.

Відповідно до ч.3 ст.123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно із ч.ч.1,2 ст.126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

При цьому ч.4 ст.126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Вказані норми узгоджуються з приписами ст.30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», згідно з якими гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до ч.6 ст.126 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно із ч.8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З матеріалів справи вбачається, що 26.01.2021 між позивачем, Товариством з обмеженою відповідальністю «Сота Україна» (клієнт) та Адвокатським об`єднанням «Право Групп», укладений договір про надання правової допомоги №3-С-ЮО, предметом якого є представництво, зокрема представником інтересів клієнта у судах під час здійснення господарського судочинства.

Сума винагороди (гонорару) та порядок проведення розрахунків встановлюються додатковою угодою між клієнтом та АО «Право Групп» за кожним окремим дорученням (п.4.1 договору).

Відповідно до п.1 додаткової угоди (додаток 22) від 08.07.2021 до договору про надання правової допомоги №3-С-ЮО від 26.01.2021 вартість послуг за надання правової допомоги щодо стягнення заборгованості за договором №208-21 ШУД про закупівлю товару за результатами спрощеної закупівлі №UA-2021-01-28-006296-с складає 3000,00грн.

Договір набирає чинності з дати його підписання та діє до 31.12.2021 (п.6.1 договору).

Позивачем до матеріалів справи надано (в копіях) договір про надання правової допомоги №3-С-ЮО від 26.01.2021; додаткову угоду (додаток 22) від 08.07.2021 до договору про надання правової допомоги №3-С-ЮО від 26.01.2021; акт від 14.07.2021 приймання-передачі наданих послуг №71 до договору про надання правової допомоги №3-С-ЮО від 26.01.2021.

На підтвердження отримання професійної правничої допомоги позивачем надано акт від 14.07.2021 приймання-передачі наданих послуг №71 до договору про надання правової допомоги №3-С-ЮО від 26.01.2021, відповідно до якого виконавець надав, а замовник (позивач) прийняв наступні юридичні послуги:

- вивчення документів щодо стягнення заборгованості за договором №208-21 ШУД про закупівлю товару за результатами спрощеної закупівлі №UA-2021-01-28-006296-с - 3 год;

- формування правової позиції у справі – 1 година;

- підготовка позовної заяви – 3 години.

Акт підписаний з боку двох сторін без зауважень, отже матеріали справи свідчать про надання адвокатським об`єднанням послуг за договором про надання правової допомоги.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог за приписами ст.129 Господарського процесуального кодексу України заява позивача про розподіл судових витрат підлягає задоволенню в частині стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу адвоката у сумі 2925,05грн.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 210, 233, 236-237, ч.10 ст.238, ст.ст. 239-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Добропіллявугілля-Видобуток» (85001, Донецька область, м. Добропілля, пр-т Шевченка, б.2, код ЄДРПОУ 43895975) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сота Україна» (04111, м. Київ, вул. Черняховського, б.29, код ЄДРПОУ 41323412) заборгованість у сумі 915854,40грн, 3% річних у сумі 7063,88грн, інфляційні втрати у сумі 11906,11грн, витрати зі сплати судового збору в сумі 14022,37грн та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 2925,05грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 25.11.2021 складено та підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 01.12.2021.

Повний текст рішення буде складено та підписано протягом десяти днів з дня підписання вступної та резолютивної частин рішення.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду – протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається в порядку ст. 257 Господарського процесуального кодексу України. До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подання апеляційної скарги відбувається з урахуванням пп.17.5 пп.17 п.1 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Суддя К.І. Аксьонова