Ухвала суду № 101513740, 25.11.2021, Київський районний суд м. Одеси

_____________________

Справа № 1512/2-813/11

Провадження № 4-с/947/97/21

УХВАЛА

про розгляд скарги на дії державного виконавця

25.11.2021 року Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого - судді Васильків Олени Василівни,

за участі представника скаржника ОСОБА_1 та представника Першого Київського відділу ДВС - Аскольдова Олексія Сергійовича,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за скаргою ОСОБА_2 на бездіяльність Першого Київського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), -

ВСТАНОВИВ:

25.10.2021 року в інтересах ОСОБА_2 до суду звернулась адвокат Онощенко К.В. зі скаргою, в якій просить:

- Визнати бездіяльність Першого Київського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) незаконною.

- Зобов`язати начальника Першого Київського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) скасувати арешт на майно, накладений на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 20.04.2011 року ВП № 26021805.

При цьому скаржник посилається на те, що рішенням суду від 20.01.2011 року позовні вимоги ПАТ "УкрСиббанк" задоволено та стягнуто з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у солідарному порядку заборгованість за договором про надання споживчого кредиту №11278463000 від 27.12.2007 року у розмірі 187564,55 грн. В ході примусового виконання вказаного рішення суду Першим Київським відділом державної виконавчої служби ОМУЮ на все нерухоме майно, що належить ОСОБА_2 , був накладений арешт та оголошено заборону на його відчуження. На теперішній час виконавчі провадження відносно ОСОБА_2 на примусовому виконанні у відділах ДВС не перебувають та заходи примусового виконання рішення щодо ОСОБА_2 не вживаються. Представник скаржника зазначає, що бездіяльність органу ДВС з приводу незняття арешту з майна боржника є неправомірною, оскільки орган ДВС був зобов`язаний вчинити дії щодо зняття арешту.

Ухвалою суду від 26.10.2021 року скаргу прийнято до провадження судді Васильків О.В.

09.11.2021 року від Першого Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі до суду надійшов відзив на скаргу, в якому державний виконавець посилається на те, що арешт майна, що належить ОСОБА_2 , накладений 20.04.2011 року у межах повноважень та у спосіб, передбачений Законом України "Про виконавче провадження". Окрім того державний виконавець при винесенні постанови про закінчення виконавчого провадження від 01.07.2014 року правомірно не вирішив питання про припинення чинності арешту майна боржника. При цьому державний виконавець також посилається на те, що станом на 06.08.2021 року та в подальшому повідомлень від стягувача щодо виконання боржником вимог вищевказаного виконавчого документа до відділу не надходило, та будь-яких підтверджуючих документів боржником про сплату боргу, виконавчого збору та витрат виконавчого провадження не надано.

В судовому засіданні представник скаржника ОСОБА_1 скаргу підтримала та просить задовольнити.

Представник Першого Київського відділу державної виконавчої служби ПМУМЮ (м. Одеса) Аскольдов О.С. відзив підтримав та просить в задоволенні скарги відмовити.

В ході судового розгляду справи судом встановлено, що на примусовому виконанні у Першому Київському відділі державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції в 2011 році знаходилось виконавче провадження з виконання виконавчого листа, виданого Київським районним судом м. Одеси на підставі рішення Київського районного суду м. Одеси від 20.01.2011 року про стягнення з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у солідарному порядку заборгованості за договором про надання споживчого кредиту №11278463000 від 27.12.2007 року у розмірі 187564,55 грн.

В ході виконавчих дій 20.04.2011 року старшим державним виконавцем Першого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Стояновим Р.В. винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, якою накладено арешт на все майно ОСОБА_2 .

Згідно з Довідкою від 24.04.2019 року №24/04/19/733495/1, виданою ОСОБА_2 вбачається, що ТОВ "КЕЙ-КОЛЕКТ" підтверджує, що станом на 24.04.2019 ркоу зобов`язання ОСОБА_3 по Договору про надання споживчого кредиту №11278463000 від 27.12.2007 року припинені, заборгованість по зазначеному кредитному договору відсутня. Товариство не має жодних майнових або матеріальних претензій до ОСОБА_2 по Договору про надання споживчого кредиту №11278463000 від 27.12.2007 року.

Згідно ч. 1 ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Статтею 447 ЦПК України встановлено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю приватного виконавця під час виконання судового рішення було порушено їхні права чи свободи.

Нормами ч. 1 ст. 448 ЦПК України визначено, що скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Таким чином, суд приходить до висновку, що боржник ОСОБА_2 правомірно звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця.

Дослідивши матеріали справи, в тому числі матеріали виконавчого провадження, суд приходить до висновку, що на час накладення державним виконавцем арешту на майно та інших обмежень існували підстави для застосування вказаних заходів та на час закінчення виконавчого провадження були відсутні підстави для скасування арешту. При цьому суд погоджується з доводами сторони скаржника щодо того, що на даний час наявність арешту на все нерухоме майно ОСОБА_2 порушує права скаржника та підлягає судовому захисту.

Положеннями ст. 56 ЗУ «Про виконавче провадження» визначено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Однією з засад виконавчого провадження є співмірність заходів примусового виконання рішення та обсягу вимог за рішеннями.

Статтею 59 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачені підстави для зняття арешту з майна, та в ч.5 зазначеної статті в якості підстави для зняття арешту зазначається рішення суду.

Враховуючи встановлені обставини, суд приймає доводи зазначені в поясненнях на скаргу, що начальник відділу позбавлений права на зняття арешту по даній справі, тому в сенсі ч.5 ст. 59 ЗУ «Про виконавче провадження» порушене право скаржниці може бути відновлено на підставі рішення суду.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

На підставі викладеного, з урахуванням вищевикладеного, проаналізувавши та оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення вимог скарги ОСОБА_2 на дії державного виконавця.

Керуючись ст. ст. 260-261, 354-355, 447-452 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Скаргу ОСОБА_2 на бездіяльність Першого Київського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), - задовольнити частково.

Зобов`язати начальника Першого Київського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) скасувати арешт на майно, накладений на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 20.04.2011 року ВП № 26021805.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали суду складено 30.11.2021 року.

Суддя Васильків О.В.