Рішення № 101513021, 06.08.2021, Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 462/5982/20 Провадження № 2/450/800/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

/заочне/

"06" серпня 2021 р. Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого-судді Мельничук І. І.

при секретарі Покидько Л. Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Пустомити цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник, адвокат Довгань Володимир Ігорович до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа Львівське комунальне підприємство «Сигнівка» про відшкодування збитків, -

В С Т А Н О В И В :

позивач звернулася до суду з позовом, в якому просить зобов`язати стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача майнову шкоду, заподіяну залиттям квартири у розмірі 6429,72 грн., стягнути з відповідачів на користь позивача 840, 80 грн. судового збору та 2000,00 витрат на надання професійної правничої допомоги.

В обґрунтування зазначає, що позитвачка є власницею квартири АДРЕСА_1 . Поверхом вище над її квартирою розташована квартира НОМЕР_2 в якій проживають ОСОБА_2 (матір) та ОСОБА_3 (дочка) - відповідачі. Відповідно до складеного 06.07.2020 року Акту, комісія Львівського комунального підприємства «Сигнівка» встановила, що внаслідок протікання квартирної розводки у квартирі АДРЕСА_3 було частково залито стелю у ванній кімнаті і кухні квартири позивачки під НОМЕР_3 . Внаслідок залиття квартира позивачки потребує термінового відновлювального ремонту. Відповідно до Висновку експерта №07/20 від 31.07.2020р., складеного судовим експертом Лібич А.М., вартість відновлювального ремонту, необхідного для усунення пошкоджень, що виникли внаслідок залиття приміщень квартири НОМЕР_3 становить 6429,72 грн. Витрати в розмірі 6429,72 грн. на проведення відновлювального ремонту позивач вважає реальними збитками (майновою шкодою). З цих підстав вважає, що відповідачі повинні солідарно відшкодувати позивачу збитки в розмірі 6429,72 грн. задані залиттям квартири. Позивач звертався до відповідачів з письмовою вимогою від 03.08.2020 р. про відшкодування шкоди в позасудовому порядку, однак, дану вимогу повернуто на адресу позивачу за закінченням терміну зберігання. Крім судового збору, позивачем понесені судові витрати: 2000 грн. оплачено 31.07.2020 року вартість експертного дослідження згідно договору №07/20 від 21.07.2020 р. Також позивачем очікується понести витрати на надання професійної правничої допомоги в розмірі 3600,00 грн.

21.12.2020 року провадження у справі відкрито.15.06.2021 року справу призначено до судового розгляду.

Позивач та його представник у судове засідання не звилися, представник позивача подав заяву про розгляд справи у їх відсутності позовні вимоги підтримують у повному обсязі, просять суд позов задоволити, проти розгляду справи у заочному порядку не заперечують.

Відповідачі в судове засідання не з`явилися, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, про причини своєї неявки суд не повідомили, відзиву на позовну заяву, заяв про розгляд справи без участі відповідачів чи відкладення розгляду справи до суду від них не надходило.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, хоч був належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи.

У зв`язку із неявкою відповідачів, який був належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи, без поважних причин в судове засідання, оскільки про поважність причин неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву не подав, то зі згоди представника позивача суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування умов, передбачених ст.280 ЦПК України.

Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Проаналізувавши матеріали цивільної справи, з`ясувавши думку представника позивача, висловлену у письмовій заяві та докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 2 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи, законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , що вбачається із наявної в матеріалах справи копії витягу про реєстрацію права вланості на нерухоме майно № 4045605 від 05.07.2004 року.

З інформаційної довідки № 215279118 від 07.07.2020 року вбачається, що квартира АДРЕСА_3 на праві власності належить ОСОБА_3 .

З наявних в матеріалах справи відповідей відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУДМС України у Львівській області від 12.10.2020 року встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є вписана в талон реєстрації матері ОСОБА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_5 .

З копії Акту 4 від 06.07.2020 року, складено у присутності мешканців квартири НОМЕР_3 і НОМЕР_2 та Висновку експерта №07/20 від 31.07.2020 р., складеного судовим експертом Лібич А.М., встановлено, що ОСОБА_1 заподіяно майнову шкоду внаслідок залиття квартири через несправності внутрішньо квартирної мережі водопостачання вище поверхом, а саме кв. НОМЕР_2 .

Відповідно до Висновку експерта №07/20 від 31.07.2020 р., складеного судовим експертом Лібич А.М., встановлено вбачається, що вартість відновлювального ремонту, необхідного для усунення пошкоджень, що виникли внаслідок залиття приміщень квартири НОМЕР_3 становить 6429,72 грн.

У відповідності до п.2 Постанови Пленуми Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», з наступними змінами, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, заподіяної майну фізичної особи, підлягає відшкодуванню у повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

З огляду на вказане, сума майнової шкоди, яка підлягає стягненню з відповідачів на користь позивача, становить 6429,72 грн., які відповідачами на користь позивача на момент розгляду справи не сплачено, вимога позивача від 03.08.2020 року про добровільне відшкодування шкоди відповідачами проігнорована.

Окрім того, відповідачами не подано суду відзиву на позовну заяву, не заявлено жодних заперечень з приводу вказаної суми, не запропоновано власного розрахунку розміру завданої шкоди, не заявлено клопотання про проведення відповідної експертизи.

Статтею 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експерта; показаннями свідків.

Відповідно до ч. ч.1, 2 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до ст. 22 ЦК України, Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана майну фізичної особи відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. І ст. 1190 ЦК України, особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.

Відповідно до п.7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України «Про механізм впровадження Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» №572 від 08 жовтня 1992 року, власник та наймач (орендар) квартири зобов`язаний використовувати приміщення житлових будинків за призначенням, забезпечувати збереження жилих і підсобних приміщень квартир та технічного обладнання будинків, дотримувати правил пожежної безпеки, проводити за власні кошти ремонт квартири

Утримання та ремонт (своєчасна заміна) внутрішньоквартирних мереж є обов`язком власника квартири, що передбачено п.7 вищевказаних Правил, п.п. 3.7, 5.3 наказу Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства «Про затвердження Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій» №76 від 17 травня 2006 року, ст.151 ЖК України, ст.10 Закону «Про приватизацію державного житлового фонду».

Внутрішньобудинковою системою водовідведення є система від місця скидання стоків у перший колодязь на випуску з будинку (колодязь не належить до внутрішньобудинкової системи) до трійника (врізки) внутрішньоквартирної мережі, що не належить до внутрішньоквартирної мережі, у стояк такої системи (Порядок формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 р. № 529).

Отже, на відповідача ОСОБА_3 , як власника квартири, законом покладений обов`язок за власний рахунок утримувати та ремонтувати (своєчасно замінювати) внутрішньоквартирні мережі, у тому числі і внутрішньоквартирну систему водовідведення (каналізації).

Відповідно до ч. 1 . 2 ст. 1179 ЦК України неповнолітня особа (у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років) відповідає за завдану нею шкоду самостійно на загальних підставах. У разі відсутності у неповнолітньої особи майна, достатнього для відшкодування завданої нею шкоди, ця шкода відшкодовується в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі її батьками (усиновлювачами) або піклувальником, якщо вони не доведуть, що шкоди було завдано не з їхньої вини. Якщо неповнолітня особа перебувала у закладі, який за законом здійснює щодо неї функції піклувальника, цей заклад зобов`язаний відшкодувати шкоду в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі, якщо він не доведе, що шкоди було завдано не з його вини.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 80 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Частиною 1ст. 81 ЦПК України на сторін покладено обов`язок доказування і подання доказів. Це положення є одним із найважливіших наслідків принципу змагальності. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ч. 6ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року за № 927/11207, передбачено, що у разі залиття квартири складається відповідний акт.

Крім того, вирішуючи питання про розподіл судових витрати, суд виходить із наступного.

Статтею 133 ЦК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, серед іншого витрати пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Частиною 6статті 139 ЦПК України визначено, що розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Згідно п.1 ч. 2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.

Матеріалами справи встановлено, що вартість витрат за залучення експерта, яку поніс позивач становить 2000,00 гривень, що стверджується квитанцією № 1ВКР-ХНМ7-Н8ММ-В4АН від 31.07.2020 року. Сума сплаченого нею судового збору 840,80 гривень.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що мотиви, якими позивач обґрунтовував свої позовні вимоги, знайшли своє підтвердження під час судового розгляду, а тому такі слід задоволити в повному обсязі.

Відповідно до ст. ст. 139, 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтвердженні судові витрати, що складаються із судового збору та витрат на залучення експерта.

Керуючись ст.ст. 5, 12, 13, 81, 82, 89, 141, 259, 263-265, 268, 280-284 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

позов ОСОБА_1 - задоволити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_5 ) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_5 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) 6429,72 (шість тисяч чотириста двадцять дев`ять гривень 72 копійки) гривень майнової шкоди, заподіяної залиттям квартири.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_5 ) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_5 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений нею судовий збір у розмірі 840,80 гривень за подання позовної заяви до суду та 2000,00 гривень витрат, понесених на проведення експертного дослідження.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про його перегляд, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 06.08.2021 року.

СуддяІ. І. Мельничук